Рішення № 94520916, 29.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 р. № 400/4966/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування наказу від 28.10.2020 № 427-0,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.10.2020 р. №427-0 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, таким що порушує його конституційні права на державну службу, тому підлягає скасуванню. В позові позивач вказав на те, що відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон 889) дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. Фактичні обставини, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу описані у поданні Дисциплінарної комісії від 19 жовтня 2020 року. Однак висновки Дисциплінарної комісії про наявність у моїх діях дисциплінарного проступках і підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності не містять обставин та доведених об`єктивних фактів неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків Також, у висновках Дисциплінарної комісії від 19 жовтня 2020 року комісією взагалі не було надано оцінки наданим мною поясненням з питань, що підлягали перевірці у ході розслідування.

Відповідач заперечував проти позову, про виклав у відзиві на позовну заяву, який надав до суду 11.12.2020р. Відповідно до вимог Закону №889-VIII наказом від 28.10.2020р. № 427-0 оголошено догану головному державному ревізору-інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Миколаївській області ОСОБА_2 за неналежне виконання службових обов`язків, а саме: невиконання функцій 1.147 «Організація проведення фактичних перевірок платників податків», функції 1.128 «Здійснення у випадках, передбачених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення» (процедура 128.2. «Складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно посадових осіб

платників податків-юридичних осіб, платників податків-фізичних осіб у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення за результатами фактичних перевірок, винесенням (винесені у разі необхідності постанов у межах компетенції), що призвело до порушення пп.2.4.1 п. 2.4. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014р. № 22 ( далі - Рекомендації №22), п.3 розділу II Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566 (далі - Інструкція №566), а саме не складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.1551 та 164 КУпАП за результатами проведених фактичних перевірок. В порушення пп. 2.4.1 п. 2.4 Методичних рекомендацій № 22, п.3 розділу II Інструкції фахівцями відділу за результатами проведених фактичних перевірок, по яких встановлені порушення чинного законодавства, не складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.1551 КУпАП стосовно посадових осіб таких суб`єктів господарювання. Всього в ході проведення перевірки виявлено 68 фактів не складання протоколів про адміністративні правопорушення, у т.ч. по перевірках, у яких приймав участь ОСОБА_1 . У журналі реєстрації протоколів та постанов про адміністративні правопорушення (номенклатурний №14-29-01-04-35), в порушення вимог п.14 розділу II Інструкції № 566 фахівцями відділу, що проводив перевірки, не зареєстровано жодного протоколу про адміністративне правопорушення, інформацію про оформлені протоколи не внесено до АІС «Податковий блок» - «Паспорт перевірки» по всім результативним фактичним перевіркам за результатами яких складено протоколи про адміністративні правопорушення, хоча про необхідність складання протоколів про адміністративні правопорушення зверталась увага фахівців управління щодо необхідності складання таких протоколів.

Про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку керівником стало відомо з доповідної записки начальника управління забезпечення роботи ГУ ДПС у Миколаївській області Власенка Віталія від 28.08.2020р. №283/14-29-01-10, яка була винесена на підставі акту про результати перевірки організації роботи відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Миколаївській області за період вересень 2019року - липень 2020р. Крім того, неякісно підготовлений до перевірочний аналіз став причиною проведення без результативних перевірок чим не дотримано вимог Методичних рекомендацій №22. Зазначені вище факти свідчать про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, тобто вчинення дисциплінарного проступку, визначеного п. 65.2.5 ч. 65.2 ст. 65 Закону № Закону № 889-VIII.

Ухвалою суду від 19.11.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши у судовому засіданні 15.12.2020р. пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_2 з березня 2019 року по 19 жовтня 2020 року перебував на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковим операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворенні одного оподаткування Головного управління ДПС у Миколаївській області.

На виконання розпоряджень Головного управління ДПС у Миколаївській області від 12 серпня 2020 року №179-р «Про проведення перевірки з х питань» та від 20 серпня 2020 року №185-р «Про зміни до розпорядження від 12 серпня 2020 року №179-р» проведено перевірку організації та результатів роботи фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування відділу за період вересень 2019 року - липень 2020 року.

За результатами перевірки наказом відповідача від 5 жовтня 2020 року №369-0 щодо позивача порушено дисциплінарне провадження.

Згідно подання Дисциплінарної комісії від 19 жовтня 2020 року (а.с.16-19) дисциплінарною комісією встановлено невиконання позвичаем фукцій 1.147 «Організація проведення фактичних перевірок платників податків», 1.128 «Здійснення у випадках, передбачення провадження у справах про адміністративні правопорушення» (процедура 1.128.2 «складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно посадових осіб платників податків-юридичних осіб, платників податків-фізичних осіб у випадках передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі за результатами фактичних та документальних перевірок, винесенням постанов у межах компетенції, що призвело до порушення п.п. 2.4.1 п. 2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників затверджених наказом ДФС від 31 липня 2014 року №22 (далі - Методичні рекомендації №22 від 31 липня 2014 року) в частині організації та проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання,якості проведення таких перевірок, не складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтями 155-1 та 164 КУпАП.

Вказаним вище поданням від 19.10.2020р. встановлено, що позивач приймав участь у перевірці ТОВ «Активгаз Юг», в діяльності якого встановлено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Результати перевірки скасовано Державною податковою службою України у зв`язку з тим, що не досліджено факти реалізації товарно-матеріальних цінностей, не встановлено, на підставі яких документів виявлена нестача, висновок контролюючого органу щодо неведения платником податків обліку товарних запасів на складах та/або місцем їх реалізації, по яких встановлена нестача, є недоведеним.

Крім того, досліджуючи вказане вище подання, судом виявлено, що відповідачем встановлено випадки проведення за участі позивача безрезультативних фактичних перевірок ТОВ «Шато Сервіс» та ТОВ «Бавария Юг» на підставі п.п. 80.2.4. п 80.2 ст.80 Податкового кодексу України (за власною ініціативою) у зв`язку з неякісно проведеним доперевірочним аналізом, у якому висвітлено лише питання щодо наявності на перевіряємому об`єкті касового апарату та неподання звітів.

В порушення п.п. 2.4.1 п. 2.4. Методичних рекомендацій №22 від 31 липня 2014 току, п.3 розділу II Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 2 липня 2016 року № 566 (далі - Інструкція № 566 від 2 липня 2016 року) за результатами проведених фактичних перевірок ТОВ «Активгаз ЮГ», ТОВ «Мафнік- Плюс», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ «Преміум Фінанс», ТОВ Вознесенеькавтотранс», в яких позивач приймав участь, виявлено факти не складання протоколів про адміністративні правопорушення. В порушення п. 14 розділу ІІ інструкції №566 від 2 липня 2016 року фахівцями відділу не зареєстровано жодного протоколу про адміністративне правопорушення у відповідному журналі та не внесено інформанію до АІС «Податковий блок - «Паспорт перевірки».

Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28 жовтня 2020 року №427-0 ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків, а саме: невиконання функцій 1.147 «Організація проведення фактичних перевірок платників податків», 1.128 «Здійснення у випадках, передбачених коном, провадження у справах про адміністративні правопорушення» (процедура 128.2 «складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно садових осіб платників податків - юридичних осіб, платників податків - фізичних осіб у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення за результатами фактичних та документальних перевірок, винесенням постанов у межах компетенції, що призвело до порушення п.п. 2.4.1 п. 2.4 Методичних рекомендацій №22 від 31 липня 2014 року, п.2 розділу II Інструкції №566 від 2 липня 2016 року, а саме не складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтями 155-1 та 164 КУпАП за результатами проведених фактичних перевірок.

Позивач вважає, що рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його конституційні права на державну службу, тому підлягає скасуванню, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В п. 10. ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу" (далі-Закон) зазначено, що службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до положень ст.64 Закону, за невиконання або неналежне виконання посадових обовязків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з ст. 65 Закону, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обовязків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обовязків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного спяніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.66, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Статтею 68 Закону визначено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

При цьому, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону, суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, як це визначено ч.1 ст.69 Закону України "Про державну службу".

Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, під час визначення виду дисциплінарного стягнення повинна враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця (ч.1 ст.67 Закону України "Про державну службу").

Відповідно до ч.ч.1-7 ст.71 Закону України "Про державну службу" з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обовязків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обовязково. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений субєктом призначення, але не більш як до двох місяців. До участі у проведенні службового розслідування субєктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці. До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необєктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

У відповідності до ч.1 ст.73 Закону України "Про державну службу" з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити ряд інформації, яка визначена ч.2 ст.73 Закону України "Про державну службу", зокрема: підстави для відкриття дисциплінарного провадження, характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця, відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень, інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, тощо.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (частина третя статті 73 Закону №889-VIII).

Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі (ч.ч.1-2 ст.75 Закону України "Про державну службу").

Як передбачено ст.76 Закону України "Про державну службу" державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, як передбачено ч.1 ст.77 Закону України "Про державну службу" приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Отже, Законом, визначено чітку послідовність дій дисциплінарної комісії, зокрема в частині ініціювання, формування дисциплінарної справи, її розгляду і підготовки подальшого подання суб`єктові призначення, а також Законом визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця, і має бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

З матеріалів справи вбачається, що фактичні обставини, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу описані у поданні Дисциплінарної комісії від 19 жовтня 2020 року.

Однак, суд дослідив вказане вище подання Дисциплінарної комісії, вважає, що викладені в такому рішенні висновки про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку і підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності не містять обставин та доведених об`єктивних фактів неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків. Також, у висновках Дисциплінарної комісії від 19 жовтня 2020 року комісією взагалі не було надано оцінки наданим позивачем поясненням з питань, що підлягали перевірці у ході розслідування.

Оскаржуваним наказом від 28 жовтня 2020 року №427-0 відповідно до ст.64, п.5 ч.2 ст.65, п.2 ч.1, ч.3 ст.66, ст.75 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків, а саме за порушення останнім пунктів посадової інструкції, а не положення про відповідний Відділ.

Виходячи з описової частини вказаного вище наказу вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення положень про Відділ фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Миколаївській області.

Згідно посадової інструкції головного державного ревізора - інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Миколаївській

області та відповідно до висновків Акту від 26.08.2020р. про результати перевірки організації роботи відділу управління перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Миколаївській області за період вересень 2019 року - липень 2020 року, суд не вбачає конкретних зазначених відповідачем порушень ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків визначених його посадовою інтрукцією.

В той же час, притягнення позивача як працівника відповідного відділу до відповідальності за порушення положень про Відділ вцілому, є порушенням прав та законних інтересів позивача як державного службовця, що займає посаду головного державного ревізора - інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Миколаївській області, обов`язки якого визначені саме його посадовою інструкцією.

Законодавець передбачає притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника саме за порушення ним особисто його посадових обов`язків, про що йдеться в статті 64, 65 Закону № 889. Законодавством не передбачено притягнення до відповідальності за порушення положень про Відділ.

Посадові обов`язки позивача перелічені в пункті третьому його посадової інструкції. В той же час , порушення в його роботі, які ставляться йому в провину з посиланням на положення про Відділ, не передбачені його посадовими обов`язками. Тому, на думку суду, відповідач проводячи службову перевірку, навмисно підмінив поняття "посадових обов`язків" конкретного працівника , а саме ОСОБА_1 , на поняття "завдання і функції" цілого Відділу.

Виходячи з матеріалів справи судом вбачається, що за час роботи позивача в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області з березня 2014 року дисциплінарних стягнень на нього не покладалось, будь-яких доповідних записок з приводу невиконання бо неналежного виконання мною своїх посадових обовязків матеріали справи не містять.

При цьому, суд звертає увагу на те, що 02.07.2020 року, за три місяці до накладення дисциплінарного стягнення, позивача нагороджено грамотою за сумлінну рацю, високі досягнення у професійній діяльності, виконання особливо відповідальних завдань та вагомий внесок у розвиток Державної податкової служби України та з нагоди святкування Дня працівника державної податкової служби України, а з вересня 2020р. начальником ГУ ДПС у Миколаївській області надано ОСОБА_1 позитивну характеристику (а.с.35).

З наведеного слід зробити висновок, що позивач як працівник податкового органу до притягнення його дисциплінарної відповідальності, мав позитивну характеристику сумлінно виконував свої посадові обовязки та дотримувався присяги державного службовця.

Крім того, на думку суду, відповідачем при винесенні оскаржуваного наказу не взято до уваги пояснення позивача на Акт від 26.08.2020р. про результати перевірки організації роботи відділу управління перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Миколаївській області за період вересень 2019 року - липень 2020 року (а.с.23-33).

На думку суду такі пояснень є обгрунтованими та приймаються судом до уваги при вирішенні справи по суті.

Формулювання підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, наведені в оскаржуваному наказі, не містять чіткого формулювання конкретних порушень, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступка.

Відповідачем в оскаржуваному наказі від 28.10.2020р. не наведені обставини у чому саме полягає неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов`язків. Саме лише посилання в наказі на положення зонодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення, не наведення обставин вчинення дисциплінарного поступку не можуть вважатися належною оцінкою в юридичному розумінні.

Наказ як офіційний документ повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю, та повинен містити точне формулювання суті та обставин допущеного позивачем

проступку, що стало підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обгрунтування обрання певного виду стягнення з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Результатом дисциплінарного провадження відносно позивача стало подання дисциплінарної комісії від 19.10.2020р.

Ні з оскаржуваного наказу, ні з подання дисциплінарної комісії не вбачається, що комісією було враховано пояснення позивача, оскільки зі змісту цих документів вбачається лише відображення висновку перевірки, та жодним чином не надано обґрунтувань й не зазначено доказів на спростування його пояснень.

Суд зазначає, що під час складання висновку, комісією не було враховано, що посада позивача передбачає виконання функцій контролю у відповідному підрозділі, тобто позивач не має перебирати обов`язки працівників цього підрозділу, а лише має виконувати свої посадові обовязки, що і було зроблено позивачем.

Таким чином, під час проведення дисциплінарного провадження відносно позивача, комісією не було доведено вини позивача як працівника відділу.

Отже, суд приходить до висновку, що спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки під час проведення дисциплінарного провадження не було доведено вини позивача та чітко в наказі від 28.10.2020р. не вказано норми, яку позивач як посадова особа відділу порушив при проведенні відповідної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

В силу част. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма кореспондує із принципами, викладеними в ст. 19 Конституції України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС України).

Судовий збір розподіляється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

В той же час позивачем в позові заявлено вимогу щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 8500,00грн.

Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Виходячи з матеріалів адміністративної справи, судом станом на час вирішення справи по суті встановлено, що позивачем в обгрунтування вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 8500,00гн. не надано жодного належного доказу, тому така вимога позивача станом на час винесення рішення по справі залишається судом без розгляду.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головногоу правління ДПС у Миколаївській області від 28.10.2020 р. №427-0 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді догани.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікацінйий код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений квитнацією від 09.11.2020р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов