Рішення № 94517198, 29.01.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3434/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/3434/20

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача: Камаралдін Єзалдіна Ахмад ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 24445,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору та короткий зміст аргументів учасників справи.

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Камаралдіна Єзалдіна Ахмад (надалі - Камаралдін Є.А. , Відповідач) заборгованості за кредитним договором №б/н від 19.09.2019р. в загальному розмірі 24445,13 грн., із яких 20000,00 грн. заборгованість за кредитом, 3788,01 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 600,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 57,12 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

19.09.2019р. Фізичною особою-підприємцем Камаралдіним Є. було підписано заяву про надання Кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок Камаралдін Єзалдін Ахмад «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_2 на умовах, які зазначені в заяві.

Так, Позивач зазначає, що підписанням зазначеної Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до Умов та Правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТ БАНК" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією Заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

На переконання позивача, підписанням даної Заявки відповідач висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький"". Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.

Позивач зауважує, що 27.05.2020 року відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відомості з відповідного реєстру додаються), проте, у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Так, Позивач зазначає, що Камаралдін Єзалдін Ахмад відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що свої зобов`язання за договором позивачем виконано в повному обсязі, надавши боржнику кредитний ліміт в розмірі 20000,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконав свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати інших платежів, передбачених умовами договору, а тому, Позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості, що відповідає способу судового захисту, передбаченою н. 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання вирішені судом.

30.11.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовна заява вх. № 3550/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

30.11.2020 року до Господарського суду Одеської області, разом із позовною заявою, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало клопотання за вх.№32008/20 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якому просить суд розглянути позов до Камаралдіна Єзалдіна Ахмад про стягнення заборгованості у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.12.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№3550/20) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3434/20, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.

Відповідачу запропоновано у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України надати суду відзив на позов.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2020р. відправлено на адресу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 07.12.2020р. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за вх.№54598/20 від 21.12.2020р. вбачається, що вище зазначена ухвала отримана уповноваженою особою Лонюк Я.М. 16.12.2020р.

Стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2020р. відправлено на адресу Камаралдіна Є.А. 07.12.2020р. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (за вх.№54670/20 від 21.12.2020р.) вбачається, що вище зазначена ухвала Відповідачу не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копію ухвали від 04.12.2020р, надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду від 04.12.2020р. вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, 13.01.2021 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява відповідача за вх.№788/21 про ознайомлення з матеріалами справи та видачу ухвали Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 04.12.2020р., проте ані відповідач, ані його представник свої правом, передбаченим Господарським процесуальним кодексом, не скористався та з матеріалами справи не ознайомився.

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В ході розгляду даної справи Господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст.248 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

29.01.2021 року судом було постановлено рішення в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

19.09.2019р. ФОП Камаралдін Єзалдін Ахмед через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використання електронного цифрового підпису підписав заяву на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", відповідно до якої Клієнт просить надати кредит за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміт на рахунку НОМЕР_3 на наступних умовах:

- мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта;

- вид кредиту: овердрафтовий кредит;

- мінімальний розмір ліміту: 10 000 UAH;

- максимальний розмір ліміту: 100 000 UAH;

- розмір відсоткової ставки: 30 %;

- розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період): 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць;

- пільговий період: 55 днів;

- термін користування кредитом: 12 місяців.

Підписавши заяву на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до Умов та Правил надання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережі інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між банком та Клієнтом. Примірник кого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

За змістом заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приавт24 для бізнесу.

Підписання 19.09.2019р. сторонами вказаної заяви підтверджується витягом електронного документу pdf: "Об`єкт перевірки: Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Підприємницький.pdf", який свідчить про накладення АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) електронного цифрового підпису установи (технологічний ключ МСБ) та накладення Камаралдіним Є.А. ( НОМЕР_1 ) власного електронного цифрового підпису (час накладення ЕЦП 19.09.2019 15:47:58). За результатами перевірки підтверджено вірність ЕЦП відповідача, виданих Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (АЦСК АТ КБ "ПРИВАТБАНК") на підставі Свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів серії А № 45, атестату відповідності № 9885 від 28.02.2014 та експертного висновку № 05/02/02-3000 від 15.08.2014 (які є загальнодоступними на сайті https://acsk.privatbank.ua/acskdoc).

АТ КБ "Приватбанк" додано Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" (Розділ 3.2.8 Умови та правила надання кредиту «Кредит КУБ»), затверджений на засіданні правління АТ КБ «Приватбанк» від 09.02.2017р., протокол №10.

Розділом 3.2.6. Умов визначено умови кредитування «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький"

Пунктом 3.2.6.1.1. Умов визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі - Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.

Пунктом 3.2.6.1.2 Умов передбачено, що розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту складає від 10 000 до 100 000 гривень.

Згідно з п. 3.2.6.1.3. Умов, Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Відповідно до п.3.2.6.1.4. Умов, Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (далі - Заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

У п. 3.2.6.1.5. Умов закріплено, що ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. У випадку зниження Банком Ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов`язується здійснювати погашення Кредиту в порядку передбаченому п. 3.2.6.3.5. цього Договору.

Пунктом 3.2.6.1.7. Умов передбачено, що Сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього Договору.

Відповідно до п. 3.2.6.3.1 Умов, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта. …Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).

Пунктом 3.2.6.3.2. встановлено, що за користування Кредитом з дати виникнення Дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, Клієнт сплачує проценти, розмір яких визначено Тарифами Банку, за винятком Пільгового періоду.

Відповідно до пункту 3.2.6.3.5 Умов, розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно п.3.2.6.2.3.10).

Пунктом 3.2.6.3.6 Умов встановлено, що в разі непогашення Клієнтом заборгованості за Кредитне до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо. Клієнт зобов`язаний погасити заборгованість по Кредиту, включаючи проценти за користування Кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від Дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1.

Клієнт здійснює погашення мінімального щомісячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо.

Відповідно до пункту 3.2.6.3.7 Умов, у разі, якщо дата погашення Кредиту та/або сплати процентів за користування Кредитом, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в Банківський день, що передує вихідному або святковому дню.

Пунктом 3.2.6.3.8 Умов встановлено, що погашення Кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.

Згідно з п. 3.2.6.3.14. Умов, у разі виникнення прострочених зобов`язань за Кредитом, Клієнт сплачує Банку проценти, розмір яких встановлено Тарифами Банку, які нараховуються на прострочену заборгованість за цим Кредитом.

Відповідно до пункту 3.2.6.4.2 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення по кредиту. Нарахування пені здійснюється за методом "факт/360", тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів. Сплата пені здійснюється у гривні.

Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд Банку зменшений. У разі зменшення Банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті Договору, Банк повідомляє про це Клієнта на свій розсуд способом, передбаченим п. 3.2.6.1.6. цих Умов.

Як вбачається з п.п. 3.2.6.4.3. - 3.2.6.4.5 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п. З.2.6.2.2.4., 3.2.6.2.2.6. Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 1 % від суми максимального дебетового сальдо, шо виникло на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць. Сплата штрафу здійснюється в гривні.

Клієнт сплачує Банку штраф у розмірі 5 % в від суми Кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Сплата штрафу здійснюється в гривні.

При порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань по Кредиту більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення Банку в судові органи. Клієнт сплачує Банку штраф, який розраховується за такою формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми використаного Ліміту.

В пункті 3.2.6.4.6 Умов зазначено, що термін позовної давності щодо вимог про повернення кредиту, стягнення процентів за користування кредитом, неустойки-пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 10 років.

19.09.2019 позивачем було перераховано на рахунок ФОП Камаралдіна Є.А. кредитні кошти у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача за період 19.09.2019-21.10.2020.

Згідно з довідкою позивача про розміри встановлених кредитних лімітів від 28.10.2020р. вих. № 90919OD99S0TA відповідачу 19.09.2019р по 27.04.2020р. було встановлено на поточний рахунок № НОМЕР_2 кредитний ліміт у розмірі 20 000 грн.

Як свідчить розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором від 19.09.2019р. та банківські виписки по рахунку відповідача, останній у період з 19.09.2019р. по 21.10.2020р. скористувався кредитним лімітом, однак належним чином свої зобов`язання за договором не виконував, кредитні кошти у сумі 20000 грн. позивачу не повернув, у зв`язку з чим банк звернувся з цим позовом до суду про стягнення з Камаралдіна Є. 24445,13 грн. заборгованості.

Із матеріалів цієї справи вбачається, що позивач свій обов`язок за договором виконав у повному обсязі та належним чином.

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати інших платежів, передбачених умовами договору, позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості, що відповідає способу захисту, передбаченому п.5 ч.1 ст.16 ЦК України.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, укладений сторонами кредитний договір, як право чин, є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема, поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Нормами ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас, вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Водночас, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч. 1 ст. 1066, ч. 1, ч. 2 ст. 1067 ЦК України).

Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч. 4 ст. 1068 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно із ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.05.2020 внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Камаралдіна Єзалдіна Ахмад, за власним рішенням.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Зі ст.ст. 598-609 ЦК України слідує, що однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з державного реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 320/9471/15-ц (провадження № 61-18132св18).

Також у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 зазначено, що з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Судом враховано, що припинення підприємницької діяльності ФОП Камаралдін Єзалдіном Ахмад не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання господарського договору, який укладеного між суб`єктами господарської діяльності.

Тобто, стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №760/13915/18 від 26.06.19.

Відповідач не заперечив факту укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання 19.09.2019р. за допомогою свого ЕЦП «Заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» через систему інтернет-клієнт-банкінгу позивача, а також факт отримання від позивача кредитних коштів у сумі 20 000 грн. та наявність станом на час розгляду справи у суді боргу за кредитом у зазначеній сумі.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ФОП Камаралдін Є. шляхом накладення 19.09.2019р. позивачем та клієнтом їх ЕЦП (печатки) на документ «Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» укладено у письмовій формі кредитний договір від 19.09.2019р. № Б/Н.

Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини, а для вирішення спору необхідно встановити умови та підстави виникнення спірних правовідносин, а також ступінь виконання сторонами зобов`язань.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав належним чином, тоді як відповідачем обов`язок щодо погашення кредитної заборгованості згідно з умовами договору не виконано.

Доказів зворотного відповідачем не надано, а судом не встановлено, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 20 000 грн. підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлена.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості зі сплати комісії судом встановлено таке.

У позовній заяві позивач посилається на те, що кредитний договір укладено у формі договору приєднання.

Як підтверджується матеріалами справи, у заявці відповідача на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" зазначено розмір щомісячної комісії (в тому числі в пільговий період) - 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня в будь-який з днів за попередній місяць.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по комісії у розмірі 600,00 грн., суд вважає його обґрунтованим, у зв`язку з чим дані вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом.

Виходячи із положень чинного законодавства, Умов і правил надання банківських послуг, перевіривши наданий позивачем розрахунок по процентам за користування кредитом 3788,01 грн., суд дійшов висновку що він є обґрунтованим, у зв`язку з чим дані вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленої до стягнення суми пені за порушення зобов`язань передбачених умовами кредитного договору, суд зазначає, що розрахунок пені наданий позивачем, відповідає вимогам законодавства, а також умовам кредитного договору, як наслідок судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 57,12 грн. пені.

Відповідачем у встановленому законом порядку своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання зобов`язання щодо повернення наданих кредитних коштів суду не надав.

Після звернення з позовом до суду, від позивача також не надходило інших доказів здійснення відповідачем повернення суми кредиту.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, а також те, що відповідачем контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з Камаралдіна Є. заборгованості за кредитним договором №б/н від 19.09.2019р. в загальному розмірі 24445,13 грн., із яких 20000,00 грн. заборгованість за кредитом, 3788,01 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 600,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 57,12 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, які є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», судовий збір в сумі 2102,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Камаралдіна Єзалдіна Ахмад ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., 3788 (три тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 01 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 600 (шістсот) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 57 (п`ятдесят сім) грн. 12 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29 січня 2021 р.

Суддя О.В. Цісельський