Рішення № 94508633, 22.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2021 року м. Рівне №460/4062/20 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С. за участю секретаря судового засідання Чирук С.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучаліна К.В.,

відповідача: представники Шеремета В.О., Войно С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011095004 від 19.02.2020.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.08.2020.

В період з 13.07.2020 по 01.09.2020 головуюча суддя перебувала у відпустці, у зв`язку з чим підготовче засідання 26.08.2020 не відбулося. Наступне підготовче засідання призначено на 24.09.2020.

Ухвалою суду від 24.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №460/4062/20 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 13.10.2020.

В засіданні 13.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні 17.11.2020.

В судовому засіданні 17.11.2020 оголошено перерву до 17.12.2020 у зв`язку з необхідністю подання додаткових доказів.

В судовому засіданні 17.12.2020 оголошено перерву до 12.01.2021 у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів.

З позовної заяви, відповіді на відзив та наданих пояснень в судовому засіданні пояснень представника позивача встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов`язання до бюджету, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0011095004 від 19.02.2020 року. Позивач не погоджується з таким рішенням і вважає його протиправним. Зазначив, що в акті перевірки не зафіксовано належним чином наявність податкового порушення з боку платника податків. А інформація, яка викладена в акті перевірки, є лише набором літерних та цифрових знаків, але аж ніяк не належним чином викладених фактів. Стверджує, що відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за ст. 126 ПК України за таке правопорушення. Крім того, оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі камеральної перевірки своєчасності сплати грошових сум, які не є узгодженими в розумінні Податкового кодексу України, позаяк їхня правомірність розглядається судом в адміністративній справі №460/3657/19. Таким чином, відповідачем до акту перевірки внесені штрафні санкції за податковими повідомленнями рішеннями, що не набули законної сили на суму 6143680,20 грн., що стало безпідставним підґрунтям для застосування до позивача штрафної санкції щонайменше в сумі 1228736,04 грн., визначеної спірним податковим повідомлення-рішенням від 19.02.2020. Крім того, в акті перевірки від 03.02.2020 (у табличній формі) встановлено порушення позивачем термінів сплати грошових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 13 647 321,15 грн., тоді як штрафні санкції в розмірі 20% застосовані спірним податковим повідомленням-рішенням за порушення термінів сплати грошового зобов`язання в загальній сумі 13 747 321,15 грн., що є на 100000 грн. більшим за дані, вказані в акті перевірки, який є підставою для прийняття цього спірного податкового повідомлення-рішення. Тобто, за яке правопорушення до оспорюваного податкового повідомлення-рішення внесено додаткову, не описану в акті перевірки суму у розмірі 100000,00 грн., що вплинуло на штраф у розмірі 20000,00 грн. є не зрозумілим. На підставі викладеного, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. З відзиву на позов та пояснення представників відповідача в судовому засіданні встановлено, що за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання позивача складено акт від 03.02.2020 №188/17-00-50-04/31994540, відповідно до висновків якого встановлено, що ДП “Рівненський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” порушено п.57.3 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, зокрема встановлено несвоєчасну сплату платником податкового боргу, який розстрочений (відстрочений) за рішенням суду, задекларованого платником грошового зобов`язання у деклараціях з податку на додану вартість від 13.05.2019 №9097650055, від 12.06.2019 №9124288779 та грошового зобов`язання, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях від 27.05.2019 №0168215012, від 28.02.2019 №0075205012, від 24.05.2019 №0167265012, від 25.03.2019 №0107785012. Внаслідок встановленого порушення відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу з ПДВ в сумі 2749464,23 грн. Відтак, контролюючим органом правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 №0011095004. Слід зазначити, що позивач не надав жодних доказів на спростування висновків акту перевірки від 03.02.2020 №188/17-00-50-04/31994540. Окрім того, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, є несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язаннями у встановлені законом строки. Строк давності при застосуванні штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті Податкового кодексу України розраховується з дати сплати грошового зобов`язання. Відповідач зазначає, що ухвалами суду у справах №817/349/15, №817/1836/15 та 817/2334/15 розстрочено виконання рішень суду у вказаних справах. Однак, розстрочення стягнення податкового боргу не свідчить про сплату позивачем узгодженого грошового зобов`язання у встановлені строки. На підставі викладеного представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 12.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши думку учасників справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") зареєстроване як юридична особа 10.05.2002, код ЄДРПОУ 31994540, види діяльності за КВЕД: діяльність головних управлінь (хед-офісів); будівництво доріг та автострад; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; добування піску, гравію, глин і каоліну; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; будівництво інших споруд (а.с.9).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 126.1 статті 126, в порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31994540).

За результатами перевірки складено акт від 03.02.2020 №188/17-00-50-04/31994540 (а.с.29-40), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вимог пункту 57.3 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, зокрема порушення термінів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість (зазначеного у поданій податковій декларації за податковий період, визначений пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Вказаний акт перевірки надісланий на адресу позивача та вручений 04.02.2020 (а.с.41).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 №0011095004, яким до позивача на підставі ст. 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції за порушення строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 20%, що становить 2749464,23 грн. (а.с.42).

Вказане податкове повідомлення-рішення надіслане на адресу позивача та вручене 20.02.2020 (а.с.49).

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, скарга позивача залишена без задоволення, а рішення – без змін (а.с.6-8).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 №0011095004 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Разом з цим, пункт 57.3 статті 57 ПК України визначає, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із пунктом 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено з акту перевірки, контролюючим органом застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість, сума яких була визначена, в тому числі і податковими повідомленнями-рішеннями від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012.

В той же час, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012 оскаржені позивачем в судовому порядку.

Так, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/3657/19 за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012.

Вказана ухвала отримана відповідачем 23.12.2019 за вх.№4798/9/17-00 (а.с.174).

Таким чином, на момент проведення камеральної перевірки 03.02.2020 відповідачу було достеменно відомо про неузгодженість податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на час вирішення даного спору по суті Рівненським окружним адміністративним судом рішення у справі №460/3657/19 не прийнято.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012 є предметом судового оскарження в межах адміністративної справи №460/3657/19, визначені ними грошові зобов`язання ДП “Рівненський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, як станом на час проведення контролюючим органом камеральної перевірки, так і станом на час вирішення даного спору по суті, не набули статусу узгодженого зобов`язання. Таким чином, безпідставним та протиправним є застосування до позивача штрафу у відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату зобов`язань визначених вказаними рішеннями, з огляду на відсутність об`єкту застосування такого штрафу – узгоджених зобов`язань.

Суд звертає увагу на те, що факт неузгодженості податкових повідомлень-рішень від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012 було наведено позивачем, як одна із підстав для обґрунтування позовних вимог (заява про уточнення позовних вимог (а.с.88-89), прийнята судом в підготовчому засіданні 13.10.2020), проте, відповідачем не надано заперечення на відповідь на відзив чи в інший спосіб вказані доводи не спростовано.

За таких обставин, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин узгодженості податкових повідомлень-рішень від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012, суд вважає протиправним застосування відповідачем штрафу за порушення строків сплати грошових зобов`язань, визначених такими податковими повідомленнями-рішеннями.

Додатково суд звертає увагу на те, що в інтегрованій картці платника податку відомості про грошові зобов`язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012, у зв`язку з їх судовим оскарженням, виключені лише 20.02.2020 (а.с.53).

Крім того, судом встановлено та змістом акта камеральної перевірки від 03.02.2020 (таблична форма) підтверджується, що податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем термінів сплати визначеного грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 13 647 321,15 грн., тоді як штрафні санкції, визначені спірним податковим повідомленням-рішенням в розмірі 20% на підставі ст. 126 ПК України, розраховані за порушення термінів сплати грошового зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 13 747 321,15 грн. (2749464,20 : 20%), що є на 100000 грн. більшим за дані, вказані в акті перевірки, який є підставою для прийняття цього спірного податкового повідомлення-рішення. Тобто, за яке правопорушення позивача до оспорюваного податкового повідомлення-рішення внесено додаткову, не описану в акті перевірки суму у розмірі 100000,00 грн., що вплинуло на штраф у розмірі 20000,00 грн. є не зрозумілим, і відповідачем з цього приводу пояснень не надано.

За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення №0011095004 від 19.02.2020 року як в частині застосування штрафних санкцій на суму 20000 грн., так і в частині застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати неузгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012, що оскаржуються в адміністративній справі №460/3657/19, є безпідставним, необґрунтованим, таким, що прийняте не на підставі, не в межах повноважень, визначені чинним законодавством, а тому є протиправним.

З приводу порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених грошових зобов`язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість та по рішеннях про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (а.с.98-133), то суд звертає увагу на таке.

Як свідчать матеріали справи, позивач сплачуючи узгоджені грошові зобов`язання з ПДВ згідно з платіжними дорученнями (а.с.143-159), зазначав у призначенні платежу напрямок їх сплати .

Разом з тим, за правилами пункту 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що саме в рахунок погашення податкового боргу, який виник в часі раніше, податковий орган зобов`язаний зарахувати кошти, які сплачує платник податків. При цьому, напрям сплати, визначений платником податків, не враховується контролюючим органом.

Натомість, як свідчать матеріали справи, податковим органом сплачені позивачем кошти, зокрема згідно з платіжними дорученнями від 03.01.2020, від 29.01.2020 (а.с.143-160), зараховувалися в рахунок погашення грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 28.02.2019 №0075205012, від 25.03.2019 №0107785012, від 24.05.2019 №0167265012, від 27.05.2019 №0168215012, які не набули статусу узгоджених і оскаржувалися в судовому порядку, тоді як за позивачем обліковувався податковий борг, що виник в часі раніше, а саме: згідно з рішеннями №1, 3, 4 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 29.04.2016, (а.с.103-104; 108-110; 114-118), податковою декларацією з податку на додану вартість від 13.05.2019 №9097650055. Тобто, таке зарахування було здійснене відповідачем з порушенням вимог пункту 87.9 ст. 87 ПК України, що вплинуло на розрахунок штрафних санкцій прийнятого податкового повідомлення-рішення в цілому.

Вказане дає суду підстави для висновку, що розрахунок штрафних санкцій спірного податкового повідомлення-рішення здійснений відповідачем з порушенням вимог чинного податкового законодавства, обумовлений неправомірним зарахуванням контролюючим органом сплачених позивачем грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу за неузгодженими податковими зобов`язаннями (податковими повідомленнями-рішеннями) при наявності податкового боргу, що виник раніше, що в свою чергу свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що у разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання такого рішення частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюване рішення в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в певній сумі.

Разом з тим, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

В даному випадку суд позбавлений можливості ідентифікувати протиправні частини спірного податкового повідомлення-рішення, а тому податкове повідомлення-рішення №0011095004 від 19.02.2020 підлягає скасуванню вцілому.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про невідповідність спірного рішення критеріям правомірності, визначеним частиною другою ст. 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 21020,00грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 17.06.2020 №423 (а.с.19), підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Пластова, 7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 31994540) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м.Рівне, 33022, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області за №0011095004 від 19.02.2020, згідно з яким Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зобов`язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість у сумі 2749464,23 грн.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 22 січня 2021 року.

Суддя Н.С. Гудима