Рішення № 94522697, 29.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року м. Київ № 826/5989/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнес Скай» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнес Скай» (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2018 №00002481402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2018 відкрито загальне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що висновки Відповідача про порушення ТОВ «Компанія «Бізнес Скай» податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентами у періоді, що перевірявся, не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на те, що показники бухгалтерського обліку сформовано на підставі відповідних первинних документів та висновки Відповідача про відсутність реального характеру спірних господарських операцій є безпідставними.

Представником Відповідача позовні вимоги не визнано та зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства. Посилався на відсутність реального характеру взаємовідносин позивача із ТОВ «Сефт Плюс», ТОВ «Аніс Груп», ТОВ «Іксів Аквілан», ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «Гротемакс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Діват», ТОВ «Енерджі Прайс», ТОВ «Вентеріос», ТОВ «Ріоран», ТОВ «Курсверх», ТОВ «Константа метал трейдінг», ТОВ «Силіковона долина», ТОВ «Продтехнолоджі ЛТД», ТОВ «Оптторглогістик», ТОВ «Комерц Пром», ТОВ «Еко-процесінг», ТОВ «Меркурі Інновейн», ТОВ «Прайд Трейд Груп», ТОВ «Ларансік», ТОВ «Ріоран» (попередні назви ТОВ «Оптовий дім «Аркада», ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт»), діяльність яких була спрямована на прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків, на підтвердження чого посилався на матеріали кримінальних проваджень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

В судовому засіданні 14.03.2019 на підставі клопотання Позивача про розгляд справи без участі його представника у порядку письмового провадження, судом постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 14.07.2017 №6521, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Бізнес Скай» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2014 по 31.12.2016.

За результатами даної перевірки Відповідачем складено акт від 23.11.2017 №484/26-15-14-02-01-14/37313309, згідно із висновками якого перевіркою встановлено, зокрема, порушення ТОВ «Компанія «Бізнес Скай» пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», пунктів 6, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1247954 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2017 №00009501402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1559942,50 грн., в тому числі 1247954,00 грн., - основного платежу та 311988,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем оскаржено дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 22.02.2018 №6658/6/99-99-1-01-01-25 скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.12.2017 №00009501402 в частині визначеної штрафної санкції з податку на прибуток з підстав помилкового розрахування такої суми (а.с. 302-310 т. І).

На підставі акта перевірки та рішення Державної фіскальної служби України від 22.02.2018 №6658/6/99-99-1-01-01-25 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2018 №00002481402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1368405,25 грн., в тому числі 1247954,00 грн., - основного платежу та 120451,25 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Позивачем оскаржено його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем поставлено під сумнів реальність господарських операцій Позивача із контрагентами ТОВ «Сефт Плюс», ТОВ «Аніс Груп», ТОВ «Іксів Аквілан», ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «Гротемакс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Діват», ТОВ «Енерджі Прайс», ТОВ «Вентеріос», ТОВ «Ріоран», ТОВ «Курсверх», ТОВ «Константа метал трейдінг», ТОВ «Силіковона долина», ТОВ «Продтехнолоджі ЛТД», ТОВ «Оптторглогістик», ТОВ «Комерц Пром», ТОВ «Еко-процесінг», ТОВ «Меркурі Інновейн», ТОВ «Прайд Трейд Груп», ТОВ «Ларансік», ТОВ «Ріоран» (попередні назви ТОВ «Оптовий дім «Аркада», ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт») у періоді, що перевірявся.

Стосовно господарських взаємовідносин із контрагентами ТОВ «Енерджі Прайс», ТОВ «Комерц Пром», ТОВ «Еко-процесінг», ТОВ «Меркурі Інновейн», ТОВ «Прайд Трейд Груп» Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реальної таких господарських правовідносин.

Щодо решти контрагентів Позивача, судом встановлено наступне.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Сефт Плюс», ТОВ «Іксів Аквілан», ТОВ «Константа Метал Трейдінг», ТОВ «Курсверх», ТОВ «Силіконова долина», ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «Продтехнолоджи ЛТД», ТОВ «Аніс Груп», ТОВ «Діват», ТОВ «Гротемакс», ТОВ «Вентеріос», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Оптторглогістик», ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт» укладено ідентичні договори поставки, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до умов договорів із наведеними контрагентами, ціни на продукцію обумовлюються Сторонами в торговому замовленні та вказуються у накладних. Якість Товару, що постачається, повинна відповідати встановленим в Україні нормам на даний вид Товару та супровідними документами, які додаються при поставці товару для підтвердження його якісних показників.

Позивачем надано до перевірки та до матеріалів справи виключно копії видаткових накладних та реєстри податкових накладних.

Передбачені договорами торгові замовлення та документи, що підтверджують якість товару Позивачем в ході перевірки та під час судового розгляду не надано.

Крім того, судом встановлено, що між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Вентеріос» (Виконавець) укладено договір перевезення вантажу від 01.05.2014 №30, пунктом 1.4 якого передбачено, що послуги надаються на підставі письмових заявок Замовника, які можуть бути подані в електронному вигляді.

На підтвердження виконання даного договору Позивачем надано до матеріалів справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкової накладної.

Письмових заявок, передбачених договором, а також товарно-транспортних накладних, наявність яких передбачена законодавством при наданні послуг перевезення вантажу, Позивачем не надано.

Між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Ларансік» (Експедитор) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2015 №185, відповідно до пункту 2.1 якого експедиторські послуги надаються на підставі письмових заявок, підписаних уповноваженою особою Замовника. Пунктом 2.3 договору передбачено, що підставою для одержання вантажу до перевезення є подорожній лист, завірений печаткою Експедитора, або інший документ, що вказує на право отримати Експедитором вантаж, такий документ може бути наданий Замовнику будь-якими засобами зв`язку. До обов`язків Замовника згідно даного договору належить забезпечення своєчасного й належного оформлення у встановленому порядку дорожніх листів і супровідних документів.

На підтвердження виконання даного договору Позивачем надано виключно акт надання послуг та реєстр податкових накладних.

Письмових заявок, подорожніх листів, супровідних документів, передбачених договором, а також товарно-транспортних накладних, наявність яких передбачена законодавством при наданні послуг перевезення вантажу, Позивачем не надано.

Судом встановлено, що в договорі поставки від 01.04.2014 №14, укладеному із ТОВ «Сефт Плюс» в реквізитах Постачальника зазначено розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Прайм-Банк» МФО 300669 (а.с. 162 т. І), однак згідно даних АІС Податковий блок встановлено, що даний розрахунковий рахунок відкрито підприємством в установі банку 28.05.2014, тобто після укладання договору (а.с. 21 т. ІІ).

Із договору від 01.08.2014, укладеного Позивачем із ТОВ «Аніс Груп» слідує, що зі сторони Постачальника він підписаний ОСОБА_1 (а.с. 182 т. І), однак Відповідачем зазначено про те, що згідно інформації з податкової бази АІС «Податковий блок» ОСОБА_1 став директором ТОВ «Аніс Груп» 14.08.2014, а отже не мав повноважень підписувати договір від 01.08.2014 (а.с. 22 т. ІІ). Позивачем наведені доводи не спростовано.

У договорі від 02.07.2014 №22, укладеному із ТОВ «Гротекмакс» не вказано номер банківського рахунку, відкритому у ПАТ «Прайм Банк» (а.с. 190 т. І). При цьому, Відповідачем зазначено про те, що єдиний рахунок у ПАТ «Прайм Банк» відкрито даним контрагентом 29.08.2014, тобто після спливу строку для розрахунків (а.с. 23 т. ІІ).

В договорі поставки від 05.05.2014 №15, укладеному із ТОВ «Регіон Прайс» в реквізитах Постачальника зазначено розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Прайм-Банк» МФО 300669 (а.с. 199 т. І), однак згідно даних АІС Податковий блок встановлено, що даний розрахунковий рахунок відкрито підприємством в установі банку 02.07.2014, тобто після укладання договору (а.с. 24 т. ІІ).

Матеріали справи свідчать про те, що у договорі поставки від 02.06.2014 №35 та договорі перевезення вантажу від 01.05.2014 №30, укладених із ТОВ «Вентеріос» в реквізитах Постачальника зазначено розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «Прайм-Банк» МФО 300669 (а.с. 192-195 т. І), однак згідно даних АІС Податковий блок встановлено, що даний розрахунковий рахунок відкрито підприємством в установі банку 20.06.2014, тобто після укладання договорів (а.с. 25 т. ІІ).

Крім того, в ході перевірки Відповідачем зроблено висновки, що харчові ароматизатори в асортименті (з кодом УКТ ЗЕД) ТОВ «Сефт Плюс», ТОВ «Аніс Груп», ТОВ «Іксів Авілан», ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «Гротекмакс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Діват», ТОВ «Ріоран» зобов`язані придбавати у імпортерів чи у підприємств, що здійснюють поставку імпортованої продукції, що по ланцюгу придбання не встановлено. Перевіркою також встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару ТОВ «Вентеріос», ТОВ «Курсверх», ТОВ «Константа Метал Трейдінг», ТОВ «Силіконова Долина», ТОВ «Продтехнолоджи ЛТД», ТОВ «Комерц Пром», ТОВ «Еко-Процесінг» та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

Також відповідачем вказано на наявність кримінальних проваджень відносно діяльності ТОВ «Сефт Плюс», ТОВ «Аніс Груп», ТОВ «Іксів Аквілан», ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «Гротемакс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Діват», ТОВ «Енерджі Прайс», ТОВ «Комерц Пром», ТОВ «Прайд Трейд Груп», ТОВ «Ларансік», ТОВ «Ріоран» (попередні назви ТОВ «Оптовий дім «Аркада», ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт»)

Судом встановлено наявність вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2018 №761/12271/17, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України. Так, у даному вироку зазначено, що ОСОБА_2 у вересні 2015 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій надано згоду на перереєстрацію на власне ім`я ТОВ «Силіконова Долина» (код ЄДРПОУ 39869829). Такі дії вчинено без мети зайняття фінансово-господарською діяльністю. Жодних документів бухгалтерського обліку, звітності та інших документів, пов`язаних із господарською діяльністю ОСОБА_2 не готував та не підписував, банківськими рахунками не розпоряджався. За таких обставин, у невстановлених осіб перебувала печатка ТОВ «Силіконова долина», що надало можливість вказаним особам здійснювати незаконну діяльність, що полягала в наданні послуг по незаконному формуванні податкового кредиту в інтересах третіх осіб.

З матеріалів справи судом встановлено, що у договорі від 01.09.2015 №109/15, укладеному Позивачем із ТОВ «Силіконова долина» підписантом вказано саме ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У розумінні наведених вище положень частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2018 №761/12271/17, обов`язкові для врахування при вирішенні даної справи.

Таким чином, зважаючи на наявність вказаного вироку, взаємовідносини Позивача із ТОВ «Силіконова долина» не мали реального характеру та право на відображення результатів таких господарських операцій у бухгалтерській та податковій звітності відсутнє.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату спірних правовідносин) встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами реальність господарських взаємовідносин із ТОВ «Сефт Плюс», ТОВ «Аніс Груп», ТОВ «Іксів Аквілан», ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «Гротемакс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Діват», ТОВ «Енерджі Прайс», ТОВ «Вентеріос», ТОВ «Ріоран», ТОВ «Курсверх», ТОВ «Константа метал трейдінг», ТОВ «Силіковона долина», ТОВ «Продтехнолоджі ЛТД», ТОВ «Оптторглогістик», ТОВ «Комерц Пром», ТОВ «Еко-процесінг», ТОВ «Меркурі Інновейн», ТОВ «Прайд Трейд Груп», ТОВ «Ларансік», ТОВ «Ріоран» (попередні назви ТОВ «Оптовий дім «Аркада», ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт»), а висновки контролюючого органу про те, що такі взаємовідносини не мали реального характеру є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є правомірними, а позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2018 №00002481402 задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнес Скай» - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнес Скай» (код ЄДРПОУ 37313309, адреса: 03036, м. Київ, міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Суддя Н.М. Клименчук