Ухвала суду № 94516589, 13.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

попереднього засідання

м. Київ

13.01.2021Справа № 910/7041/20

за заявою Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного

підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт»

(ідентифікаційний код: 22971632)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря судового засідання Король О.В.

Особи, які беруть участь у справі:

від заявника (боржника) - Левченко М.А., голова ліквід. комісії

(наказ № 392 від 23.09.20);

ОСОБА_1. - особисто;

від АТ «Державний експортно-імпортний банк» - Гижко О.Л., адвокат за довір. №

0024701/35-21 від 04.01.2021 (свідоцтво ЗР № 21/1779 від

08.12.2018);

від ДК «Укроборонпром» - Царюк В.В., адвокат за довір. № Д-517/2020 від 19.03.2020 (свідоцтво

адвоката серія МК № 0011359 від 25.05.2018);

від Центрального регіонального

управління МЮУ - Круцюк А.В., предст. за довір. № 2 від 28.12.2020;

від ГУ ДПС у м.Києві - Литвиненко С.С., самопредставництво суб`єкта владних повноважень

розпорядник майна боржника - арбітражна керуюча Пуговкіна А.В.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне підприємство «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний номер: 22971632) звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення провадження у справі про власне банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 заяву Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний номер: 22971632) про відкриття провадження у справі про власне банкрутство було залишено без руху, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про власне банкрутство, встановлено спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про власне банкрутство шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у встановленому чинним законодавством розмірі та письмове обґрунтування несплати судового збору у встановленому порядку та розмірі із посиланням на відповідний закон, який передбачає звільнення заявника від сплати судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про власне банкрутство, а у разі відсутності такого обґрунтування - докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

12.06.2020 через відділ діловодства суду від заявника надійшли докази для залучення до матеріалів справи на виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 було прийнято до розгляду заяву Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний номер: 22971632) про відкриття провадження у справі про власне банкрутство, підготовче засідання суду призначено на 01.07.2020 о 10:30, здійснено виклик для участі у судовому засіданні представників заявника, боржника та визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство арбітражних керуючих: Пуговкіну Аллу Валеріївну (свідоцтво від 10.11.2015 № 1743); Загоруйка Артема Анатолійовича (свідоцтво від 17.12.2019 № 1922); Потупало Наталію Ігорівну (свідоцтво від 02.07.2013 № 1167), встановлено арбітражним керуючим Пуговкіній А.В., Загоруйку А.В. та Потупало Н.І. строк до 29.06.2020 (включно) для подачі до суду заяв про їх участь у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний номер: 22971632) у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, копію ухвали направлено заявнику арбітражним керуючим: Пуговкіній А.В., Загоруйку А.В. та Потупало Н.І. органу державної виконавчої служби, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, Державному концерну «Укроборонпром».

17.06.2020 через відділ діловодства суду від арбітражної керуючої Потупало Н.І. надійшла заява про згоду на участь у справі про банкрутство із додатковими документами до неї.

18.06.2020 через відділ діловодства суду від арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. надійшла заява про згоду на участь у справі про банкрутство із додатковими документами до неї.

24.06.2020 через відділ діловодства суду від арбітражного керуючого Загоруйка А.А. надійшла заява про згоду на участь у справі про банкрутство із додатковими документами до неї.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 було відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2; ідентифікаційний номер: 22971632), уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2; ідентифікаційний номер: 22971632), уведено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2; ідентифікаційний номер: 22971632), призначено розпорядником майна Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2; ідентифікаційний номер: 22971632) арбітражну керуючу Пуговкіну Аллу Валеріївну (свідоцтво від 10.11.2015 № 1743), встановлено оплату послуг арбітражній керуючій Пуговкіній Аллі Валеріївні (свідоцтво від 10.11.2015 № 1743) у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, залучено до участі у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2; ідентифікаційний номер: 22971632) орган уповноважений управляти державним майном - Державний концерн «Укроборонпром» (ідентифікаційний номер: 3785429), заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави (у разі наявності), встановлено розпоряднику майна боржника строк до 10.08.2020 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду, визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі на 17.08.2020 о 12:00, встановлено розпоряднику майна боржника строк до 10.08.2020 для проведення інвентаризації майна боржника, вирішено офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2; ідентифікаційний номер: 22971632) у встановленому законодавством порядку, зобов`язано розпорядника майна боржника виконати вимоги п. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, докази чого надати суду.

31.07.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 103 973, 78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 було залишено без руху заяву ОСОБА_1 про визнання кредитором Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт», встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, встановлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором боржника шляхом подачі до суду письмової заяви, яка буде містити докази сплати судового збору за стягнення заборгованості згідно авансових звітів, а також докази направлення кредиторської заяви боржнику та розпоряднику майна боржника.

05.08.2020 до суду надійшла заява від розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної Алли Валеріївни про здійснення сплати основної винагороди арбітражній керуючій у сумі 13 254,87 грн за період виконання обов`язків розпорядника майна боржника у справі з 03.07.2020 по 31.07.2020 за рахунок коштів, авансованих Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 заяву розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної Алли Валеріївни про сплату основної винагороди було задоволено, здійснено з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва UA418201720355289002000015332, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 05379487, сплату основної винагороди арбітражній керуючій Пуговкіній Аллі Валеріївні (свідоцтво арбітражного керуючого № 1743 від 10.11.2015) на її рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий у АТ «А-Банк», МФО 307770; ідентифікаційний номер: 22971632, одержувач: арбітражна керуюча Пуговкіна Алла Валеріївна, за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/7041/20 про банкрутство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» за період з 03.07.2020 по 31.07.2020 у сумі 13 254,87 (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн 87 (вісімдесят сім) коп за рахунок коштів, авансованих Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний код: 22971632) у відповідності до платіжних доручень, а саме: № 812 від 16.12.2020 на суму 37 557,00 грн та № 323 від 055.06.2020 на суму 4 950,00 грн.

11.08.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної Алли Валеріївни надійшли письмові відомості щодо розгляду грошових вимог кредиторів та додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: реєстр вимог кредиторів боржника станом на 10.08.2020; повідомлення про розгляд грошових вимог кредитора до боржника від 05.08.2020; копія доказу відправлення цінного листа з повідомленням про вручення поштового відправлення 06.08.2020 на адресу ОСОБА_1.

14.08.2020 через відділ діловодства суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 338 605,83 грн.

01.09.2020 до суду надійшла заява від розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної Алли Валеріївни про здійснення сплати основної винагороди арбітражній керуючій у сумі 14 169,00 грн за період виконання обов`язків розпорядника майна боржника у справі з 01.08.2020 по 31.08.2020 за рахунок коштів, авансованих Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 було виправлено описку, допущену в Ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 у справі № 910/7041/20 про банкрутство Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт», внесено виправлення в Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.07.2020, а саме: правильною вважати дату ухвали - « 01.07.2020».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, заяву Головного управління ДПС у м. Києві про визнання кредитором боржника на суму 1 338 605,83 грн залишено без руху, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Головному управлінню ДПС у м. Києві на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено Головному управлінню ДПС у м. Києві спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, обґрунтованого розрахунку грошових вимог до боржника із зазначенням періодів та правових підстав нарахування зазначених сум із посиланням на конкретні норми чинного законодавства, а також докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 було виправлено описку, допущену у п. 2 резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 у справі № 910/7041/20, викладено п. 2 резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/7041/20 від 06.08.2020 у наступній редакції:

«Здійснити з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва UA418201720355289002000015332, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 05379487, сплату основної винагороди арбітражній керуючій Пуговкіній Аллі Валеріївні (свідоцтво арбітражного керуючого № 1743 від 10.11.2015) на її рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий у АТ «А-Банк», МФО 307770; ідентифікаційний номер: 22971632, одержувач: арбітражна керуюча Пуговкіна Алла Валеріївна, за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/7041/20 про банкрутство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» за період з 03.07.2020 по 31.07.2020 у сумі 13 254,87 (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн 87 (вісімдесят сім) коп за рахунок коштів, авансованих Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний код: 22971632) у відповідності до платіжних доручень, а саме: № 812 від 13.12.2019 на суму 37 557,00 грн та № 323 від 05.06.2020 на суму 4 950,00 грн».

25.09.2020 через відділ діловодства суду (направлена 22.09.2020 поштою) від Головного управління ДПС у м. Києві на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 надійшло платіжне доручення № 4379 від 19.08.2020 на суму 4 204,00 грн на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві було задоволено, продовжено Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві строк, встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 № 910/7041/20 для усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, до 09.10.2020 (включно).

01.10.2020 до суду надійшла заява розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної Алли Валеріївни про здійснення сплати основної винагороди арбітражній керуючій у сумі 14 169,00 грн за період виконання обов`язків розпорядника майна боржника у справі з 01.09.2020 по 30.09.2020 за рахунок коштів, авансованих Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 заяву розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної Алли Валеріївни про сплату основної винагороди було задоволено, здійснено з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва UA418201720355289002000015332, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 05379487, сплату основної винагороди арбітражній керуючій Пуговкіній Аллі Валеріївні (свідоцтво арбітражного керуючого № 1743 від 10.11.2015) на її рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий у АТ «А-Банк», МФО 307770; ідентифікаційний номер: 22971632, одержувач: арбітражна керуюча Пуговкіна Алла Валеріївна, за виконання нею повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/7041/20 про банкрутство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 у сумі 14 169,00 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн 00 коп за рахунок коштів, авансованих Державною компанією «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний код: 22971632) у відповідності до платіжних доручень, а саме: № 812 від 13.12.2019 на суму 37 557,00 грн та № 323 від 05.06.2020 на суму 4 950,00 грн.

05.10.2020 через відділ діловодства суду від Державного Концерну «Укроборонпром» надійшли письмові пояснення на заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання кредитором боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 було відкладено розгляд справи на 09.11.2020 о 12:50, встановлено строк до 06.11.2020 (включно) учасникам справи для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на відзив Державного концерну «Укроборонпром» щодо заяви Головного управління ДПС у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника, копію ухвали надіслано учасникам справи та особам, які заявили грошові вимоги до боржника, здійснено виклик у судове засідання учасників справи та осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, явку яких визнано обов`язковою.

23.10.2020 через відділ діловодства суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов супровідний лист із додатками до нього а саме: обґрунтованим розрахунком грошових вимог до боржника та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 було прийнято заяву Головного управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 1 338 605,83 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 09.11.2020 о 12:50, зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражну керуючу Пуговкіну Аллу Валеріївну розглянути заяву Головного управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду.

09.11.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності арбітражного керуючого або відкладення розгляду справи.

При цьому, судом повідомляється, що у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді Омельченка Л.В. у відпустці, пов`язаній із його самоізоляцією у період з 09.11.2020 по 20.11.2020 включно, судове засідання, призначене на 09.11.2020, з поважних причин не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 було призначено розгляд справи на 07.12.2020 о 10:50, встановлено строк до 07.12.2020 (включно) учасникам справи для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на відзив Державного концерну «Укроборонпром» щодо заяви Головного управління ДПС у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника, копію ухвали надіслано учасникам справи та особам, які заявили грошові вимоги до боржника, здійснено виклик у судове засідання учасників справи та осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, явку яких визнано обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 було відкладено розгляд справи на 13.01.2021 о 12:00, встановлено строк до 11.01.2021 (включно) розпоряднику майна боржника для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на відзив Державного концерну «Укроборонпром» щодо заяви Головного управління ДПС у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника, встановлено строк до 11.01.2021 Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на відзив розпорядника майна боржника на кредиторську заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код: 00032112) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 3 548 038, 73 грн, встановлено строк до 11.01.2021 Головному управлінню ДПС у м. Києві для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на відзив Державного концерну «Укроборонпром» щодо заяви Головного управління ДПС у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника, встановлено строк до 11.01.2021 Дочірньому підприємству Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» для подачі до суду письмових пояснень/заперечень на кредиторські заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника у розмірі 103 973, 78 грн, Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» з грошовими вимогами до боржника у розмірі 3 548 038, 73 грн та Головного управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 338 605,83 грн, копію ухвали надіслано учасникам справи та особам, які заявили грошові вимоги до боржника, здійснено виклик в судове засідання учасників справи та осіб, які заявили грошові вимоги до боржника.

11.12.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 13.01.2021 у режимі відеоконференції з Олександрівським міськрайонним судом Кіровоградської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 було відмовлено розпоряднику майна Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний номер: 22971632) арбітражній керуючій Пуговкіній А.В. про участь у судовому засіданні у справі № 910/7041/20 у режимі відеоконференції 13.01.2021 о 12:00.

06.01.2021 через відділ діловодства суду від боржника надійшли для залучення до матеріалів справи письмові пояснення щодо кредиторських вимог АТ «Укрексімбанк».

06.01.2021 через відділ діловодства суду від боржника надійшли для залучення до матеріалів справи письмові пояснення щодо кредиторських вимог ГУ ДПС у м. Києві.

11.01.2021 через відділ діловодства суду від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» надійшли письмові пояснення на повідомлення про розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника у справі із додатковими документами до нього, а саме: оригіналом виписки з депозитних рахунків, відкритих відповідно до Договорів дострокового банківського вкладу від 27.08.2010 № 28710W474 та від 05.08.2010 № 28710W451.

11.01.2021 та 12.01.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. надійшли письмові пояснення на відзив ДП «Укроборонпром» на заяву ГУ ДПС у м. Києві з грошовими вимогами кредитора до боржника та реєстр вимог кредиторів боржника станом на 06.01.2021.

11.01.2021 до суду надійшла заява розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Пуговкіної Алли Валеріївни про здійснення сплати основної винагороди арбітражній керуючій у сумі 914,13 грн за період виконання обов`язків розпорядника майна боржника у справі з 01.10.2020 по 02.10.2020 за рахунок коштів, авансованих Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт».

13.01.2021 через відділ діловодства суду та на електронну пошту суду від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: оригіналів описів вкладень у цінні листи, оригіналів фіскальних чеків, доказів надсилання копій пояснень AT «Укрексімбанк» від 11.01.2021 № 000603/21-250 на повідомлення про розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство ДП «ЗФ «ТАСКО-Експорт».

У судовому засіданні 13.01.2021 присутні представники осіб надали пояснення щодо заявлених кредиторських вимог, відповіли на питання суду, надали ґрунтовні пояснення щодо можливості внесення заявлених грошових вимог до реєстру вимог кредиторів боржника та підтримали позиції, викладені у раніше поданих поясненнях та запереченнях.

Присутня в судовому засіданні розпорядник майна боржника арбітражна керуюча Пуговкіна А.В. відповіла на питання суду щодо розгляду кредиторських заяв та можливості проведення попереднього засідання суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, у якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна боржника за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

У ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30-ти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний код: : 22971632) було оприлюднено 15.07.2020, тобто кінцевою датою для заявлення конкурсних грошових вимог до боржника є 14.08.2020.

Розглянувши подані заяви з грошовими вимогами до боржника з урахуванням встановлених ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строків, враховуючи правові позиції усіх учасників справи, судом встановлено наступне.

Розглянувши подану 31.07.2020 та 07.08.2020 кредиторські заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) з грошовими вимогами до боржника у сумі 103 973,78 грн, які розглядаються судом як одна кредиторська заява, оскільки є ідентичними за змістом, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з «Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне підприємство «Зовнішньоторгівельна фірма ТАСКО-експорт» з 01.08.2005 по 01.03.2019, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_3 .

Під час перебування в трудових відносинах з боржником з травня 2015 по березень 2019 ОСОБА_1 була нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 101 684,64 грн та витрачені кошти на потреби підприємства на суму 2 289,14 грн.

У зв`язку з наявною заборгованістю по заробітній платі ОСОБА_1 звернулась до суду із кредиторської заявою, у якій просила стягнути з «Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне підприємство «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-експорт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 101 684,64 грн та заборгованість згідно авансових звітів (витрачених коштів на потреби підприємства) на суму 2 289,14 грн, а всього на суму 103 973,78 грн.

Відповідно до наданої заяви про уточнення заявлених грошових вимог до боржника, ОСОБА_1 відмовилась від заявленої заборгованості згідно авансових звітів (витрачених коштів на потреби підприємства) на суму 2 289,14 грн.

На підтвердження заявлених кредиторських вимог заявником було надано до суду: копію трудової книжки, копію паспорта заявника, копію довідки щодо ідентифікаційного коду заявника, копію наказу про звільнення, копію Постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2019 ВП № 58818946, копію Посвідчення № 1 від 18.03.2019 про наявну заборгованість у розмірі 103 805,82 грн, копію довідки від 28.07.2020 № 01-11/10/32 про займану посаду та наявну заборгованість, копію довідки від 28.07.2020 № 01-11/10/33 про займану посаду та наявну заборгованість.

Заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 на суму 101 684,64 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру грошових вимог до боржника) було визнано розпорядником майна боржника із віднесенням її до першої черги вимог кредиторів, про що в матеріалах справи міститься відповідне повідомлення арбітражного керуючого.

Крім того, заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 були визнані в повному обсязі й боржником, про що останнім було подано до суду відповідне письмове повідомлення.

Розглянувши заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про можливість їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Враховуючи, що заявлені вимоги ОСОБА_1 на суму 101 684,64 грн підтверджені належними та допустимими доказами, підтверджені боржником та не заперечуються розпорядником майна боржника, заявлені вимоги визнаються судом та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у встановленій законодавством черговості.

Розглянувши подану 13.08.2020 кредиторську заяву Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 43141267) з грошовими вимогами до боржника у сумі 1 338 605,83 грн, судом встановлено наступне.

З поданої кредитором заяви вбачається, що за Дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецекспорт» Державне підприємство «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» станом на 10.08.2020 обліковується заборгованість у розмірі 1 338 605,83 грн, а саме:

- заборгованість з Єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ допомоги по тимчасової непрацездатності у розмірі 51 339,44 грн (основний борг- 50 649,91 грн, штрафні санкції - 749,53 грн), що виникла згідно:

- самостійно визначених зобов`язань за 2013-2019 у розмірі 49 830,85 грн;

- вимога про сплату боргу № ю-96 від 13.11.2019 у розмірі 819,06 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0003264207 від 13.11.2019 у розмірі 340,00 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій № 0086074207 від 13.11.2019 у розмірі 409,53 грн.

- Заборгованість з військового збору у розмірі 3 772,29 грн (основний борг - 2 236,54 грн, штрафні санкції - 1 153,15 грн, пеня - 382,60 грн), що виникла згідно:

- податкового повідомлення-рішення № 0003244207 від 13.11.2019 у розмірі 3389,69 грн, пеня, нарахована на борг згідно ст. 129 ПК України, складає 382,60 грн.

- Заборгованість з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 202,87 грн (основний борг - 0 грн, штрафні санкції - 1 190,00 грн, пеня - 12,87 грн), що виникла згідно:

- податкового повідомлення-рішення № 0587901213 від 15.07.2019 у розмірі 170,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0391880411 від 16.04.2020 у розмірі 1020,00 грн; Пеня нарахована на борг згідно ст. 129 ПК України складає 12,87 грн.

- Заборгованість з податку на прибуток у розмірі 1233 421,88 грн (958 966,41 грн -основний платіж, 128 814,00 грн - штрафні санкції, 145 641,47 грн - пеня), що виникла згідно:

- податкового повідомлення-рішення № 0169050301 від 15.11.2019 у розмірі 585 690,41 грн;

- декларації № 12836 від 28.01.2020, термін сплати 10.03.2020 у розмірі 502 090,00 грн. Пеня, нарахована на борг згідно ст. 129 ПК України, складає 145 641,47 грн.

- Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 48 809,35 грн (основний борг - 30 021,28 грн, штрафні санкції - 13 837,66 грн, пеня - 4 950,41 грн), що виникла згідно:

- податкового повідомлення-рішення № 0003234207 від 13.11.2019 у розмірі 43 858,94 грн. Пеня, нарахована на борг згідно ст. 129 ПК України, складає 4 950,41 грн.

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до суду наступні документи та докази: оригінал довідки про заборгованість, детальний розрахунок податкового боргу, копії індивідуальних карток платника податків, документи, на підставі яких виникла заборгованість, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, Головним управлінням ДПС у м. Києві були наданні копії первинних документів на підтвердження існуючої заборгованості боржника перед кредитором, а саме: копії звітів про суми нарахованої заробітної плати за 9-12 місяці 2013 року, 1-12 місяці 2014 року, 1-12 місяці 2015 року, 1-7 місяці 2016 року, копію корінця вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 № Ю-96 та вимоги про сплату боргу (недоїмки), копію Податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0003234207, копію Податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0003244207, копію Податкового повідомлення-рішення від 15.11.2019 № 0168050301, копію Податкового повідомлення-рішення б/д № 0169050301, копію Податкового повідомлення-рішення б/д № 0170050301, копію Рішення про застосування штрафних санкцій № 0003254207 від 13.11.2019, копію Рішення про застосування штрафних санкцій № 0003264207 від 13.11.2019, копію податкового-повідомлення-рішення від 16.04.2020 № 0391880411, копію Акту про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість від 14.04.2020 № 12343/26-15-04-11-13, копію поштового конверту та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію Податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 № 0587901213, копію Акту про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість від 14.08.2018 № 14710/26-15-12-13-20/22971632, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та докази направлення вказаних документів боржнику та розпоряднику майна боржника.

Крім того, через відділ діловодства суду ГУ ДПС у м. Києві, було надано для залучення до матеріалів справи розрахунок податкового боргу, розрахунок пені по мораторію з податку на прибуток, розрахунок пені по мораторію з військового збору, розрахунок пені по мораторію з податку на прибуток, розрахунок пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань.

За наслідками розгляду кредиторської заяви Головного управління ДПС у м. Києві, розпорядником майна боржника були визнані заявлені вимоги кредитора у наступній черговості та розмірі: 50 649,91 грн - із віднесенням до другої черги реєстру вимог кредиторів, 991 224,27 грн - із віднесенням до третьої черги вимог кредиторів, 296 731 грн - із віднесенням до шостої черги вимог кредиторів.

Крім того, відповідно до поданих письмових пояснень Державного концерну «Укроборонпром» (органу, уповноваженого управляти майном боржника) заявлені грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві визнанні останнім частково на загальну суму 614 035,78 грн, включення до реєстру вимог кредиторів решти вимог кредитора у сумі 724 570,05 грн, ДК «Укроборонпром» заперечував.

Відповідно да наданих письмових пояснень боржника, заявлені грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві були визнанні на суму 613 575,78 грн, яка складається із заборгованості з: єдиного соціального внеску в розмірі 819,06 грн, що виникла на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-96 від 13.11.2019 та 340,0 грн штрафних санкцій, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0003264207; військового збору в розмірі 1 840,95 грн, з яких 1 123,12 грн - сума основного зобов`язання та 717,83 грн - штрафних санкцій; податку на додану вартість у сумі 1 190,0 грн, яка складається зі штрафних санкцій; податку на прибуток підприємств на суму 512 736,0 грн - сума основного боргу та 72 954,41 грн - штрафних санкцій; податку на доходи фізичних осіб у сумі 13 487,34 грн - сума основного боргу, 10 208,02 грн - штрафних санкцій.

Повно та всебічно дослідивши надані докази, заслухавши надані учасниками справи пояснення по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Головного управління ДПС у м. Києві про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

З наданої кредиторської заяви та залучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що заборгованість:

- з Єдиного внеску нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ допомоги по тимчасової непрацездатності у розмірі 51 339,44 грн, з яких основний борг складає 50 649,91 грн, підтверджується додатком 4 до звітної форми нарахування єдиного внеску від 16.10.2013, 08.11.2013, 19.12.2013, 08.01.2014, 16.07.2014, 07.08.2014, 17.03.2014, 17.04.2014, 18.06.2014, 19.05.2014, 19.09.2014, 07.10.2014, 17.11.2014, 15.12.2014, 17.01.2015, 19.02.2015, 16.03.2015, 06.04.2015, 19.05.2015, 18.06.2015, 13.07.2015, 10.08.2015, 16.09.2015, 12.10.2015, 09.11.2015, 14.12.2015, 06.01.2016, 03.02.2016, 16.03.2016, 06.04.2016, 17.05.2016, 01.06.2016, 14.07.2016, 08.08.2016, 04.04.2019, 15.03.2019, 11.02.2019, 17.01.2019, 09.10.2019, 09.10.2019, 06.11.2018, 03.12.2018, 01.06.2018, 07.05.2018, 05.04.2018, 16.03.2018, 08.02.2018, 10.01.2018, 06.12.2017, 09.11.2017, 17.10.2017, 12.09.2017, 15.08.2017, 05.07.2017, 13.06.2017, 12.05.2017, 11.04.2017, 16.03.2017, 10.02.2017, 10.01.2017, 08.12.2016, 09.11.2016, 14.07.2016, 19.10.2016, 13.09.2016, 08.08.2016 та вимогою про сплату боргу від 13.11.2019 № Ю-96. Також основна заборгованість у визначеній сумі підтверджується балансом (Звіт про фінансовий стан) (Форма№ 1) станом на 31.12.2019.

Штрафні санкції у розмірі 749,53 грн підтверджені рішеннями про застосування фінансових санкцій від 13.11.2019 № 0003254207 на суму 409,53 грн та від 13.11.2019 № 0003264207 від 13.11.2019 на суму 340,00 грн;

- заборгованість з військового збору у розмірі 3 772,29 грн, з яких основний борг - 2236,54 грн (податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0003244207) та штрафні санкції - 1153,15 грн (податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0003244207).

Судом зазначається, що заявлена до визнання заборгованість зі сплати військового збору визнається судом частково на суму основного зобов`язання у розмірі 1 123,12 грн та нарахованих штрафних санкцій у сумі 717,83 грн, а всього 1 840,95 грн, з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що доданий до матеріалів справи розрахунок від 13.11.2019 № 0003244207 не містить інформації щодо нарахування пені в розмірі 382,60 грн, а відповідно до інтегрованої картки платника податків, доданої до заяви контролюючого органу, пеня в сумі 382,60 грн була нарахована в день порушення провадження у справі № 910/7041/20 про банкрутство ДП «ТАСКО- експорт», що з врахуванням положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства унеможливлює визнання вимог такими, що відноситься до конкурсних вимог кредитора.

При цьому, щодо податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0003244207 суд звертає увагу на приписи статей 14, 101 та 102 ПК України, якими передбачено порядок застосування строків позовної давності та списання безнадійної заборгованості.

Відповідно до підпункту 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійною заборгованістю є заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно пункту 101.1. статті 101 ПК України списанню підлягає податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3. пункту 101.2. статті 101 ПК України).

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Приписами пункту 102.4 статті 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховано контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

При розгляді грошових вимог податкової інспекції до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявления до стягнення з боржника податкового боргу, який частиною 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (висновок про застосування норм права, який викладений у пункті 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі № 923/1092/16).

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року по справі № 807/2097/16 № К/9901/99/17 зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

На підтвердження наведеної вище позиції Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року у справі № 813/4430/16 зазначив, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, зміст статей 14, 101. 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що податкове законодавство в імперативному порядку зобов`язує контролюючий орган списати будь-який податковий борг, якщо з моменту настання строку його сплати минув 1095 календарний день.

Вищенаведена правова позиція щодо застосування зазначених положень законодавства при розгляді грошових вимог податкового органу викладена також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі № 910/11620/18, від 17.04.2019 року.

Зважаючи на періоди, зазначені у податковому повідомленні - рішенні, станом на день порушення провадження у справі про банкрутство ДП «ТАСКО-експорт» безнадійною є основна заборгованість у розмірі 1 113,42 грн, у зв`язку з чим підлягають списанню і штрафні санкції, нараховані на неї.

Враховуючи викладене вище, в такому випадку не підлягає задоволенню вимоги контролюючого органу на загальну суму 1 931,34 грн, з яких 1 113,42 грн сума основного боргу, 382,60 грн - пені та 435,32 грн, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення, а визнанню підлягають основна заборгованість у розмірі 1123,12 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 717,83 грн.

- Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 48 809,35 грн, із яких основний борг - 30 021,28 грн (податкове повідомлення - рішення від 13.11.2019 № 0003234207), штрафні санкції - 13 837, 66 грн (податкове повідомлення - рішення від 13.11.2019 № 0003234207), пеня - 4905,41 грн, нарахована відповідно до ст. 129 ПК України на борги минулих років.

Судом зазначається, що заявлена до визнання заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, визнається судом частково на суму 23 585, 42 грн, з яких 13 477,34 грн - суму основної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій в сумі 10108,08 грн, з огляду на таке.

Так, до податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0003234207 заявником було надано розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за період з липня 2016 по березень 2019, який містить інформацію про суми несплаченого податку на доходи фізичних осіб (суму основної заборгованості) та штрафних санкцій.

За результатами дослідження вказаного рішення було встановлено невірні підсумки стосовно суми основного зобов`язання, а саме: підсумки додавання всіх сум, зазначених у відповідній колонці, дорівнюють 18 701,22 грн, що на 11 320,06 грн є меншою за заявлену суму заборгованості.

Крім того, частина заборгованості з урахуванням приписів статті 102 ПК України є безнадійною, а саме: за період з липня 2016 по червень 2017, у зв`язку з чим не підлягає визнанню заборгованість в сумі 8 943,52 грн (5 213,88 грн - сума основного боргу та 3 729,64 грн - штрафних санкцій).

З врахуванням викладеного вище, при застосуванні ст. ст. 14, 101, 102 Податкового кодексу України, (з липня 2017 по березень 2019) підлягає задоволенню сума основного зобов`язання - 13 477,34 грн та нарахованих штрафних санкцій у сумі 10 108,08 грн, а всього: 23 585,42 грн.

- Заборгованість з податку на прибуток у загальній сумі 1 233 421,88 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 958 966,41 грн, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2019 № 0169050301 на суму 512736,00 грн та податковою декларацією від 21.01.2020 на суму 502 090,00 грн; штрафні санкції - 128 814,00 грн, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2019 № 0169050301, та пеня у розмірі 145641,47 грн, нарахована відповідно до ст. 129 ПК України на борги минулих років.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового Кодексу передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 129.1.1 ст. 129 ГІК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У силу положень п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, пунктом 59.5 цієї ж статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, кредиторські вимоги ГУ ДПС у м. Києві щодо податку на прибуток підлягають задоволенню в повному обсязі у загальній сумі 1 233 421,88 грн.

- Заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1202,87 грн, з яких штраф - 1190,00 грн, згідно податкових повідомлень-рішень від 15.07.2019 №0587901213 та від 16.04.2020 № 0391880411 та пеня - у розмірі 12,87 грн, яка нарахована відповідно до ст. 129 ГІК України на борги минулих років. Вказана заборгованість визнається судом у повному обсязі, як така що підтверджена належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене вище, заборгованість боржника перед Головним управлінням ДПС у м. Києві визнається судом частково на загальну суму 1 311 450,56 грн.

Крім того, судом зазначається, що включенню до реєстру вимог кредиторів також підлягають 4 204,00 грн судового збору, сплачені Головним управлінням ДПС у м. Києві при поданні заяви з грошовими вимогами до боржника, що підтверджується платіжним дорученням № 4379 від 19.08.2020.

Отже, вимоги Головного управління ДПС у м. Киві підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 1 315 654,56 грн, а саме: 4 204,00 грн - перша черга; 50 649,91 грн - друга черга; 973 566,87 грн - третя черга; 287 233,78 грн - шоста черга.

Розглянувши подану 20.08.2020 (направлена засобами поштового зв`язку 13.08.2020) кредиторську заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код: 00032112) з грошовими вимогами до боржника у сумі 3 543 834,73 грн, судом встановлено наступне.

Між AT «Укрексімбанк» та ДП «ЗФ «ТАСКО-експорт» було укладено наступні договори:

- договір про надання контргарантії № 151110G17 від 05.03.2010 зі змінами та доповненнями (Договір контргарантії- G17);

- договір про надання контргарантії № 151110G23 від 01.03.2010 зі змінами та доповненнями (Договір контргарантії- G23);

- договір про надання контргарантії № 151110G24 від 01.03.2010 зі змінами та доповненнями (Договір контргарантії- G24).

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Договорів контргарантії за погодженням між сторонами та на умовах Договорів контргарантії Банк здійснює операцію з надання безумовної безвідкличної контргарантії на користь State Bank of India (надалі - Банк-гарант) та за дорученням, від імені і за рахунок Принципала звертається до Банку-гаранта з метою надання останнім гарантії на користь Міністерства оборони Уряду Індія, Індія, Нью Делі (Бенефіціар). Сума контргарантій визначена пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Договорів контргарантії та становить:

- 58 961,66 дол. США за Договором контргарантії- G17;

- 32 994,31 дол. США за Договором контргарантії- G23;

- 42 834,38 дол. США за Договором контргарантії- G24.

Відповідно до пп. 3.3.1 п. 3.3 ст. 3 Договорів контргарантії було визначено термін дії контргарантії - до 14.08.2013.

Згідно з положеннями пп. 3.1.8 п. 3.1 ст. 3 Договорів контргарантії гарантійним випадком за Договором контргарантії є отримання Банком від Банку-гаранта вимоги, за якою Банк зобов`язаний сплатити Банку-гаранту кошти у розмірі платежу, що не перевищує розміру, гарантованого Контргарантією.

Так, AT «Укрексімбанк» отримано від Банку-гаранта вимоги, в яких зазначено про отримання Банком-гарантом від Бенефіціара вимоги платежу за гарантіями, що видані під Контргарантії за Договорами контргарантії на суми 58 961,66 доларів США, 32 994,31 доларів США та 42 834,38 доларів США.

Отже, настали гарантійні випадки за Договорами контргарантії та у Банку виник обов`язок сплати на користь Банку-гаранта грошових коштів у розмірі 58 961,66 доларів США, 32 994,31 доларів США та 42 834,38 доларів США.

На виконання умов, передбачених пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Договорів контргарантії Банк у зв`язку з настанням гарантійних випадків повідомив Принципала про отримання відповідних вимог.

На підставі вимог та в порядку, передбаченому умовами Договорів контргарантії, AT «Укрексімбанк» здійснив сплату коштів у сумі 58 961,66 доларів США, 32 994,31 доларів США та 42 834,38 доларів США на користь Банку-Гаранта.

У зв`язку з невиконанням Принципалом своїх зобов`язань за Договорами контргарантії, Банком було подано до Господарського суду м. Києва позовні заяви про стягнення відповідної заборгованості.

За результатами розгляду позовних вимог Банку Господарським судом м. Києва постановлено наступні рішення:

- рішення від 17.06.2014 у справі № 910/3420/14 про стягнення заборгованості за Договором контргарантії G23, а саме: 32 994,31 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу; 4 153,63 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів; 2 051, 18 грн - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати комісії за управління контргарантією; 2 485,57 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасне погашення основного боргу; 123,32 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів; 158,72 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; 558,64 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми основного боргу; 28,05 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми процентів; 37,70 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми комісії за управління контргарантією; 13,05 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією; 6 494,53 грн - суми судового збору;

- рішення від 14.04.2014 у справі №910/3417/14 про стягнення заборгованості за Договором контргарантії G24, а саме: 4 102, 58 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу; 557,82 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів; 2 611,46 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасне погашення основного боргу; 97,34 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів; 173,53 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; 581,99 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми основного боргу; 20,89 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми процентів; 39,11 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми комісії за управління контргарантією; 16,94 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією; 1 827,00 грн - суми судового збору;

- рішення від 12.05.2014 у справі № 910/3429/14 про стягнення заборгованості за Договором контргарантії G17, а саме: 5 647,22 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу; 767,85 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів; 3 571,74 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасне погашення основного боргу; 128,07 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів; 238,84 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; 796,28 доларів США 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми основного боргу; 30,04 доларів США 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми процентів; 53,82 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми комісії за управління контргарантією; 11,47 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією; 1 819, 65 грн - суми судового збору.

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором контргарантії G23 між Банком та Боржником укладено:

- договір застави № 151110Z43 від 01.03.2010 із змінами і доповненнями (Договір застави-1).

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором контргарантії-G24 між Банком та Боржником укладено:

- договір застави № 151110Z135 від 06.08.2010 із змінами і доповненнями (Договір застави-2);

- договір застави № 151110Z42 від 01.03.2010 із змінами і доповненнями (Договір застави-3).

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором контргарантії G17 між Банком та Боржником укладено:

- договір застави № 151110Z50 від 09.03.2010 із змінами і доповненнями (Договір застави-4);

- договір застави № 151110Z145 від 30.08.2010 із змінами і доповненнями (Договір застави-5).

Договір застави-1, Договір застави-2, Договір застави-3, Договір застави-4 та Договір застави-5 далі по тексту разом вказуються - Договори застави.

Відповідно до п. 1.1 Договорів застави, заставою за кожним окремим Договором застави забезпечуються вимоги Банку, що виникають з Договорів гарантії (визначені в Договорах застави як Кредитні договори) з усіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені на визначених Кредитними договорами умовах, з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитного договору.

Предметом Договору застави-1 (п. 1.2.) є майнові права, що виникнуть у майбутньому за контрактом на суму 659 886,25 доларів США.

Предметом Договору застави-2 (п. 1.2.) є право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого відповідно до договору довгострокового банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця від 05.08.2010 № 28710W451.

Предметом Договору застави-3 (п. 1.2.) є майнові права, що виникнуть у майбутньому за контрактом на суму 856 687,65 доларів США.

Предметом Договору застави-4 (п. 1.2.) є майнові права, що виникнуть у майбутньому за контрактом на суму 1 179 233,13 доларів США.

Предметом Договору застави-5 (п. 1.2.) є право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого відповідно до договору довгострокового банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця від 27.08.2010 № 28710W474.

Згідно з п. 1.6, п. 2.1.5 Договору застави-1, п. 1.5, п. 2.1.5 Договору застави-2, п. 1.6, п. 2.1.5 Договору застави-3, п. 1.6, п. 2.1.5 Договору застави-4, п. 1.5, п. 2.1.5 Договору застави-5 у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем відповідних положень Кредитного договору та/або невиконання Заставодавцем відповідних положень Договорів застави, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета застави переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до наданого кредитором розрахунку заборгованість боржника перед кредитором складається:

- за Договором контргарантії G23 32 994,31 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу; 51 375,98 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів; 1 384,93 доларів США - пені, нарахованої за прострочення виконання зобов`язань; 12 188,08 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язань; 2 051, 18 грн - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати комісії за управління контргарантією; 158,72 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; 37,70 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми комісії за управління контргарантією; 13,05 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією; 6 494,53 грн - суми судового збору;

- за Договором контргарантії G24 4 102,58 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу; 6 429,38 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів; 172,18 доларів США - пені, нарахованої за прострочення виконання зобов`язань; 2 057,73 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язань; 173,53 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; - 39,11 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми комісії за управління контргарантією; 16,94 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією; 1 827,00 грн - суми судового збору;

- за Договором контргарантії G17 5 647,22 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу 8 850,06 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів; 237,05 доларів США - пені, нарахованої за прострочення виконання зобов`язань; 2 832,76 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язань; 238,84 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; 53,82 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми комісії за управління контргарантією; 11,47 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією; 1 819, 65 грн - суми судового збору.

Загальна сума заборгованості за Договорами контргарантії станом на 30.06.2020 (включно) складає:

- 42 744,11 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу;

- 66 655,42 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів;

- 1 794,16 доларів США - пені, нарахованої за прострочення виконання зобов`язань;

- 17 078,57 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язань;

- 2 051, 18 грн - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати комісії за управління контргарантією;

- 571,09 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією;

- 130,63 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми комісії за управління контргарантією;

- 41,46 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією.

Отже, загальний розмір грошових вимог AT «Укрексімбанк» до Боржника становить 3 548 038,73 грн (з урахуванням офіційно встановленого курсу валют на 13.08.2020 1 долар США = 27,5266 грн), в тому числі пеня в розмірі 49 958,21 грн.

У зв`язку з наявною та непогашеною заборгованістю кредитор звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати вимоги Акціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код: 00032112) до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-експорт» (Ідентифікаційний код: 22971632) у розмірі 3 548 038,73 грн та окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код: 00032112) як такі, що забезпечені заставою майна Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-експорт» (ідентифікаційний код: 22971632) відповідно до договорів застави № 151110Z43 від 01.03.2010, № 151110Z135 від 06.08.2010, № 151110Z42 від 01.03.2010, № 151110Z50 від 09.03.2010, № 151110Z145 від 30.08.2010.

На підтвердження заявлених грошових вимог заявником було надано для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію Договору про надання контргарантії № 151110G17 від 05.03.2010 зі змінами та доповненнями; копію Договору про надання контргарантії № 151110G23 від 01.03.2010 зі змінами та доповненнями; копію Договору про надання контргарантії № 151110G24 від 01.03.2010 зі змінами та доповненнями; копію Договору застави № 151110Z43 від 01.03.2010 зі змінами та доповненнями; копію договору застави № 151110Z135 від 06.08.2010 зі змінами та доповненнями; копію Договору застави № 151110Z42 від 01.03.2010 зі змінами та доповненнями; копію Договору застави № 151110Z50 від 09.03.2010 зі змінами та доповненнями; копію Договору застави № 151110Z145 від 30.08.2010 зі змінами та доповненнями; копію Рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2014 у справі № 910/3420/14; копію Рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2014 у справі № 910/3417/14; копію Рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2014 у справі № 910/3429/14; розрахунки заборгованості; виписки по рахунках боржника; докази сплати судового збору; докази направлення боржнику та розпоряднику майна боржника копії заяви та копій доданих до неї документів. Крім того, заявником було додатково надано для залучення до матеріалів справи оригінали виписок по банківським рахункам боржника за період з 10.07.2013 по 13.08.2020 із доказами направлення їх боржнику та розпоряднику майна боржника.

За результатами розгляду кредиторських вимог Акціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України» розпорядником майна боржника було визнано заявлені грошові вимоги у сумі 4 204,00 грн - із віднесенням до першої черги реєстру вимог кредиторів, 2 084 684,70 грн - із віднесенням до четвертої черги вимог кредиторів та 13 963,33 грн із віднесенням до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

При цьому, розпорядником майна боржника було зауважено, що проведеною Інвентаризацією боржника (наказ про проведення інвентаризації майна ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт» розпорядника майна від 17.07.2020 № 1) встановлено, що грошові кошти на рахунках у банківських установах відсутні, а також відсутні товари та продукція, які могли в майбутньому стати предметом застави за вказаними договорами.

Крім того, Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р54977 від 08.07.2020 не містить дані про заставу майна боржника кредитором, а тому в силу ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор AT «Укрексімбанк» не є заставним кредитором.

Відповідно до наданих письмових пояснень боржника заявлені грошові вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» були визнані частково на загальну суму 2 098 648,03 грн.

Розглянувши кредиторську заяву АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та додані до неї докази, повно та всебічно дослідивши всі надані документи, судом зазначається наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до положень ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ч. 1 ст. 563 ЦК України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що AT «Укрексімбанк» виконав взяті на себе зобов`язання за Договорами контргарантій.

Положеннями ст. 567 ЦК України закріплено право гаранта на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

За Договорами контргарантій не встановлена можливість односторонньої відмови або односторонньої зміни Боржником своїх зобов`язань, які мають бути виконані належним чином у встановлені строки. Разом з тим, Принципал не виконав у встановлений строк свої зобов`язання за Договорами контргарантій

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, судом встановлено, що за Договором контргарантії № 151110G17 відповідно до Рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2014 у справі№ 910/3429/14 про стягнення заборгованості за Договором контргарантії №151110G17 було вирішено стягнути наступні суми: 5 647,22 доларів США - основний борг; 767,85 доларів США - проценти; 3 571,774 доларів США пені за несвоєчасне погашення основного боргу; 128, 07 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів; 238,84 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; 796,28 доларів США - 3 % річних від суми прострочених зобов`язань щодо сплати основного боргу; 30,04 доларів США - 3% за прострочення сплати процентів; 53, 82 грн - 3% річних комісії за управління контр гарантією; 11,47 грн - інфляційних втрат по комісії за управління контргарантією; 1 819,65 грн - витрати по сплаті судового збору.

Отже, правомірність заявлених грошових вимог кредитора до боржника за Договором контргарантії №151110G17 підтверджена Рішенням суду, яке не було оскаржено та набрало законної сили.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом із тим, главою 19 ЦК визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Стосовно вимоги кредитора про нарахування штрафних санкцій, суд зазначає, що пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто, неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК У країни) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі. Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином, стягнути неустойку (зокрема, пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка згідно із частиною першою статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, установленими статтями 253-255 цього Кодексу, від дня порушення грошового зобов`язання.

Із наданого письмового пояснення боржника судом було встановлено, що останнім з метою захисту інтересів боржника було заявлено про застосування строків позовної давності, з огляду на що така заява про застосування строків позовної давності приймається судом.

Так, із змісту заяви кредитора вбачається, що AT «Укрексімбанк» нараховує 3% річних у період з 10.07.2013 по 30.06.2020, проте останній звернувся до суду із відповідною заявою 13.08.2020. Отже, кредитором пропущено строк, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України щодо нарахування 3% річних у період з 10.07.2013 по 12.08.2017.

За таких обставин, у AT «Укрексімбанк» наявне право нараховувати 3% річних починаючи з 13.08.2017 до 30.06.2020.

Здійснивши перерахунок заявлених вимог за Договором контргарантії № 151110G17, судом зазначається, що за основним зобов`язанням нараховані 3% річних складають 527,05 доларів США, за процентами, враховуючи строк позовної, давності 3% річних за період з 13.08.2017 по 30.06.2020 становлять 112,86 доларів США; заборгованість за нарахованими процентами (22%, згідно умов договору), враховуючи строк позовної давності, за період з 13.08.2017 по 30.06.2020 становить 3509,65 доларів США.

При цьому, суд виходить з того, що до пені слід застосувати спеціальний строк позовної давності - один рік, а тому заборгованість за нарахованою пенею за прострочення зобов`язань за період з 30.06.2020 по 13.08.2019 становить 37,86 доларів США.

Отже, всього кредиторські вимоги за договором контргарантії № 151110G17 від 05.03.2010 становлять 5647,22 +527,05+112,86+3509,65+37,86= 9834,64 доларів США.

Судом встановлено, що за Договором контргарантії № 151110G23 відповідно до Рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2014 у справі № 910/3420/14 було вирішено стягнути з Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» Державне підприємство «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» на користь Публічного Акціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України: 32994,31 доларів США заборгованості за основним боргом, 4153,63 долара США заборгованості за процентами, 2051, 18 грн заборгованості комісії за управління, 2485,57 доларів США пені за несвоєчасне погашення основного боргу; 123,32 долара США пені за несвоєчасну сплату процентів; 158, 72 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за управління; 558, 64 доларів США 3% річних від суми простроченого основного боргу, 28,05 доларів США 3% річних від суми прострочених процентів; 37, 70 грн 3% річних від суми простроченої плати за управління; 13,05 грн втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління; 6494,53 грн - витрати по сплаті судового збору.

Отже, правомірність заявлених грошових вимог кредитора до боржника за Договором контргарантії № 151110G23 підтверджена рішенням суду, яке не було оскаржено та набрало законної сили.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом із тим, главою 19 ЦК визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Стосовно вимоги кредитора про нарахування штрафних санкцій, слід зазначити, що пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК У країни) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі. Разом з тим відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином, стягнути неустойку (зокрема, пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка згідно із частиною першою статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, установленими статтями 253-255 цього Кодексу, від дня порушення грошового зобов`язання.

Із наданого письмового пояснення боржника, судом було встановлено, що останнім з метою захисту інтересів боржника було заявлено про застосування строків позовної давності, з огляду на що така заява про застосування строків позовної давності приймається судом.

Так, із змісту заяви кредитора вбачається, що AT «Укрексімбанк» нараховує 3% річних у період з 10.07.2013 по 30.06.2020, проте останній звернувся до суду із відповідною заявою 13.08.2020.

Отже, кредитором пропущено строк, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України щодо нарахування 3% річних у період з 10.07.2013 по 12.08.2017.

За таких обставин, у AT «Укрексімбанк» наявне право нараховувати 3% річних починаючи з 13.08.2017 до 30.06.2020.

Здійснивши перерахунок заявлених вимог за Договором контргарантії №151110G23, судом встановлено, що за основним зобов`язанням нараховані 3% річних складають 3079,33 доларів США, за процентами, враховуючи строк позовної давності, 3% річних за період з 13.08.2017 по 30.06.2020 становить 954,38 доларів США; заборгованість за нарахованими процентами (22%, згідно умов договору), враховуючи строк позовної давності, за період з 13.08.2017 по 30.06.2020 становить 21 156,34 доларів США.

При цьому, до пені слід застосувати спеціальний строк позовної давності - один рік, а тому заборгованість за нарахованою пенею за прострочення зобов`язань за період з 30.06.2020 по 13.08.2019 становить 399,05 доларів США.

Отже, всього кредиторські вимоги за договором контргарантії № 151110G23 від 05.03.2010 становлять 32 994,31+3 079,33 +954,38+21 156,34+399,05= 58 583,41 доларів США.

Судом встановлено, що за Договором контргарантії №151110G24 відповідно до Рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2014 у справі № 910/3417/14 було вирішено стягнути з Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» Державне підприємство «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» на користь Публічного Акціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України: 4 102,58 доларів США - основний борг; 557,82 доларів США - проценти; 2 611, 46 доларів США - пені за несвоєчасне погашення основного боргу; 97,34 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів; 173, 55 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за управління; 581, 99 доларів США 3% річних від суми простроченого основного боргу, 20,89 доларів США 3% річних від суми прострочених процентів; 39,11 грн 3% річних від суми простроченої плати за управління; 16,94 грн втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління; 1 827,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

Отже, правомірність заявлених грошових вимог кредитора до боржника за Договором контргарантії № 151110G24 підтверджена рішенням суду, яке не було оскаржено та набрало законної сили.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом із тим, главою 19 ЦК визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Стосовно вимоги кредитора про нарахування штрафних санкцій, суд виходить з того, що пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК У країни) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі. Разом з тим відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином, стягнути неустойку (зокрема, пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка згідно із частиною першою статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, установленими статтями 253-255 цього Кодексу, від дня порушення грошового зобов`язання.

Із наданого письмового пояснення боржника судом було встановлено, що останнім з метою захисту інтересів боржника було заявлено про застосування строків позовної давності, з огляду на що така заява про застосування строків позовної давності приймається судом.

Так, із змісту заяви кредитора вбачається, що AT «Укрексімбанк» нараховує 3% річних у період з 10.07.2013 по 30.06.2020, проте останній звернувся до суду із відповідною заявою 13.08.2020.

Отже, кредитором пропущено строк, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України щодо нарахування 3% річних у період з 10.07.2013 по 12.08.2017.

За таких обставин, у AT «Укрексімбанк» наявне право нараховувати 3% річних починаючи з 13.08.2017 до 30.06.2020.

Здійснивши перерахунок заявлених вимог за Договором контргарантії № 151110G24, судом зазначається, що за основним зобов`язанням нараховані 3% річних складають 382,89 доларів США, за процентами враховуючи строк позовної давності, 3% річних за період з 13.08.2017 по 30.06.2020 становить 118,68 доларів США; заборгованість за нарахованими процентами (22%, згідно умов договору), враховуючи строк позовної давності, за період з 13.08.2017 по 30.06.2020 становить 2698,99 доларів США.

При цьому, до пені слід застосувати спеціальний строк позовної давності - один рік, а тому заборгованість за нарахованою пенею за прострочення зобов`язань за період з 30.06.2020 по 13.08.2019 становить 49,61 доларів США.

Всього кредиторські вимоги за договором контргарантії № 151110G24 від 05.03.2010 становить 4 102,58+382,89+118,68+2698,99+49,61= 7352,75 доларів США.

Зважаючи на встановлені судом обставини, загальна сума заборгованості боржника перед кредитором складає:

- основний борг - 5647,22+32994,31+4102,58=42744,11 доларів США х 27,5266 (за офіційним курсом НБУ станом на 13.08.20) = 1176600,01 грн;

- проценти - 3509,65+21156,34+2698,99=27364,98 доларів США х 27,5266 (за офіційним курсом НБУ станом на 13.08.20) = 753264,85 грн;

- 3 % річних від суми прострочених зобов`язань щодо сплати основного боргу - 527,05+3079,33+382,89=3989,27 доларів США х 27,5266 (за офіційним курсом НБУ станом на 13.08.20) =109811,04 грн;

- 3 % річних від суми прострочених зобов`язань щодо сплати процентів - 112,86+954,38+118,68=1185,92 доларів СШАх27,5266 (за офіційним курсом НБУ станом на 13.08.20) = 32644,35 грн;

- пеня, нарахована за прострочення виконання зобов`язання - 37,86+399,05+49,61=486,52 доларів США х 27,5266 (за офіційним курсом НБУ станом на 13.08.20) =13392,24 грн;

- заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати комісії за управління контргарантією - 2051,18 грн;

- пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією - 571,09 грн;

- 3% річних комісії за управління контргарантією - 130,63 грн;

- індекс інфляції по комісії за управління контргарантією - 41,46 грн;

- витрати по сплаті судового збору - 1827,00+1819,65+6494,53=10141,18 грн.

Отже, судом встановлено, що загальна сума заборгованості боржника перед кредитором становить 2 098 648,03 грн.

При цьому, суд відхиляє твердження боржника та розпорядника майна боржника про те, що Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» не є заставним кредитором в силу приписів ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заставного майна боржника, з огляду на таке.

Як вже було зазначено раніше, в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором контргарантії G23 між Банком та Боржником було укладено:

- договір застави № 151110Z43 від 01.03.2010 із змінами і доповненнями.

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором контргарантії G24 між Банком та Боржником укладено:

- договір застави № 151110Z135 від 06.08.2010 із змінами і доповненнями;

- договір застави № 151110Z42 від 01.03.2010 із змінами і доповненнями.

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором контргарантії G17 між Банком та Боржником укладено:

- договір застави № 151110Z50 від 09.03.2010 із змінами і доповненнями;

- договір застави № 151110Z145 від 30.08.2010 із змінами і доповненнями.

Відповідно до п. 1.1 Договорів застави заставою за кожним окремим Договором застави забезпечуються вимоги Банку, що виникають з Договорів гарантії (визначені в Договорах застави як Кредитні договори) з усіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені на визначених Кредитними договорами умовах, з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитного договору.

Предметом Договору застави-1 (п. 1.2.) є майнові права, що виникнуть у майбутньому за контрактом на суму 659 886,25 доларів США.

Предметом Договору застави-2 (п. 1.2.) є право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого відповідно до договору довгострокового банківського вкладу, із сплатою процентів щомісяця від 05.08.2010 № 28710W451.

Предметом Договору застави-3 (п. 1.2.) є майнові права, що виникнуть у майбутньому за контрактом на суму 856 687,65 доларів США.

Предметом Договору застави-4 (п. 1.2.) є майнові права, що виникнуть у майбутньому за контрактом на суму 1 179 233,13 доларів США.

Предметом Договору застави-5 (п. 1.2.) є право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого відповідно до договору довгострокового банківського вкладу, із сплатою процентів щомісяця від 27.08.2010 № 28710W474.

Згідно з п. 1.6, п. 2.1.5 Договору застави-1, п. 1.5, п. 2.1.5 Договору застави-2, п. 1.6, п. 2.1.5 Договору застави-3, п. 1.6, п. 2.1.5 Договору застави-4, п. 1.5, п. 2.1.5 Договору застави-5 у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем відповідних положень Кредитного договору та/або невиконання Заставодавцем відповідних положень Договорів застави, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета застави переважно перед іншими кредиторами.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 18.12.2013 року Банком було здійснено договірне списання з депозитних рахунків, відкритих відповідно до договорів довгострокового банківського вкладу від 27.08.2010 № 28710W474 та від 05.08.2010 № 28710W451, в рахунок погашення заборгованості за вищезазначеними договорами контргарантій, що підтверджуються виписками з вищезазначених депозитних рахунків та відображено в розрахунках заборгованості, доданих до заяви кредитора.

При цьому, кредитором було надано для залучення до матеріалів справи витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, якими підтверджена наявність чинних зареєстрованих обтяжень щодо предметів застави за Договорами застави.

Статтею 1 Закону України «Про заставу» визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з наданих кредитором витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна судом встановлено наявність записів щодо заставного майна боржника, у зв`язку з чим у кредитора виникає право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами та внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.

Поряд із цим, судом зазначається, що належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст.73-80 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності заставного майна боржника ані розпорядником майна боржника, ані самим боржником надано не було.

Крім того, судом зазначається, що включенню до реєстру вимог кредиторів також підлягають 4 204,00 грн судового збору, сплачені Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» при поданні заяви з грошовими вимогами до боржника, що підтверджується платіжним дорученням № 401768 від 13.08.2020.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна боржника зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна боржника зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

У строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до суду не надходило інших письмових звернень від осіб, чиї вимоги до боржника забезпечені заставою його рухомого чи нерухомого майна.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини справи, реєстр вимог кредиторів Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний код: 22971632) підлягає затвердженню у складі трьох кредиторів боржника.

Станом на 13.01.2021 заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, не надійшло. Вказане було також повідомлено розпорядником майна боржника у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши поданий розпорядником майна боржника на затвердження реєстр вимог кредиторів, суд встановив, що поданий розпорядником майна боржника реєстр вимог кредиторів не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом.

При цьому, судом зазначається, згідно ч. 2 ст.114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Вказане узгоджується із практикою застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема у рішенні по справі «Світлана Науменко проти України», № 41984/98 п.77 від 09.11.04. зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатись з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів та важливість предмету позов.

Судом також зазначається, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010).

При цьому, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 12, 73, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати конкурсними кредиторами Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» (ідентифікаційний номер: 22971632):

- Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; ідентифікаційний код: 00032112) на суму 4 204,00 грн - перша черга;

- Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код: 43141267) на загальну суму 1 315 654,56 грн, а саме: 4 204,00 грн - перша черга; 50 649,91 грн - друга черга; 973 566,87 грн - третя черга; 287 233,78 грн - шоста черга;

- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на суму 101 684,64 грн - перша черга.

2. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; ідентифікаційний код: 00032112) на суму 2 098 648,03 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

3. Зобов`язати розпорядника майна боржника арбітражну керуючу Пуговкіну А.В. сформувати реєстр вимог кредиторів відповідно до Ухвали попереднього засідання у справі.

4. Зобов`язати розпорядника майна боржника провести не пізніше 23.01.2021 збори кредиторів боржника, повідомивши про дату, місце і час проведення зборів визнаного судом кредитора, уповноважену особу працівників та засновників (учасників) боржника не пізніше, ніж за три робочих дні до вказаної дати (докази чого надати суду).

5. Зобов`язати розпорядника майна боржника провести у строк не пізніше 23.01.2021 збори комітету кредиторів боржника (докази чого надати суду).

6. Визначити дату підсумкового засідання суду на 10.02.2021 о 12:55, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва у залі судових засідань № 12 (корпус Б).

7. Зобов`язати розпорядника майна боржника у строк до 06.02.2021 надати суду протокольні рішення зборів кредиторів щодо звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство у відповідності до положень ст. ст. 48-49 Кодексу України з процедур банкрутства.

8. Зобов`язати розпорядника майна боржника у строк до 06.02.2021 надати суду протокольне рішення зборів комітету кредиторів у відповідності до положень ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

9. Зобов`язати розпорядника майна боржника у строк до 06.02.2021 подати суду докази проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та інвентаризації майна боржника.

Ухвала набрала законної сили 13.01.2021, може бути оскаржена у відповідності до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 25.01.2021

Суддя Л.В. Омельченко