Ухвала суду № 94526857, 29.01.2021, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 405/5418/20

Провадження №1-кп/390/157/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого - судді Гершкул І.М.,

при секретарі Магомедовій А.С.,

за участю:

прокурора Щерюк Д.О.,

захисників: Паіцики О.В., Чорногора Г.С., Коротича В.А., Завгородньої В.В., Ковжога О.І., Холоденко Р.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження №12019120000000312 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арарат, Вірменія, вірменина, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.189 ч.ч.2,4 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого: АДРЕСА_3 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.189 ч.ч.2,4 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Новомиргород, Кіровоградської області, освіта середня, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.189 ч.ч.2,3 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.189 ч.2 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Павлоград, Дніпропетровської області, азербайджанця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.189 ч.2 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.189 ч.ч.2,3 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Знам`янка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.189 ч.4 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця с. Кам`янече, Новоархангельського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189 ч.ч.2,4; 263 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.189 ч.2,4 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.189 ч.2,3 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.189 ч.2 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.189 ч.4 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263 ч.1, 189 ч.2,4 КК України.

Захисником Чорногор Г.С. заявлено клопотання про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або визначення застави, яке мотивовано тим, що на даний час інші обвинувачені з рівноцінним обвинуваченням не перебувають під вартою, ОСОБА_6 має постійне місце проживання, де мешкає його сім`я, потребує госпіталізації до медичного закладу з відповідним оперативним втручанням і залученням відповідних фахівців спеціалістів (лікарів), а вказана медична допомога в умовах ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" не надається. Також, захисник звернувся з клопотанням зобов`язати медичну частину ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" та філію ЦОЗ ДКВС України в Кіровоградській області організувати виконання положень п.п.2.3, 2.7, 2.8 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України №239/5/104 від 10.02.2012 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 для проведення медичного обстеження та лікування, згідно медичного призначення за результатами обстеження від 29.12.2020 року (згідно висновку спеціаліста КНП "КОЛ КОР" лікаря проктолога).

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника, оскільки наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких висновків щодо неможливості отримання ОСОБА_6 кваліфікованої медичної допомоги в умовах ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".

Інші учасники процесу підтримали клопотання захисту.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, суд вважає, що клопотання про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню, а клопотання про зобов`язання вчинити дії підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.331 ч.ч.1,2 КПК України: під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно ст.183 ч.2 п.4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ст.177 КПК України: метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно ст.178 КПК України: при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, санкція найтяжчої статті за інкриміновані злочини передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років, раніше судимий, на розгляді іншого суду перебуває інший обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.4, 263 ч.1 КК України, не має стійких соціальних зв`язків. На даний час судовий розгляд не розпочато та не допитано потерпілих і свідків. За таких обставин, наявні обґрунтовані підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Листи філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Кіровоградській області №7КР/1508 від 08.12.2020 року та №7КР/1582 від 23.12.2020 року та копії висновків спеціалістів свідчать, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває на диспансерному обліку в медичній частині з приводу геморою, простатиту та сечокам`яної хвороби. Під час медичних консультацій лікарями-фахівцями обласної лікарні 30.09.2020 року та 06.11.2020 року ОСОБА_6 рекомендувалось лікування, яке він отримував за рахунок родичів. Лікаря-проктолога та лікаря-уролога у штаті Кропивницької міської медичної частини №14 немає. 08.12.2020 року ОСОБА_6 був доставлений до КНП «Кіровоградська обласна лікарня» для медичного обстеження визначеними фахівцями, оглянутий та обстежений лікарем-проктологом. Діагноз: комбінований геморой III ст. зі схильністю до кровотеч, вторинна задня анальна тріщина, вторинний катаральний проктосигмоідіт. 22.12.2020 року ОСОБА_6 був обстежений та консультований лікарем-урологом. Діагноз: СКХ з відходженням конкрементів, камінь середньої чашки правої нирки, хронічний калькульозний простатит, ст. загострення, зовнішній геморой. Рекомендовано Новакс, св. Інфламін, Серрата, сечогінні трави, консультація проктолога. Згідно листа №7КР/1615 від 30.12.2020 року, який надано філією ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Кіровоградській області, вбачається, що 29.12.2020 року ОСОБА_6 був обстежений у КНП «Кіровоградська обласна лікарня» лікарем проктологом, яким встановлено комбінований геморой ІІІ ст. ускладнений кровотечею, а тому рекомендовано оперативне лікування відкладення якого може погіршити стан пацієнта, а також призначено консервативну терапію. Разом із тим, викладена медична документація свідчить про наявність у ОСОБА_6 захворювань, які потребують лікування, а тому останньому надаються відповідні консультації лікарів і призначення, проте відсутні будь-які висновки щодо неможливості отримання відповідної та кваліфікованої медичної допомоги в умовах ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Враховуючи вищевикладене та обставини провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. У той же час, суд оцінює суворість можливого покарання та визнає за реальну небезпеку можливість ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою.

Відповідно ст.183 ч.4 п.1 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки, ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, які вчиненого із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави.

Вказані обставини були досліджені при постановленні ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30.12.2020 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13.01.2021 року вказану ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

Будь-яких матеріалів, які не були досліджені вище, клопотання не містить.

Пунктами 2.3, 2.7, 2.8 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України №239/5/104 від 10.02.2012 року встановлено, що медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров`я.

Отже, законодавством чітко визначено порядок обстеження та надання медичної допомоги особам, узятим під варту, а забезпечення виконання зазначеного порядку покладено саме на керівництво слідчого ізолятору.

Згідно ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справах "Науменко проти України» та "Мельник проти України" визначено про порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначено, що не може мати місце лише в зв`язку з погіршенням стану здоров`я заінтересованої особи, проте таке порушення може бути в зв`язку з неналежним наданням медичної допомоги.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання захисника та вжиття заходів реагування з метою зобов`язання керівництва закладу тимчасового утримання під вартою до організації негайного надання належної медичної допомоги ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст.8, 177, 178, 183, 201, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Чорногор Геннадія Сергійовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт або заставу - відмовити.

Клопотання захисника - адвоката Чорногор Геннадія Сергійовича про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати керівництво ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" організувати заходи, передбачені Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України №239/5/104 від 10.02.2012 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , для проведення медичного обстеження та лікування.

Про виконання повідомити Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул