Ухвала суду № 94526398, 01.02.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1041/21

Провадження № 1-кс/344/427/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т. М., за участю секретаря Максимів Н.С., прокурора Гриніва М.М. підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Павліва В.І., розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в межах кримінального провадження № 12020090010002551, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий умисний корисливий злочин. 18 грудня 2020 року, приблизно о 23 год, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 перебували по вул. Сорохтея, у м. Івано-Франківську, неподалік будинку № 32, де навпроти під`їзду № 3, зазначеного будинку, ОСОБА_1 побачив припаркований автомобіль марки «ВАЗ 21102», 2001 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зеленого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_3 . У цей час у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , керуючись корисливими мотивами, повідомив ОСОБА_2 , що йому необхідно відійти та направився до вказаного транспортного засобу. Підійшовши до автомобіля марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямованих на незаконне заволодіння транспортним засобом, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, повторно, ОСОБА_1 пошкодив скло у дверцятах автомобіля, тим самим забезпечивши собі доступ до салону вказаного транспортного засобу. В подальшому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , про те, що автомобіль марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить йому та попросив останнього підштовхнути вказаний транспортний засіб щоб привести в дію двигун, оскільки ключі від замка запалювання знаходяться в матері. Після чого, ОСОБА_1 присів за кермо, а ОСОБА_2 погодившись на прохання почав штовхати вказаний автомобіль в напрямку вулиці Дудаєва, таким чином покинувши територію прилеглу до будинку № 32 по вул. Сорохтея, у м. Івано-Франківську. Після цього, привівши в дію двигун автомобіля марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , на зазначеному транспортному засобі направився до Коломийського лісництва, с. Виноград, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області, де в подальшому розкомплектував вказаний транспортний засіб.

Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , непрацюючий, раніше судимий: 01.06.2007 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки; 30.09.2009 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 187, ст. 69, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; 12.03.2013 Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; 01.10.2015 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 08.08.2019 звільнений по відбуттю покарання.

Матеріалами клопотання зазначено, що 21 січня 2021 року ОСОБА_1 в порядку ст. 277-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Обґрунтовуючи наявність ризиків, слідчий покликається на можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до ст. 12 КК України до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення вказаного злочину; незаконно впливати на свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3 у цьому ж кримінальному провадженні, так як підозрюваному ОСОБА_1 відомі їхні анкетні дані та місце проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за майнові злочини, проте належних висновків не зробив та звільнившись з місць позбавлення волі вчинив новий умисний корисливий злочин, офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, не одружений, не має стійких соціальних зв`язків. За даними КНП «ПНЦ ІФ ОР» ОСОБА_1 надавалась стаціонарна наркологічна допомога з 27.09.по 01.10.2019 діагноз розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан абстиненції неускладнений, з 21.10 по 28.10.2019 діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан абстиненції ускладнений судомами.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні вказав, що ризики, зазначені у клопотанні є безпідставні. Підозрюваний має постійне місце проживання та не має наміру порушувати процесуальну поведінку під час досудового розслідування. Просив застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено слідчим суддею, 21 січня 2021 року ОСОБА_1 в порядку ст. 277-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, оскільки, на переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави, необхідно покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів - до 21 березня 2021 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Визначити заставу у розмірі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали - шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Антоняк Т.М.

Повний текст ухвали складено 01.02.2021 року.