Рішення № 94518526, 19.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Справа № 160/11568/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_1 Вінниченко О.І. Борисенко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу № 1188к від 31.07.2020 року начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП" щодо накладення на начальника Павлоградського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1 і 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців І, 2 пункту І розділу 11, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, шо пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органів Національної поліції України;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції від 25.08.2020 року № 231о/с в частині щодо звільнення зі служби начальника Павлоградського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 за п.6. ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

- зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказані накази є протиправними, а його звільнення незаконним, оскільки жодних законних підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення не було, так як він неухильно дотримувався положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України як у службовій діяльності, так і поза службою, поважав і не порушував права та свободи людини; не порушував Присяги працівника поліції; за безпосереднім місцем служби характеризується позитивно; жодних дій, що підривають авторитет Національної поліції України не вчиняв; результатами службового розслідування не було встановлено і вказано, які конкретні дії або бездіяльність підривають авторитет Національної поліції. При цьому, зазначає, що його було звільнено зі служби з Національної поліції на підставі висновку службового розслідування, проведеного за фактом затримання позивача у межах кримінального провадження №62019100000001610, за відсутності при цьому рішення суду, яким би позивача було визнано винним у вчинені такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, що суперечить принципу презумпції невинуватості. За таких умов вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (т.1, а.с. 32).

29.10.2020 року до суду від представника відповідача разом з відзивом на позов надійшла заява про залишення адміністративного позову в частині вимог щодо оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31.07.2020 року №1188к в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді - звільнення зі служби національної поліції - без розгляду (т.1, а.с. 43-46).

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що підставою для притягнення начальника Павлоградського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним службової дисципліни, що виразилось у недотриманні ним принципів діяльності поліції та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету Національної поліції. Позивача звільнено за п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наявність чи відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовують факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення з його зі служби в поліції. Відповідно до Висновку службового розслідування інформацію, за якою проводилося службове розслідування, визнано такою, що знайшла своє об`єктивне підтвердження. Представник відповідача також зауважував, що спеціальні юридичні і моральні норми пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції. Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів МВС України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті. З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача вважає безпідставними та не обґрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

09.11.2020 року представником позивача було надано до суду відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що у відзиві відповідач не навів обставин на спростування доводів, викладених в позовній заяві як підстави для задоволення позову. Крім того, представник позивача зазначив про помилковість тверджень представника відповідача стосовно пропуску строку звернення до суду та як наслідок залишення позову без розгляду в частині оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31.07.2020 року №1188к в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді - звільнення зі служби національної поліції.

10.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, в частині позовних вимог щодо оскарження наказу від 31.07.2020 року про накладення дисциплінарного стягнення (т.2, а.с.4,5).

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 10.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2, а.с.2).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції та з 01.11.2019 року перебував на посаді начальника Павлоградського ВП ГУНП.

04.06.2020 року до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ГУСБУ у м. Києві, Київської області та УСБУ в Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62019100000001610, відкритого 04.11.2019 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, проведено слідчі дії (обшуки) у адміністративній будівлі та на території Павлоградського ВП ГУНП.

Після закінчення слідчих дій полковника поліції ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Також, 04.06.2020 року полковнику поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 365, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 307 КК України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 04.06.2020 року № 979 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за інформацією, що цієї ж доби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ГУСБУ у м. Києві, Київської області та УСБУ в Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62019100000001610, відкритого 04.11.2019 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, проведено слідчі дії (обшуки) у адміністративній будівлі та на території Павлоградського ВП ГУНП (т.1, а.с. 80-81).

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2020 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 25.06.2020 року, підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 серпня 2020 року включно.

22.07.2020 року за вих. №04/15284 від 16.07.2020 року до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області надійшли пояснення від начальника Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що він сумлінно виконував службові обов`язки, причетності до інкримінованих йому кримінальних правопорушень не має та ніяких злочинів не скоював (т.1, а.с.140).

31.07.2020 року начальником ГУНП в Дніпропетровській області було затверджено висновок «Про результати службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни, які призвели до надзвичайної події за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області» (т.1, а.с. 221-243).

Відповідно до пункту 3 Висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 31.07.2020 року, члени комісії вважають за доцільне за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1, розділу II, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України застосувати до начальника Павлоградського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (т.1, а.с.240).

Відповідно до п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1188к від 31.07.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1, розділу II, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України застосувати до начальника Павлоградського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (т.1, а.с.244).

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.08.2020 року № 231 о/с полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (т.1, а.с.24).

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».

Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 11, ст. 12, ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

При цьому, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).

Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з ч. 3, ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно з підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Із аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Крім того, законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов`язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.

Так, суд зазначає, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв`язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні вимог Присяги працівника поліції, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особою скоєно проступок, який підриває довіру та авторитет органів влади і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення мав враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи встановлено, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1188к від 31.07.2020 року в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби та №231 о/с від 25.08.2020 року прийняті за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 31.07.2020 року.

Згідно з вказаним висновком, під час службового розслідування встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

04.06.2020 року до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ГУСБУ у м. Києві, Київської області та УСБУ в Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62019100000001610, відкритого 04.11.2019 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, проведено слідчі дії (обшуки) у адміністративній будівлі та на території Павлоградського ВП ГУНП за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Шевченка, буд. 51.

Підставою для відкриття кримінального провадження було надходження інформації про те, що зокрема начальником Павлоградського ВП ГУНП полковником поліції ОСОБА_1 неодноразово здійснювались дії з метою штучного підвищення особистих показників у роботі, щодо розкриття та розслідування злочинів проти власності, громадської безпеки і злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, задля одержання в майбутньому переваг і преференцій перед керівництвом ГУНП, з метою швидкого розкриття та завершення досудового розслідування, шляхом штучного збільшення направлених обвинувальних актів до суду здійснювали незаконні дії, направлені на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, які проживають на території м. Павлоград та Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом штучного створення доказів обвинувачення та фальсифікації офіційних документів (протоколів допиту, тощо), а також примушення осіб, у тому числі наркозалежних, шляхом умовлянь, підкупу, надання їм психотропних речовин, наркотичних засобів чи прекурсорів.

Також встановлено, що зокрема полковнику поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 365, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 307 та застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Так, у висновку службового розслідування зазначено: «… що надзвичайна подія, яка мала місце 04.06.2020 року за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП, а саме проведення обшуків в адміністративній будівлі ВП та затримання окремих поліцейських цього ж ВП та в подальшому їх тримання під вартою, стало можливим унаслідок особистої не дисциплінованості поліцейських, зокрема керівників, котрих також було затримано в порядку статті 208 КПК України та оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а також тих поліцейських, котрі відповідальні в Павлоградському ВП за дотримання стану дисципліни та законності.

Разом із цим, в рамках проведення службового розслідування, було проведено моніторинг мережі Інтернет на предмет публікацій з приводу зазначеної події.

В ході здійснення вищевказаного заходу встановлено, що надзвичайна подія за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП викликала чималий суспільний інтерес, так як її обставини оприлюднено в значній кількості засобів масової інформації.

В цілому проведеним моніторингом з`ясовано, що вказана подія викликала чималий суспільний резонанс серед населення України, що в свою чергу підриває авторитет Національної поліції України в Дніпропетровській області та стало причиною візиту до області Голови Національної поліції та Міністра внутрішніх справ».

Отже, за наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, а саме: за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1, розділу II, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України застосувати до начальника Павлоградського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Відсутність обвинувального вироку суду на час прийняття оскаржуваних наказів не виключає можливості притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що є самостійною підставою для звільнення з органів внутрішніх справ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.12.2020 року у справі № 802/2046/18-а та у постанові Верховного суду від 16.10.2020 року у справі № 814/2622/13-а.

За змістом ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у вчиненні дій, що компрометують звання поліцейського, підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Згідно п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Приписами частини 2 статті 16 Статуту передбачено, що у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Ця норма права не встановлює заборони проводити службове розслідування, коли вже розслідується кримінальне провадження стосовно працівника поліції.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.

Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України.

Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, відповідач не повинен чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі припису п.6 ч.1 ст.77 Закону.

Таким чином, доводи позивача щодо порушення відповідачем принципу презумпції невинуватості є безпідставними, оскільки звільнення позивача відбулось до встановлення його вини обвинувальним вироком суду, не ґрунтуються на вимогах законодавства, адже підставою звільнення позивача було порушення ним Дисциплінарного статуту, а не наявність кримінального провадження, чи доведення вини останнього у вчиненні злочину. Тобто, оскаржуваними наказами позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, при цьому не з підстав скоєння кримінального правопорушення, а через вчинення дій, які є дисциплінарним проступком.

Крім того, безпідставними є доводи позивача щодо того, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачем не було прийнято до уваги ті обставини, що за час проходження служби в органах внутрішніх справ, Національної поліції України та перебування на посаді начальника Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області він сумлінно виконував свої службові обов`язки та жодної інформації щодо вчинення ним протиправних дій до керівництва не надходило, характеризується з позитивного боку, порушень службової дисципліни і законності не допускав, оскільки, дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим, незважаючи на позитивну характеристику та сумлінне виконання службових обов`язків до вчиненого діяння.

Суд звертає увагу, що в даному випадку позивачем було вчинене діяння несумісне з займаною посадою - начальника Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, та яке виходить за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки останнім було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

При цьому, факт порушення позивачем службової дисципліни у вигляді вчинення дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, встановлений службовим розслідуванням.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП України в Дніпропетровській області №1188к від 31.07.2020 року, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з Національної поліції України та наказ ГУНП України в Дніпропетровській області № 231о/с від 25.08.2020 року, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для скасування таких наказів.

Враховуючи правомірність прийнятих наказів, відсутні підстави для задоволення вимоги про поновлення позивача на посаді.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність відмови в їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Так, позивачем не доведено протиправність оскаржуваних наказів. При цьому, відповідачем доведено правомірність та законність прийняття наказів, що слугували звільненню позивача із органів поліції.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ходу судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані накази, відповідач діяв відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 29 січня 2021 року.

Суддя Н.Є. Сліпець