Рішення № 9451512, 14.05.2010, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 2-861/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Кицюка В.П.,

при секретарі - Матерновської Г.М., Черних Л.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного страхового товариства «АІС-Поліс» до ОСОБА_1 , Відкритого Акціонерного Товариства «Ощадбанк» про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року Акціонерне страхове товариство «АІС-Поліс» предявило позов до Відкритого Акціонерного Товариства «Ощадбанк», ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 квітня 2008 року на перехресті вулиць Соціалістичної та Скорохода у м. Харкові з вини ОСОБА_1 , який керував належним ВАТ «Ощадбанк» автомобілем «ВАЗ 21043» д.р.н. НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено застрахований належний ОСОБА_2 автомобіль «DAcіа Logan» д.р.н. НОМЕР_2.

За договором страхування №05/К-037405 від 28 березня 2008 року АСТ «АІС-Поліс» виплатило ОСОБА_2 суму страхового відшкодування рівнозначну вартості відновлювального ремонту автомобілю «DAcіа Logan» в розмірі 7672,02 грн. Крім того, позивачем були понесені затрати на проведення товарознавчого дослідження вартості відновлювального ремонту транспортного засобу в розмірі 350 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України « Про страхування» , ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року « Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» позивач просив стягнути суму страхового відшкодування та вартість експертного дослідження з відповідачів у солідарному порядку.

Окрім того, відповідачами була проігнорована претензія АСТ «АІС-Поліс» вирішити спір у досудовому порядку, у звязку з чим позивач просив в солідарному порядку стягнути з відповідачів 3% річних в розмірі 166, 36 коп та 2250 грн 59 коп інфляційних витрат.

Позивач АСТ «АІС-Поліс» надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, в якому також просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві ( а.с. 99).

Відповідач ВАТ « Ощадбанк» в особі свого представника ОСОБА_3 позов не визнав. В обґрунтування заперечень зазначив, що підстави притягнення ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 у якості субєктів відшкодування заявленої шкоди позивачем необґрунтовані, оскільки постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 липня 2008 року, на яку позивач посилається як на доказ винуватості ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, до адміністративної відповідальності притягнуто зовсім іншу особу ( ОСОБА_1.). Окрім того, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги лише у межах фактичних витрат, а позивачем не представлено доказів підтвердження факту перерахування коштів страхувальнику, до того ж безпідставно заявлено вимогу про стягнення 3-х відсотків річних та індексу інфляції. Також зазначив про необґрунтованість доводів позивача, що відповідачі несуть солідарну відповідальність за заподіяні збитки, оскільки у вищезазначеному випадку стверджувати про заподіяння шкоди сумісними діями відповідачів у розумінні ст.. 1188 ЦК України не представляється можливим.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, що є його обовязком відповідно до положень ст. 77 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані ними документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником відповідача, що 24 травня 2008 року на перехресті вулиць Соціалістичної та Скорохода у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «ВАЗ 21043» д.р.н. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 та автомобілю «DAcіа Logan» д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

Згідно постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 липня 2008 року вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 внаслідок порушення ним п. 10.4 Правил Дорожнього руху України.

Статтею 61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В судовому засіданні представник ВАТ «Ощадбанк» не заперечував, що автомобіль «ВАЗ 21043» д.р.н. НОМЕР_1, яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_1 належить саме банку, з яким ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах.

За таких обставин, неправильне зазначення позивачем фамілії відповідача ОСОБА_1, замість правильного ОСОБА_1, що з огляду на представлені матеріали суд розцінює як описку, саме по собі не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що 28 березня 2008 року між АСТ «Поліс» та ОСОБА_5 був укладений договір добровільного страхування № 05/К-03745 наземного транспортного засобу, відповідно до умов якого АСТ «Поліс» застрахувало належний страхувальнику автомобіль «DAcіа Logan» д.р.н. НОМЕР_2 ( а.с. 40-51).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно звіту № 8438 про оцінку майна від 04.06.2008р., складеного незалежним оцінювачем ООО «Експерт-Профі-Україна», вартість відновлювального ремонту автомобілю «DAcіа Logan» д.р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП становить 8205 грн 18 коп.

25 квітня 2008 року ОСОБА_5 звернувся до АСТ «Поліс» з заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі зазначеної заяви позивачем було здійснено виплату ОСОБА_5 страхового відшкодування за вирахування суми франшизи в розмірі 7672, 02 грн. , зазначене підтверджується платіжним дорученням № 3395 від 18/06/2008 року, в якому зазначено призначення платежу « виплата страхового відшкодування ОСОБА_5.».

Зважаючи на викладене суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ВАТ «Ощадбанк», що позивачем не представлено доказів, які б підтверджували факт виплати страхового відшкодування.

Окрім того, позивачем було сплачено 350 грн на користь ТОВ « Експерт- Профі-Україна» за проведення авто товарознавчого дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 2987 від 06 червня 2008 року.

Згідно п. 8 ч. 2, ст.. 7 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 року проведення оцінки майна є обовязковим, зокрема, у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках встановлених законом.

Статтею 993 ЦПК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення передбачено й статтею 27 Закону України « Про страхування».

Отже , право позивача вимагати відшкодування виплаченого ним страхового відшкодування у межах фактичних витрат ґрунтується на вищезазначених вимогах закону та підтверджено матеріалами справи.

Водночас, суд не може погодитися з вимогою позивача про стягнення понесених ним витрат з відповідачів у солідарному порядку, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

ОСОБА_1, якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Ощадбанк» , на момент дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обовязки, управляючи автомобілем «ВАЗ 21043» д.р.н. НОМЕР_1..

Таким чином, належним відповідачем у справі є ВАТ «Ощадбанк» .

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Право вибору способу захисту, а також особи, яка має відповідати за заявленим позовом, належить позивачу.

АСТ «АІС-Поліс» заявлено вимогу про стягнення витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, з відповідачів у солідарному порядку. Клопотання про виключення ОСОБА_1 з числа відповідачів, або про зміну його процесуального статусу позивач не заявляв.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1.) згідно ст.. 33 ЦПК України, оскільки останній не є належним відповідачем у справі.

Не знаходить суд і підстав для задоволення позовних вимог АСТ «АІС-Поліс» в частині стягнення 3% відсотків річних та інфляційних витрат.

Перехід права вимоги від страхувальника до страховика передбачений статтею 27 Закону України «Про страхування», відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. При цьому суд зазначає, що норма Закону України « Про страхування» є спеціальною по відношенню до норм ЦК України , які в даному випадку є загальними нормами. Отже, розмір вимоги, що переходить до страховика дорівнює відповідно до статті 27 Закону України « Про страхування» лише фактичним затратам.

Окрім того, згідно зі ст. 2 Закону України від 03 липня 1991 року « Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають лише ті виплати, які не мають разового характеру ( заробітна плата, стипендія, пенсії). Виплата страхової суми має разовий характер, а тому індексації не підлягає.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АСТ «АІС-Поліс» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми страхового відшкодування та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України « Про страхування», , суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Акціонерного страхового товариства «АІС- Поліс» задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» на користь Акціонерного страхового товариства «АІС-Поліс» ( п/р 26503011327900 в АКІБ «УКРСИББАНК», МФО 351005, код. ЄДРПОУ 22229921) 7672,02 грн страхового відшкодування, 350 грн за проведення авто товарознавчого дослідження, 172,6 грн судових витрат, а всього 8194, 62 ( вісім тисяч сто девяносто чотири гривні 62 коп).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

В задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя -