
Справа № 278/1601/14-к
1-кп/296/4/18
У Х В А Л А
Іменем України
29 листопада 2018 року.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі :
головуючого судді Покатілова О.Б.
суддів Янчук Н.П., Аксьонова В.Є.
при секретарі Бондарчук А.Г.
з участю прокурора Михальчука О.О.
представника заявника Сірача В.С.
захисників Шелепи А.П., Коцура Т.І.
представника цивільного позивача Ходюк О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на майно,
встановив :
В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України та ОСОБА_3 за ч.5 ст. 191 КК України.
01.08.2018 р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на автомобіль марки АUDІ моделі Q5. 2013 року випуску номерний знак НОМЕР_1 .
У вказаному клопотанні зазначено наступне.
В червні місця 2018 року від працівників патрульної поліції під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 стало відомо, що в ході розслідування кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України та ОСОБА_3 за ч.5 ст. 191 КК України за клопотанням слідчого в особливо важливих справах прокуратури Житомирської області Вітюка В. А. від 14.10.2013 року ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 16.10.2013 року накладено арешт на належний ОСОБА_1 на праві приватної власності автомобіль марки АUDІ моделі Q5. 2013 року випуску номерний знак НОМЕР_1 . (номер кузова, шасі, рама) НОМЕР_2 .
Крім того 22.10.2013 року Житомирською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис на підставі ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 16.10.2013 року згідно якого заборонено відчужувати автомобіль легковий номер об`єкта (номер кузова, шасі, рама) НОМЕР_3 . номер державної реєстрації: НОМЕР_1 . автомобіль АUDІ модель Q5 2013 року випуску, де власником автомобіля зазначено ОСОБА_3 .
У клопотанні слідчого про накладення арешту на автомобіль, в ухвалі суду та у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зазначається, що власником автомобіля є ОСОБА_3 , що станом на 14.10.2013 року (момент складання клопотання слідчим), станом на 16.10.2013 року (час ухвалення судом рішення про накладення арешту) та станом на 22.10.2013 року (час внесення даних до Державного реєстру обтяжень рухомого майна) не відповідало дійсності, оскільки з 12.10.2013 року єдиним і законним власником автомобіля являлась ОСОБА_1 .
Із ОСОБА_3 . ОСОБА_1 розлучена 22.08.2012 року. В період 2012-2013 р.р. між нею та ОСОБА_3 відбувалось врегулювання спорів щодо спільного сумісного майна, яке було нами нажите під час шлюбу. З метою часткового врегулювання вказаного спору щодо спільного сумісного майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була досягнута згода що останній передає їй у власність придбаний ним у 2013 році автомобіль АUDІ модель Q5 2013 року випуску номер кузова, шасі, рама НОМЕР_3 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , а вона свою чергу відмовилась від майна, яке їй може належати на суму вартості автомобіля. Таким чином, ОСОБА_1 стала власником вищевказаного автомобіля, придбавши його та відмовившись від майна, на яке претендувала пропорційно вартості автомобіля.
На час відчуження ОСОБА_1 автомобіля її колишнім чоловіком ОСОБА_3 будь-яких заборон чи обмежень, які би перешкоджали йому відчужити автомобіль, не існувало. Продаж автомобіля відбувався відповідно до вимог Закону. В іншому випадку, якщо були би якісь обмеження чи заборони, ОСОБА_3 зробити би цього не зміг.
Жодного відношення до кримінального провадження, в межах якого накладено арешт, ОСОБА_1 не має. Арешт на майно накладено необгрунтовано, оскільки слідчим були використані та надані до суду застарілі дані щодо власника автомобіля. Якщо би було надано дані відповідно на 16.10.2013 року, коли суд розглядав клопотання на накладення арешту, то відповідно суд би відмовив у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_3 на той час з 12.10.2013 року вже не являвся власником автомобіля.
Вказаний арешт приватної власності порушує законні права володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном.
На даний час до суду звернулась із заявою ОСОБА_1 про скасування арешту на вищевказаний автомобіль марки АUDІ модель Q5 2013 року випуску номер кузова, шасі, рама НОМЕР_3 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 .
В судовому засіданні представник заявника підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор при розгляді клопотання просив викликати в судове засідання ОСОБА_1 для дачі пояснень та просив витребувати із сервісного центру документацію з приводу реєстрації вказаного транспортного засобу.
Захисник Коцур Т.І. підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив вказане клопотання задовольнити.
Захисник Шелепа А.П. при розгляді клопотання зазначив, що потрібно розібратись, якщо вказане майно є власністю колишньої дружини обвинуваченого ОСОБА_3 до моменту розслідування кримінального провадження, то клопотання має бути задоволене, а коли в період розслідування даного кримінального провадження, то задоволенню не підлягає. Однак при вирішенні клопотання в цілому покладається на розсуду суду.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.
Представник Національного банку підтримав думку захисника Шелепи А.П.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думки учасників судового процесу, приходить до наступного.
Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, шо воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів:
2) спеціальної конфіскації:
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи:
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріями, зазначеним у статті 98 КПК України.
Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96- 2 Кримінального кодексу України.
Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обгрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обгрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
На підставі вищенаведеного суд вважає за необхідне зняти арешт з автомобіля, так як ОСОБА_1 з 12.10.2013 року є єдиним і законним власником легкового автомобіля автомобіль марки АUDІ модель Q5 2013 року випуску, номер кузова, шасі, рама НОМЕР_3 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 з 12.10.2013 року по даний час, що підтверджується довідкою, виданою Територіальний сервісним центром № 8044 від 24.07.2018 року № 160 Д (ТСЦ8044) та копією технічного паспорту, а майно та сама ОСОБА_1 як фізична особа, не входять в перелік, що визначені ст. 170 КПК України, щодо майна, на яке може бути накладено арешт, та осіб, на майно яких може бути накладено арешт.
Керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України,-
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати арешт на майно, а саме на автомобіль марки АUDІ модель Q5 2013 року випуску, номер кузова, шасі, рама НОМЕР_3 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16.10.2013 р. щодо заборони відчуження автомобіля АUDІ модель Q5 2013 року випуску, номер кузова, шасі, рама НОМЕР_3 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню в окремому порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Головуючий суддя О. Б. Покатілов
Судді Н.П. Янчук
В.Є. Аксьонов
Судове рішення № 94529445, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 29.11.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 278/1601/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: