Рішення № 94518169, 29.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16273/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого багатогалузевого підприємства «СЕРВІС-ЛАДА» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Мале багатогалузеве підприємство «СЕРВІС-ЛАДА» (далі - МБП «СЕРВІС-ЛАДА», позивач) звернулось з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 30 липня 2020 року №UA205050/2020/000072/2 про коригування митної вартості товару «Запасні частини до легкових автомобілів…», що декларувався згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/033846 від 30 липня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Мале багатогалузеве підприємство «СЕРВІС-ЛАДА» на умовах контракту №20191219/1 від 19.12.2019, згідно інвойсу №SIG-0454820 від 28.07.2020 придбало у компанії UAB «SIGNEDA» (Каунас, Литва) запасні частини та аксесуари до легкових автомобілів для подальшого імпорту в Україну в асортименті 431 найменування, загальною кількістю 1646 шт на загальну суму 58 679,88 євро.

Відповідно до істотних умов контракту товар постачається партіями на підставі інвойсів. Загальна сума контракту визначається за загальною сумою усіх інвойсів. Валюта Контракту - євро. Контрактом передбачено, що умови оплати за товар та умови поставки згідно правил Інкторемс-2010 попередньо узгоджуються сторонами та зазначаються у інвойсах.

Згідно інвойсу №SIG-0454820 від 28.07.2020 по даній поставці сторони обрали умови поставки FCA-Kaunas (Литва) згідно з правилами Інкотермс, а також визначили, що оплату за товар Покупець здійснює упродовж 30 днів з дня поставки.

На підставі договору про надання транспортних послуг №270720 від 27.07.2020, відповідно до заявки №1-2707/20 від 27.07.2020, перевезення товару позивач доручив товариству з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Львівська автобаза №1».

Товар 28.07.2020 в м. Каунас продавець передав перевізнику з оформленням міжнародної товаротранспортної накладної CMR б/н від 28.07.2020.

Після ввезення в Україну товар 30.07.2020 доставлено для митного оформлення на митний пост «Ковель» Волинської митниці Держмитслужби.

Митним брокером 30.07.2020 подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/033846, згідно якої задекларовано ввезення в Україну МБП «СЕРВІС-ЛАДА» в митному режимі «імпорт» товару «Запасні частини до легкових автомобілів...» по 79 товарних позиціях згідно УКТ ЗЕД загальною фактурною вартість 58 679,88 євро, що складає 1 905 312,25 грн згідно курсу НБУ на дату декларування.

Під час декларування митний брокер заявив митну вартість товару на рівні 1 920 312,25 грн. Митна вартість декларантом визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

До складових митної вартості (окрім фактурної вартості) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну - пункт пропуску «Доманово» в сумі 15 000,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни.

Проте, митний орган видав картку про відмову в прийнятті митної декларації №UA205050/2020/01094 на основі рішення про коригування митної вартості №UA205050/2020/000072/2 від 30.07.2020.

Із прийнятим рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте всупереч положенням статей 49, 57, 58 Митного кодексу України, без дотримання умов, передбачених частинами другою-третьою статті 53, частиною шостою статті 54, статтями 55, 64 Митного кодексу України, та без урахування усіх фактичних обставин. Зауважив, що ним були подані всі необхідні та наявні документи, які підтверджують ціну товару і дають можливість визначити митну вартість за основним методом, до того ж надано і інші наявні додаткові документи. Подані документи не містили розбіжностей, ознаки їх підробки відсутні, усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та сплаченої ціни товару у документах наявні.

Таким чином позивач наголошує, що ним дотримані вимоги статті 53 Митного кодексу України, а відтак, просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2020 №UA205050/2020/000072/2.

Ухвалою судді від 30.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

11.12.2020 представником позивача подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи офіційних перекладів.

Відповідач у поданому відзиві на позов від 15.01.2021 за №14-7.3-10-14 пред`явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що під час опрацювання документів позивача, поданих для підтвердження митної вартості товару встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а відтак просив суд в позові відмовити повністю.

Позивач у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві. Просив позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 19.12.2019 між МБП «СЕРВІС-ЛАДА» (покупець) та LTD «SIGNEDA» (Литва) (продавець) було укладено контракт № 20191219/1. За умовами контракту продавець зобов`язується продати, а покупець купити автозапчастини та автоаксесуари, надалі – Товар, відповідно до інвойсів, що є невід`ємною частиною цього Контракту; ціна товару зазначається в інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Контракту; загальна сума цього Контракту визначається як загальна сума усіх інвойсів за цим Контрактом. Згідно інвойсу №SIG-0454820 від 28.07.2020 МБП «СЕРВІС-ЛАДА» придбало у компанії LTD «SIGNEDA» (Каунас, Литва) запасні частини та аксесуари до легкових автомобілів для подальшого імпорту в Україну в асортименті 431 найменування, загальною кількістю 1646 шт на загальну суму 58 679,88 євро.

З метою митного оформлення ввезеного товару митним брокером 30.07.2020 подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/033846, згідно якої задекларовано ввезення в Україну МБП «СЕРВІС-ЛАДА» в митному режимі «імпорт» товару «Запасні частини до легкових автомобілів...» по 79 товарних позиціях згідно УКТ ЗЕД загальною фактурною вартість 58 679,88 євро, що складає 1 905 312,25 грн згідно курсу НБУ на дату декларування. Митна вартість декларантом визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. До складових митної вартості (окрім фактурної вартості) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну - пункт пропуску «Доманово» в сумі 15 000,00 грн.

Для підтвердження митної вартості декларант до митної декларації додав такі документи: контракт №20191219/1 від 19.12.2019; рахунок-фактуру (інвойс) №SIG-0454820 від 28.07.2020; договір про надання транспортних послуг №270720 від 27.07.2020; товаро-транспортну накладну (CMR) б/н від 28.07.2020; заявку №1-2707/20 від 27.07.2020 на здійснення перевезення; довідку перевізника №168 від 30.07.2020 про розмір транспортних витрат до місця ввезення в Україну; експортну декларацію країни походження товару №20LTKC0100EK153114 від 28.07.2020.

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 30.07.2020 надіслано електронне повідомлення, в якому просили надати для підтвердження митної вартості додаткові документи, а саме: прайс-листи, банківські платіжні документи, експертні висновки щодо вартісних характеристик товарів.

30.07.2020 декларант додатково подав митному органу комерційну пропозицію продавця від 27.07.2020; платіжні доручення про здійснення позивачем SWIFT-платежів в адресу Продавця за дев`ятьма попередніми поставками згідно контракту №20191219/1 від 19.12.2019; платіжне доручення №139 від 30.07.2020 про оплату послуг перевізнику, а також заяву № 30/07-01, в якій просив митний орган прийняти рішення щодо митної вартості, з врахуванням додатково наданих документів, без врахування 10-денного терміну, по причині відсутності інших документів, що підтверджують митну вартість партії товару.

Волинською митницею Держмитслужби 30.07.2020 прийнято рішення від №UA205050/2020/000072/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2020/01094, у зв`язку з тим, що витрати нa транспортування є однією з складових митної вартості (п. 10.5 ст.58 МК України), а відповідно до Наказу міністерства Фінансів України № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для розрахунку витрат на транспортування відповідно до умов поставки FCA необхідні дані про вартість навантаження,страхування, дані про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах. Дана інформація відсутня в поданих документах. У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, згідно ст. 53 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати прас-листи, банківські платіжні документи, експертні висновки щодо вартісних характеристик товарів. Висновки про вартісні тa якісні характеристики оцінюваного товару декларантом нe надано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, a саме методу 2а (ст. 59 МКУ) тa методу 26 (сп.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) тa методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу тa декларанта митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МКУ. Відповідно цінової інформації ЄАІС митна вартість становить:

- товар №23 (МД UA100030/2020/135762 від 22.06.2020 - 4,83 EUR/кг);

- товар №40 (МД UA205050/2020/25310 від 09.06.2020 - 6,15 EUR/кг).

30.07.2020 декларантом подано митну декларацію №UA205050/2020/033989, за якою товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Позивач, не погодившись з рішенням Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 30.07.2020 №UA205050/2020/000072/2, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої і другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Так, частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/16271/15, від 15 травня 2018 року № 809/1260/17.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення, відповідачу було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема: контракт №20191219/1 від 19.12.2019; рахунок-фактура (інвойс) №SIG-0454820 від 28.07.2020; договір про надання транспортних послуг №270720 від 27.07.2020; товаро-транспортна накладна (CMR) б/н від 28.07.2020; заявка №1-2707/20 від 27.07.2020 на здійснення перевезення; довідка перевізника №168 від 30.07.2020 про розмір транспортних витрат до місця ввезення в Україну; експортна декларація країни походження товару №20LTKC0100EK153114 від 28.07.2020.

Відповідно до частини першої статті 368 Митного кодексу України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до| аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Суд зазначає, що Волинська митниця Держмитслужби, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідачем пропонувалося надати, зокрема:

- прайс-листів;

- банківських платіжних документів;

- експертних висновків щодо вартісних характеристик товарів.

Отже, суд вказує, що Волинська митниця Держмитслужби, направляючи електронні повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів.

Декларантом на вимогу митниці надіслано заявку на перевезення від 27.07.2020 №1-2707/20, договір перевезення від 27.07.2020 №270720, платіжні документи по попередніх поставках, платіжний документ про оплату транспортних послуг та заяву від 30.07.2020 №30/07-01 про відсутність інших документів, що підтверджують митну вартість партії товару.

Проте, у додатково надісланих декларантом документах встановлено відсутність відомостей про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Окрім того, декларантом не надано прайс-листів та експертних висновків щодо вартісних характеристик товарів.

Суд вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано у повному обсязі, зокрема, документи, які передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, на підтвердження понесення транспортних витрат.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенню про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною 4 статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати оцінюваний товар відомостей про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу не надав.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості від 30.07.2020 №UA205050/2020/000072/2.

З вираховуванням наведеного, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Малого багатогалузевого підприємства «СЕРВІС-ЛАДА» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк