Рішення № 94530076, 01.02.2021, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6158/20

Провадження № 2/552/392/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2021 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі судді Миронець О.К., за участі секретаря судового засідання Бойко В.С., представника відповідача - Кулій В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ БК «Букрос» про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з ПАТ БК «Букрос» на його користь 25439,99 гривень за затримку виплати заробітної плати за період з 01.06.2019 року по 20.12.2020 року згідно ст.117 КЗпП України. Свій позов обґрунтував тим, що з 02.08.2008 по 02.01.2014 року він працював на посаді директора бази відпочинку «Білий парус». При звільнені відповідач не здійснив повний розрахунок заборгованості по заробітній платі. Згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 24.07.2019 року задоволено його позов та стягнуто з ПАТ БК «Букрос» середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 11.07.2017 року по 30.05.2019 року в сумі 30760,48 гривень. На даний час виплати по заробітній платі так і не проведені, відкриті виконавчі провадження. Просив справу розглянути в порядку спрощеного провадження без його участі.

29.01.2021 року відповідач подав відзив на позов, просив залишити позов без руху, оскільки позивач не сплатив судовий збір при зверненні до суду, а по суті позовних вимог просив відмовити, оскільки на виконанні у виконавчій службі перебувають виконавчі листи щодо стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі. У зв`язку з цим стягнення на підставі ст.117 КЗпП України повторно не може проводитися.

Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Полтави від 13.01.2021 року відкрито провадження по справі та розгляд призначено в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених у відзиві.

Суд дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача встановив наступні обставини.

З постанови Полтавського апеляційного суду від 24.07.2019 року вбачається, що з 2011 року ОСОБА_1 працював на посаді директора бази відпочинку «Білий парус» та в 2014 році був звільнений. Згідно вищевказаної постанови вбачається, що з ПАТ БК «Букрос» стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 11.07.2017 року по 30.05.2019 року в сумі 30760,48 гривень.

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

За приписами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз статей 116, 117 КЗпП України дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України.

Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця (власника або уповноважений ним орган).

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Фактично трудовий спір між позивачем і відповідачем вже вирішено судовими рішеннями про стягнення на користь позивача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, моральної шкоди, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, суми індексації заробітної плати в зв`язку з ростом цін, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Вказані рішення не виконанні та перебувають на виконані у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у зведеному виконавчому провадженні.

Позовна вимога суперечить положенням законодавства України, оскільки статтею 117 КЗпП України не передбачена відповідальність у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виплати середнього заробітку після ухвалення рішення суду, яким вже вирішено питання такої відповідальності.

Тобто застосування положення статті 117 КЗпП України за невиконання рішення суду за статтею 117 КЗпП України не передбачено.

З огляду на дані обставині, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ст.117 КзпП України та приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

СТОРОНИ ПО СПРАВІ

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач - Публічне акціонерне товариство бурова компанія «Букрос», код ЄДРПОУ 00143136, юридична адреса м.Полтава,вул.Половка,88/1.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.02.2021 року.

СУДДЯ МИРОНЕЦЬ О.К.