
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
01 лютого 2021 року № 520/15977/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, -
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту – позивач, ГУ ДПС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" (далі по тексту – відповідач, ТОВ "МЛК ТРЕЙД"), в якому просить суд:
- надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 22 991 083,53 гривень перед бюджетом України за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛК Трейд” (код 37023327), податкова адреса платника: В`їзд Челюскінців 3-й , буд. 40, м. Харків, 61013, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що фактичні обставини свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЛК Трейд» зареєстровано в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 37023327.
Станом на дату звернення до суду ТОВ «МЛК Трейд» має загальну суму податкового боргу 22 991 083.53 гривні, а саме:
1.З податку на прибуток приватних підприємств 7 556 821,59 гривень, що виник на підставі:
Податкового повідомлення-рішення від 15.01.2019 № 00000171402 на суму 7 556 821,59 гривень.
2. З податку на додану вартість 15 434 263 гривень, шо виникла на підставі:
Податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 №00001181402 у сумі 3 082 725.94 гривень;
Податкової декларації з податку на додану вартість від 11.07.2019 термін сплати 30.07.2019 № 9150742315 у сумі 20 628.00 гривень;
Податкового повідомлення-рішення від 15.01.2019 № 00000201402 у сумі 3 082 727.00 гривень;
Податкового повідомлення-рішення від 15.01.2019 № 00000191402 у сумі 6 165 454.00 гривень;
Податкового повідомлення-рішення від 15.01.2019 № 00000191402 у сумі 3 082 727.00 гривень.
З метою доведення до платника інформації щодо наявності податкового боргу, сформовано та направлено боржнику податкову вимогу від 09.04.2019 № 14504-53 та вручено 22.04.2019.
З моменту вручення податкової вимога контролюючий орган здійснював за платника заходи по примусовому погашенню сум боргу.
17.01.2020 рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі 520/12521/19 було задоволено позов Головного управління ДПС у Харківській області про стягнення податкового боргу у розмірі 3 103 353,94 гривень з ТОВ «МЛК Трейд» з усіх відкритих розрахункових рахунків, які обслуговують платника. Зазначене рішення платником не оскаржувалось.
З метою виконання зазначеного рішення до установ банку направлялись інкасові доручення, однак, інкасові доручення поверталися без виконання у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Керуючись ст. 89 ПКУ. майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Зважаючи на викладене, складено акт опису майна від 22.04.2019 № 46/10/20-40-53-07-17 на суму 2 442 706.57 гривень.
Оскільки боржником не вживаються заходи щодо добровільного погашення боргу, а направлення інкасових доручень до банківських установ не призводить до погашення податкового боргу, виникає необхідність отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою суду від 16.11.2020 відкрито провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу за адресою, що міститься в ЄДР ЮО, ФОП та ГФ , але на адресу суду повернувся конверт із зазначеними документами суду з відміткою пошти: “за закінченням терміну зберігання” (а.с.72-75).
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Враховуючи те, що відповідно до приписів чинного адміністративного законодавства, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, відповідач, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався.
Відповідної заяви від відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на адміністративний позов до матеріалів справи не надано.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" зареєстроване як юридична особа Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 25.03.2010 року. Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в Київському управлінні ГУ ДПС у Харківській області.
Як вбачається із розрахунку загальної суми заборгованості ГУ ДПС у Харківській області, сума непогашеного податкового боргу відповідача становить 22 991 083,53 грн. (а.с.4).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 у справі № 520/12521/19, що набрало законної сили 17.02.2020 року, адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ 43143704) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" (в`їзд Орешкова, буд. 7, корпус А, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, код ЄДРПОУ 37023327) про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" (в`їзд Орешкова, буд. 7, корпус А, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, код ЄДРПОУ 37023327) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 3 103 353,94 грн. (три мільйони сто три тисячі триста п`ятдесят три гривні 94 копійки) (а.с.15-17).
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 у справі №520/15521/19 Головним управлінням ДПС у Харківській області скеровано до банків ряд інкасових доручень № 126, № 123 від 10.04.2020, № 140, 141 від 26.05.2020. Проте, вказані інкасові доручення повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів, сума заборгованості не сплачена (а.с.18-27).
Згідно з актом опису майна від 22.04.2019 № 46/10/20-40-56-07-17 податковим керуючим описано майно Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" на загальну суму 2442706,57 грн. (а.с.11-13). Відомості про перебування цього майна платника у податковій заставі було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією витягу №68277368 від 24.09.2020 року (а.с.14).
На думку податкового органу, наявність зазначеного податкового боргу є належною підставою для можливості його погашення за рахунок майна платника податків, що стало підставою для звернення до суду.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір по суті суд відзначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підп. 87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з підп.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до п.89.1, 89.2 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підп.89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підп.89.1.2).
Згідно п.п.89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Відповідно до п.91.3 ст.93 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.
Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Згідно з підп.підп.95.1, 95.2, 95.3 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
При цьому, суд враховує, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 (справа №П/811/203/16).
Як вже встановлено судом, у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом. Позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена. У відповідача наявне майно, що перебуває в податковій заставі, опис якого проведено у встановленому законодавством порядку.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов`язань. Тобто, ГУ ДПС у Харківській області належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Що стосується надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 3 103 353,94 грн., за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, суд зазначає наступне.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3. цієї ж статті встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Як вбачається із викладених норм, Кодексом встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та, лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
З цього приводу судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду 17.01.2020 року в адміністративній справі №520/12521/19, що набрала законної сили 17.02.2020 року, було задоволено вимоги контролюючого органу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" (в`їзд Орешкова, буд. 7, корпус А, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, код ЄДРПОУ 37023327) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 3 103 353,94 грн. (три мільйони сто три тисячі триста п`ятдесят три гривні 94 копійки).
Разом з тим, позивачем не надано рішення суду, які набрали законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 19887729,59 грн., що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Також позивачем не надано суду доказів вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платника податків в розмірі 19 887 729,59 грн., шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а тому у задоволенні позовних вимог на таку суму слід відмовити за їх безпідставністю.
Суд зазначає, що обставини надання документів на підтвердження наявності податкового боргу у сумі 19887729,59 грн (податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги) на спірні правовідносини сторін не впливають та з урахуванням приписів чинного законодавства не є підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
Аналогічна позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №520/7642/2020.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна - задовольнити частково.
Надати Головному управлінню ДПС у Харківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 3 103 353,94 грн. (три мільйони сто три тисячі триста п`ятдесят три гривні 94 копійки) перед бюджетом України за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛК Трейд” (код 37023327, місцезнаходження: в`їзд Челюскінців 3-й , буд. 40, м. Харків, 61013), що перебуває у податковій заставі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 01 лютого 2021 року.
Суддя Бадюков Ю.В.
Судове рішення № 94522088, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 01.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/15977/2020. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: