Ухвала суду № 94517649, 01.02.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

У Х В А Л А

"01" лютого 2021 р. Справа № 924/995/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали заяви Державного агентства резерву України, м. Київ про визнання грошових вимог

у справі за заявою боржника приватного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавтоагрегат", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

про порушення справи про банкрутство,

за участю представників учасників справи:

від заявника: Вавренюк О.А. - головний спеціаліст відділу представництва (в режимі відеоконференції);

від боржника: не з`явився;

від ліквідатора: Коренчук Т.О. згідно ордера серії КВ № 045160 від 30.09.2019р. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 29.10.2019р. відкрито провадження у справі № 924/995/19 за заявою приватного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавтоагрегат" про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна приватного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавтоагрегат" арбітражного керуючого Ковальчука М.М.

З метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, суд за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", 30.10.2019р. здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавтоагрегат" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, номер публікації якого 63944.

19.12.2019р. на адресу суду через службу діловодства від Державного агентства резерву України надійшла заява (вх. № 05-06/691/19) з грошовими вимогами до боржника у сумі 166857,42 грн заборгованості у вигляді штрафу. До заяви додано копію рішення господарського суду Хмельницької області від 15.08.2005р. у справі № 13/3054. Відповідно до відмітки на конверті, заяву подано до поштового відділення 17.12.2019р.

Ухвалою суду від 21.12.2019р. заяву прийнято та призначено до розгляду.

26.12.2019р. на адресу суду через службу діловодства від розпорядника майна арбітражного керуючого Ковальчука М.М. надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог (вх. № 05-22/11286/19), в якому зазначає, що заявлені грошові вимоги не визнає повністю. У повідомленні, зокрема, зазначає, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.08.2005р. у справі № 13/3054 позовні вимоги щодо стягнення штрафу у сумі 166857,42 грн залишено без розгляду. Звертає увагу суду на те, що заявником не подано доказів звернення до суду повторно про стягнення цієї суми заборгованості, а також зазначає, що заявником пропущено строк позовної давності для звернення з вимогами.

У додаткових поясненнях від 11.01.2021р. арбітражним керуючим вказано, що заявлені грошові вимоги у повному обсязі не підлягають визнанню з огляду на відсутність належних та допустимих доказів вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження. Крім того, кредитором подано заяву з грошовими вимогами з порушенням строку встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

12.02.2020р. на електронну адресу суду від боржника надійшла заява (вх. № 05-22/1245/20), в якій грошові вимоги Державного агентства резерву України у сумі 166857,42 грн не визнає повністю, а також зазначає про те, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.08.2005р. у справі № 13/3054, на яке заявник посилається, як на підставу своїх грошових вимог зобов`язано боржника відшкодувати (замістити) самовільно використані матеріальні цінності державного матеріального резерву аналогічними матеріальними цінностями, а в частині стягнення штрафу у сумі 166857,42 грн позов залишено без розгляду.

Державним агентством резерву України подано до суду пояснення від 11.01.2021р., у яких просить визнати Державне агентство резерву України кредитором приватного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавтоагрегат" на суму 26246352,44 грн, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів. Свої пояснення кредитор обґрунтовує тим, що мають місце факти незабезпечення збереження боржником матеріальних цінностей мобілізаційного резерву встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.08.2005р. у справі № 13/3054, а саме: сталь сортова конструкційна вартістю 2801970,60 грн, сталь листова конструкційна холоднокатана декапірована – 30919,98 грн, сталь товстолистова – 16740,00 грн, сталь сортова конструкційна г/к – 60731,82 грн, сталь сортова х/к тяг. – 66083,90 грн, труби тягнені загального призначення – 11053,27 грн, труби катані загального призначення – 441301,25 грн, підшипники кочення кулькові – 22817551,62 грн.

Суд, дослідивши подане кредитором пояснення із доданими документами, розцінює його процесуальну форму саме у вигляді поданих пояснень, а не як заяву із грошовими вимогами до боржника, оскільки за подання останньої у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" та ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитором має бути сплачено судовий збір. Однак, доказів сплати судового збору Державним агентством резерву України суду не подано, як і не подано доказів надсилання копії заяви боржнику і арбітражному керуючому. Також судом зауважується, що предметом розгляду у даній справі є дослідження законності та обґрунтованості заявлених Державним агентством резерву України грошових вимог саме у сумі 168857,42 грн, а не 26246352,44 грн. При цьому, у рішенні № 13/3054, на яке кредитор посилається як на підставу своїх грошових вимог, судом не встановлено жодних обставин відсутності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на підприємстві відповідача на суму 26246352,44 грн.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, суд долучає до матеріалів справи подані пояснення Державного агентства резерву України з огляду на зміст п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, однак вимогу кредитора про визнання грошових вимог на суму 26246352,44 грн залишає без задоволення (відмовляє).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.02.2020р. у справі № 924/995/19, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020р., заяву Державного агентства резерву України (вх. № 05-06/691/19 від 19.12.2019р.) з кредиторськими вимогами до боржника у справі про банкрутство у сумі 166857,42 грн заборгованості відхилено.

Постановою Верховного Суду від 21.10.2020р. у справі № 924/995/19 касаційну скаргу Державного агентства резерву України задоволено частково. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.02.2020р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020р. у справі № 924/995/19 скасовано. Справу № 924/995/19 направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020р. справу в частині скасованих вимог передано на розгляд судді Заверусі С.В.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.11.2020р. заяву Державного агентства резерву України з кредиторськими вимогами у сумі 166857,42 грн до боржника по справі № 924/995/19 прийнято до розгляду.

Представник від заявника в судових засіданнях підтримав заяву з грошовими вимогами до боржника.

Ліквідатор заперечив проти задоволення даної заяви.

Розглянувши заяву Державного агентства резерву України про визнання грошових вимог до боржника, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.08.2005р. у справі № 13/3054 зобов`язано ВАТ "Кам`янець-Подільськавтоагрегат" відшкодувати (замістити) самовільно використані матеріальні цінності державного матеріального резерву аналогічними матеріальними цінностями, зокрема: сталь сортова кон. - 112,71 тонн; сталь товстолистова - 0,6 тонн; сталь сортова кон. г/к - 2,55 тонн; ст. лис. Кон. х/к, двк - 1,4 тонн; сталь сорт. х/к, тяг. - 2,7 тонн; труби кат. заг. пр. - 15,97 тонн; труби тяг. Заг. пр. - 0,4 тонн; підшипники кач. - 41916,29 тонн.

Крім того, як слідує із заяви про визнання кредиторських вимог Державне агентство резерву України наголосило на тому, що на момент порушення справи про банкрутство дане рішення суду боржником не виконано, матеріальні цінності не повернуто (не відшкодовано). Дана обставина не заперечується ані боржником, ані ліквідатором приватного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавтоагрегат".

Враховуючи положення ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2019р. у справі № 914/908/18.

Водночас, відповідно до ч. 10 статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відшкодування вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву здійснюється виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження).

У статті 1213 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 951 Цивільного кодексу України збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Таким чином, враховуючи, що боржником не забезпечено збереження кількісних показників матеріальних цінностей державного резерву, зважаючи, що матеріали справи не місять жодних доказів повернення або відшкодування матеріальних цінностей державного резерву та, відповідно, виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 15.08.2005р. у справі № 13/3054, беручи до уваги вказівки Верховного Суду, зазначені у постанові від 21.10.2020р. по справі № 924/995/19, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство в сумі 166857,42 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Доводи арбітражного керуючого, викладені у повідомленні від 23.12.2019р. та додаткових поясненнях від 11.01.2021р., про те, що Державним агентством резерву України не подано доказів ринкової ціни самовільно використаних матеріальних цінностей оцінюються критично, оскільки кредиторські вимоги заявника хоча і ґрунтуються на судовому рішенні про відшкодування (заміщення) самовільно використаних матеріальних цінностей державного матеріального резерву аналогічними матеріальними цінностями, проте, вони були виражені Державним агентством резерву України у грошових одиницях, тобто в розмірі вартості неповернутих матеріальних цінностей у сумі 166857,42 грн. Разом з тим, як встановлено господарським судом у рішенні від 15.08.2005р. у справі № 13/3054, звірювальною відомістю до перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на підприємстві відповідача встановлено відсутність сталі листової, сортової труб різного діаметру та підшипників з конкретним переліком всього на суму 168857,42 грн.

Крім того, арбітражний керуючий у повідомленні від 23.12.2019р. просить суд застосувати строк позовної давності, оскільки Державному агентству резерву України було відомо про порушення свого права з серпня 2005 року, проте ним не було вжито жодних заходів щодо його відновлення.

Однак, суд розглянувши дане клопотання арбітражного керуючого, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Державне агентство резерву України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2014р. № 517 "Про затвердження Положення про Державне агентство резерву України" є центральним органом виконавчої влади, основним завданням якого є реалізація державної політики у сфері державного матеріального резерву.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов`язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Таким чином, зважаючи на приписи ст. 268 ЦК України, враховуючи, що Державне агентство резерву України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, суд відмовляє у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про застосування строку позовної давності.

Стосовно твердження арбітражного керуючого, що Державним агентством резерву України подано заяву з грошовими вимогами з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначається, що відповідно до абз. 2, 3 ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства у третю чергу задовольняються вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

Тому, зважаючи на вищезазначені приписи Кодексу України з процедур банкрутства, Державне агентство резерву України, незважаючи на те, що грошові вимоги заявлені після завершення 30-ти денного строку, вони є конкурсними та погашаються в третю чергу в ліквідаційній процедурі, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Крім того, судом також враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство. Тому, судовий збір у розмірі 3842,00 грн підлягає зарахуванню до 1 черги задоволення вимог кредиторів та не враховується під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, дослідивши подану Державним агентством резерву України заяву про визнання грошових вимог (вх. № 05-06/691/20), проаналізувавши подані докази, врахувавши вказівки та правові висновки Верховного Суду, господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги Державного агентства резерву України до боржника, приватного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавтоагрегат", у сумах з розподілом по чергах задоволення вимог кредиторів відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства: 3842,00 грн судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів (не враховується під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу на підставі ч. 4 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства); 166857,42 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів (не враховується під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу на підставі ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючись ст.ст. 9, 45, 48, 59-61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

заяву Державного агентства резерву України (вх. № 05-06/691/20 від 19.12.2019р.) з кредиторськими вимогами до боржника у справі про банкрутство у сумі 166857,42 грн задовольнити.

Визнати грошові вимоги Державного агентства резерву України до боржника приватного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавтоагрегат" у сумах:

3842,00 грн судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів (не враховується під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу на підставі ч. 4 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства);

166857,42 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів (не враховується під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу на підставі ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається доступна на офіційному веб-порталі судової владиУкраїни в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 01.02.2021 року.

Суддя Заверуха С.В.

Віддруковано 15 примірників:

1 - до справи;

2- боржнику ПАТ "Кам`янець-Подільськавтоагргет" (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Північна, 85);

3 - заявнику Державному агентству резерву України м. Київ (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28);

4 - арбітражному керуючому Ковальчуку М.М. (01133, м. Київ, а/с 60);

5 - ГУ ДПС у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17);

6 - ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Герцена, 10);

7 - ПАТ "АвтоКраз" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62);

8 - ПАТ "Авторадіатор" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Куїнжі, 43);

9 - ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 57);

10 - Кам`янець-Подільський центр обслуговування клієнтів (32302, м. Кам`янець-Подільський, вул. Данила Галицького, 13а);

11 - ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" м. Токмак в особі представника Сопрука В.М. (71709, м. Токмак, вул. Ковальська, 59);

12 - ПАТ "Херсонський завод карданних валів" м. Херсон в особі ліквідатора Мегері А.В. (01133, м. Київ-133, а/с №87);

13 - ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 44, офіс 104);

14 - ТзОВ "ОА "Вимпел" (39803, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Набережна, 2);

15 - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 18).

Всім рекомендованим з повідомленням про вручення.