Рішення № 94517727, 01.02.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року справа № 17-14-01/1494(925/1104/20)

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

прокуратури Черкаської області: Буджерак М.Р. (за посвідченням)

ФДМУ: Гурбанова Г.Н. (по довіреності),

ПАТ «Черкасиобленерго»: Якушенко В.А., Чорний К.О. (по довіреності),

відповідача: Чижов К.Л. (по довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №17-14-01/1494 (925/1104/20)

за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

до публічного акціонерного товариства "Азот"

про стягнення 6 953 223,35 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Черкаської області звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до публічного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6 953 223,35 грн. заборгованості за укладеним між публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" та публічним акціонерним товариством "Азот" договором поставки електричної енергії від 24.05.2005 №524-213/24, у тому числі: 4 922 471,70 грн. інфляційних нарахувань та 2 030 751,65 грн. три проценти річних.

Автоматизована система документообігу Господарського суду Черкаської області для розгляду справи за вказаним позовом визначила суддю Дорошенка М.В.

28.08.2020 року Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Дорошенка М.В. ухвалив: самовідвід судді Дорошенка М.В. у справі №925/1104/20 за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до публічного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6953223,35 грн. задовольнити. Справу №925/1104/20 передати на повторний розподіл автоматизованою системою документообігу Господарського суду Черкаської області.

Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.08.2020 справу №925/1104/20 передано у провадження судді Боровику С.С.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року призначено позов до розгляду.

У судовому засіданні 01.02.2021 року прокурор відділу прокуратури Черкаської області, представники ПАТ «Черкасиобленерго» та ФДМУ позов підтримали, просять задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 01.02.2021 року не з`явився, звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із продовженням дії карантину Постановою КМУ від 09.12.2020 року №1236. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання за необґрунтованістю.

У відзиві від 24.09.2020 року відповідач заперечив проти позову, просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» та Публічним акціонерним товариством Азот» 24.05.2005 року укладено договір поставки електричної енергії за №524-213/24.

У подальшому, 23.03.2012 року між ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «Азот» укладено угоду №140-213 про реструктуризацію боргу, що виник за вищевказаним договором поставки.

У зв`язку з невиконанням ПАТ «Азот» взятих на себе зобов`язань за вищевказаними договором поставки електричної енергії №524-213/24 та угоди про реструктуризацію боргу №140-213, ПАТ «Черкасиобленерго» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.12.2014 року у справі №925/308/13-г, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року, стягнуто з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 22 535 398,48 грн. боргу, 1 368 371,91 грн. 3% річних, 68 820 грн. судових витрат.

Указане рішення набрало законної сили 24.02.2015 року, на його виконання судом 16.03.2015 року видано наказ №925/308/13-г, який ПАТ «Азот» виконано частково, а саме: сплачено 3% річних у розмірі 1 368 371,91 грн. та 68 820 грн. судових витрат.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 року за заявою ПАТ «Азот» наказ господарського суду від 16.03.2015 року у справі №925/308/13-г про стягнення з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 22 535 398,48 грн. основного боргу, 1 368 371,91 грн. 3% річних, 68820,00 грн. судових витрат, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала мотивована тим, що обов`язок ПАТ «Азот», встановлений рішенням господарського суду Черкаської області від 04.12.2014 року у справі №925/308/13-г, на примусове виконання якого судом 16.03.2015 року видано наказ №925/308/13-г, відсутній повністю у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником в частині оплати 3% річних у розмірі 1 368 371,91 грн. та суми судових витрат у розмірі 68 820,00 грн., та з причин переведення основного боргу у розмірі 22 535 398 грн. 48 коп. на нового боржника - Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Енергомережа» за згодою стягувача на підставі Договору про переведення боргу №18-500 від 23.01.2015 року.

Виконувач обов`язків прокурора Черкаської області 05.10.2018 року звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського Черкаської області від 18.03.2016 року, в якій просив її скасувати та постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Азот» про визнання наказу господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 року, виданого у даній справі, таким, що не підлягає виконанню.

Вказана заява мотивована тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 09.03.2017 року за позовом Національного антикорупційного бюро України до ПАТ «ХК «Енергомережа», ПАТ «Азот», ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання договору недійсним в іншій справі №910/24263/16, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 року залишено без змін, визнано недійсним договір про переведення боргу від 23.01.2015 року №18-500, укладений між ПАТ «Азот», ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «ХК «Енергомережа», який був підставою для постановлення ухвали суду від 18.03.2016 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.11.2018 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 року, заяву прокурора задоволено. Скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 року про визнання наказу господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 року №925/308/13-г таким, що не підлягає виконанню, з винесенням нового судового рішення про відмову ПАТ «Азот» у задоволенні його заяви про визнання наказу господарського суду у цій справі від 16.03.2015 року таким, що не підлягає виконанню.

У вказаній справі Колегією суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.02.2020 року закрито провадження за скаргою ПАТ «Азот» на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 та статті 296 ГПК України.

Таким чином, рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2014 року у справі №925/308/13-г залишається невиконаним в частині стягнення 22 535 398,48 грн. основного боргу та перебуває на примусовому виконанні у складі зведеного виконавчого провадження №5995397 у відділі примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних прокурор зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

За приписом частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов`язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв`язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв`язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов`язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною 2 статті 625 названого Кодексу.

Тобто, стаття 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт чи рішення суду), приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону.

У зв`язку з невиконанням ПАТ «Азот» рішення господарського суду від 04.12.2014 року у справі №925/308/13-г, має місце факт виникнення та існування грошового зобов`язання - сплатити ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 22 535 398,48 грн. Нарахування на вказану суму передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності ПАТ «Азот» за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання та полягає у відшкодуванні матеріальних втрат ПАТ «Черкасиобленерго» від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) за користування утримуваними ПАТ «Азот» грошовими коштами, належними до сплати.

Сума інфляційних втрат та 3% річних в межах строку позовної давності підлягає стягненню з ПАТ «Азот» відповідно до такого розрахунку.

Сума боргу 22 535 398,48 грн.

Період нарахування інфляційних втрат з 20.08.2017 року по 20.08.2020 року.

22 535 398,48 грн.х1,21843286-22 535 398,48 грн. = 4 922 471,70 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за такою формулою:

Сума 3% річних = С:100х3хД:365, де С- сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

22 535 398,48 грн.:100х3х1097:365=2 030 751,65 грн.

За таких обставин, заступник прокурора Черкаської області просить суд стягнути з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 4 922 471,70 грн. інфляційних втрат та 2 030 751,65 грн. 3% річних у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання. Судові витрати за подання позову стягнути із відповідача на користь прокуратури Черкаської області.

24.09.2020 року від відповідача надійшов відзив наступного змісту.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Верховний Суд неодноразово аналізував положення законодавства щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, та згідно усталеної судової практики, у першому "виключному випадку" прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 року у справі №924/1237/17, та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 звертали увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

В даному випадку заступник прокурора Черкаської області фактично замінює належного позивача - ПАТ «Черкасиобленерго», який може і бажає захищати свої інтереси.

Це вбачається з листа ПАТ «Черкасиобленерго» №4193/09-03 від 22.06.2020 року, в якому останній повідомляє прокурора про те, що ним було здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що ним вживаються заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідної претензії та про те, що він бажає звернутись в суд, однак наразі не має фінансової можливості сплатити судовий збір.

Відсутність на даний час коштів для сплати судового збору при активній поведінці ПАТ «Черкасиобленерго», направленої на стягнення коштів, не може вважатись нездійсненням або неналежним здійсненням захисту інтересів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що до суду звернувся прокурор, а не ПАТ «Черкасиобленерго», виключно через те, що саме прокуратурою Черкаської області було сплачено судовий збір за подання позовної заяви.

Тобто заступник прокурора Черкаської області виступає в даних правовідносинах не як представник інтересів держави, який встановив бездіяльність компетентного органу, а як альтернативний суб`єкт звернення до суду, який має на даний час фінансування для сплати судового збору, що є недопустимим.

Окремо звертає увагу суду відповідач на безпідставність доводів прокурора про те, що держава володіє контрольним пакетом акцій у ПАТ «Черкасиобленерго»

Так, згідно даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, найбільшими акціонерами ПАТ «Черкасиобленерго» є:

Держава Україна (в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності Фонду державного майна України) - 46%;

Юридична особа - резидент (Приватне акціонерне товариство «Українська енергозберігаюча сервісна компанія») - 25%;

- Пайовий інвестиційний фонд (Товариство з обмеженою відповідальністю

«Компанія з управління активами «Сварог Ессет Менеджмент») - 21,94%.

Посилання прокурора на те, що державі належить 71% акцій ПАТ «Черкасиобленерго» з огляду на той факт, що єдиним учасником ПАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» є Фонд державного майна України, безпідставні, оскільки згідно статті 172 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України «Про управління об`єктами державної власності». Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 зазначеного Закону, держава реалізовує свої корпоративні права виключно через Фонд державного майна України.

Таким чином, право власності ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» на частину акції ПАТ «Черкасиобленерго» не надає державі статусу акціонера в цій частині статутного капіталу.

Крім того, ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» за організаційно-правовою формою є приватним акціонерним товариством, що відповідно до статті 63 Господарського кодексу України, підпадає під приватне підприємство, оскільки не є підприємством колективної чи державної власності.

Таким чином, прокурором не доведено належним чином, що держава Україна володіє контрольним пакетом акцій у ПАТ «Черкасиобленерго», але найголовніше - прокурором не доведено конкретно, в чому полягає порушення інтересів держави.

Заперечення щодо суті позовних вимог.

В позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 030 751,65 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 922 471,70 грн. на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов`язання в сумі 22 535 398,48 грн., що виникло на підставі судового рішення у справі №925/308/13-г.

Період прострочення, за який здійснено нарахування, становить з 20.08.2017 року по 20.08.2020 року. Даний період визначений заступником прокурора Черкаської області невірно, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 року у справі №925/308/13-г було встановлено відсутність обов`язку ПрАТ «АЗОТ» сплатити на користь ПАТ «Черкасиобленерго» суму основного боргу в розмірі 22 535 398,48 грн. у зв`язку з її переведенням на нового боржника - ПрАТ «ХК «Енергомережа» за згодою ПАТ «Черкасиобленерго» на підставі Договору про переведення боргу №18-500 від 23.01.2015 року.

Як зазначає прокурор в позовній заяві, вказана ухвала Господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 року дійсно була скасована ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.11.2018 року у справі №925/308/13-г, яка набрала законної сили 20.03.2019 року.

Враховуючи наведене, обов`язок Відповідача щодо сплати на користь ПАТ «Черкасиобленерго» грошового зобов`язання в сумі 22 535 398,48 грн. відновився лише 20.03.2019 року, коли ухвала Господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 року у справі №925/308/13-г була остаточно скасована, а тому тільки з 20.03.2019 року почалось прострочення зобов`язання.

Тобто, нарахування інфляційних та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання в сумі 22 535 398,48 грн. можливо здійснювати лише за період з 20.03.2019 року.

Отже, прокурором невірно визначений період прострочення виконання зобов`язання, а тому невірно визначена сума 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що навіть за той період, який вказав прокурор у позовній заяві, розрахунок було здійснено неправильно. Відповідач здійснив відповідні перерахування в системі Ліга Закон, і зазначає, що прокурором визначені неправильні суми в сторону збільшення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 зазначила, що з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

За таких обставин, відповідач просить суд позовну заяву заступника прокурора Черкаської області, подану в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та ПАТ «Черкасиобленерго», до ПрАТ «АЗОТ» про стягнення 6 953 223,35 грн. заборгованості - залишити без розгляду.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані докази, суд приходить до наступного.

Між Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» та Публічним акціонерним товариством Азот» 24.05.2005 року укладено договір поставки електричної енергії за №524-213/24.

У подальшому, 23.03.2012 року між ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «Азот» укладено угоду №140-213 про реструктуризацію боргу, що виник за вищевказаним договором поставки.

У зв`язку з невиконанням ПАТ «Азот» взятих на себе зобов`язань за вищевказаними договором поставки електричної енергії №524-213/24 та угоди про реструктуризацію боргу №140-213, ПАТ «Черкасиобленерго» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованих сум.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.12.2014 року у справі №925/308/13-г, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року, стягнуто з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 22 535 398,48 грн. боргу, 1 368 371,91 грн. 3% річних, 68 820 грн. судових витрат.

Указане рішення набрало законної сили 24.02.2015 року, на його виконання судом 16.03.2015 року видано наказ №925/308/13-г, який ПАТ «Азот» виконано частково, а саме: сплачено 3% річних у розмірі 1 368 371,91 грн. та 68 820 грн. судових витрат.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 року за заявою ПАТ «Азот» наказ господарського суду від 16.03.2015 року у справі №925/308/13-г про стягнення з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 22 535 398,48 грн. основного боргу, 1 368 371,91 грн. 3% річних, 68 820,00 грн. судових витрат, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Виконувач обов`язків прокурора Черкаської області 05.10.2018 року звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського Черкаської області від 18.03.2016 року, в якій просив її скасувати та постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Азот» про визнання наказу господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 року, виданого у даній справі, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.11.2018 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 року, заяву прокурора задоволено. Скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 року про визнання наказу господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 року №925/308/13-г таким, що не підлягає виконанню, з винесенням нового судового рішення про відмову ПАТ «Азот» у задоволенні його заяви про визнання наказу господарського суду у цій справі від 16.03.2015 року таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2014 року у справі № 925/308/13-г залишається невиконаним в частині стягнення 22 535 398,48 грн. основного боргу та перебуває на примусовому виконанні у складі зведеного виконавчого провадження №5995397 у відділі примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

26.08.2020 року заступник прокурора Черкаської області звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до публічного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6 953 223,35 грн. заборгованості за укладеним між публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" та публічним акціонерним товариством "Азот" договором поставки електричної енергії від 24.05.2005 року №524-213/24, у тому числі: 4 922 471,70 грн. інфляційних нарахувань та 2 030 751,65 грн. три проценти річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.09.2020 року прийнято позов до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Щодо стягнення з ПАТ «Азот» інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць, виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Заступник прокурора Черкаської області користуючись своїм правом нараховує інфляційні втрати в сумі 4 922 471,70 грн. та 3% річних в сумі 2 030 751,65 грн. за період з 20.08.2017 року по 20.08.2020 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 4 922 471,70 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку – 4 867 555,96 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 4 867 555,96 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних витрат суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу20.08.2017 - 20.08.202022 535 398.481.2164 867 555.96Щодо нарахування позивачем 3% річних в сумі 2 030 751,65 грн., суд також встановив неправильність їх нарахування за відповідний період (після перерахунку – 2 030 711,16 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 2 030 711,16 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів22 535 398.4820.08.2017 - 20.08.202010973 %2 030 711.16З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 6 898 267,12 грн. заборгованості за невиконання договірного зобов`язання, з яких: 4 867 555,96 грн. інфляційних втрат та 2 030 711,16 грн. 3% річних.

Згідно статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог сплачений судовий збір в сумі 103 474 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Азот» (м. Черкаси, вул. Першотравнева,72, код ЄДРПОУ 00203826) на користь публічного акціонерного товариство «Черкасиобленерго» (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код за ЄДРПОУ 22800735) 4 867 555,96 грн. інфляційних втрат та 2 030 711,16 грн. 3% річних у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання.

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Азот» (м. Черкаси, вул. Першотравнева,72, код ЄДРПОУ 00203826) на користь Черкаської обласної прокуратури (м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд.286, код за ЄДРПОУ 02911119) 103 474 грн. судового збору на р/р UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ.

Видати накази.

4.В іншій частині позову відмовити.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 01.02.2021 року

Суддя С.С.Боровик