Ухвала суду № 94514757, 01.02.2021, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/1978/20

номер провадження 1-кп/423/60/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Лизенко І.В.

за участі секретаря судового засідання Сороки В.І.,

прокурора Сухіної М.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Шурхна К.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12020130530000357, відомості про яке 11.06.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гірське Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше засуджувався

31.01.2005 Первомайським міським судом Луганської області за ч.3 ст. 185, 304, 70 КК України остаточно до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 12.11.2007 за відбуттям строку покарання;

18.05.2011 Первомайським міським судом Луганської області за ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 297, 70 КК України остаточно до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, постановою Первомайського міського суду від 11.12.2012 скасовано іспитовий строк, за вироком від 18.05.2011 та направлений для відбуття покарання у вигляді 5 років; звільнений 05.09.2017 згідно ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 місяць 20 днів,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2020, приблизно о 13.00 годині, ОСОБА_2 прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_3 , де вони спільно вживали спиртні напої. Далі, ОСОБА_2 , перебуваючи в квартирі потерпілого ОСОБА_1 , приблизно о 21.00 годині, побачив у приміщенні кухні ноутбук «ACER EXTENSA», що належить потерпілому та у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Після чого, ОСОБА_2 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_1 спить в іншій кімнаті квартири та не спостерігає за його діями, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно та з корисливих мотивів, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_1 , а саме ноутбук «ACER EXTENSA», модель EX2530-P26Y, SNID 62602398466, S/N NXEFFEU01762605DB06600, в корпусі чорного кольору, в комплекті з блоком зарядного пристрою, вартість яких відповідно до висновку експерта № 19/113/9/1-750е від 19.06.2020 складає 5444 грн 50 коп.

Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 5444 грн 50 коп.

Дії обвинуваченої за ч.2 ст. 185 КК України кваліфіковано як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, яка була укладена 17 липня 2020 року між прокурором Сухіною М.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_2 за участі захисника Шурхна К.А., за письмової згоди потерпілого ОСОБА_1 , підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. Крім того, сторони погодились на призначення покарання підозрюваному за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнивши його відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений, захисник підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Потерпілий під час підготовчого судового засідання не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, підтвердивши добровільність своєї позиції.

Відповідно до ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Враховуючи вищенаведене та, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Судом з`ясовано, що прокурор, обвинувачений цілком розуміють права, визначені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Окрім того, судом з`ясовано, що потерпілий розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, надав письмову згоду на її укладення та не заперечує проти її затвердження. Його позиція є добровільною, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлений, майнова шкода відшкодована.

Процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 19.06.2020 у сумі 653,80 грн слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів слід визначити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373-376, 394-395, 474-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 17 липня 2020 року між прокурором Сухіною Мариною Володимирівною, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_2 , за участі захисника Шурхна Кирила Анатолійовича, за письмової згоди потерпілого ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.

Речові докази: ноутбук «ACER EXTENSA», модель EX2530-P26Y з блоком зарядного пристрою, який перебуває на зберіганні потерпілого ОСОБА_1 , залишити у його правомірному володінні.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя І.В.Лизенко