Рішення № 94520576, 01.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2361/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач), в інтересах якого звернувся представник позивача - адвокат Солодовнікова Олена Вікторівна, до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі також - відповідач, УСЗН Старобільської РДА), в якій з урахуванням уточнення просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати різниці недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає щорічну разову допомогу до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2016 рік в розмірі 4 730 грн, 2017 рік в розмірі 5 360 грн, 2018 рік в розмірі 5 995 грн, 2019 рік в розмірі 6 190 грн, 2020 рік в розмірі 6 800 грн, на загальну суму 29 075 грн;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату різниці недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає щорічну разову допомогу до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2016 рік в розмірі 4 730 грн, 2017 рік в розмірі 5 360 грн, 2018 рік в розмірі 5 995 грн, 2019 рік в розмірі 6 190 грн, 2020 рік в розмірі 6 800 грн, на загальну суму 29 075 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач отримав статус учасника бойових дій у зв`язку з чим з 23.09.2015 перебуває на обліку в УСЗН Старобільської РДА.

05.06.2020 позивачу стало відомо про рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27 лютого 2020 року, у зв`язку з чим він звернувся за наданням правової допомоги до адвоката Солодовнікової Олени Вікторівни для отримання юридичної консультації з питань розміру виплат учаснику бойових дій одноразової грошової допомоги до 5 травня щорічно за 2016-2020 роки, включно, які мав отримувати позивач.

Представник позивача 05.06.2020 надіслала адвокатський запит до відповідача, де просила надати інформацію щодо перебування позивача на обліку у відповідача, надання інформації з розміру здійснених виплат як учаснику бойових дій одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу щорічно за 2016-2020 роки, та в разі не здійснення виплат за 2016- 2020 роки одноразової грошової допомоги до 5 травня щорічно, або здійснення її в розмірах менших, чим п`ять мінімальних пенсій за віком у відповідності до її розміру у кожному році за період 2016-2020 роки, здійснити її перерахування та негайно виплатити різницю.

15.06.2020 на адресу представника позивача надійшла відповідь на адвокатський запит № 01-10/1909 від 12.06.2020 в якій було зазначено, що: «.... ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Старобільської РДА з 23.09.2015. Виплату до 5 травня у 2017 році ОСОБА_1 отримав в розмірі 1200 грн, у 2018 році - 1265 грн, у 2019 році у розмірі 1295 грн, у 2020 році - 1390 грн. У 2016 році виплата не проводилася. Для проведення перерахунку вказаних виплат немає підстав.... »

Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною в частині не здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги позивачу до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту».

На думку позивача, з 27.02.2020 він набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-ХІУ від 25.12.1998, яка передбачала розмір щорічної разової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (частина перша статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Так, в силу вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» мінімальна пенсія з 01.01.2016 складає 1 130,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2016 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 5 650 грн.

Позивач стверджує, що він на тепер має право на здійснення перерахунку та отримати соціальну виплату в розмірі 5 650 грн - 920 грн = 4 730 грн, тобто, за 2016 рік на суму 4 730 грн.

В силу вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» мінімальна пенсія з 01.01.2017 складає 1 312,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2017 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 6 560,00 грн.

Позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1200 грн, а тому заборгованість по виплаті відповідачем в 2017 році одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу склала 5 360 грн.

В силу вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» мінімальна пенсія з 01.01.2018 складає 1452,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2018 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 7260,00 грн.

Позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1265 грн, а тому заборгованість по виплаті відповідачем в 2018 році одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу склала 5 995 грн.

В силу вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» мінімальна пенсія з 01.01.2019 складає 1497,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2019 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 7485,00 грн.

Позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1295 грн, а тому заборгованість по виплаті відповідачем в 2019 році одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу склала 6 190 грн.

В силу вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» мінімальна пенсія з 01.01.2020 складає 1497,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2020 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 8 190,00 грн.

Позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1390 грн, а тому заборгованість по виплаті відповідачем в 2019 році одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу склала 6 800 грн.

Позивач вважає, що відповідач не здійснив перерахунок в нарахуванні та виплаті йому одноразових грошових виплат до 5 травня щорічно за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 29 075 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 10.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 48-50).

Ухвалою суду від 20.08.2020 провадження у справі зупинене до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 (арк. спр. 70-71).

Ухвалою суду від 01.02.2021 провадження у справі поновлено (арк. спр. 105).

19.08.2020 через відділ діловодства та обліку звернень громадян від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 55-59), в якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно статті 12 Закону в редакціях з 2016 р. по теперішній час щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Норма Закону, яку вказує Позивач в своїй заяві, а саме «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком», діяла до 01.01.2008. На підставі змін, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в редакції, що діє на теперішній час.

Для реалізації виплати щомісячної грошової допомоги до 5 травня у 2016 році Кабінетом Міністрів України 02.03.2016 р. прийнята постанова № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв`язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень.

Постановою від 05.04.2017 № 223 встановлено, що у 2017 році виплату грошової допомоги здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі органам соціального захисту населення, які через відділення зв`язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1200 гривень,

Постановою від 14.03.2018 № 170 встановлено, що у 2018 році виплату грошової допомоги здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі органам соціального захисту населення, які через відділення зв`язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами. - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1265 гривень.

Постановою від 20.03.2019 № 237 встановлено, що у 2019 році виплату грошової допомоги здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі органам соціального захисту населення, які через відділення зв`язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами. - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1295 гривень,

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 встановлено, що у 2020 році виплату грошової допомоги здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі органам соціального захисту населення, які через відділення зв`язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Додатково зазначено:

- частиною 2 статті 95 Конституції України зазначено, що тільки законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків;

- в пункті 1 статті 23 Бюджетного кодексу України зазначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна провадити лише за наявності відповідного бюджетного призначення;

- пунктом 2 статті 4 Бюджетного кодексу України визначено, що під час бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу (стаття 58 Конституції)

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах є сенс застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Рішенням Конституційного Суду України, яке вказує Позивач, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втрачає чинність, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. Натомість, питання конституційності та законності норм статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» не розглядалося та рішення по ним не приймалося.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Старобільської РДА за вказаною адресою з 23.09.2015.

Виплата до 5 травня у 2016 році в Управлінні соціального захисту населення Старобільської РДА не проводилася, у 2017 році ОСОБА_1 отримав грошову допомогу в розмірі 1200 грн, у 2018 році - 1265 грн, у 2019 році у розмірі 1295 грн, у 2020 році - 1390 грн. згідно чинного законодавства України, відповідно до норм вищевказаних Постанов, що були чинними на момент виплати грошової допомоги за вказані роки, тому для проведення перерахунку вказаних виплат підстав немає.

Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення НОМЕР_2 від 13.08.2015 (арк. спр. 10-11, 12).

05.06.2020 представник позивача направила адвокатський запит до УСЗН Старобільської РДА з проханням надати інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на обліку, надати інформацію з розміру здійснених виплат, як учаснику бойових дій одноразової грошової допомоги до 5 травня щорічно за 2016-2020 роки, включно, та в разі не здійснення виплат за 2016- 2020 роки одноразової грошової допомоги до 5 травня щорічно, або здійснення її в розмірах, менших чим п`ять мінімальних пенсій за віком у відповідності до її розміру у кожному році за період 2016-2020 роки, здійснити її перерахування та негайно виплатити різницю (арк. спр. 13-14).

У відповідь на запит представника позивача листом від 12.06.2020 № 01-10/1909 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Старобільської РДА з 23 вересня 2015 року. Виплату до 5 травня у 2017 році ОСОБА_1 отримав в розмірі 1200 грн, у 2018 році - 1265 грн, у 2019 році у розмірі 1295 грн, у 2020 році - 1390 грн. У 2016 році виплата не проводилася. Для проведення перерахунку вказаних виплат не має підстав (арк. спр. 15-16).

Відповідно до довідок УСЗН Старобільської РДА від 10.06.2020 ОСОБА_1 виплачена одноразова грошова допомога до 5 травня у наступних розмірах: у квітні 2017 року у сумі 1200 грн, у травні 2018 року - 1265 грн, у квітні 2019 року - 1295 грн, у березні 2020 року - 1390 грн (арк. спр. 16-19).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 (далі по тексту - Закон України № 3551-XII)

Відповідно до статті 12 частини 5 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) статтю 12 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» № 112 від 19.02.2020 (набрала чинності 25.02.2020) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн х 5).

Оскільки разова грошова допомога позивачу виплачена у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 частиною 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

До зазначених правових висновків дійшов Верховний Суд у зразковій справі № 440/2722/20.

Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати різниці недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає щорічну разову допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З урахуванням викладеного, позивач має право на перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає щорічну разову допомогу до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з 27.02.2020, тому позовні вимоги в частині перерахунку та виплати різниці недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В той же час, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, які полягли у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у меншому розмірі. Відтак, позовні вимоги відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт 2 частини третьої статті 134 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу на те, що зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Відповідачем надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (арк. спр. 87), в якому зазначено таке.

На підставі того, що Позивачем порушено вимоги частини 4 статті 134 КАС України, а саме: не подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Представником позивача на підтвердження оплати послуг адвоката надано квитанцію від 16.06.2020 про сплату позивачем за надання консультацій, збір доказів, роботу з нормативною базою, складання позову коштів у сумі 3000,00 грн (арк. спр. 23).

05.06.2020 укладено угоду про надання правової допомоги б/№ між адвокатом Солодовніковою О.В. (далі - адвокат), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (далі - замовник), з іншої сторони (арк. спр. 20).

Підпунктом 3.1 пункту 3 Договору визначено, що за правову допомогу, передбачену в підпункті 1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному додатком №1 до цього договору.

У відповідності до додатку №1 до Договору б/н від 05.06.2020 за правову допомогу, передбачену підпунктом 1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 3000,00 грн, про що додатково складається акт прийому передачі наданих послуг з зазначенням прийняття наданих послуг з виданням квитанції про отримання адвокатом грошових коштів від замовника (арк. спр. 21).

Послуги адвоката з питань правової допомоги прийнято позивачем згідно з актом від 04.06.2020 приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 05.06.2020, відповідно до якого вартість послуг адвоката за цим актом складає 3000,00 грн, а саме: вартість надання консультацій, запитів, збору доказів - 1000,00 грн; вартість складання позовної заяви - 1000,00 грн; вартість роботи адвоката з судовою практикою, законами та підзаконними актами для формування правової позиції щодо порушення прав замовника відповідачем - 1000,00 грн (арк. спр. 22).

Враховуючи викладене, а також клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд на підставі частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визнає неспівмірним розмір витрат на оплату послуг адвоката, які заявлені по даній справі у розмірі 3000 грн, оскільки справа не є складною, адвокат не приймав участі при розгляді справи у суді, та вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 1000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно норм КАС України по даній справі підлягали оплаті судові витрати за позовні вимоги немайнового характеру у сумі 840,80 грн.

Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов`язання нарахування та виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій, а згідно з частиною першою статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті за вимогу немайнового характеру, судовий збір у розмірі 840,80 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ 03197055, місцезнаходження: 92703, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Центральна, 36) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).

Стягнути з Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області за рахунок бюджетних асигнувань до Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця