Ухвала суду № 94527945, 01.02.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/940/19 Провадження № 2-о/636/12/21

Дата 01.02.2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд харківської області у складі:

головуючого судді - Карімова І.В.,

за участю секретаря -Селеверстової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, яку подалі уточнила, залучивши в якості заінтересованої особи - пі сочинську селищну рада Харківського району Харківської області. В обґрунтування доводів заяви посилалася на те, що вона є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя мати склала заповіт від 03.09.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу - Полторацькою Л.М., реєстровий №625, відповідно до якого заповіла їй житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, на якій розташований будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилається, що з 21.06.2003 року зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 , однак з червня 2014 року по вересень 2015 року ( по день смерті матері), у зв`язку із хворобою останньої , проживала разом з нею без реєстрації, доглядала та піклувалася про неї.

Після смерті матері - ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді вищевказаного будинку, однак спадщину в нотаріальному порядку вона не оформила, у зв`язку із пропуском 6-місячного строку на прийняття спадщини.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26.12.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21.02.2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Окільки вона, як єдиний спадкоємець ОСОБА_2 за заповітом, проживала з нею з червня 2014 року по вересень 2015 року по час відкриття спадщини, ОСОБА_1 , на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, просила встановити факт постійного проживання із спадкодавцем. Вказаний юридичний факт необхідно встановити для подальшого оформлення нею спадщини.

У судовому засіданні заявниця та її представник - адвокат Могильова І.А. підтримали уточнену заяву та просили її задовольнити за вищевказаними підставами.

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення заявника, її представника, свідка ОСОБА_3 , дослідивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Діти спадкодавця є спадкоємцями першої черги за законом (стаття 1261 ЦК України)

Відповідно до частин першої і третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець для вступу у права на спадкування має прийняти спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області- Гаража Н.П. 04.07.2014 року, ОСОБА_2 належить житловий будинок АДРЕСА_3 ).

Зазначене підтверджується і копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.07.2014 року, індексний номер 23848010 ( а.с.19-20).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу - Полторацькою Л.М., реєстровий №625, від 03.09.2015 року, відповідно до якого заповіла житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, на якій розташований будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 своїй дочці - ОСОБА_1 (а.с.14,17).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 виданого Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області 08.09.1984 року, заявниця після укладання шлюбу з ОСОБА_4 прийняла прізвище ОСОБА_5 ( а.с.15).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого виконкомом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області 24.09.2015 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16).

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді вищезазначеного будинку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що після смерті матері спадщину в нотаріальному порядку вона не оформила у зв`язку із пропуском 6-місячного строку на прийняття спадщини. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26.12.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21.02.2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено. Касаційне провадження у справі закрито.

Як вбачається з відповіді Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 22.06.2019 року № 2560/01.16 після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини, про відмову про прийняття спадщини, та про видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто іх спадкоємців не звертався. Спадкова справа не відкрита, свідоцтво про право на спадщину держнотконтора не видавала (а.с.52).

Згідно відповіді Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 1608 від 04.07.2019 р. за наявної у раді інформації за місцем реєстрації померлої ОСОБА_2 , а саме АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи:

-ОСОБА_6 ,

-ОСОБА_7 ,

-ОСОБА_8 (а.с.54).

Як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , ОСОБА_6 - є сином померлого ОСОБА_9 - брата заявниці ОСОБА_1 ..

Зазначені обставини не оспорювалися та не спростовані заявником та її представником у судовому засіданні, але зазначили, що вищевказані особи проживають та зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 а не в спірному будинку, про що надали копію довідки виконкому пі сочинської селищної ради від 22.10.2019 року №4867 ( а.с.66-68).

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

При цьому, згідно ч.ч. 1-2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, що посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 крім дочки ОСОБА_1 мала сина - ОСОБА_10 , після смерті якого право на спадщину мають його діти ( в даному випадку ОСОБА_6 ).

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293, статті 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Виходячи з вищенаведеного, суд вбачає у даних правовідносинах наявність спору про право, а тому заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, з роз`ясненням права звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, ч.6 ст.294, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Пісочинська селищна рада Харківського району, Харківської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Роз`яснити заявниці, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: