Ухвала суду № 94529130, 01.02.2021, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1915/20

2/154/39/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Володимир-Волинський

Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Каліщук А.А. після відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про стягнення майнової та моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про стягнення майнової та моральної шкоди.

Після відкриття провадження у справі встановлено, що позивач не сплатив судовий збір, а також не надав суду документів, котрі б підтверджували, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а тому ухвалою від 04.01.2021 р. позов залишено без руху та надано позивачеві строк для оплати заявлених вимог судовим збором.

На виконання ухвали суду позивач подав документи, котрі підтверджують її майновий стан та просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу сім`ї позивача за попередній календарний рік.

Вивчивши надані позивачем документи, приходжу до наступного висновку.

Ухвалою суду від 03.07.2020 р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про стягнення майнової та моральної шкоди.

Однак, після відкриття провадження у справі встановлено, що позивач не сплатив судовий збір, а також не надав суду документів, котрі б підтверджували, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а тому ухвалою від 04.01.2021 р. позов залишено без руху та надано позивачеві строк для оплати заявлених вимог судовим збором.

Позивач вимоги ухвали виконала та у визначений строк надала суду документи про дохід сім`ї за 2020 р. та просила звільнити її від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу сім`ї позивача за попередній календарний рік.

Із наданих суду документів вбачається, що розмір судового збору дійсно перевищує 5 відсотків розміру річного доходу сім`ї позивача за попередній календарний рік.

Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить із того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову.

Оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, тому відповідно до ч. 12 ст. 187 ЦПК України суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу.

Керуючись керуючись ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України ,,Про судовий збір, ч.12 ст.187 ЦПК України,

постановив:

задовольнити клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за її позовом до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про стягнення майнової та моральної шкоди.

Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про стягнення майнової та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:/підпис/ А.А. Каліщук