Рішення № 94521887, 01.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 р. № 520/16891/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 7 управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.10.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням періоду роботи з 13.01.1980 року по 01.10.1986 року, згідно уточнюючих довідок: № 146 від 10.06.2020 року, історичної довідки № 147 від 10.06.2020 року, № 148 від 10.06.2020 року та № 149 від 10.06.2020 року;

2. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України у Харківській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду роботи з 13.01.1980 року по 01.10.1986 року, згідно уточнюючих довідок: № 146 від 10.06.2020 року, історичної довідки № 147 від 10.06.2020 року, № 148 від 10.06.2020 року та № 149 від 10.06.2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 7 управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням періоду роботи з 13.01.1980 року по 01.10.1986 року, згідно уточнюючих довідок: № 146 від 10.06.2020 року, історичної довідки № 147 від 10.06.2020 року, № 148 від 10.06.2020 року та № 149 від 10.06.2020 року є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 26.11.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

У зв`язку з перебуванням судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О. у щорічній відпустці, рішення виготовлено в перший робочий день.

Представником відповідача 16.12.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що позивачці не зараховано до стажу роботи період її роботи в ДК ім. О. Кошового з 13.01.1980 по 01.10.1986 в зв`язку з відсутністю запису в трудовій книжці підстави зарахування при прийомі на роботу 13.01.1980 року, оскільки п. 2. Інструкції «про порядок ведення трудових книжок працівників» затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, передбачено, що «У графі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер. Довідка №146 від 10.06.2020 видана без зазначення підстав її видачі - тобто не вказано яким правовим документом керувалося ПО «Краснодонская ТО ПРУП ЛНР» при підтвердженні періоду роботи позивачки з 13.01.1980 року по 01.10.1986 року, оскільки вказана лише заява від 13.01.1980 року та не зазначено що є підставою видачі - відсутній номер наказу чи розпорядження або розрахункові відомості - підприємство продублювало записи в трудовій книжці не підтвердивши їх первинними документами.

Також відповідачем зазначено, що уточнюючі довідки: № 146 від 10.06.2020, історична довідки №147 від 10.06.2020, №148 від 10.06.2020 та №149 від 10.06.2020 видані ПО «Краснодонская ТО ПРУП ЛНР» яке знаходиться на непідконтрольній Українській владі території і відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь які органи та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, а будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Такі документи не підлягають реєстрації та виконанню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.02.2017 року вперше була визнана інвалідом 2 групи внаслідок загального захворювання на строк з 07.02.2017 року по 01.03.2018 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 466260 від 22.02.2017 року.

З 07.02.2017 року позивачка перебуває на обліку у Відділі з питань перерахунків пенсій № 7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та до 08.04.2019 року отримувала пенсію по інвалідності 2 групи.

01.04.2019 року позивачці повторно було встановлено другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання з 01.04.2019 року безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 969824 від 01.04.2019 року.

08.04.2019 року ОСОБА_1 було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, без врахування періоду роботи з 13.01.1980 року по 01.10.1986 року у зв`язку з тим, що в трудовій книжці, в записі про прийняття на роботу з 13.01.1980 року, відсутня підстава внесення запису, а саме, назва документу та його номер.

23.09.2020 року позивачка звернулась до відділу з питань перерахунків пенсій № 7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням стажу роботи за період з 13.01.1980 року по 01.10.1986 року, додавши до вказаної заяви копії довідок, а саме: - довідки № 146 від 10.06.2020 року; - історичної довідки № 147 від 10.06.2020 року; - довідки № 148 від 10.06.2020 року; - довідки № 149 від 10.06.2020 року.

Суд зазначає, що вказані довідки були видані профспілковою організацією «Краснодонская территориальная организация профсоюза работников угольной промышленности» Луганской Народной Републики.

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 7 управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області в зарахуванні періоду роботи з 13.01.1980 року по 01.10.1986 року, позивачці було відмовлено, оскільки в трудовій книжці позивачки відсутні всі підстави внесення запису про прийом на роботу з 13.01.1980 року, а до заяви надані копії уточнюючих довідок, виданих організацією, яка відсутня в ЄДР України.

Позивачка, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулась за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Судом встановлено, що в записах трудової книжки ОСОБА_1 відсутні записи підстави зарахування при прийомі на роботу 13.01.1980 року, оскільки п. 2. Інструкції «про порядок ведення трудових книжок працівників» затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N ПО, передбачено, що «У графі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер.

Крім того суд зазначає, що довідка №146 від 10.06.2020 видана без зазначення підстав її видачі - тобто не вказано яким правовим документом керувалося ПО «Краснодонская ТО ПРУП ЛНР» при підтвердженні періоду роботи позивачки з 13.01.1980 року по 01.10.1986 року, оскільки вказана лише заява від 13.01.1980 року та не зазначено що є підставою видачі - відсутній номер наказу чи розпорядження або розрахункові відомості - підприємство продублювало записи в трудовій книжці не підтвердивши їх первинними документами.

Уточнюючі довідки: № 146 від 10.06.2020, історична довідки №147 від 10.06.2020, №148 від 10.06.2020 та №149 від 10.06.2020 видані ПО «Краснодонская ТО ПРУП ЛНР» яке знаходиться на непідконтрольній Українській владі території і відповідно до ч. 2, ч. З ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь які органи та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, а будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою до заяви про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, не було надано повного пакету документів, визначених чинним законодавством України, а отже рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 7 управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням періоду роботи з 13.01.1980 року по 01.10.1986 року, згідно уточнюючих довідок: № 146 від 10.06.2020 року, історичної довідки № 147 від 10.06.2020 року, № 148 від 10.06.2020 року та № 149 від 10.06.2020 року є таким, що прийнято в межах чинного законодавства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.