Ухвала суду № 94526609, 11.01.2021, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 2-184/11 Провадження № 8/358/2/21

УХВАЛА

11 січня 2021 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, в якій заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 27 серпня 2014 року постановлену за заявою Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про заміну сторони виконавчого провадження.

Обгрунтовуючи свою заяву, заявник зазначає, що судове рішення від 27.08.2014 є незаконним, оскільки розглянуто та ухвалене за його відсутності, без повідомлення його про дату, час і місце розгляду справи.

Про наявність судового провадження № 6/358/32/20 у справі 2-184/11 він дізнався 21.08.2020 від адвоката Володченка О.М., з матеріалами справи № 2-184/11 ознайомився 25.08.2020, про наявність ухвали від 27.08.2014 дізнався 26.08.2020.

Також заявник вказує на те, що зі змісту ухвали від 27.08.2014 та наявних матеріалів судового провадження у справі № 2-184/11 неможливо встановити наявність доказів правонаступництва в розумінні норм права ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», на який послався суд, а також ст.104, 107, п.2 ч. 1 ст. 512 ЦК України.

На його переконання таких доказів не існувало. Договір купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013, на який послався автор ухвали від 27.08.2014, не містить доказів правонаступництва в розумінні ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суду не були відомі обставини відсутності виконавчого провадження на час ухвалення судового рішення від 27.08.2014 у зв`язку із поверненням виконавчого листа стягувачеві 26.06.2014, і як наслідок, відсутність правової підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Ухвалою судді Тітова М.Б. від 22 жовтня 2020 року відкрито провадження за вказаною заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення - ухвали Богуславського районного суду Київської області від 27 серпня 2014 року постановленої за заявою Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про заміну сторони виконавчого провадження, у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Справу призначено до судового розгляду о 12 годині 30 хвилин 26 листопада 2020 року, про що повідомити учасників справи.

26.11.2020 року розгляд заяви не відбувся у зв`язку із виходом головуючого судді Тітова М.Б. у нарадчу кімнату у кримінальній справі № 358/1327/19 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тому розгляд справи було відкладено на 15 годину 00 хвилин 23.12.2020 року.

Наступне судове засідання по розгляду заяви ОСОБА_1 призначено на 11.01.2021 на 09 годин 30 хвилин.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, але подав до суду три заяви про відвід головуючого судді Тітова М.Б. посилаючись на наступні обставини.

В першій заяві про відвід судді Тітова М.Б. заявник ОСОБА_1 посилається на те, що розгляд справи здійснюється державною організацією (установою, закладом) «Богуславський районний суд», який не є «Судом, встановленим законом» в сенсі п.1 ст.6 Конвенції 1950 року (некомпетентним судом), оскільки Богуславський районний суд не був утворений у відповідності до конституційної норми права, передбаченої п. 23 ст.106 Конституції України.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, який є загальнодоступним на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України - https://usr.miniust.gov.ua/ua/freesearch, Богуславський районний суд ніби то зареєстрований 26 грудня 2001 року і має ідентифікаційний код юридичної особи - 02892111. При цьому, на облік суд взятий органами державної статистики 03 травня 1994 року. Звідси заявник робить висновок, що ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) Богуславського районного суду був присвоєний не у 2001 році, а набагато раніше - у 1994 році, що на його думку свідчить про те, що Богуславський районний суд не є «новоутвореною» юридичною особою, що державна реєстрація суду без прийняття рішення про його «утворення» є явно незаконною, здійсненою у свавільний спосіб. Тому заявник вважає, що Богуславський районний суд не має статусу органу державної влади і функціонування Богуславського районного суду є незаконним та не відповідає вимогам ст.ст. 6, 124 Конституції України, ст. 24, ч.5 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

В зв`язку з чим, посилаючись на пункт 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України, ОСОБА_1 просить відвести суддю Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від розгляду даної справи.

Друга заява про відвід судді Тітова М.Б. обґрунтовується наступним.

Заявник ОСОБА_1 зазначає, що по розгляду справи №2-184/11 (судові повістки, повідомлення, ухвали) та документів щодо виконання судового рішення у вказаній справі (у виконавчому провадженні) після ухвалення судових рішень по суті справи у 2011 році він не отримував.

Також він не отримував викликів до суду у провадженні № 6/358/71/14 та не брав участі у вказаній справі, не отримував копію ухвали Богуславського районного суду Київської області від 27 серпня 2014 року, тому звернувся до Богуславського районного суду із заявою від 27 серпня 2020 року про надання відповіді щодо наявності у справах суду оригіналу ухвали від 27 серпня 2014 року та видачу йому копії цього судового рішення, (знаходиться у матеріалах провадження № 6/358/32/20), отримавши 17.09.2020 року належним чином засвідчену копію ухвали від 27.08.2014 року.

Більше того, він не отримував копії постанови державного виконавця Міщенко Л.М. від 28.12.2011 року про відкриття виконавчого провадження № 30489614 у місті Вишневе Київської області, на яку посилається ТОВ «Фінансова компанія Інвест-кредо», а також будь-яких документів у виконавчому провадженні № 30489614. Тобто, йому нічого не було відомо про початок, перебіг та результати зазначеного виконавчого провадження.

Після ознайомлення з матеріалами провадження № 6/358/32/20 у справі №2-184/11, за допомогою коду зазначеного у копії постанови державного виконавця (0ЕДЕ68БАВБВБ) він отримав 27.08.2020 року відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження про стан виконавчого провадження № 30489614 на офіційному сайті міністерства юстиції України у мережі Інтернет (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors), а саме: стан виконавчого провадження: завершено; стан виконавчого документа: повернуто стягувачу.

Враховуючи той факт, що він дізнався 26.08.2020 року про ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 27.08.2014 року, він подав на неї апеляційну скаргу протягом строку апеляційного оскарження через суд першої інстанції.

Проте, Київський апеляційний суд (суддя Ратнікова В.М.) відмовився відкривати апеляційне провадження та повернув матеріали справи до суду першої інстанції для усунення недоліків - для вирішення питання про відновлення втраченого провадження у зв`язку з відсутністю (знищенням) матеріалів провадження № 6/358/71/14, надавши один місяць строку для усунення недоліків.

Ухвала Київського апеляційного суду від 14.09.2020 року та матеріали справи надійшли до Богуславського районного суду Київської області 24.09.2020 року, тобто, суд першої інстанції зобов`язаний був усунути недоліки шляхом відновлення втраченого провадження до 24.10.2020 року включно. Авторозподіл справи відбувся в суді першої інстанції лише 29.09.2020 року (т. 1, а.с.95, провадження № 2-в/358/1/20 та № 8/358/6/20, протокол передачі справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2020 року).

Згідно з відомостями на веб-порталі «Судова влада України» ініціатором провадження про відновлення втраченого провадження ніби то є Богуславський районний суд Київської області, дослівно: «заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", стягувач (заінтересована особа): ПАТ "Кредитпромбанк", скаржник: ОСОБА_1 , Інша особа: Богуславський районний суд Київської області (ініціатор)» (https://court.gov.ua/fair/sudl004/). Проте, матеріалами провадження підтверджується, що з дати надходження ухвали Київського апеляційного суду та матеріалів справи 24.09.2020 року суддя Тітов М.Б. не вчинив жодних дій стосовно відновлення втраченого судового провадження і відкрив провадження № 2-в/358/1/20 у справі № 2-184/11 лише 22.10.2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92768196).

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що суддею Тітовим М.Б. створено штучні обставини - перешкоди у реалізації його права на апеляційне оскарження - порушено місячний строк для усунення недоліків, визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 14.09.2020 року, що надає йому підстави не довіряти судді.

Крім того у третій заяві про відвід судді заявник вказав на те, що суддя Тітов М.Б. постановивши ухвалу від 27.08.2014 року про заміну сторони виконавчого провадження, висловив свою позицію у справі щодо встановлених обставин.

Також заявник вказує на те, що він не отримував викликів до суду у провадженні № 6/358/71/14 та не брав участі у справі, не отримував копію ухвали Богуславського районного суду Київської області від 27 серпня 2014 року.

Таким чином у судді Тітова М.Б. сформувалась упереджена позиція по відношенню до обставин справи № 2-184/11, яку він вирішував на користь банку. Відтак, суддя не може гарантувати свою безсторонність у цьому судовому провадженні.

В зв`язку з чим, посилаючись на пункт 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України, ОСОБА_1 просить відвести суддю Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від розгляду даної справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє, чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

За наведених вище підстав суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Тітова М.Б. підлягає задоволенню з підстав викладених в другій та третій заявах про відвід, оскільки суддя Тітов М.Б. постановивши ухвалу від 27.08.2014 року про заміну сторони виконавчого провадження, висловив свою позицію у справі щодо встановлених обставин, з якою заявник не погоджується та оскаржує дане судове рішення в апеляційному порядку.

Зазначені обставини викликали у заявника сумнів в об`єктивному розгляді справи суддею Тітовим М.Б., а тому з підстав визначених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України необхідно задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тітова М.Б. в даній справі.

Щодо підстав для відводу судді Тітова М.Б., які викладені в першій заяві ОСОБА_1 про відвід судді, то такі підстави не є переконливими та не грунтуються на практиці Європейського суду з прав людини.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме ст.147 вказаного закону визначено, що в Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади - судів, органів суддівського врядування, інших державних органів та установ системи правосуддя. Державна судова адміністрація України забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів.

15 березня 2004 року Указом Президента України за №328/2004 Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів у Київській області був утворений Богуславський районний суд у складі 4 суддів.

На даний час Богуславський районний суд Київської області не ліквідований та здійснює судочинство згідно норм Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та процесуальних кодексів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Дані норми закону визначають право особи на звернення до суду із заявою про розгляд справи саме компетентним судом.

Із матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 звернувся до Богуславського районного суду Київської області, самостійно обравши суд для розгляду його заяви про відновлення втраченого судового провадження та на момент свого звернення до цього суду він не вважав, що вказаний суд є незаконно утвореним, про це в заяві не зазначав. Крім того, не вказує який саме суд на його переконання є компетентним по розгляду його заяви.

Таким чином заявлений відвід з підстав вказаних в першій заяві ОСОБА_1 про відвід судді є необґрунтованим та безпідставним.

Керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тітова М.Б. задовольнити.

Справу №2-184/11, провадження 8/358/2/21, по розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Богуславського районного суду Київської області від 27 серпня 2014 року постановленої за заявою Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про заміну сторони виконавчого провадження, передати до канцелярії Богуславського районного суду Київської області для визначення іншого судді в порядку ст. 33 ЦПК України, використовуючи автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов