Рішення № 94516539, 01.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/172/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 Справа № 908/3046/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсалскладсервіс” (69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд. 211, поштова адреса (для листування): 69006, м. Запоріжжя, а/с 144)

до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306)

про стягнення суми

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсалскладсервіс” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом від 25.11.2020 (вх. № 3288/08-07/20 від 25.11.2020) про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атомнергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” 324938 грн 39 коп., з яких: 298585 грн 19 коп. основний борг за договором поставки № 20/05/161 від 17.12.2019 та 15806 грн 18 коп. 3% річних і 10547 грн 02 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання вказаного договору.

25.11.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3046/20 розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 30.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3046/20, присвоєний номер провадження 32/172/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. № 7046/15 від 11.12.2020 (вх. № 24552/08-08/20 від 14.12.2020) відповідно до якого заперечив проти періоду нарахування 3% річних та втрат від інфляції. Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” у зв`язку наявності надзвичайних обставин у вигляді пандемії, вжиття підприємством всіх можливих заходів для недопущення господарського правопорушення, критичну ситуацію із розрахунками за вироблену ДП «НАЕК «Енергоатом» електроенергію, відповідно до ст. 625, 692 ЦК України, ст. ст. 80, 126 ГПК України просило суд відмовити ТОВ «Універсалскладсервіс» у стягненні інфляційних втрат в частині суми в розмірі 10547,02 грн., 15806,18 грн. -3% річних та судовий збір покласти на сторони пропорційно.

ТОВ «Універсалскладсервіс» надало відповідь на відзив (вх. № 25449/08-08/20 від 24.12.2020) відповідно до якої вважає, що розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат здійснювались ним виходячи зі змісту Договору поставки № 20/05/161 від 17.12.2019, периних бухгалтерських та товаросупровідних документів, враховуючи приписи законодавства, рекомендації усталеної судової практики та за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно- пошукової системи «Законодавство». Отже, розрахунки є вірними і коректними. В свою чергу, скрутне фінансове становище не є підставою звільнення відповідача від господарсько-правової відповідальності та обов`язку оплатити заборгованість за отриману продукцію зз урахуванням вставленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. У зв`язку з чим, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

15.01.2021 від ТОВ «Універсалскладсервіс» надійшла заява (вх. № 797/08-08/21 від 15.01.2021) якою повідомлено суд, що відповідач сплатив суму основного боргу за Договором в розмірі 298585,19 грн. після відкриття провадження у справі, а саме 24.12.2020, про що свідчить підсумковою випискою по особовому рахунку позивача. Однак, 3% річних та втрати від інфляції відповідачем не сплачені, у зв`язку з чим, позивач просив суд стягнути 15806,18 грн. -3% річних, 10547,02 грн. – втрат від інфляції та судовий збір.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/3046/20 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 01.02.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсалскладсервіс” (постачальник за договором, позивач) та Відокремленим підрозділом “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (покупець, відповідач) укладений договір поставки № 20/05/161, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити в передбачені даним договором строку покупцю продукцію, що зазначена в договорі, на загальну суму 2689968 грн., а покупець зобов`язався прийняти та оплатити вказану продукцію (п. 1.1 договору).

Поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.03.2020 партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки (п. 5.1).

Згідно з п. 4.1 оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість.

Відповідно до п. 10.1 договору останній вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки.

Як слідує з матеріалів справи, згідно видаткових накладних:

- № 12-192602 від 26.12.2019 відповідач за договором № 20/05/161від 17.12.2019 отримав 26.12.2019 від позивача продукцію на суму 360281,15 грн., що підтверджується також товарно-транспортною накладною № 12-192602 від 26.12.2019, позивачем виписаний відповідачу рахунок № 12-192602 від 26.12.2019 на суму 360281,15 грн., а також податкову накладну № 4 від 26.12.2019;

- № 1-201001 від 10.01.2020 відповідач за договором № 20/05/161 від 17.12.2019 отримав 10.01.2020 від позивача продукцію на суму 1047917,71 грн., що підтверджується також товарно-транспортною накладною № 1-201001 від 10.01.2020, довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 17 від 09.01.2020, позивачем виписаний відповідачу рахунок № 1-201001 від 10.01.2020 на суму 1047917,71 грн., а також податкову накладну № 1 від 10.01.2020;

- № 1-201103 від 11.01.2020 відповідач за договором № 20/05/161 від 17.12.2019 отримав 11.01.2020 від позивача продукцію на суму 381259,69 грн., що підтверджується також товарно-транспортною накладною № 1-201103 від 11.01.2020, позивачем виписаний відповідачу рахунок № 1-201103 від 11.01.2020 на суму 381259,69 грн., а також податкову накладну № 5 від 11.01.2020;

- № 1-200401 від 04.02.2020 відповідач за договором № 20/05/161 від 17.12.2019 отримав 04.02.2020 від позивача продукцію на суму 682582,87 грн., що підтверджується також товарно-транспортною накладною № 2-200401 від 04.02.2020, позивачем виписаний відповідачу рахунок № 2-200401 від 04.02.2020 на суму 682582,87 грн., а також податкову накладну № 5 від 04.02.2020.

- № 1-201704 від 17.02.2020 відповідач за договором № 20/05/161 від 17.12.2019 отримав 17.02.2020 від позивача продукцію на суму 171363,90 грн., що підтверджується також товарно-транспортною накладною № 2-201704 від 17.02.2020, позивачем виписаний відповідачу рахунок № 2-2017041 від 17.02.2020 на суму 171363,90 грн., а також податкову накладну № 9 від 17.02.2020.

- № 2-201703 від 17.02.2020 відповідач за договором № 20/05/161 від 17.12.2019 отримав 17.02.2020 від позивача продукцію на суму 26253,06 грн., що підтверджується також товарно-транспортною накладною № 2-201703 від 17.02.2020, позивачем виписаний відповідачу рахунок № 2-201703 від 17.02.2020 на суму 26253,06 грн., а також податкову накладну № 8 від 17.02.2020.

Таким чином, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2669658,38 грн.

З матеріалів справи слідує, що відповідач розрахувався за отриманий товар частково: на суму 1047917,71 грн. за рахунком № 1-201001 від 10.01.2020, на суму 360281,15 грн. за рахунком № 12-192602 від 26.12.2019, на суму 381259,69 грн. за рахунком № 1-2011032 від 11.01.2020, на суму 581614,64 грн. за рахунком № 2-200401 від 04.02.2020.

Відповідачем отриманий від позивача товар в повному обсязі оплачений не був.

Згідно з п. 7.1, 7.4 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України та цим договором. У випадку порушення покупцем строків оплати продукції він на вимогу постачальника сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно з п. 9.1.-9.4 договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності є для сторін обов`язковим. Уразі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку. Територіальна підсудність справ за участю ВП АЕМ може визначатися за місцем знаходження ВП “АТОМЕНЕРГОМАШ”.

Згідно з п. 11.1. договору, в усьому, що не передбачено цим договором, сторони керуються діючим законодавством України.

06.04.2020 позивач направив на адресу відповідача лист (вих. № 0604-02 від 06.04.2020) відповідно до якого посив погасити дебіторську заборгованість у сумі 1635243,87 грн., докази направлення містяться в матеріалах справи. Лист довіреною особою відповідача отримано 08.04.2020, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

У листі від 11.06.2020 № 3378/14, адресованого позивачу, відповідач зазначив про наявність тимчасових складностей щодо обмеженого фінансування, зазначив про наявність кредиторської заборгованості за договором № 20/05/161, просив погодити строки здійснення оплати заборгованості до 31.12.2020.

У відповідь на вказаний лист, позивач листом від 12.06.2020 № 0620-12-02 відмовив у погодженні відстрочення платежів за договором.

Також позивач направив відповідачу претензію від 03.09.2020 № 082003-01 щодо сплати заборгованості у сумі 895668,88 грн., а також 3% річних та інфляційних втрат.

У зв`язку із тим, що відповідачем не було оплачено отриманий від позивача товар станом на день подання позовної заяви у загальній сумі 298585,19 грн. за видатковими накладними № 1-200401 від 04.02.2020 (залишок несплаченої суми в розмірі 100968,23 грн.), № 1-201704 від 17.02.2020, № 2-201703 від 17.02.2020, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 324938,39 грн., з яких: 298585,19 грн. основний борг за договором поставки № 20/05/161 від 17.12.2019, 15806,18 грн. -3% річних та 10547,02 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання вказаного договору.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки товару № 20/05/161 від 17.12.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Доказів розірвання, припинення чи визнання недійсним договору сторонами не надано.

Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 2669658,38 грн.

Виконання позивачем умов договору та прийняття відповідачем поставленого товару підтверджується належним чином оформленими документами: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, податковими накладними з квитанціями про прийняття органом ДПС.

Видаткові накладні містять посилання на договір поставки та рахунки, найменування і кількість товару за цим договором, підписані з боку обох сторін без зауважень.

Позивач свої зобов`язання виконав належним чином, а саме поставив товар відповідачеві зі складанням передбачених договором документів. Зареєстрував податкові накладні в ЄРПН.

Відповідач товар прийняв, його не повернув, а тому повинен був здійснити оплату за умовами договору, а саме: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатом якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).

За приписами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним факт порушення з боку відповідача своїх договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, поставленого позивачем.

Однак, враховуючи що після відкриття провадження у даній справі 30.11.2020, відповідач 24.12.2020 сплатив суму основного боргу в розмірі 298585,19 грн., провадження у справі в цій частині (стягнення 298585,19 грн. основного боргу) підлягає закриттю, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмета спору.

Також, позивачем заявлено до стягнення 15806,18 грн. 3% річних і 10547,02 грн. інфляційних втрат нараховані на суму боргу по кожній видатковій накладній окремо.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До відзиву на позовну заяву відповідачем додано ярлики на придатну продукцію № 146, 67, 56, які свідчать про те, що за видатковою накладною № 2-201703 від 17.02.2020 (на суму 26253,06 грн.)- вхідний контроль продукції був завершений 31.03.2020, за видатковою накладною № 2-201704 від 17.02.2020 (на суму 171363,90 грн.) – вхідний контроль продукції був завершений 28.02.2020, за видатковою накладною № 2-200401 від 04.02.2020 (на суму 682582,87 грн.)- вхідний контроль продукцї був завершений 16.03.2020.

Як вже зазначалося судом вище умовами п. 4.1 оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).

Відтак, з урахуванням п. 4.1. Договору період прострочення по сплаті заборгованості розпочинається по видаткововій накладній № 2-201703 від 17.02.2020 з урахуванням ст. 254 ЦК України (оскільки 30.05.2020- є субота), з 02.06.2020, по видатковій накладній № 2-201704 від 17.02.2020 з 29.04.2020, по видатковій накладній № 2-200401 від 04.02.2020 з 16.05.2020.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 02.06.2020 по 13.11.2020 по накладній № 2-201703 від 17.02.2020 на суму 26253,06 грн., за період з 29.04.2020 по 13.11.2020 по накладній №2-201704 від 17.02.2020 на суму 171363,90 грн., за період з 16.05.2020 по 13.11.2020 на суму 682582,87 грн., суд приходить до висновку, що сума 3% річних, яка підлягає до стягнення становить 13333,05 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"). Решта вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2473,13 грн. заявлена позивачем безпідставно, внаслідок чого суд відмовляє в її задоволенні.

Згідно з перерахунком інфляційних втрат з урахуванням того, що позивачем невірно визначено початок нарахування інфляційних витрат з підстав зазначенних при розрахунку 3% річних, зробленим судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", сума інфляційних втрат становить 8401,46 грн. Решта вимог про стягнення втрат від інфляції у розмірі 2145,56 грн. заявлена позивачем безпідставно, внаслідок чого суд відмовляє в її задоволенні.

Надавши оцінку обставинам, викладеним у відзиві, щодо відмови інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням обставин у вигляді пандемії, з посиланням на запровадження в Україні карантину, встановивши відсутність обсягу доказів на підтвердження обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача.

Отже, судом вимоги позивача задовольняється частково. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 298585,19 грн. суд закриває, у зв`язку з відсутністю предмета спору. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13333,05 грн.- 3% річних і 8401,46 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог, з урахуванням закриття провадження у справі.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 326,03 грн.

У зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу, позивач має право звернутись до суду з відповідним клопотанням про повернення судового збору в сумі 4478 грн 77 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 – 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 908/3046/20 щодо стягнення 298585 (двісті дев`яносто вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 19 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661 (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, код ВП 26444970 (71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсалскладсервіс”, ідентифікаційний код юридичної особи 33795338 (69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд. 211) 3% річних у сумі 13333 (тринадцять тисяч триста тридцять три) грн 05 коп., інфляційні втрати у сумі 8401 (вісім тисяч чотириста одна) грн 46 коп. та 326 (триста двадцять шість) грн 03 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено та підписано 01.02.2021.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій