Рішення № 94516529, 16.01.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/158/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2021 Справа № 908/2874/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

За позовом Приватного підприємства науково-виробничої фірми «ІМЕКС ХІМГРУПП», (18016, м. Черкаси, вул.Волкова, 36, адреса для листування: 18005, а/с № 942)

до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3), в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” ДП “НАЕК “Енергоатом”, (71503, м. Енергодар, Запорізька область, а/с 306)

про стягнення суми 65376,92 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

10.11.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства науково-виробничої фірми «ІМЕКС ХІМГРУПП» до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” ДП “НАЕК “Енергоатом” з вимогами про стягнення суми 65376,92 грн, яка складається з 64048,80грн суми заборгованості за договором поставки товару №20/05/37 від 02.03.2020, суми 3% річних в розмірі 879,14 грн та суми індексу інфляції в розмірі 448,98грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 справу № 908/2874/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2874/20, за клопотанням позивача розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612 629 Цивільного кодексу України, на підставі яких позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 64048,80грн суми заборгованості за договором поставки товару №20/05/37 від 02.03.2020, суми 3% річних в розмірі 879,14 грн та суми індексу інфляції в розмірі 448,98грн.

Відповідач частково заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилається на те, що заборгованість виникла внаслідок того, що ВП «Атоменергомаш» не є юридичною особою, всі платежі за договорами здійснюються централізовано через Дирекцію ДП “НАЕК “Енергоатом”. Крім того, просить суд частково відмовити в задоволенні вимог про стягнення 3% річних та відмовити в повному обсязі в задоволенні суми індексу інфляції.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 16.01.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2020 р. між Приватним підприємством науково-виробнича фірма «ІМЕКС ХІМГРУПП» (надалі за текстом - позивач) та Відокремленим підрозділом "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі за текстом - відповідач) був укладений договір поставки № 20/05/37 (надалі за текстом - договір).

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов`язувався поставити в передбачені даним договором строки наступну продукцію, а відповідач прийняти та оплатити вказану продукцію.

Відповідно до п.4.1. договору оплата продукції здійснюється протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю за результатами якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).

Відповідно до п. 5.5 договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п. 1.1 цього договору, в номенклатурі, строки та кількості, зазначені в заявці покупця.

Відповідно до п. 6.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлену продукцію відповідно до умов цього договору.

Позивач свої обов`язки за договором виконав, здійснив поставку на адресу відповідача продукції на загальну суму 64 048,80 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000068 від 11.03.2020.

Відповідач прийняв вищезазначену продукцію без зауважень, що підтверджується підписом на вищезазначеній видатковій накладній уповноваженого представника відповідача інженера ВМТП Ниділько Олени Володимирівни, повноваження якої засвідчуються довіреністю № 1/58 від 11.03.2020. Поряд з підписом Ниділько О.В. проставлена дата 12.03.2020.

Зауваження по якості товару відповідачем не заявлялись.

Дата поставки товару - 12.03.2020.

Відповідно, строк оплати почав свій перебіг 13.03 2020 та сплив 11.05.2020.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав - оплату продукції не здійснив.

11 червня 2020р. позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу в сумі 64 048,80 грн. (лист позивача вих. № 11-06/4 від 11.06.2020р.). Відповідач борг визнав, але оплату не здійснив, посилаючись на відсутність фінансування (лист відповідача №3706/14 від 01.07.2020). Позивач зазначив, що станом на дату цієї позовної заяви термін прострочення платежу складає 167 днів.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов наступних висновків:

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем на адресу відповідача була поставлена продукція на загальну суму 64 048,80 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000068 від 11.03.2020.

Дана продукція була прийнята відповідачем без зауважень. В відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що заборгованість виникла внаслідок того, що ВП «Атоменергомаш» не є юридичною особою, всі платежі за договорами здійснюються централізовано через Дирекцію ДП “НАЕК “Енергоатом”.

Беручи до уваги заперечення обох сторін, суд погоджується з позицією позивача викладеною в позовній заяві.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання, однак відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

В той же час, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 64048,80грн підлягають задоволенню.

Відповідно до п 7.4 договору у випадку порушення покупцем строків оплати продукції він на вимогу постачальника сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставленого товару, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 879,17грн за період з 13.05.2020 по 25.10.2020 та суму індексу інфляції в розмірі 448,98грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані суду розрахунки заявлених до стягнення інфляційних нарахувань у сумі 448,98 грн та 873,87 грн суми 3% річних, суд погоджується з запереченнями відповідача.

Судом встановленню, що сума 3% річних за період 13.05.2020 по 25.10.2020 становить 871,48 грн, пред`явлена обґрунтовано та підлягає задоволенню. В решті вимог про стягнення суми 3% річних слід відмовити, як пред`явленої необґрунтовано.

Перевіривши правильність нарахування суми індексу інфляції, судом встановлено, що сума індексу інфляції за пред`явлений період становить – 66,23грн. Таким чином, в задоволенні позовних вимог про стягнення суми індексу інфляції в розмірі 448,98грн слід відмовити, як пред`явленій необґрунтовано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства науково-виробничої фірми «ІМЕКС ХІМГРУПП», до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” ДП “НАЕК “Енергоатом”, про стягнення суми 65376,92 грн задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ЄДРПОУ 24584661), в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” ДП “НАЕК “Енергоатом”, (71503, м.Енергодар, Запорізька область, а/с 306, ЄДРПОУ 26444970) на користь Приватного підприємства науково-виробничої фірми «ІМЕКС ХІМГРУПП», (18016, м.Черкаси, вул.Волкова, 36, адреса для листування: 18005, а/с № 942, ЄДРПОУ 36584093) 64048 (шістдесят чотири тисячі сорок вісім) грн. 80 коп. суму основного боргу, 871 (вісімсот сімдесят одна грн. 48 коп. сумі 3% річних, 973 (дев`ятсот сімдесят три ) грн 80коп. суму судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.02.2021.

Суддя Н.А. Колодій