Ухвала суду № 94508905, 28.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

28 січня 2021 року м. Київ № 640/17852/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Літвінової А.В. здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора,

П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора (далі-відповідач 1) та П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі-відповідач 2, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати повністю рішення П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 17.07.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва 21.09.2020 від позивача надійшла позовна заява зі збільшеними позовними вимогами, а саме, прохальна частина позову викладена наступним чином:

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №6н від 17.07.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;

- визнати протиправним та скасувати повністю наказ Прокурора міста Києва Кіпера О.О. №1371п від 09.09.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Києві, прокуратури міста Києва та органів прокуратури, у зв`язку із неуспішним проходженням атестації, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 10.09.2020;

- поновити ОСОБА_1 з 11.09.2020 в органах прокуратури в Київській міській прокуратурі на рівнозначній посаді;

- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 11.09.2020 до дати фактичного поновлення на роботі, у порядку та за алгоритмом визначеним Постановами Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, та №1155 від 11.12.2019 «Про умови оплати праці прокурорів», яка набрала чинності 16.01.2020, з урахуванням пункту 3 Розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , на посаді з 11.09.2020 та в частині стягнення з Київської міської прокуратури на користь позивача середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

Розглянувши питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частина третя статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

При цьому, слід зазначити, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставою адміністративного позову є обставини (юридичні факти) і норми права, на яких у сукупності ґрунтуються вимоги позивача (предмет позову).

Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов`язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин та правових підстав позову, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається. Подання такої заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.

Натомість, доповнення позову додатковими вимогами не вважається зміною розміру позовних вимог та, відповідно, не є зміною позовних вимог, оскільки тлумачення заміни передбачає заміну, наприклад, однієї вимоги іншою, а не доповнення раніше заявлених вимог.

Дотримання зазначених вимог забезпечує дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16 зазначено, що у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Суд зазначає, що подана позивачем заява про збільшення позовних вимог повинна бути подана до суду як новий адміністративний позов, зважаючи на різний предмет позову та різні підстави для його оскарження.

У даному випадку, за висновком суду, подавши заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлено додаткові вимоги із власним окремим предметом оскарження (нова вимога) та підставами оскарження (нові обставини, правові підстави, що були відсутні на час звернення з первинним позовом), позивачем по суті заявлено новий позов в рамках даної справи, що не відповідає вимогам частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, в даному випадку, об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та приймає рішення про відмову в прийнятті даної заяви до розгляду, у зв`язку з чим повертає її позивачу.

Наголошує, що позивач може реалізувати своє право на звернення до суду із новим позовом.

Керуючись статтями 47, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог та повернути її заявнику.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про відмову в прийнятті зави про збільшення позовних вимог.

Суддя Літвінова А.В.