
Справа № 569/3362/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Кучиної Н.Г.
з участю: секретаря судового засідання - Добровчан К.Ю.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача АТ "Рівнегаз" - Міщенка М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне в порядку спрощеного провадження цивільну справу №569/3362/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Рівнегаз" про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про скасування наказу № 28 К-ТМ від 06 грудня 2019 року виданого Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про накладення на нього, водія автотранспортних засобів першого класу АДС, дисциплінарного стягнення у вигляді догани та про стягнення з АТ «Рівнегаз» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що перебуває у трудових відносинах з АТ «Рівнегаз» на посаді водія автотранспортних засобів аварійно-диспетчерської служби з 13 лютого 2004 року. Наказом № 28 К-ТМ від 06 грудня 2019 року виданого АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про накладення дисциплінарного стягнення йому було оголошено догану. Зазначив, що дисциплінарне стягнення застосовано до нього безпідставно та упереджено, з порушенням порядку накладення дисциплінарного стягнення. Вказував, що не працює в АТ «Рівнегаз» за суміщенням професій, конфліктної ситуації яка мала наслідком проведення службового розслідування не вчиняв, правил внутрішнього трудового розпорядку не порушував. Вважає, що оголошення догани не мало законного підґрунтя і є наслідком наклепу відносно нього, що призвело до неприязних відносин між ним та адміністрацією відповідача. Зазначав, що вказані незаконні дії відповідача є порушенням його прав на працю, які завдали йому моральних страждань та які оцінює у 50000 гривень.
Посилаючись на вказане, позивач просив суд скасувати наказ про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодувати моральну шкоду.
Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позовну заяву, вказавши, що ОСОБА_1 працює за суміщенням професій водія автотранспортних засобів першого класу та слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування п`ятого розряду аварійно-диспетчерської служби, що підтверджується наказом ПАТ «Рівнегаз» № 209 о/с від 08.12.2014 року та посадовою інструкцією слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування V-розряду Рівненської дільниці аварійно-диспетчерської служби від 01.06.2018 року.
Вказав, що конфліктна ситуація за участі позивача, яка мала місце 29 жовтня 2019 року за адресою АДРЕСА_1 , і на переконання ОСОБА_1 стала підставою для оголошення йому догани, була предметом детального дослідження під час проведення відповідного службового розслідування. Проведення службового розслідування було ініційоване гр. ОСОБА_3 , яка 20.11.2019 року звернулася із скаргою, а не АТ «Рівнегаз», що вже саме по собі виключає упереджене та неприязне ставлення зі сторони керівництва Товариства до позивача про яке останній зазначає в своїй позовній заяві. За результатами всіх зібраних та встановлених обставин, комісією яка проводила службове розслідування було встановлено порушення водієм-слюсарем АДС ОСОБА_1 норм посадової інструкції слюсаря, а також посадової інструкції водія, та рекомендовано притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Приймаючи до уваги пропозиції комісії з проведення службового розслідування, відповідачем було прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Що стосується відшкодування моральної шкоди, позивачем не надано жодних доказів нанесення йому моральних страждань зі сторони АТ «Рівнегаз», а твердження про ніби то, приниження його честі та гідності в громадській думці, думці окремих громадян та колективу, заплямування професійної діяльності та репутації, підрив авторитету, є лише шаблонними формулюваннями, які не підтверджені позивачем жодними належними та допустимими доказами.
Позивач надав суду заперечення на відзив, вказавши, що не відповідає дійсності те, що відповідач зазначає, що він працює за суміщенням посад. Зазначив, що проведення службового розслідування було ініційоване АТ «Рівнегаз» внаслідок упередженого та неприязного ставлення до себе зі сторони керівництва. Вказав, що внаслідок протиправних дій відповідача змушений був звернутися за наданням медичної допомоги.
В поданому до суду запереченні на відповідь на відзив, представник відповідача зазначив, про правові підстави вважати, що позивач працює за суміщенням посад, а також про згоду ОСОБА_1 на роботу за суміщенням посад водія та слюсаря з відповідною доплатою до заробітної плати, підтверджується його підписами про ознайомлення з відповідним наказом. Вказано, щодо відсутності підстав для стягнення моральної шкоди, у зв`язку із наявністю у позивача ряду хронічних захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та відсутністю причинно-наслідкового зв`язку між оголошенням позивачу догани та його перебуванням в медичному закладі, оскільки курс стаціонарного лікування ним було пройдено раніше.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, заслухавши свідків суд прийшов до наступного висновку.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Постановою №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів`Пленум Верховного Суду України в ч.1 «звернув увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП і інших актів законодавства України. Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці».
У відповідність до ч.1ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу України про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст.4 КЗпП України). Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи ( ч. 6ст.5-1 КЗпП України).
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю. Держава створює умови для повного здійснення громадян права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Судом встановлено, що 13 лютого 2004 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів аварійно-диспетчерської служби АТ «Рівнегаз».
З 08.12.2014 року ОСОБА_1 працює за суміщенням професій водія автотранспортних засобів першого класу та слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування п`ятого розряду аварійно-диспетчерської служби згідно наказу № 209 о/с від 08.12.2014 року (а.с43-45). З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 08 грудня 2014 року, про що свідчить його підпис у наказі.
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 є побутовим споживачем природного газу яка користується природним газом для власних побутових потреб та потреб своєї сім'ї в селі Корнин по АДРЕСА_1 (на підставі п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону, п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).
Власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 -мати ОСОБА_3
Послуги розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , надаються мешканцям вказаного житлового будинку товариством відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу» та «Кодексу газорозподільних систем», затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 та на умовах укладеного «Типового договору розподілу природного газу», затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N1384/27829.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» та умовами Договору розподілу природного газу Оператор ГРМ зобов`язується надавати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначенні договором.
Фактом приєднання Споживача до умов Договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної Споживачем заяви-приєднання та/або сплати рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону, п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
Поряд з тим, згідно п. 1.4. Договору, споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об`єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Аналізуючи зазначене, термін «побутовий споживач» охоплює та стосується всіх фізичних осіб, які користуються природним газом. Поряд з тим, чинним законодавством не визначено, що побутовим споживачем може бути тільки лише особа в якої наявні договірні відносини з надавачами послуг з розподілу чи постачання природного газу. А відтак, стверджувати, що побутовим споживачем може бути лише особа яка приєдналася до умов типового договору розподілу природного газу є помилковим, оскільки дане твердження суперечить нормам чинного законодавства України.
З наведеного, судом встановлено, що ОСОБА_3 користується природним газом за адресою АДРЕСА_1 з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, сплачує за використаний газ кошти, а тому вона є побутовим споживачем.
З огляду на викладене, судом відхиляються доводи позивача та його представника, що ОСОБА_3 не є споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 .
20 листопада 2019 року до АТ «Рівнегаз» надійшла скарга від громадянки ОСОБА_3 щодо проведення перевірки за фактом неналежного виконання своїх обов`язків водієм-слюсарем аварійної бригади АТ «Рівнегаз», який виїхав для усунення витоку газу в її господарстві, однак витік газу не усунув, поводив себе неадекватно, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою (а.с.56).
Статтею 142 КЗпП установлено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими в установленому порядку.
Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником, без поважних причин, обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене за невиконання громадських або інших доручень, не пов`язаних з виконанням працівником трудової функції.
Коло обов`язків (робіт), що їх виконує кожний працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями і положеннями, затвердженими в установленому порядку кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників, положеннями і правилами внутрішнього розпорядку відповідного підприємства, установи, організації та умовами контракту, де ці обов`язки конкретизуються.
Працівники АТ «Рівнегаз» в своїй роботі керуються посадовими інструкціями, затвердженими 01 червня 2018 року Головою правління ПАТ «Рівнегаз» Дубасом П.А .
Зокрема в посадовій інструкції як водія автотранспортних засобів Рівненської дільниці АДС так і в посадовій інструкції слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування V-розряду Рівненської дільниці АДС в 4 розділі «Відповідальність» передбачено, що і водій, і слюсар підприємства несе відповідальність за :
4.1 Невиконання, несвоєчасне чи неякісне виконання виробничих завдань та обов`язків
4.5 Порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, неввічливе чи байдуже ставлення до споживачів газу.(а.с.51-55 )
Комісією «Про проведення службового розслідування», яка створена Наказом № 06.1Но-137-1119 від 21.11.2019 року було проведено детальне розслідування стосовно факту скарги громадянки ОСОБА_3 (а.с.61-62).
Наказом № 28 К-ТМ «Про накладення дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов`язків оголошено догану (а.с.21).
В ході проведеного службового розслідування було встановлено, що 29.10.2019 року за адресою АДРЕСА_1 , мала місце конфліктна ситуація між мешканцями вказаного будинку, які є споживачами послуг, які надаються АТ «Рівнегаз» та працівником АТ «Рівнегаз» ОСОБА_1 . З метою з`ясування всіх фактичних обставин події, були відібрані пояснення у ОСОБА_1 , змінного майстра АДС ОСОБА_6 та заявниці ОСОБА_3 .
Судом з метою повного та об`єктивного розгляду справи допитувались свідки заявлені сторонами по справі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснити обставини конфліктної ситуації за участі позивача, що мала місце 29.10.2019 року за адресою АДРЕСА_1 , не зміг.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , пояснив, щодо конфліктної ситуації, яка передувала проведенню службового розслідування, то інформацію про неї отримав від змінного майстра, який знаходився в той день на чергуванні. Вважає, що службове розслідування було проведено об`єктивно, неупереджено та з урахуванням всіх моментів, що мали значення. Зазначив, що він постійно наголошував позивачу щоб він вів себе чемніше, бо відносно нього було багато зауважень. Він був членом комісії по розгляду скарги ОСОБА_3 . Комісія встановила всі обставини події, відбиралися письмові пояснення у учасників події. Аварійну ситуацію тоді усунув майстер, який також надавав письмові пояснення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що працює слюсарем АТ «Рівнегаз». В жовтні 2019 року була заявка в АДРЕСА_1. Не могли довго до них добратися, і водій трохи «накрутився». Він заходив на подвір`я першим. Їх зустрів чоловік. ОСОБА_1 сказав, могли б пояснити нормально дорогу, щоб ми не крутилися. І почався скандал, вся сім`я була при сварці. Коли вийшла жінка і що вони там говорили він вже не бачив і не чув, тому що вийшов на вулицю до автомобіля. Тоді аварійний витік газу вони не усунули, через сварку яка розпочалася. Коли вже були в автомобілі, він телефонував до майстра, повідомив, що вони не усунули аварійну ситуацію. На запитання, чому скаргу написали не на нього, а на позивача, відповів, думає через те, що між ними виникла потасовка, вони брали один-одного за одяг.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він керує зміною слюсарів, водіїв, диспетчерів АТ «Рівнегаз». Повідомив, що позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності по конфліктній ситуації з абонентом. Він спілкувався з абонентом з приводу ситуації. Абоненту не сподобалося як позивач поводив себе у них в дворі. При спілкуванні з чоловіком у них виникла словесна перепалка. З приводу конфлікту до нього телефонував з місця ОСОБА_1 , а потім він спілкувався також з абонентом. Він їм дав вказівку залишити місце події. Витік газу - дуже серйозна аварійна ситуація, вони не усунули дану аварійну ситуацію, тому він особисто, з іншою бригадою поїхав щоб усунути аварію. Ініціатором конфлікту був позивач, він як майстер приніс свої вибачення, абоненти сказали, що будуть скаржитися.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що будинок по АДРЕСА_1 належить її матері. Вона там проживає з матір`ю та братом, коли приїжджає з м.Києва. Підтверджує викладене нею у поясненні для представника АТ «Рівнегаз» від 20 листопада 2019 року, а саме, для безпеки свого домогосподарства та сусідів, користуючись тим, що поруч працювала бригада «Рівнегазу», звернулась з проханням перевірити пристроєм чи немає витоку газу біля будинку. Працівник виявив витік газу та сам оперативно повідомив у службу газу про те, що «валить» газ. Позивач, який приїхав за цим викликом, лише відкривши хвіртку, замість привітання почав виказувати невдоволення тим, що довго шукав будинок та грубо розмовляти. Вказує, що вперше стикнулась з такою поведінкою як споживач, на подвір`ї свого будинку та зробила йому про це зауваження. На що почула «відійди, б…дь». Після перепалки ця бригада покинула її подвір`я. Вона сфотографувала «бейдж» на позивачу та зателефонували до «Рівнегазу» і розповіла про поведінку їх працівника з тим, щоб з таким «обслуговуванням» як споживачі більше не стикатись ні їм, ні іншим абонентам «Рівнегазу». Жодних зауважень до напарника, який приїхав з позивачем, не мала. Водночас зауважила, що, на щастя, це єдиний випадок такого ставлення працівників «Рівнегазу» з її досвіду. Працівник, який приїхав після позивача, щоб все таки усунути витік газу, оперативно та спокійно завершив справу.
Допитаний в судовому засіданні за правилами свідка позивач ОСОБА_1 пояснив, що Наказом № 28 К-ТМ від 06 грудня 2019 року виданого АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про накладення дисциплінарного стягнення йому було оголошено догану. Підставою для оголошення догани було предвзяте відношення адміністрації до нього, а причиною послугував конфлікт, який мав місце 20 листопада 2019 року. Даний конфлікт ініціював чоловік, який проживав за адресою куди вони приїхали щоб усунути аварійну ситуацію. Також зазначив, що проведення службового розслідування було постановочним, фактично ініційоване керівництвом АТ «Рівнегаз», а не ОСОБА_3 . Вбачає упереджене та неприязне ставлення до себе зі сторони керівництва АТ «Рівнегаз» та фальшування обставин по справі. Причиною такого ставлення вважає його відмову виконувати заздалегідь неправомірну вказівку начальника АДС, яка полягала в тому, що 16 листопада 2019 року о 4 годині ранку, перебуваючи на чергуванні в нічну зміну, він відмовився виїжджати аварійним автомобілем в село Олександрія Рівненського район для того щоб привезти колишнього працівника АТ «Рівнегаз» ОСОБА_12 , в зв`язку з чим для виконання цього завдання був направлений інший автомобіль, а його було направлено на АДРЕСА_3 привезти іншого працівника. Причина його відмови полягала у тому, що аварійний автомобіль не може використовуватись як «таксі» для перевезення колишніх і теперішніх працівників, тим більше, що в даному випадку було задіяні одночасно два аварійні автомобілі, тобто всі які перебували на чергуванні. По даному випадку на нього було написано доповідну записку на ім`я голови правління АТ «Рівнегаз» Дубаса П.А .
Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Кодекс Законів про Працю не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Під час обрання виду стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця.
Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов`язки. Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.
Тобто догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.
В наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Як встановлено судом позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання своїх посадових обов`язків, а саме винесено наказ № 28 К-ТМ «Про накладення дисциплінарного стягнення», який був винесений за неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків по не усуненню витоку газу по аварійній ситуації за адресою: АДРЕСА_1, неадекватну та грубу поведінку.
При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходить із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.
З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (ст. 147 КЗпП України).
У силу статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.
Судом не здобуто жодних доказів існування конфлікту і як наслідок упередженого ставлення керівництва АТ «Рівнегаз» по відношенню до водія автотранспортних засобів першого класу та слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування п`ятого розряду аварійно-диспетчерської служби ОСОБА_1 . Посилання позивача на безпідставне оголошення догани не знайшло свого підтвердження. Так, наказ № 28 К-ТМ «Про накладення дисциплінарного стягнення» був винесений за неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків і у відповідності до передбаченої законом процедури.
КЗпП чітко визначено строк і порядок застосування стягнень. Так, згідно зі статтею 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосову¬ється власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. При цьому дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку
Зважаючи на вимоги, передбачені ст.148,149 КзпП України, суд встановив, що при накладені дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно із наказом № 28 К-ТМ «Про накладення дисциплінарного стягнення» слугувала доповідна записка начальника АДС ОСОБА_8 від 18.11.2019 року ( а.с.57), скарга споживача ОСОБА_3 від 20.11.2019 року ( а.с.56), та Службова записка від 20.11.2019 року директора з безпеки АТ «Рівнегаз» ОСОБА_13( а.с.60)
Наказом №06.1Но-137-1119 від 21.11.2019 року АТ «Рівнегаз», згідно резолюції голови правління на службову записку директора з безпеки ОСОБА_13 , створено комісію для проведення службового розслідування з приводу наданої скарги абонента. ( а.с. 61)
Під час проведення службового розслідування комісією 20.11.2019 року були відібрані письмові пояснення від ОСОБА_3 ( а.с. 63), письмові пояснення від ОСОБА_1 ( а.с.64-66), письмові пояснення від змінного майстра ОСОБА_6 від 20.11.2019 року ( а.с. 67). Висновком службового розслідування за фактом скарги гр. ОСОБА_3 , складеним та підписаним головою та членами створеної комісії встановлено порушення посадової інструкції водієм-слюсарем ОСОБА_1 та вирішено ОСОБА_1 , за порушення посадової інструкції, створення конфліктної ситуації з абонентом, невиконання вказівок безпосереднього керівництва, притягнути до дисциплінарної відповідальності.( а.с.58-59)
За результатами службової перевірки наказом АТ «Рівнегаз» № 28 К-ТМ від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов`язків оголошено догану.
Отже, судом встановлено, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності проведено згідно вимог КЗпП України з дотриманням встановленої законом процедури та в межах передбаченого для накладення стягнення строку.
Відповідно до положень ч. 1,3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами та не підтверджено матеріалами справи, що відповідачем порушено трудові права при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача як щодо форми і змісту оскаржуваного наказу так і порядку його винесення та строків притягнення.
Оскільки судом встановлено, що накладення дисциплінарного стягнення відбулося з повним та належним дотриманням вимог трудового законодавства, щодо порядку відібрання пояснень у сторін, відбулося у встановлені законом строки, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Відповідно до вимог ст. 237-1 ч. 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Зважаючи на те, що суд прийшов до переконання про відсутність підстав для скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення на позивача, то з врахуванням приписів ст.237-1 КЗпП України до задоволення не підлягає і позовна вимога про стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.258,259,264,265,268,273,352,354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1
Відповідач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", 33027 м.Рівне, вул. І. Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 03366701
Повний текст рішення складений 01 лютого 2021 року
Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина
Судове рішення № 94530618, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 28.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/3362/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: