Рішення № 94514853, 05.01.2021, Старобільський районний суд Луганської області

05.01.2021

Справа 431/4785/17

Провадження 2/431/75/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

05 січня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі судді Форощука О.В.,

за участі секретаря Чишкали Ю.С., Хорольської І.Ю.,

представника позивача Маякової І.В.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську Луганської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором б/н від 24.09.2010 року, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 89518,39 грн., яка складається з 8383,80 грн. - заборгованість за кредитом; 73081,57 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3314,05 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штраф (фіксована частина) та 4239,97 грн. штраф (процентна складова). 04.12.2020 року до канцелярії Старобільського районного суду надійшла заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, а саме стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором б/н від 24.09.2010 року в розмірі 27009,29 грн., яка складається з 8383,80 - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 18244,13 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 381,36 грн - заборгованість по пені.

Представник позивача Маякова І.В. в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти зменшених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Суд, дослідивши докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 24 вересня 2010 р. між сторонами був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачем зобов`язання в повному обсязі не були виконані, в результаті чого станом на 30.09.2020 року виникла заборгованість перед позивачем у сумі 27009,29 грн. (8383,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 8383,80 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 18244, 13 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 381,36 грн. - заборгованість по пені), що підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості за договором № б/н/ від 24.09.2010 року. Наданий розрахунок сумніву у суду не викликає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє зменшені позовні вимоги у повному обсязі.

Суд вважає надані позивачем докази в частині задоволених позовних вимог достатніми та переконливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 482,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись 1046, 1047, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст.11-13,141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 24.09.2010 року в розмірі 27009 (двадцять сім тисяч дев`ять) гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 482 (чотириста вісімдесят дві) гривні 75 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено та підписано в 11 січня 2021 року.

Суддя О.В. Форощук