Рішення № 94521335, 01.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6999/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання відмов протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2020 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про:

- визнання протиправними відмов у проведенні службових розслідувань нещасних випадків та у не складенні актів службового розслідування нещасного випадку за формою Н-1, Н-5, що сталися з ОСОБА_1 04.04.2003 та 25.11.2010, викладені у листах голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №К-3126л.к. та №К-3125л.к. від 16.10.2020;

- зобов`язання УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області призначити (вчинити дії по призначенню) і провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 04.04.2003 та 25.11.2010 та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346 та скласти акт форми Н-5 та акт форми Н-1, встановивши факт настання нещасних випадків за участю ОСОБА_1 в період проходження служби та при виконанні службових обов`язків.

Позовні вимоги позивач мотивує протиправністю відмов у проведенні службових розслідувань нещасних випадків та у не складенні актів службового розслідування нещасного випадку за формою Н-1, Н-5, що сталися з ОСОБА_1 04.04.2003 та 25.11.2010, викладених у листах голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №К-3126л.к. та №К-3125л.к. від 16.10.2020, оскільки факти отримання останнім травм під час виконання службових обов`язків підтверджуються медичними документами, в яких зазначено обставини їх отримання під час виконання обов`язків. Зазначає про необґрунтованість посилань відповідача на те, що ліквідаційна комісія не має повноважень УМВС в Полтавській області на проведення відповідних службових розслідувань та складення актів за формами Н-5, Н-1, так як чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості здійснити організацію проведення розслідування нещасного випадку та скласти відповідні акти за формами Н-5, Н-1 головою ліквідаційної комісії органу МВС України, який в силу частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України наділений повноваженнями щодо управління справами юридичної особи, представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

31.12.2020 судом одержано відзив Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на позов, у якому комісія заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 37-41). Зазначає, що проведення розслідування нещасного випадку покладається на той підрозділ, в якому працював потерпілий на момент нещасного випадку. В даному випадку, станом на 04.04.2003 ОСОБА_1 перебував на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Автозаводського РВ Кременчуцького МУ, станом на 25.11.2010 працював на посаді начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області. Наведе свідчить про те, що проведення вказаних розслідувань нещасних випадків належить виключно до компетенції Автозаводського РВ, який входив до складу Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області та до компетенції Кременчуцького МУ (пізніше міський відділ) відповідно, як до самостійних відокремлених підрозділів. Так, 20.11.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08674809). При цьому, Єдиний державний реєстр не містить даних про наявність у Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області правонаступника. Виходячи з приписів законодавства така функція (повноваження) Кременчуцького МВ як проведення розслідувань нещасних випадків відповідно до Порядку №1346 не могла бути передана до УМВС України в Полтавській області. Відтак, правові підстави для проведення спірних розслідувань саме УМВС, як окремою юридичною особою (яка не є правонаступником Кременчуцького МВ), відсутні. УМВС України в Полтавській області з 06.11.2015 і по сьогоднішній день перебуває у стані припинення, а повноваження щодо забезпечення ліквідації УМВС як юридичної особи передано до ліквідаційної комісії УМВС. При цьому, законодавством не передбачено обов`язок ліквідаційної комісії здійснювати інші заходи, що не пов`язані з ліквідацією УМВС. Таким чином, ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області позбавлена можливості провести розслідування нещасних випадків щодо ОСОБА_1 , що свідчить про законність та обґрунтованість відповідей УМВС від 16.10.2020 №К-3125л.к. та №К-3126лк.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

А відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Станом на 04.04.2003 ОСОБА_1 займав посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, а станом на 25.11.2010 працював на посаді начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, що учасниками справи не заперечується та фактично визнається відповідачем.

Наразі, підполковник ОСОБА_1 обіймає посаду заступника начальника СКП відділення поліції №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області (а.с. 44).

22.09.2020 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області за вх.№К-3125л.к. надійшов рапорт заступника начальника СКП відділення поліції №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області підполковника ОСОБА_1 , в якому останній просив призначити проведення службового розслідування та скласти відповідні акти по нещасному випадку, що стався з ним 04.04.2003 в період проходження служби в ОВС у зв`язку з отриманням травми у вигляді розриву правого акроміально-ключичного зчленування під час падіння з паркану при переслідуванні підозрюваного в районі Молодіжного в м. Кременчуці, що підтверджується копією медичної виписки №760 (а.с. 45-46).

Зазначений рапорт 01.10.2020 зареєстрований також у ВРСДЗ УМВС України в Полтавській області (а.с. 47-48).

Листом від 06.10.2020 №К-3125л.к. член ліквідаційної комісії В. Зима повідомив члена ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області П. Свинарчука про те, що за результатами перегляду документальних матеріалів, що зберігаються в архівних фондах УМВС України в Полтавській області відомостей про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 04.04.2003 не виявлено (а.с. 44).

Листом від 16.10.2020 №К-3125л.к. заступник голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області за наслідками розгляду вказаного рапорту проінформував позивача про те, що відповідно до пункту 3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи. У зв`язку з тим, що станом на 04.04.2003 року ОСОБА_1 працював на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, проведення розслідування випадку, який з ним трапився, відносилося до компетенції Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області. Станом на 20.11.2019 було закінчено ліквідаційну процедуру та внесено запис про припинення Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області як юридичної особи публічного права, що унеможливлює направлення заяви ОСОБА_1 за належністю (а.с. 43).

Поряд з цим, 22.09.2020 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області за вх.№К-3126л.к. надійшов рапорт заступника начальника СКП відділення поліції №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області підполковник ОСОБА_1 , в якому останній просив призначити проведення службового розслідування та скласти відповідні акти по нещасному випадку, що стався з ним 25.11.2010 в період проходження служби в ОВС у зв`язку з отриманням травм у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою м`яких тканин голови, правої сідниці, правої гомілки, тупої травми грудної клітки під час ДТП за його участі, що сталося при переїзді в м. Полтаву для проходження кадрової комісії для отримання ним чергового звання та підтверджується копією медичної довідки №9602 (а.с. 51-52).

Зазначений рапорт 01.10.2020 зареєстрований також у ВРСДЗ УМВС України в Полтавській області (а.с. 53-54).

Листом від 06.10.2020 №К-3125л.к. член ліквідаційної комісії В. Зима повідомив члена ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області П. Свинарчука про те, що за результатами перегляду документальних матеріалів, що зберігаються в архівних фондах УМВС України в Полтавській області відомостей про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 25.11.2010 не виявлено (а.с. 44).

Листом від 16.10.2020 №К-3126л.к. заступник голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області за наслідками розгляду вказаного рапорту проінформував позивача про те, що відповідно до пункту 3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи. У зв`язку з тим, що станом на 25.11.2010 ОСОБА_1 працював на посаді начальника сектору розкриття злочинів проти особи ВКР Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, проведення розслідування випадку, який з ним трапився, відносилося до компетенції Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області. Станом на 20.11.2019 було закінчено ліквідаційну процедуру та внесено запис про припинення Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області як юридичної особи публічного права, що унеможливлює направлення заяви ОСОБА_1 за належністю (а.с. 49).

Позивач, вважаючи відмови у проведенні службових розслідувань нещасних випадків та у не складенні актів службового розслідування нещасного випадку за формою Н-1, Н-5, що сталися з ОСОБА_1 04.04.2003 та 25.11.2010, викладені у листах голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №К-3126л.к. та №К-3125л.к. від 16.10.2020, протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для правильного вирішення публічно-правого спору, предметом оскарження в якому є рішення суб`єкта владних повноважень, обов`язковим є перевірка такого рішення на відповідність критеріям, визначеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, чи прийняте (вчинене) таке рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 14.10.1992 №2694-XIІ "Про охорону праці" (далі - Закон №2694-XIІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров`я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

За приписами статті 1 Закону №2694-XIІ охороною праці є система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 14 Закону №2694-XIІ працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 з метою врегулювання питань, пов`язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, було затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Пунктом 2.2 Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2) (пункт 2.4 цього Порядку №1346).

За змістом пункту 3.1 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Пунктом 3.4 Порядку №1346 визначено, що лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).

У свою чергу, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення) (пункт 3.5 Порядку №1346).

Відповідно до пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

З наведених положень Порядку №1346 слідує, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є: раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 01 листопада 2019 року у справі № 823/346/17 та від 19 лютого 2020 року у справі №580/864/19.

За змістом відзиву на позовну заяву, в якості підстави для відмови у проведенні розслідувань нещасних випадків, що зі слів ОСОБА_1 сталися з ним 04.04.2003 та 25.11.2010, слугувало те, що функція (повноваження) Кременчуцького МВ як проведення розслідувань нещасних випадків відповідно до Порядку №1346 не могла бути передана до УМВС України в Полтавській області. Відтак, правові підстави для проведення спірних розслідувань саме УМВС, як окремою юридичною особою (яка не є правонаступником Кременчуцького МВ), відсутні. УМВС України в Полтавській області з 06.11.2015 і по сьогоднішній день перебуває у стані припинення, а повноваження щодо забезпечення ліквідації УМВС як юридичної особи передано до ліквідаційної комісії УМВС. При цьому, законодавством не передбачено обов`язок ліквідаційної комісії здійснювати інші заходи, що не пов`язані з ліквідацією УМВС.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з пунктом 3.19 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

В аспекті наведеної правової норми чітко слідує, що нещасні випадки, які сталися з позивачем 04.04.2003 та 25.11.2010, мають розслідуватися згідно із Порядком №1346.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 22.09.2020 звертався до відповідача з рапортами про розслідування нещасних випадків, які сталися з ним при виконанні службових обов`язків у період проходження служби, однак отримав відмови від 16.10.2020 №К-3125л.к. та від 16.10.2020 №К-3126л.к. у проведенні цих розслідувань, у зв`язку з тим, що станом на 04.04.2003 ОСОБА_1 працював на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, а станом на 25.11.2010 - на посаді начальника сектору розкриття злочинів проти особи ВКР Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, а тому проведення розслідування випадків, які з ним трапилися, відносилися до компетенції Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області та Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області відповідно, як юридичних осіб публічного права, що 20.11.2019 припинені. Крім того, ліквідаційна комісія не виконує функції УМВС України в Полтавській області, а лише наділена повноваженнями управління його справами.

Між тим, аналіз змісту наведених положень Порядку №1346 дає підстави для висновку, що єдиною підставою організації розслідування нещасного випадку є одержання керівником повідомлення про нещасний випадок, і керівник підрозділу, у свою чергу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією (пункт 3.5 Порядку).

Тож саме рішення (відмова) ліквідаційної комісії є формою виконання повноважень, покладених на даний орган.

Таким чином, при зверненні позивача із рапортами про проведення розслідувань нещасних випадків, які з ним сталися 04.04.2003 та 25.11.2010, відповідачу необхідно було створити комісію з розслідування нещасного випадку.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що в силу приписів частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія не має повноважень УМВС України в Полтавській області, у зв`язку з чим позбавлена можливості проводити розслідування нещасних випадків, судом оцінюються критично, оскільки чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості здійснити організацію проведення розслідування нещасного випадку головою ліквідаційної комісії органу Міністерства внутрішніх справ України, який в силу частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України наділений повноваженнями щодо управління справами юридичної особи, представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачу в проведенні розслідувань нещасних випадків, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України.

Приймаючи рішення у цій справі суд також враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, яка полягає у тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як наслідок, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково шляхом: 1) визнання протиправними відмов Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні службових розслідувань нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 04.04.2003 та 25.11.2010, викладених у листах Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 16.10.2020 №К-3126л.к. та №К-3125л.к.; 2) зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області призначити та провести службові розслідування нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 04.04.2003 та 25.11.2010 згідно поданих рапортів вх.№№К-3126л.к. К-3125л.к. від 22.09.2020 та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.

Щодо вимог позивача в частині визнання протиправними відмов у не складенні актів службових розслідувань нещасних випадків за формою Н-1, Н-5 та зобов`язання відповідача скласти акт форми Н-5 та акт форми Н-1, встановивши факт настання нещасних випадків за участю ОСОБА_1 в період проходження служби та при виконанні службових обов`язків, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, з огляду на передчасність таких вимог, враховуючи, що на цей час розслідування нещасних випадків відповідачем ще не призначено та не проведено.

При прийнятті рішення у справі судом враховувалися висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.09.2020 у справі №823/463/17, від 01.11.2019 у справі №823/346/17 та від 26.02.2020 у справі №823/153/17.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, при частковому задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 08592276) про визнання відмов протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними відмови Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у проведенні службових розслідувань нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 04.04.2003 та 25.11.2010, викладені у листах Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 16.10.2020 №К-3126л.к. та №К-3125л.к.

Зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області призначити та провести службові розслідування нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 04.04.2003 та 25.11.2010 згідно поданих рапортів вх.№№К-3126л.к. К-3125л.к. від 22.09.2020 та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 08592276) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава