Ухвала суду № 94514972, 29.01.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1817/20

Провадження № 1-кс/639/197/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Мілова Д. В.,

за участю секретаря судового засідання Повалій А. Д.,

прокурора Касьяненко А. І.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілих Ястребової Є. Б.,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника Секового О. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань заяву представника потерпілих - адвоката Ястребової Є. Б., потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Васильєвої Н. М. від розгляду кримінального провадження (справа №639/1817/21, провадження №1-кп/639/297/20) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Жовтневого районного суду м. Харкова Васильєвої Н. М. перебуває кримінальне провадження (справа №639/1817/21, провадження №1-кп/639/297/20) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

25 січня 2021 року адвокат Ястребова Є. Б., потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Жовтневого районного суду м. Харкова, із заявою, в якій просять відвести суддю Васильєву Н. М. від розгляду вищезазначеної кримінальної справи.

Підставами для відводу головуючого судді заявники вважають ймовірну наявність у судді дружніх відносин із захисником обвинуваченої, упереджене ставлення до потерпілих та відмову стороні обвинувачення в обранні обвинуваченій запобіжного заходу, що викликає у заявників сумніви у неупередженості судді Васильєвої Н. М.

Потерпілий ОСОБА_2 та представник потерпілих - адвокат Ястребова Є. Б. у судовому засідання підтримали заяву про відвід судді.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід головуючого судді Васильєвої Н. В. від участі у розгляді кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 .

Захисник обвикуваченої ОСОБА_4 - адвокат Сековий О. Д. у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.

Обвинувачена ОСОБА_4 , потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду зави про відвід.

Особа, якій заявлено відвід - суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Васильєва Н. М., подала заяву, в якій просила розглядати заяву про відвід у її відсутність через зайнятість в інших судових засіданнях.

Дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що заява представника потерпілих - адвоката Ястребової Є. Б., потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Васильєвої Н. М. задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Обставини, що виключають участь судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у статтях 75, 76 КПК України, та їх перелік є вичерпним.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

У заявленому відводі представник потерпілих - адвокат Ястребової Є. Б., потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично посилаються на положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, як на підставу відводу судді Васильєвої Н. М. від розгляду кримінального провадження (справа №639/1817/21, провадження №1-кп/639/297/20) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Однак судовим розглядом не встановлено і заявниками не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви в неупередженості судді Васильєвої Н. М. та унеможливлювали б винесення об`єктивного рішення у справі.

Суд не може прийняти посилання заявників щодо прохання судді Васильєвої Н. М. до потерпілої ОСОБА_1 про повідомлення можливості явки у судове засідання потерпілого ОСОБА_2 та представника потерпілих - адвоката Ястребової Є. Б., а також на можливі дружні відносини захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката Секового О. Д. і судді Васильєвої Н. М. в якості обставин, що свідчать про упередженість судді Васильєвої Н. М. та унеможливлюють її участь у кримінальному провадженні, оскільки ці доводи об`єктивно не підтверджуються, а містять лише суб`єктивну, власну оцінку заявників діям головуючого судді.

Непогодження з процесуальними діями судді не є підставою для його відводу, передбаченого п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України. Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду справи.

Норми КПК України, які регулюють порядок розгляду суддею відводу іншому судді, не передбачають можливості судді, який розглядає відвід, перевіряти на предмет законності прийняті суддею, якому заявлено відвід, процесуальні рішення, аналізувати порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлений представником потерпілих - адвокатом Ястребовою Є. Б., потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з чим у задоволені заяви необхідно відмовити.

Керуючись вимогами ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника потерпілих - адвоката Ястребової Є. Б., потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Васильєвої Н. М. від розгляду кримінального провадження (справа №639/1817/21, провадження №1-кп/639/297/20) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. В. Мілов