Рішення № 94518409, 24.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Справа № 160/14435/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з моменту виникнення права на її виплату за весь час з моменту настання на нього права з урахуванням додаткової вислуги років за час призову на військову службу під час мобілізації у період з 19.03.2015 року по 20.03.2018 року, без обмеження строку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії за весь час з моменту настання на нього права з урахуванням додаткової вислуги років за час призову на військову службу під час мобілізації у період з 19.03.2015 по 20.03.2018 роки, без обмеження строку.

Означені позовні вимоги вмотивовані незгодою позивача у перерахунку пенсії ПФУ з 01.10.2018 року. Так, ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації у період з 19.03.2015 року по 20.03.2018 року. Заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки була подана позивачем 23.04.2018 року, але подання та матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової вислуги років були оформлені і надані на адресу відповідача Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки лише 04.09.2019, тобто через 17 місяців. При цьому, вини позивача в цьому не має, оскільки позивач вчасно звернувся з відповідною заявою та до повноважного органу.

26.11.2020 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції до набрання чинності Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення. Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яким максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43 Закону №2262- XII). Згідно Закону України від 27.03.2014 № 1166-УІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" (далі Закон № 1166-VІІ), який набрав чинності 01.04.2014, було внесено зміни в ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, а саме цифри 80 замінили на цифри 70. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років, визначено що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідач також зазначає, що Порядком передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522, з 01.01.2007 на Пенсійний фонд України покладені функції лише з призначення і виплати пенсії, а функції розрахунку вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій, належить до компетенції уповноваженого органу того міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу було звільнено зі служби. Відповідно до пункту 9 Порядку № 45 Головне управління має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Головне управління не має. Таким чином, Головне управління не наділено повноваження визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення тих чи інших складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка. Пенсії призначаються у строки передбачені статті 50 Закону № 2262.

Відповідно до статті 50 Закону № 2262 пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації у період з 19.03.2015 року по 20.03.2018 року, тому на підставі заяви ОСОБА_1 від 23.04.2018 року Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було оформлено подання та матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової вислуги років, які надані на адресу ПФУ 04.09.2019 року. Вислуга років ОСОБА_1 станом на 20.03.2018 року склала 30 років 09 місяців 25 днів. Пенсія з урахуванням додаткової вислугу років перерахована з 01.10.2018 на підставі грошового атестату серії ЗУ за № 079981 та довідки від 04.09.2019 року за № 6/1/108, які надані Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Для проведення перерахунку пенсії з більш раннього строку правові підстави відсутні. Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» також внесено зміни до статті 13 Закону № 2262, за якими максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років, не повинен перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення. Отже, з 01.10.2018 року відповідно до наданих документів, пенсію ОСОБА_1 було перераховано в розмірі 70 % з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу 4650,00 грн.; окладу за військовим званням 1340,00 грн.; 50% надбавки за вислугу років 2995,00 грн.; 10% надбавки за особливості проходження служби 898,50 грн.; 49,6% премії 2306,40 грн. Всього грошове забезпечення: 12189,90 грн. Основний розмір пенсії 70% складав 8532,93 грн. До основного розміру пенсії станом на 01.12.2019 року встановлені наступні підвищення та надбавки: підвищення учаснику бойових дій в розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 409,50 грн.; цільова грошова допомога учаснику бойових дій 40,00 грн. Загальний розмір пенсійної виплати складав 8982,43 грн. Доплату по перерахунку за період з 01.10.2018 року по 30.09.2019 року в сумі 33446,04 грн. ОСОБА_1 отримав в жовтні місяці 2019 року разом з пенсією за жовтень місяць 2019 року. Доплата по перерахунку за період з 01.10.2018 року по 31.12.2019 року в сумі 11940,90 грн. була виплачена в січні місяці 2020 року. Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 липня 2020 року на рівні 1712,00 грн. За таких обставин, розмір підвищення учаснику бойових дій було перераховано та розмір пенсійної виплати з 01.07.2020 року становить 9000,93 грн. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як орган державної влади, діяло в межах чинного законодавства та відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо позову або відзиву до суду не надходило.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2020 року зазначена вище справа розподілена та 05.11.2020 року передана судді Пруднику С.В.

09.11.2020 року суддя ОСОБА_2 перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та отримує пенсію за вислугу років з 01.01.2001 року відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації у період з 19.03.2015 року по 20.03.2018 року тому на підставі заяви ОСОБА_1 від 23.04.2018 року, яка складена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було оформлено подання від 29.08.2019 року №ФД-11610 та матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової вислуги років, які надані на адресу ПФУ лише 04.09.2019 року (вх. №12147/29-19).

Як убачається із означеного подання, вислуга років ОСОБА_1 станом на 20.03.2018 року склала 30 років 09 місяців 25 днів.

З 01.10.2018 року відповідно до наданих документів, пенсію ОСОБА_1 було перерахованоПФУ в розмірі 70 % з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу 4650,00 грн.; окладу за військовим званням 1340,00 грн.; 50% надбавки за вислугу років 2995,00 грн.; 10% надбавки за особливості проходження служби 898,50 грн.; 49,6% премії 2306,40 грн. Всього грошове забезпечення: 12189,90 грн. Основний розмір пенсії 70% складав 8532,93 грн.

До основного розміру пенсії станом на 01.12.2019 року встановлені наступні підвищення та надбавки: підвищення учаснику бойових дій в розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 409,50 грн.; цільова грошова допомога учаснику бойових дій 40,00 грн. Загальний розмір пенсійної виплати складав 8982,43 грн. Доплату по перерахунку за період з 01.10.2018 року по 30.09.2019 року в сумі 33446,04 грн.

ОСОБА_1 отримав в жовтні місяці 2019 року разом з пенсією за жовтень місяць 2019 року. Доплата по перерахунку за період з 01.10.2018 року по 31.12.2019 року в сумі 11940,90 грн. була виплачена в січні місяці 2020 року. Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 липня 2020 року на рівні 1712,00 грн. За таких обставин, розмір підвищення учаснику бойових дій було перераховано та розмір пенсійної виплати з 01.07.2020 року становить 9000,93 грн.

Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, пенсія з урахуванням додаткової вислуги років перерахована з 01.10.2018 року на підставі грошового атестату серії ЗУ за № 079981 та довідки від 04.09.2019 року за № 6/1/108, які надані Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Перерахована пенсія була виплачена позивачу, але не за весь період. З метою виплати пенсії за весь період, позивач 27.11.2019 року звернувся із відповідною заявою до відповідача. Листом № 8809/П-09 від 11.12.2019 року відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку та виплати пенсії за більш ранній період, тобто з дати виникнення права на перерахунок та виплату пенсії, з посиланням на статтю 50 Закону № 2262, якою передбачено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Зазначений лист-відмову позивач не отримував. Його було надано на запит адвоката, як додаток до листа відповіді № 0400-0202-8/60710 від 24.07.2020 року лише серпні 2020 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення.

Відповідно до п. п. 23, 24 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року № 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону (2262-12). Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до п. 1.2, 1.3, 2.12, 2.13, 3.2, 3.8, 3.19 «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 року № 530, призначення і виплата пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей здійснюються органами Пенсійного фонду України відповідно до Закону.

Військовослужбовцям, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх з військової служби.

Обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється Департаментом фінансів Міністерства оборони України за поданням Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України, Кадрового центру Збройних Сил України, Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, управлінь персоналу командувань видів Збройних Сил України, управлінь персоналу оперативних командувань та штатних підрозділів персоналу органів військового управління, підпорядкованих Генеральному штабу Збройних Сил України, а також структурних підрозділів, які відповідають за роботу з персоналом у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України, - генералам, адміралам, офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу в апараті Міністерства оборони України, у Генеральному штабі Збройних Сил України, командуваннях видів Збройних Сил України та військових частинах безпосереднього підпорядкування.

При обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію (додаток 3).

Заяви про призначення/перерахунок пенсій за формою, передбаченою додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», подаються до головних управлінь Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через відділи соціального забезпечення обласних військових комісаріатів.

Обласний військовий комісаріат у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії приймає від заявника необхідні документи, донараховує вислугу років до дня звільнення військовослужбовця з військової служби та оформлює подання про призначення пенсії за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону.

З матеріалів справи вбачається, так як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації у період з 19.03.2015 року по 20.03.2018 року тому на підставі його заяви від 23.04.2018 року, яка складена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було оформлено подання від 29.08.2019 року №ФД-11610 та матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової вислуги років, які надані на адресу ПФУ лише 04.09.2019 року (вх. №12147/29-19).

Отже, у даному випаду випливає, що Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки несвоєчасно надані документу до Голвоного управління ПФУ в Дніпропетровській області, які підтверджують право ОСОБА_1 на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відтак, суд вважає, що проведення перерахунку пенсії позивачу слід провести з дати подання такої заяви, а саме з 23.04.2018 року.

До того ж, суд зазначає, що частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ч.ч. 1, 3 ст. 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Із системного аналізу наведених вище правових норм убачається, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.

При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Обов`язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 504/4148/16-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при вирішенні даної справи.

Суд також бере до уваги, що в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Отже, невиконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб`єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.

Слід зазначити, що частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, які свідчать про порушення прав позивача та неправомірність дій ПФУ, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є:

- визнання протиправної відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки від 04.09.2019 року за № 6/1/108, виданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки від 04.09.2019 року за № 6/1/108, виданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, починаючи з 23 квітня 2018 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки від 04.09.2019 року за № 6/1/108, виданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки від 04.09.2019 року за № 6/1/108, виданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, починаючи з 23 квітня 2018 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник