Ухвала суду № 94516485, 28.01.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/161/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.01.2021 Справа № 908/2352/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин” про залишення позову без розгляду у справі № 908/2352/20:

за позовом: Військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України (69063 м. Запоріжжя, вул. Базарна, 2) в інтересах держави, в особі:

позивача 1: Державного концерну “Укроборонпром” (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код юридичної особи 37854297)

позивача 2: Державного підприємства “Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро “Прогрес” імені академіка О.Г. Івченка (69068 м. Запоріжжя, вул. Іванова, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 14312921)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин” (69008 м. Запоріжжя, вул. Зейська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 35300261)

про стягнення суми 1 942 790 грн. 71 коп.

за участю

військового прокурора: Григор`єв Д.Т.,посвідчення № 050896 від 13.09.2018 р.

представника позивача 1: Глотова С.О., дов. № Д-1351/2020/1 від 03.09.2020 р.

представника позивача 2: Чернєй А.В., дов. № 01.12/14 від 28.09.2020 р.

представник відповідача: Волнова Ю.М., б/н від 10.01.2020 р.

УСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в особі позивача 1 - Державного концерну “Укроборонпром”, м. Київ, позивача 2 - Державного підприємства “Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро “Прогрес” імені академіка О.Г. Івченка, м. Запоріжжя до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин”, м. Запоріжжя про стягнення 1383 258 грн. 24 коп. основної заборгованості по договору, 254 519 грн. 52 коп. пені за прострочення виконання зобов`язання, 28 361 грн. 30 коп. 3 % річних, 276 651 грн. 65 коп. штрафу за поставку неякісної продукції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 р. позовні матеріали № 908/2352/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 18.09.2020 р., позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2352/20, присвоєно справі номер провадження 27/161/20 та призначено підготовче судове засідання на 08.10.2020 р.

Справа № 908/2352/20 розглядається за правилами загального позовного провадження.

08.10.2020 р. судом проведено підготовче засідання у справі № 908/2352/20.

Ухвалою суду від 08.10.2020 р., згідно ст. 177 ГПК України строк підготовчого провадження у справі № 908/2352/20 було продовжено до 18.12.2020 р., підготовче засідання відповідно до ст. 183 ГПК відкладено на 19.11.2020 р. за клопотанням представника -1 проведення підготовчого засідання було постановлено у режимі відеоконференцзв`язку, забезпечити який було доручено Шевченківському районному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції 19.11.2020 об 11 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А

19.11.2020 р. судом проведено підготовче засідання у справі № 908/2352/20, з використанням системи для відеоконференції - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”, яку забезпечено Шевченківським районним судом м. Києва.

Ухвалою суду від 19.11.2020 р., підготовче засідання відповідно до ст. 183 ГПК відкладено на 07.12.2020 р., за клопотанням представника-1 проведення підготовчого засідання було постановлено проводити судове засідання у справі з використанням власних технічних засобів представника позивача за допомогою технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”.

07.12.2020 р. судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/2352/20 з використанням власних технічних засобів представника позивача-1 за допомогою технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”.

Ухвалою суду від 07.12.2020 р. строк підготовчого провадження у справі № 908/2352/20 продовжено відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Підготовче засідання відкладено та призначено на 14.01.2021 р.

14.01.2021 р. судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/2352/20.

Ухвалою суду від 14.01.2021 р., відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 28.01.2021 р., проводити судове засідання по справі ухвалено з використанням власних технічних засобів представника позивач-1 за допомогою технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”.

28.01.2021 р. судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/2352/20, з використанням системи для відеоконференції - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Акорд", інвентарний номер 101460020с-3, розмір вільного місця 155449942 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.

08.10.2020 р. відповідачем надано до канцелярії суду клопотання про залишення позову без розгляду вих. № 06/10-01ю від 06.10.2020 (вх. № 19771/08-08/20 від 08.10.2020 р.), обґрунтовуючи тим, що військовим прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва у цій конкретній справі, не наведено повноважень ДК “УКРОБОРОНПРОМ” здійснювати претензійно-позовну роботу щодо підприємств - учасників Концерну, не зазначено порушення інтересів держави при реалізації договірних відносин між ДП “ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС” та ТОВ “ЗЗЕМ”.

28.01.2021 р. в судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду вих. № 06/10-01ю від 06.10.2020 р. (вх. № 19771/08-08/20 від 08.10.2020 р.).

Представники Військової прокуратури та позивачів -1, -2 в судовому засіданні заперечили проти клопотання відповідача з підстав, викладених у відповіді ДК «Укроборонпром» на відзив на ТОВ «Запорізький завод електричних машин» (вх. № 21472/08-08/20 від 03.11.2020 р.), додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву (вх. № 22428/08-08/20 від 16.11.2020 р.), відповіді на додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву (вх. № 23836/08-08/20 від 04.12.2020 р.), додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву (вх. № 697/08-08/21 від 14.01.2021 р.) та у відповіді на відзив ТОВ «ЗЗЕМ» з урахуванням додаткових пояснень (вх. № 1855/08-08/21 від 28.01.2021 р.).

Право заявляти клопотання (заяви) є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у справі. Клопотання можуть стосуватися різних питань щодо розгляду справи і повинні бути обґрунтованими.

Розглянувши в судовому засіданні 28.01.2021 р. клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.

Підстави для представництва інтересів держави в особі Запорізької міської ради викладені у позовній заяві, оцінку законності звернення з цим позовом вже надано судом апеляційної та касаційної інстанції по вказаній справі.

Приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № 3- рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

З метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами Кабінет Міністрів України постановою № 1221 від 29.12.2010 утворив ДК «Укроборонпром» з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком до цієї постанови, у т.ч. ДП «Івченко-Прогрес».

Державне підприємство «Івченко-Прогрес» є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Державного концерну «Укроборонпром», як одне з підприємств оборонно-промислового комплексу, що провадять господарську діяльність в оборонній сфері.

Законом України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», визначено особливості та правові основи управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Концерну.

Статтею 3 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» встановлено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України та Концерн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» Концерн є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників

Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Концерн діє на підставі цього Закону та Статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Наглядової ради Концерну.

Постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 31.08.2011 затверджено Статут ДК «Укроборонпром». В додатку до статуту також затверджено Перелік державних підприємств - учасників Концерну .

Відповідно до пункту 1 Статуту Державного концерну «Укроборонпром», Концерн є державним господарським об`єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1221 від 29.12.2010 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром».

Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України.

Права та обов`язки Концерну в процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, яке здійснює Концерн, передбачені статтею 7 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

Одночасно Концерн може здійснювати управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Саме ці повноваження є делегованими повноваженнями держави у сфері ефективного управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Фактично держава делегує Концерну повноваження у сфері управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Таким чином, Концерн є одним із спеціальних суб`єктів делегованих Законом України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» владних повноважень, надавши пріоритет статутним видам діяльності в господарській діяльності.

В порушення вимог п.п. 4, 10 «Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 №1040, ДК «Укроборонпром» заходи представницького характеру з метою захисту порушених прав вказаного державного підприємства не здійснює.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматись порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли потрібно захистити інтереси держави».

З огляду на викладене, на дату подачі позову по справі № 908/2352/20 Державним концерном «Укроборонпром» не були здійснені заходи щодо захисту інтересів.

Крім того, суд зазначає, що залишити позов без розгляду у зв`язку з відсутністю підстав для представництва інтересів держави є предметом дослідження судом під час відкриття провадження у справі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Підстави для залишення позовної заяви без розгляду у справі № 908/2352/20 відповідно до статті 226 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 226, 232, 234, 235 Господарського процессуального кодексу України, - суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин” про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвалу оголошено в судовому засіданні 28.01.2021.

Відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.02.2021.

Повний текст ухвали розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова