
Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/231/2021 Справа № 641/537/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Думчикової В.В.,
прокурора Махарадзе К.М.,
слідчого Кузнєцова О.О.,
захисника Рязанцевої О.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Кузнєцова О.О., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 Махарадзе К.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220540000153 від 28.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова,
громадянина України, розлученого, не працюючого, з неповною середньою
освітою, без місця реєстрації, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше судимого, судимості не зняті та не погашені у
встановленому законом порядку, -
В С Т А Н О В И В :
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Кузнєцова О.О., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 Махарадзе К.М., в якому він просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів проти власності, останній раз 15.07.2019 Московським р/с м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 28.01.2021 приблизно о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, та з метою незаконного особистого збагачення, знаходячись в приміщенні магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з коробки на підлозі, в якій знаходились блоки цигарок, належний ФОП « ОСОБА_2 » товар, а саме: три блоки цигарок (один блок (10 пачок) «Winston XSpression Purple», один блок (10 пачок) «Jade C'est mon style», один блок (10 пачок) «LD Superslims»), загальною вартістю 1480 грн. 00 коп.
В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 з вказаними блоками цигарок направився в бік виходу, але був помічений продавцем магазину ОСОБА_3 , яка намагалась зупинити останнього, однак ОСОБА_1 , розуміючи, що його дії вже були помічені оточуючими, на це не реагував, та продовжував утримувати майно, доки не був зупинений відвідувачами магазину. У зв`язку з чим не зміг довести свій злочинний умисел до кінця.
Вказаний факти було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220540000153 від 28.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а тому маються підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, намагаючись тим самим уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, та пояснив, що йому необхідний час для того щоб зібрати особисті речі. Також, пояснив, що 28.01.2021 року в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_2 , двоє невідомих йому раніше чоловіків спричинили йому тілесні ушкодження та стрибали по його голові, виламували руки, а також пошкодили його одяг.
У судовому засіданні захисник підтримала думку підозрюваного, та просила обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні під час затримання і в період перебування в якості затриманого.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Судом встановлено, що СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12021220540000153 від 28.01.2021 року
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.01.2021 року, ОСОБА_1 28.01.2021 о 19 год. 00 хв. затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.
Судовим розглядом встановлено, що 29.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст.186 КК України.
Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст.186 КК України, а саме у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, що у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується доказами, які зібрані під час досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також раніше судимий за корисливі злочини проти власності, має непогашену в установленому порядку судимість, та підозрюється у скоєнні нового умисного злочину, не працює, не має міцних соціальних зв`язків та зареєстрованого місця проживання, у нього відсутні джерела існування, отже є обґрунтовані підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарі проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», рішення «Котій проти України»).
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1 та 3 ч.1 ст. 177 КПК України, та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків., спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеному ризику.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Однак, враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення проти власності, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні злочину у якому він підозрюється; дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд застосовує до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та вважає можливим задовольнити клопотання слідчого частково, в межах строку досудового розслідування.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.
Судом враховано аргументи, які наводяться підозрюваним ОСОБА_1 та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання процесуальних рішень.
Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
При постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним виконання обов`язків, передбачених КПК України.
Судом, відповідно до ст.182 КПК України визначається розмір застави та встановлюється обов`язок виконання підозрюваним одного або кількох обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Щодо заяви підозрюваного про застосування до нього фізичного насильства та нанесення тілесних ушкоджень з боку невідомих осіб в приміщенні магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , суд зазначає наступне.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний посилається на наявність у нього тілесних ушкоджень (підозрюваний пояснив, що до приїзду співробітників поліції невідомі особі стрибали по його голові та виламували руки), що може бути наслідком завдання ударів.
Прокурором в судовому засіданні не доведено, що було здійснено перевірку зазначених обставин, а тому вони потребують реагування. При цьому, сторона захисту в судовому засіданні посилалася на те, що на момент оформлення протоколу про затримання ними не оголошувалися заяви про побиття та наявність тілесних ушкоджень.
Оцінюючи доводи підозрюваного, вважаю за необхідне прийняти від ОСОБА_1 , заяву щодо застосування до нього насильства, та зазначені обставини обов`язково мають бути перевірені у встановленому законом порядку з метою недопущення порушення прав підозрюваного, гарантованих п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, виконуючи загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини в порядку ст.206 КПК України, вважаю за необхідне доручити Харківській місцевій прокуратурі № 5 провести дослідження фактів, викладених в заяві ОСОБА_1 та в журналі судового засідання по справі від 30.01.2021 року, яка була зроблена ним в судовому засіданні 30.01.2021 року під час розгляду матеріалів клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вжити відповідних заходів реагування.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
Клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Кузнєцова О.О., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 Махарадзе К.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220540000153 від 28.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".
Строк тримання під вартою рахувати з 28.01.2021 року з 19 години 00 хвилин взявши його під варту в залі суду.
Виконання ухвали доручити начальнику Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Строк дії ухвали до 29.03.2021 року.
Визначити розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 113 500 ( сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, а саме на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, Банк отримувач: ДКСУ м. Київ), згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
- не залишати цілодобово місце постійного проживання - АДРЕСА_1 ;
- не відлучатися з Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків доручити Слобідському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Доручити Харківській місцевій прокуратурі № 5 провести дослідження фактів, викладених в заяві ОСОБА_1 щодо застосування до нього фізичного насильства та нанесення тілесних ушкоджень з боку невідомих осіб 28.01.2021 року в приміщенні магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію ухвали для виконання в частині доручення дослідження фактів застосування фізичного насильства до підозрюваного ОСОБА_1 направити керівнику Харківській місцевій прокуратурі № 5.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Харківську місцеву прокуратуру № 5.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя- М . Ю . Онупко
Судове рішення № 94527620, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 30.01.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/537/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: