Рішення № 94509248, 28.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 січня 2021 року справа №640/4243/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )до1. Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві) 2. Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2, ДПС України) 3. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач 3, ГУ ДФС у м. Києві)про1) визнання протиправними дій відповідача 1 щодо відмови у прийнятті заяви та підготовці висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності; 2) зобов`язання відповідача 1 повторно прийняти заяву з пакетом необхідних документів та надіслати до Державної податкової служби України висновок щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку із захворюванням, отриманим під час проходження військової служби, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності у відповідності до вимог Закону України «Про міліцію», а також Порядку та умовам призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850; 3) зобов`язати відповідача 2 прийняти рішення про призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги та надіслати у встановлений законом строк до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві для здійснення розрахунку, нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в розмірі 401 400,00 грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправності дій відповідача 1 щодо відмови у прийнятті заяви та підготовці висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, оскільки інвалідність настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в податковій міліції, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги як працівнику податкової міліції, відповідно до Порядку №850.

Ухвалою від 28 лютого 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі №640/4243/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 17 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва залучив ГУ ДФС у м. Києві до участі у справі в якості співвідповідача.

Відповідач 1 подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із тим, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності після втрати чинності Закону України «Про міліцію», а тому у ГУ ДФС у м. Києві відсутні законні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не перебував у трудових відносинах з ДПС, а підрозділи податкової міліції, у яких працював позивач продовжують здійснювати свої повноваження у складі ДФС.

Відповідач 3 відзиву на позовну заяву та відповідних доказів на спростування позовних вимог до суду не надав.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 09 липня 2019 року №66а/у медичною військово-лікарською комісією, здійснено медичний огляд ОСОБА_1 , 1980 року народження, полковника податкової міліції, який проходив службу у ГУ ДФС у м. Києві на посаді начальника відділу оперативного реагування управління ГУ ДФС у м. Києві. Комісією встановлено, що захворювання пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ від 17 вересня 2019 року №0090531 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 11 вересня 2019 року, причиною інвалідності визначено захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 звернулась до ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 01 жовтня 2019 року, у якій просила виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з тим, що їй встановлено ІІ групу інвалідності, яка виникла внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби. До заяви додано: довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0026676, довідку до акта огляду МСЕК серії АВ від 17 вересня 2019 року №0090531, копії паспорта та ідентифікаційного номера, довідку з банківськими реквізитами.

За результатами розгляду вказаної заяви, ГУ ДФС у м. Києві у листі від 23 жовтня 2019 року №99374/П/26-15-04-02-17 зазначило про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що на час звернення позивача проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано, а також із втратою чинності Законом України «Про міліцію».

Вважаючи відмову ГУ ДФС у м. Києві щодо виплати одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» (втратив чинність з 07 листопада 2015 року) встановлювалось, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб (абзац другий); право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Конституційний Суд України в рішеннях від 06 липня 1999 року №8-рп/99 та від 20 березня 2002 року, надаючи тлумачення, зокрема, Закону України «Про міліцію» в контексті встановлених соціальних гарантій вказав, що суспільні відносини, врегульовані цим Законом, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Конституційний Суд України дійшов висновку, що ці положення поширюються і на службу в податковій міліції.

Таким чином, посилання відповідача на те, що на позивача як працівника податкової міліції не поширюються гарантії, встановлені для працівників міліції, є помилковими.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі по тексту - Порядок №850), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

За змістом пункту 2 вказаної постанови, вона не поширюється на осіб, у яких право на отримання одноразової допомоги виникло до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13 лютого 2015 року №208-VIII (набрав чинності з 12 березня 2015 року) та на осіб, які проходили службу в складі національного контингенту чи національного персоналу в міжнародних операціях.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 інвалідність ІІ групи встановлено з 11 вересня 2019року, причиною інвалідності визначено захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що за особою, якій під час перебування на службі в органі податкової міліції, встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17 та від 06 березня 2019 року у справі 822/163/18.

Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи (пункт 3 Порядку №850).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку).

У відповідності до пункту 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

На думку суду, відповідач 3 розглянув заяву позивача не у спосіб, встановлений Порядком №850, не реалізував своїх повноважень щодо прийняття рішення за заявою, не розглянув додатків, доданих до заяви, не зазначив про наявність чи відсутність підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 14 Порядок №850.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті заяви та підготовці висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Враховуючи зазначене, з метою належного захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 3 розглянути подану позивачем заяву про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку №850 та надіслати до ДПС України висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

У свою чергу, в частині позовних вимог про зобов`язання ДПС України прийняти рішення про призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги та надіслати у встановлений законом строк до ГУ ДПС у м. Києві для здійснення розрахунку, нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в розмірі 401 400,00 грн., задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними, враховуючи, що відповідач 3 не розглянув заяву позивача у відповідності до вимог Порядку №850.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем 3 не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови у прийнятті заяви та підготовці висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та надіслати до Державної податкової служби України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267);

Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код 43005393);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко