Вирок № 94527743, 01.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/631/21

Справа № 643/11712/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.,

за участю секретаря Аніщенко Ю.В.

прокурора Гребінник Г.О.

захисника - адвоката Євстігнєєва В.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12020220470002980 від 08.06.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 10.11.2015 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; 16.12.2015 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1, 2 ст. 186, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 23.02.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі; ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.08.2016 зараховано за вироком Московського районного суду м. Харкова від 23.02.2016 на підставі ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення в період з 06.10.2015 по 25.03.2015, звільнений по відбуттю строку покарання 16.10.2019, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, отже відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин:

Так, ОСОБА_1 , 07.06.2020, приблизно о 17 год. 15 хв., точного часу не встановлено, проходячи повз житлового будинку АДРЕСА_2, побачив перед собою раніше незнайому йому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прямувала повз вищевказаного будинку та на шиї якої був одягнутий золотий ланцюжок. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2 . Після цього, дійшовши до середини будинку АДРЕСА_2 , переконавшись в тому, що поблизу більше нікого не має та за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, відкрито, без застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, підійшовши до ОСОБА_2 впритул зі спини та шляхом ривку зірвав з її шиї ланцюжок із золота 585 проби, вагою 9,83 г, вартістю 8258 грн. 38 коп., згідно з висновком експерта від 17.07.2020 № 239.

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, обернувши його на свою користь, і розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 8258 грн. 38 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення

кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. Крім того, зазначив, що 07 червня 2020 року, приблизно о 17 годині, йшов по вулиці Валентинівській в м. Харкові. Перед ним йшла жінка, на шиї у якої він побачив ланцюжок. Він підійшов впритул зі спини до жінки та зірвав ланцюжок. Викрадений ланцюжок реалізував на ринку, виручені кошти витратив на свої потреби. Злочин скоїв у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_2 направила суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєного правопорушення, та данні про його особистість.

Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений, відповідно до ст.12 КК України віднесене до тяжких злочинів.

Обвинувачений раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не працює, постійного місця мешкання не має. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 неможливо без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією статті, за якою він засуджується.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою, суд залишає без змін до набрання вироком законної сили.

Попереднє знаходження під вартою обвинуваченого підлягає зарахуванню в строк відбуття покарання.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Строк обчислення покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 20 липня 2020 року.

Речовий доказ - СD-R диск марки NANOTEX, об`ємом пам`яті 700 МВ, на якому записано відеозапис у кількості 2 шт. під назвою: «20200609150130», «20200609143149», зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12020220470002980.

Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Прокурору, ОСОБА_1 копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Харченко А.М.