Рішення № 94518592, 01.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року Справа № 160/15777/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" (вул. Молодогвардійська, б.6, м.Дніпро, 49022, код ЄДРПОУ 34870651) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги , б. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії-

ВСТАНОВИВ:

26.11.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛАН-ПАК» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110130/2020/000126/1 від 28.10.2020, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення, яке звернене до оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського кружного адміністративного суду від 30.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

16.12.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Дніпровська митниця Держмитслужби просила відмовити в задоволенні позовної заяви, зазначаючи, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного Рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

27.10.2020 року на територію митного посту «Слобожанський» прибув вантаж - біоксеальна орієнтована поліпропеленова плівка, код УКТЗЕД 3920202100 в кількості 18458,4кг. автотранспортним засобом за державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 згідно Договору поставки №БКП.10163 від 01 липня 2018 року на умовах поставки товару FCA-Курск, РФ від постачальника ТОВ «БИАКСПЛЕН», РФ до Покупця ТОВ «АЛЛАН-ПАК», Україна.

Ціну визначено за контрактом, а саме: договором поставки №БКП.10163 від 01 липня 2018 року, рахунком-фактурою № 201030/000000007 від 23.10.2020, рахунком -проформою № ЕБК00000781 від 13.10.2020p., платіжним доручення в іноземній валюті №71 від 16.10.2020р., повідомленням про ціни на жовтень 2020р. від виробника від 01.10.2020р., висновком Держзовнішінформу №6138588 від 25.10.2020р., копією декларації країни відправлення № 10131010/231020/0132189 від 23.10.2020р.

На підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, надано договір (контракт) про перевезення №21/10-2020 від 21.10.2020р., рахунок-фактуру про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №26/10 від 26.10.2020р, розрахунком транспортних витрат 261020 від 26.10.2020р.

27.10.2020 року була подана декларації ІМ-40 № UА110130/2020/031055 від 27.10.2020 року на розмитнення товару, до якої додавались наступні документи:

- сертифікат якості (Certificate of quality) №HGPL20 від 04.10.2020 року;

- сертифікат якості (Certificate of quality) №HGPL20 від 08.10.2020 року;

- пакувальний лист (Packing list) від 23.10.2020 року;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) № ЕБК00000781 від 13.10.2020 pоку;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №201023/000000007 від 23.10.2020 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 546795 від 23.10.2020 року;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) № 201023/000000007 від 23.10.2020 року;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA110130.2020.031028 від 27.10.2020 року;

- картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2020/00341 від 27.10.2020 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №71 від 16.10.2020 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №26/10 від 26.10.2020 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару про транспортні витрати №26020 від 26.10.2020 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 17.01.2020 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №БКП.10163 від 01.07.2018 року;

- договір про надання послуг митного брокера №011117 від 01.11.2017 року;

- договір (контракт) про перевезення №01/08-2020 від 21.10.2020 року;

- договір (контракт) про перевезення №21/10-2020 від 21.10.2020 року;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №6138588 від 25.10.2020 року;

- лист щодо оплати товару №653 від 27.10.2020 року;

- повідомлення про ціни, жовтень від 01.10.2020 року;

- копія митної декларації країни відправлення №10131010/231020/0132189 від 23.10.2019 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 28.10.2020р., відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Інспектором митниці Тягній А.М.. в повідомлені №1 від 28.10.2020 було визначено наступні розбіжності в наданих до оформлення документах:

- відповідно до підпункту 1.2 контракту від 01.07.2018 № БКП. 10163 Рахунок на оплату складається за формою додатку №1 до даного договору. Зазначений додаток не надано до митного оформлення;

- відповідно до підпункту 3.8 контракту від 01,07.2018 № БКП. 10163 паспорт якості повинен бути завірений печаткою виробника. Оскільки надані до митного оформлення паспорти якості не завірені відповідним чином, існують сумніви щодо достовірності зазначених документів;

- рахунок на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.10.2020 року №26/10 не містить реквізитів договору, на виконання якого здійснено перевезення.

На момент оформлення 28.10.2020 року імпортер не міг надати документи в 10-ти денний термін. Листом №28/10/1 від 28.10.2020 року ТОВ «АЛЛАН-ПАК» повідомив митницю про неможливість надати документи в 10-ти денний термін.

28.10.2020 року митниця винесла рішення про коригування митної вартості №UA110130/2020/000126/1.

29.10.2020 року для митного оформлення вантажу була подана ЕМД UA110130/2020/031275 згідно з п.2 ст. 55 МК України з використанням фінансової гарантії в розмірі 21370,35 грн.

ТОВ «АЛЛАН-ПАК» згідно з п. 8 ст. 55 МК України листом від 10.11.2020 №684 (вх. номер митниці від 10.11.2020 № 19749/13-7.5- 08-02-18) надало наступні документи:

- додаткову угоду №1про пролонгацію договору №БКП. 10163 від 28.06.2019 року;

- додаток № 1 (форма рахунку на оплату) до договору поставки №БКП. 10163;

- рахунок на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.10.2020 № 26/10;

- акт надання послуг №29/10 від 29.10.2020 року;

- платіжне доручення №3857 від 29.10.2020 року про сплату за послуги перевезення згідно з рахунком 26/10 від 26.10.2020 року.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет його відповідності закону, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Так, відносно спірної ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності:

- відповідно до підпункту 1.2 контракту від 01.07.2018 № БКП. 10163 Рахунок на оплату складається за формою додатку №1 до даного договору. Зазначений додаток не надано до митного оформлення;

- відповідно до підпункту 3.8 контракту від 01,07.2018 № БКП. 10163 паспорт якості повинен бути завірений печаткою виробника. Оскільки надані до митного оформлення паспорти якості не завірені відповідним чином, існують сумніви щодо достовірності зазначених документів;

- рахунок на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.10.2020 року №26/10 не містить реквізитів договору, на виконання якого здійснено перевезення.

Митницею було витребувано додаткові документи, які у встановлений відповідачем строк, надані декларантом не були.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначено підстави прийняття такого рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення № 71 від 16.10.2020 року на суму 28 565,95 USD, однак у ЕМД заявлено вартість товару на суму 28 610,52 USD.

Якщо проаналізувати подані позивачем для митного оформлення документи, то у висновку експерта від 08.10.2020 №113/198 зазначено суму поставки 29 502,54 USD, підтверджуючи це посиланням на лист від фірми-продавця ТОВ «Біаксплен».

Водночас, в листі №653 від 27.10.2020 року зазначено зовсім іншу суму поставки у розмірі 29 083,10 USD за платіжним документом від 25.09.2020, яка до митного оформлення не подавалась.

Вказане вище свідчить про те, що декларантом заявлено відомості, числові значення яких суперечать один одному, а надане платіжне доручення не підтверджує оплату за дану поставку.

Таким чином, в поданих декларантом документах для митного оформлення мітяться декілька різних сум вартості товару, що декларується, що, в свою чергу, свідчить про наявність розбіжностей та неможливості встановити з поданих позивачем документів дійсну вартість товару, який ввозиться за декларацією ІМ-40 № UА110130/2020/031055 від 27.10.2020 року.

Декларантом заявлено умови поставки FCA-Курск, до складової митної вартості включено 7000,00 грн.

Згідно з інформацією товаротранспортної накладної від 23.10.2020 року №546795 безпосереднім перевізником оцінюваної партії товару є ПП «ЮТА».

Пунктом 2.2 договору про надання транспортно-експедиційні послуги у міжнародному сполученні від 21.10.2020 року №01/08-2020 передбачено, що конкретні перевезення здійснюються на підставі заявки. Заявка повинна містити, зокрема, суму ставки (фрахту) за здійснення перевезення (п.3.1). Ціни за цим договором попередньо встановлюються і узгоджуються сторонами перед кожним перевезенням в разовій заявці (п.5.1).

Заявка від 21.10.2020 року №21/10, як підстава для здійснення розрахунків, зазначена в акті надання послуг від 29.10.2020 року №29/10.

Заявка до митного оформлення імпортером не надана.

Отже, витрати на посередницькі послуги до складових митної вартості декларантом не включені.

У зв`язку з цим, суд вважає, що в інспектора були обгрунтовані підстави витребовувати додаткові документи від декларанта під час проведення митних консультацій.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанту запропоновано такі додаткові документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;

- висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 28.10.2020 року №28/10/1 декларантом повідомлено про відсутність можливості надати додаткові документи у передбачений законодавством термін.

На перегляд рішення відповідно до ч.8 ст.55 МК України, до заяви було подано додаткові документи, але митницею було надано вмотивовану відмову, оскільки додаткові документи не спростовують вищезазначених встановлених розбіжностей та сумнів достовірності заявлених відомостей.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Так, митницею у повідомленні №1 від 28.10.2020 було чітко визначено розбіжності в наданих до митного оформлення документах, які описані вище.

З аналізу вищенаведеного, судом встановлено, що витребувавши додаткові документи, митний орган зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, вказав на наявність числових розбіжностей у документах, якими підтверджується складова митної вартості товару та відомості про ціну товару, що свідчить про правомірність та обгрунтованість дій відповідача по витребуванню додаткових документів.

Документи, які б спростовували твердження митниці щодо числових розбіжностей ціни заявленого до розмитнення товару, позивачем суду не надано.

Згідно з ч.3 ст.335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1)документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3)транспортні (перевізні) документи;

4)комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5)у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6)документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7)у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8)у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9)у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10)у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11)у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що до спірної митної декларації додану не всі документи, передбачені вказаною вище нормою, зокрема, не надано заявку згідно з актом надання послуг перевезення, рахунку на надання транспортно-експедиційних послуг з усіма необхідними реквізитами, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110130/2020/000126/1 від 28.10.2020 р., в якому митну вартість товарів, що імпортуються, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МКУ) на підставі інформації, наявної у митниці: за ЕМД від 02.10.2020 року № UA100070/2020/431537 до рівня 1,71 дол. США/кг, за поставкою від безпосереднього виробника товару ТМ «БИАКСПЛЕН».

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності не підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, мають розбіжності, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на документально не підтверджених даних, що цілком відповідає висновкам митного органу.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву знайшли своє правове підтвердження під час судового розгляду справи та не спростовані наданими позивачем поясненнями.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок та довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" (вул. Молодогвардійська, б.6, м.Дніпро, 49022, код ЄДРПОУ 34870651) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги , б. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук