Рішення № 94522709, 29.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року м. Київ № 826/17453/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапост Адвертайзинг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіапост Адвертайзинг» (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 №0044861404 та №0044871404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2018 відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що висновки Відповідача про порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП «Даріон Ініціатива» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на те, що податковий кредит та валові витрати сформовано на підставі відповідних первинних документів та висновки Відповідача про їх завищення є безпідставними.

Представником Відповідача позовні вимоги не визнано та зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства. Посилався на відсутність реального характеру взаємовідносин позивача із ПП «Даріон Ініціатива». Зазначено про наявність пояснень директора ПП «Даріон Ініціатива», який заперечує свою причетність до створення та діяльності даного підприємства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2021 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 13.07.2018 №11122, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Медіапост Адвертайзинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП «Даріон Ініціатива» за період березень 2017 року.

За результатами даної перевірки Відповідачем складено акт від 31.07.2018 №740/26-15-14-04-05/41101018, згідно із висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «Медіапост Адвертайзинг»:

- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 134103,00 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018:

№0044861404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 167629,00 грн., в тому числі 134103,00 грн. - основний платіж, штрафні санкції - 33526,00 грн.;

№0044871404, яким застосовано адміністративний штраф у сумі 510,00 грн. за ненадання документів до перевірки.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем оскаржено їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем зазначено про те, що Позивачем в ході перевірки за запит контролюючого органу від 01.06.2018 №25439/10/26-15-14-04-05-12 не надано оригінали первинних документів, а також облікові регістри за період з 01.03.2017 по 31.03.2018, про що складено акт про ненадання документів від 24.07.2018 №1145/26-15-14-04-05.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В акті перевірки вказано про те, що копію наказу від 13.07.2018 №11122 про призначення перевірки 19.07.2018 вручено директору ТОВ «Медіапост Адвертайзинг» ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією направлення на перевірку від 18.07.2018 №1163/26-15-14-04-05 з відповідною відміткою.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно із пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2018 №0044871404 до Позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 510,00 грн. за порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.

Позивачем зазначено, що перевірку проведено без участі представників ТОВ «Медіапост Адвертайзинг».

Разом з тим, наведені доводи спростовуються відміткою в направленні на перевірку від 18.07.2018 №1163/26-15-14-04-05 про отримання даного направлення та копії наказу від 13.07.2018 №11122 про призначення перевірки директором ТОВ «Медіапост Адвертайзинг» Гребельніковій Т.В.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія запиту про надання інформації та копій документів від 18.07.2018 №1 із відміткою про отримання директором ТОВ «Медіапост Адвертайзинг» Гребельніковій Т.В.

Доказів надання документів на вказаний запит Відповідача до суду не надано.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що Відповідачем правомірно застосовано до Позивача штраф за порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2018 №0044871404 та підстави для визнання даного рішення протиправним і скасування відсутні.

Щодо посилання Позивача на недотримання Відповідачем вимог законодавства щодо повідомлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 16.1.9 статті 16 Податкового кодексу України визначено обов`язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

ТОВ «Медіапост Адвертайзинг» зазначено, що ним отримано наказ про проведення документальної позапланової перевірки після початку її проведення.

Разом з тим, як зазначено вище, в матеріалах справи міститься копія направлення на перевірку від 18.07.2018 №1163/26-15-14-04-05 із відміткою про отримання даного направлення та копії наказу від 13.07.2018 №11122 про призначення перевірки директором ТОВ «Медіапост Адвертайзинг» ОСОБА_1 19.07.2018.

Крім того, в акті зазначено про те, що з метою вручення наказу посадовими особами Відповідача здійснено виїзд за податковою адресою Позивача та встановлено відсутність посадових осіб останнього.

Згідно направлення від 18.07.2018 №1163/26-15-14-04-05, перевірку призначено тривалістю 5 робочих днів з 18.07.2018. Акт перевірки складено 31.07.2018, тобто у Позивача було достатньо часу для надання контролюючому органу документів, необхідних для проведення перевірки.

Отже, з викладеного слідує, що Позивача своєчасно повідомлено про проведення документальної позапланової перевірки.

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ «Медіапост Адвертайзинг» та ПП «Даріон Ініціатива» укладено договір від 16.02.2017 №16-02/2017 про надання/виконання рекламних, інформаційних та маркетингових послуг/робіт.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів Позивачем надано до матеріалів справи копії завдань, актів наданих послуг, податкових накладних.

Оплату послуг, наданих на виконання договору здійснено у безготівковій формі, на підтвердження чого надано копії платіжного доручення та банківської виписки.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 вказаного договору перелік, зміст послуг-робіт, вартість, умови розповсюдження, строк надання/виконання визначається у додатках чи додаткових угодах до договору.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено обов`язок Замовника вчасно надавати Виконавцю матеріали та всю необхідну інформацію для надання/виконання послуг/робіт.

Позивачем не надано до суду текстової, графічної, статистичної, довідкової та іншої інформації, яка ним надавалась з метою виконання ПП «Даріон Ініціатива» умов договору та додатків до нього.

При цьому, надання таких документів є винятковою підставою для надання ПП «Даріон Ініціатива» відповідних послуг у відповідності до умов укладених договорів.

Дослідивши завдання на надання/виконання рекламних, інформаційних та маркетингових послуг/робіт (додатки до договору) судом встановлено, що з їх змісту неможливо встановити місце розміщення реклами, вид рекламних носіїв та рекламних матеріалів (вивіски, брандмауери, стелли, лайтбокси, тощо), зміст рекламних матеріалів, кількість та об`єм рекламних матеріалів.

Крім того, Позивачем до перевірки та до суду не надано докази реального виконання робіт/послуг, визначених договором від 16.02.2017 №16-02/2017 (звіти, макети, зразки, відео- аудіозаписи, тощо).

Суд також звертає увагу, що ТОВ «Медіапост Адвертайзинг» є рекламним агентством та відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Позивача є:

73.11 Рекламні агентства (основний);

58.19 Інші види видавничої діяльності;

60.10 Діяльність у сфері радіомовлення;

60.20 Діяльність у сфері телевізійного мовлення;

74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну;

73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

Позивачем не надано пояснень стосовно господарської мети замовлення рекламних послуг у контрагента, зважаючи на те, що такі послуги є основним видом діяльності товариства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату спірних правовідносин) встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем зазначено про те, що у контрагента Позивача ПП «Даріон Ініціатива» відсутні основні засоби, недостатня кількість трудових ресурсів, наявність кримінального провадження за фактом вчинення фіктивного підприємництва, що дозволяє дійти висновку про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності, а також відсутність реального характеру господарських операцій між Позивачем і даним товариством що позбавляє права ТОВ «Медіапост Адвертайзинг» формування податкового кредиту по взаємовідносинам із даними контрагентами.

В акті перевірки містяться посилання на наявність пояснень керівника та головного бухгалтера ПП «Даріон Ініціатива» ОСОБА_2 , відібраних 27.07.2017 старшим оперуповноваженим ВОВЕЗ ОУ Старосільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_3 , відповідно до яких він ніколи не займався підприємницькою діяльністю, не реєстрував, не був засновником та посадовою особою ніяких підприємств.

Суд враховує, що протокол допиту свідка не може бути беззаперечним доказом на підставі якого можливо дійти до висновку про нереальність господарської операції, однак, зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини суд вважає, що наведені обставини є додатковим доказом, який вказує на відсутність реального характеру спірної операції.

Отже, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару та надання послуг фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов`язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами реальність господарських взаємовідносин із ПП «Даріон Ініціатива», а висновки контролюючого органу про те, що такі взаємовідносини не мали реального характеру є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення Позивачем норм Податкового кодексу України є правомірними, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2018 №0044861404 та №0044871404 задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапост Адвертайзинг» - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Медіапост Адвертайзинг» (код ЄДРПОУ 41101018, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 131, кв. 102).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Суддя Н.М. Клименчук