Рішення № 94516515, 01.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/146/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 Справа № 908/3121/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрейд-Україна Лімітед» (04107, місто Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 35-37; адреса для листування: 03186, місто Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 34, кв. 30)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСПЕЦПРОМ» (69057, місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 13)

про стягнення грошових коштів

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Інтрейд-Україна Лімітед» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСПЕЦПРОМ» 230000,00 грн. заборгованості.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення поворотної фінансової допомоги в рамках договору №02/17 від 01.12.2017.

В прохальній частині позову позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10.000,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3121/20, присвоєно справі номер провадження 28/146/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 35,42).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/3121/20 від 07.12.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 11.01.2021.

Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

28.12.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 05.02.2021.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 01.02.2021.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд-України Лімітед» (займодавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Атомспецпром» (позичальник, відповідач у справі) 01.12.2017 уклали договір №02/17 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі – договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що Займодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2. договору поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті Україні в межах суми 500.000,00 грн. без ПДВ. Перша частина поворотної фінансової допомоги в розмірі 100.00.00 грн., без ПДВ надається Займодавцем не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання даного Договору.

Пунктами 2.3. та 2.4. договору передбачено, що поворотна фінансова допомога надається на протязі одного року з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів до каси Позичальника або перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника з рахунку Займодавця. Поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення Займодавцем.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Займодавця. Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів Займодавцю з каси Позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Займодавця в установі банку.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 8.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.12.2018.

Доказів дострокового розірвання договору або визнання його недійсним в судовому порядку суду не надано.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов договору позивач надав поворотну фінансову допомогу відповідачу та перерахував на розрахунковий рахунок останнього фінансову допомогу в загальному розмірі 230000,00 грн., зокрема: 01.12.2017 було перераховано 100.000,00 грн., 03.01.2018 – 100.000,00 грн., 26.03.2018 – 30.000,00 грн. Вказана обставина підтверджується: випискою з особового рахунку за період з 01.12.2017 по 02.12.2017; випискою по рахунку за 03.01.2018 та випискою по рахунку за 26.03.2018 (арк.с. 12-14).

16.09.2020 на адресу відповідача була спрямована претензія №1п з вимогою повернути отримані грошові кошти протягом семи днів з дня отримання цієї претензій та зазначені банківські реквізити для перерахування. Також в тексті претензії позивач посилався на те, що листами від 01.12.2018 №29 та від 26.03.2019 №1 займодавець вимагав від відповідача повернення грошових коштів.

Відповідач зобов`язання щодо повернення отриманих грошових коштів в добровільному порядку не здійснив. Будь-яких письмових пояснень щодо наявності обставин, що унеможливлюють виконати зобов`язання за спірним договором не надав.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасного та повного повернення поворотної фінансової допомоги, позивач звернувся з позовом до суду.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В частині 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 цієї статті).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи підтверджують факт отримання відповідачем грошових коштів на загальну суму 230.000,00 грн.

Проте у визначений договором термін відповідач фінансову допомогу позивачу не повернув.

Також суду надані докази звернення позивача з вимогою про повернення отримання відповідачем грошових коштів на загальну суму 230.000,00 грн. в рамках договору №02/17 від 01.12.2017.

Вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 3.1. договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання згідно договору на момент розгляду справи є таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 230.000,00 грн.

Отже заявлені позовні вимоги є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідач доказів виконання зобов`язань щодо своєчасного та повного повернення фінансової допомоги отриманої в рамках договору №02/17 від 01.12.2017 суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у розмірі 3450.00 грн. покладаються на відповідача.

Питання про розподіл судових витрат в частині витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката станом на момент ухвалення судового рішення судом не розглядалося у зв`язку з відсутністю доказів понесення позивачем зазначених у позові витрат.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрейд-Україна Лімітед» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСПЕЦПРОМ» 230000,00 грн. заборгованості задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСПЕЦПРОМ» (69057, місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 13, ідентифікаційний код 40900526) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрейд-Україна Лімітед» (04107, місто Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 35-37, ідентифікаційний код 40120045) 230.000,00 грн. (двісті тридцять тисяч грн. 00 коп.) заборгованості, 3450,00 грн. (три тисячі чотириста п`ятдесят грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Федорова