Рішення № 94508343, 27.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року справа № 580/5717/20

13 годин 47 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/5717/20

за позовом виробничо-торгівельної фірми «Вікторія» (вул. Грушевського, 33, м.Чигирин, Черкаська область, 20901, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21362121) [представник позивача Чубин О.М. - за ордером]

до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920) [представник відповідача - не прибув]

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийняв рішення.

10.12.2020 ТОВ «Вікторія», звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, з урахуванням уточненої позовної заяви поданої 24.12.2020 у порядку усунення недоліків, просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.08.2020 № 0006140507 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до виробничо-торгівельної фірми «Вікторія» (ЄДРПОУ 21362121) у сумі 38056 грн.

Ухвалою від 28.12.2020 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання 20.01.2021. Ухвалою від 20.01.2021 оголошено перерву до 27.01.2021.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно акта перевірки від 30.07.2020 № 182/23/23/05/21362121 (далі - акт від 30.07.2020) встановлено, що «за адресою АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність ВТФ «Вікторія»», проте за зазначеною адресою працює кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), що підтверджується документами, розміщеними у «Куточку споживача». Перевіряючі зазначену обставину до уваги не взяли, зазначивши у акті від 30.07.2020 недостовірні відомості. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95) передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). У акті від 30.07.2020 зазначено про ненадання перевіряючим «супровідних документів на вказані алкогольні напої». На момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи (накладні) на всі алкогольні напої, що були у залишку товарних запасів кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що додані (як докази обліку РРО та реєстрації РРО) до позовної заяви. Через зупинення діяльності закладу у зв`язку з карантином згідно з наказом від 15.07.20920 № 69-ОД, що пред`являвся перевіряючим, та відсутність на той час у бармена документів, а також відсутність керівника і бухгалтера, ці документи продавцем надані не були. Виявлені перевіряючими за барною стійкою скляні пляшки з прозорою рідиною з характерним запахом спирту є звичайним побутовим антисептиком, що на виконання вимог чинного законодавства використовується працівниками бару для дезінфекції поверхонь приміщення та рук, для запобігання поширенню коронавірусу і не є алкогольними напоями для збуту споживачам, тому зазначені у акті від 30.07.2020 «супровідні документи» на побутовий антисептик не вимагаються. Надуманими є зроблені перевіряючими висновки про те, що це пляшки з алкоголем для продажу кінцевому споживачеві, що повинні мати марки акцизного податку. Позивач зазначає, що норма права не визначає самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а зазначає про обов`язок суб`єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку. Обов`язків щодо миттєвого відображення в обліку товарів, що надійшли, зазначені норми не містять. Законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, що є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) покладено на уповноважену особу. Позивачем були додані всі необхідні документи після перевірки, позаяк на момент проведення перевірки через карантин на місці не було документів, керівника та бухгалтера. Під час перевірки був присутній лише бармен.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 12.01.2021 представником відповідача подано відповідь на відзив, де зазначено, що 28.07.2020 ревізорами здійснено контрольно- розрахункову операцію у кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» з придбання пляшки горілки «Малинівка» 0,25л. Бармен ОСОБА_2 отримала від перевіряючих готівкові кошти, видала товар, провела операцію через РРО з фіскальним номером 3000255985, що зареєстрований ВТФ «Вікторія» в органі ДПС та видала фіскальний чек. Після проведення контрольно-розрахункової операції ревізорами, відповідно до вимог проведення фактичної перевірки згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - Кодекс № 2755), пред`явлено службові посвідчення, направлення, завірені копії наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 16.07.2020 №779. Після ознайомлення із зазначеними документами продавець отримала завірені копії наказу, а також розписалась у направленнях із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, дати і часу ознайомлення. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на момент перевірки ВТФ «Вікторія» мала діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Під час фактичної перевірки ревізорами складено акт зняття залишків товарних запасів у кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Супровідних, бухгалтерських, інших документів на алкогольні напої, що зазначені у акті зняття залишків під час перевірки надано не було, чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону №265/95 (суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)). На підставі акта перевірки від 30.07.2020 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 18.08.2020 № 0006140507. У відзиві зазначено, що відповідач під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного ППР діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, тому у задоволенні позову просив відмовити (а.с.129-130).

18.01.2021 позивачем подано відповідь на відзив, де зокрема зазначено, що перевірка була проведена без законних підстав, акт від 30.07.2020 не містить посилань, а контролюючим органом не надано доказів реалізації позивачем необлікованих товарів (а.с.146-150). Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2021 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання 27.01.2021 не прибув, звернувся з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що згідно відомостей з ЄДР (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) виробничо-торгівельна фірма «Вікторія» зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності 22.02.1994 та взято на облік як платника податків. Юридична адреса: вул. Грушевського, 33, м. Чигирин, Черкаська область, 20901.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом №2755. Згідно пункту 75.1 статті 75 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 Кодексу № 2755). Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 Кодексу № 2755, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Кодексу № 2755 фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального. Відповідно до пункту 80.5 статті 80 Кодексу № 2755 допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу № 2755 посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 16.07.2020 № 779 «Про проведення фактичної перевірки» (а.с.133) у період з 20.07.2020 тривалістю 10 (десять) діб працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області на підставі направлень на перевірку від 16.07.2020 №423 (а.с.134) та №424 (а.с.134 - зворотній бік) була проведена фактична перевірка виробничо-торгівельної фірми « Вікторія » з питань дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій, за місцем фактичного провадження діяльності: АДРЕСА_1 , кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1». Результати перевірки оформлено актом від 30.07.2020 № 182/23/23/05/21362121, де зафіксовано порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95: під час фактичної перевірки перевіряючими придбано пляшку горілки «Малинівка» 0,25 л за ціною 64 грн, бармен ОСОБА_2 отримала кошти, провела розрахункову операцію через фіскальний реєстратор розрахункових операцій - видала фіскальний чек. Встановлено факт зберігання з метою продажу кінцевому споживачеві алкогольних напоїв з порушенням встановленого законодавством порядком обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації у сумі 19028 грн згідно з актом зняття залишків товарних запасів від 28.07.2020. Супровідні документи на зазначені алкогольні напої під час перевірки не надано (а.с.135-136). Копію акта від 30.07.2020 вручено позивачеві 04.08.2020, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.138).

Відповідно до фіскального чека від 28.07.2020 у ВТФ «Вікторія» за адресою АДРЕСА_1, Черкаська область, кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснено розрахункову операцію у сумі 64 грн, товар - горілка (а.с.137).

Згідно письмових пояснень бармена ОСОБА_3 від 28.07.2020 у приміщенні магазину за барною стійкою зберігалось 7 пляшок по 0,5 горілки, що реалізовувалась на розлив ціною 12 грн за 100 грам. Горілка була розлита у пляшки із під коньяку (а.с.142). У акті зняття залишків товарних запасів (а.с.141) міститься підпис бармена ОСОБА_2 .

28.07.2020 директору ВТФ «Вікторія» Павленко К.В. вручено письмове звернення про отримання документів, що необхідно подати до 29.07.2020, зазначене підтверджується особистим підписом Павленко К.В. (а.с.143).

18.08.2020 прийнято ППР № 0006140507 на підставі акта перевірки від 30.07.2020, за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95, відповідно до підпункту 54.3.3 статті 54 Кодексу № 2755, статті 20 Закону № 265/95 застосовано штраф у сумі 38056 грн (а.с.48, 139).

ППР вручено позивачеві 20.08.2020, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.140).

За результатами розгляду скарги позивача від 27.08.2020 № 407 на ППР від 18.08.2020 № 0006140507 (а.с.49-51) ДПС України прийнято рішення від 04.11.2020 № 31720/6/99-00-06-02-06-06 (а.с.52-54) ППР від 18.08.2020 № 0006140507 залишено без змін.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95) ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, що засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Сторонами не заперечується наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на час здійснення перевірки.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно з підпунктом 54.3.3 статті 54 Кодексу № 2755 згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Статтею 20 Закону № 265/95 встановлено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, що підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно частини 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем під час проведення перевірки з 28.07.2020 до 29.07.2020, оформленої актом від 30.07.2020 не надано документи, що підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Кодексу № 2755 контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (підпункт 20.1.20); проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4); під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції (підпункт 20.1.8); вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (підпункт 20.1.9); здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (підпункт 20.1.10); проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів (підпункт 20.1.11).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 481/95 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Твердження позивача про видання наказу від 15.07.2020 № 69-ОД (а.с.109) відповідно до якого у зв`язку із запровадженням карантину зупинено діяльність підприємства з 16.07.2020 до закінчення дії карантину, встановлено для працівників повне скорочення тривалості робочого часу, та у зв`язку із цим поважність причин із не надання документів є необґрунтованим, позаяк у період дії наказу бармен ОСОБА_3 перебувала на робочому місці та здійснювала посадові обов`язки - продаж товару, що підтверджується поясненнями бармена (а.с.142), фіскальним чеком про продаж товару - горілки у сумі 64 грн (а.с.137) з використанням РРО ВТФ «Вікторія». Зазначене свідчить про те, що діяльність виробничо-торгівельної фірми «Вікторія» фактично не було зупинено.

Відсутність керівника під час проведення фактичної перевірки не може слугувати підставою обґрунтованості на час проведення фактичної перевірки і реалізації алкогольних напоїв відсутності документів, що підтверджують облік і походження товарів, позаяк присутність під час проведення фактичної перевірки є правом керівника.

Суд враховує, що згідно письмового звернення про надання документів 28.07.2020 про отримання якого міститься підпис керівника - Павленко К.В. позивач мав можливість надати документи, що підтверджували би облік товарів до 29.07.2020, був ознайомлений із проведенням та реалізацією матеріалів фактичної перевірки, проте до завершення контрольних заходів згідно наказу такі документи не надав.

Твердження позивача про відсутність законних підстав для перевірки у зв`язку з відсутністю у наказі від 16.07.2020 № 779 посилань на будь-яку попередньо отриману інформацію про порушення з боку позивача суд вважає немотивованим і зазначає, що перевірку проведено на підставі, зокрема серед іншого (підпункти 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу № 2755, статті 16 Закону № 481/95) відповідно до пункту 80.2.5 статті 80 Кодексу № 2755 (у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального). Кодексом № 2755 не передбачено зазначення джерел походження інформації, що формується/збирається/отримується відповідачем у контексті здійснення інформаційно-аналітичної діяльності.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (ЄДРСР 87929522) у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи у подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Позивачем не зазначено які саме вимоги законодавства порушено контролюючим органом під час призначення і проведення фактичної проведення перевірки ВТФ «Вікторія» за наявної ліцензії і відкритого/працюючого бару та яким чином такі порушення можуть зумовлювати протиправність оскаржуваного ППР.

Суд зазначає, що у наказі від 16.11.2020 № 779 зазначено правові підстави перевірки, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності ВТФ «Вікторія», що буде перевірятися, місце проведення перевірки та об`єкт контролю, міститься підпис керівника контролюючого органу та печатка контролюючого органу.

Твердження позивача, що за адресою здійснення заходу контролю ( АДРЕСА_1 ) здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , а не ВТФ «Вікторія» суд оцінює критично і зазначає, що фіскальний чек про продаж горілки 0,25 л у сумі 64 грн видано саме з використанням РРО ВТФ «Вікторія», що зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 (а.с.137).

Документів наявних у ФОП ОСОБА_1 щодо обліку і походження аналогічних алкогольних напоїв, ліцензій, реєстрації РРО та оренди/користування в один і той же час баром «ІНФОРМАЦІЯ_1» (30.07.2020) позивач в обґрунтування доводів позову не надано.

Оцінюючи твердження позивача про наявність документів, що підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, проте ненадання їх у зв`язку із зупиненням діяльності позивача у зв`язку із наданням до матеріалів позовної заяви видаткових накладних, товаро-транспортних накладних (а.с.75-108), суд зазначає, що санкція статті 20 Закону № 265/95 застосовується, зокрема за не надання під час проведення перевірки документів, що підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Кодексу № 2755 у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені у пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Позивачем визнано не подання документів, що підтверджують облік товарів, що знаходилися у місці продажу (кафе-бар ІНФОРМАЦІЯ_1) щодо горілки під час проведення фактичної перевірки, призначеної за наказом від 16.07.2020 № 779, про що зазначено у позові та відповіді на відзив, акті перевірки від 30.07.2020.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №813/2875/17 (ЄДРСР 77045310) зазначено, що на момент проведення перевірки позивачем не було надано податковому органу доказів ведення обліку товарів, що знаходилися на реалізації у кафе, були відсутні приходні накладні на товар, що у свою чергу не дало можливості перевірити порядок ведення позивачем обліку товарів, а також здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Позивач додатково не подавав заяв чи клопотань щодо ведення ним обліку товарних запасів та зберігання первинних документів в іншому місці. Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо підтвердження походження та обліку товарів зважаючи на долучені до матеріалів справи первинні документи, позаяк такі документи надані вже після проведення контролюючим органом фактичної перевірки.

Твердження позивача про неналежність урахування висновків постанови від 02.10.2018 у справі №813/2875/17, позаяк у справі йшлося про фізичну особу-підприємця, а позивачем у даній справі є юридична особа, суд зазначає, що частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. У справі №813/2875/17 та даній справі йдеться про застосування однієї і тієї ж норми права за схожих обставин (відсутність документів під час перевірки).

У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №815/1322/16 (ЄДРСР 89792930), на яку посилається позивач, зазначено, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону № 996 та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 265/95. Первинні документи (видаткові, товарно-транспортні, податкові накладні, а також оборотно-сальдові відомості і реєстри податкових накладних щодо усіх контрагентів), відсутність яких на момент фактичної перевірки стала підставою для застосування спірних штрафних санкцій, є в наявності і в матеріалах справи, а також останні, як видно з пояснень представника позивача, надавалися перевіряючим ще 02.10.2015, але посадові особи органу доходів і зборів без будь-яких пояснень відмовилися врахувати їх при складанні акта перевірки. В подальшому, ці первинні документи також надавалися відповідачу підприємством 06.10.2015 разом із письмовими запереченнями на спірний акт перевірки, але знову не були враховані податковим органом при прийнятті 29.10.2015 оскаржуваного рішення.

Доказів бухгалтерського обліку оприбуткування, руху товарів, зокрема алкогольних напоїв із відображенням у фінансовій та податковій звітності позивачем ні під час перевірки, ні під час адміністративного оскарження, ні до суду не надано, а накладні від постачальників про придбання алкогольних напоїв надано без підтвердження сертифікатів якості, встановлення націнки, розрахунків за товар, без надання доказів передачі в реалізацію матеріально-відповідальним особам, які оформлені у роботодавця ВТФ «Вікторія» та/або ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства про працю, зокрема щодо нарахування фонду оплати праці бармену, без витрат на утримання бару (оренда, опалення, побутові, адміністративні, придбання антисептиків).

Судом встановлено, що відповідно до ТТН від 19.11.2019 № 459108 (а.с.80), відправник ОСОБА_5 позивачем отримано 3 пляшки 0,25 л горілки Малинівка Лагідка за ціною 34,44 грн та 3 пляшки горілки Малинівка святкова 0,25 л за ціною 34,44 грн. Відповідно до ТТН від 03.03.2020 № 79674 (а.с.82), відправник не зазначений, позивачем отримано 6 пляшок горілки Малинівка святкова 0,25 л за ціною 35,13 грн. Згідно з ТТН від 22.10.2019 № 414346 (а.с.92), відправник ОСОБА_5 позивачем отримано горілку Малинівка Легка 1 пляшка 0,5 л за ціною 60,28 грн та Малинівка Святкова 1 пляшка 0,5 л за ціною 68,89 грн.

Позивачем не надано доказів щодо ціноутворення у зв`язку із реалізацією горілки «Малинівка» за ціною 64 грн згідно фіскального чека від 28.07.2020 (а.с.137).

У постанові Верховного Суду від 24.04.2020 у справі №803/1676/16 (ЄДРСР 88909385), на яку посилається позивач, зазначено, що для підтвердження належного обліку товарів, зазначених в додатку №3 до акта перевірки, ФОП ОСОБА_1 надано видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні. Як слідує з матеріалів справи позивачем надавались відповідні накладні до заперечень на акт фактичної перевірки від 21.03.2016. Відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані, не свідчить про неналежне ведення обліку товарних запасів на складі магазину і за місцем їх реалізації та застосування фінансових санкцій.

Суд зазначає, що у даній справі № 580/5717/20, на відміну від обставин справ №815/1322/16 та №803/1676/16, позивачем не надано доказів, що товари, зазначені у акті зняття товарних запасів від 28.07.2020 (а.с.141) підтверджено умовою - «належним чином обліковані» відповідно до Закону № 996 та Положення (стандартів) бухгалтерського обліку, або спрощеного бухгалтерського обліку за наказом про облікову політику, позаяк позивачем як після перевірки і до прийняття оскаржуваного ППР, так і під час оскарження до суду не було надано відповідних доказів до контролюючого органу документи, що підтверджують облік товарів, що знаходилися у місці продажу (господарському об`єкті) алкогольних напоїв.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов.

Згідно із статтею 1 Закону № 481/95: місце торгівлі - місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Судом встановлено, що у акті зняття залишків товарних запасів від 28.07.2020 (а.с.141 - зворотній бік) крім алкогольних виробів зазначено «сім пляшок різних торгових марок наповнених прозорою рідиною з різким запахом спирту».

Оцінюючи твердження позивача, що у зазначених пляшках був антисептик, суд зазначає, що позивачем не надано доказів (видаткових/податкових накладних, ТТН) придбання і списання антисептику.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване ППР від 18.08.2020 № 0006140507 за наслідками фактичної перевірки 28.07.2020, під час якої здійснено контрольну закупівлю товару та отримано фіскальний чек щодо алкогольного напою із зазначення продавця - ВТФ «Вікторія», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення у зв`язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: виробничо-торгівельна фірма «Вікторія» [вул. Грушевського, 33, м.Чигирин, Черкаська область, 20901, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21362121];

відповідач: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920].

Повне судове рішення складено 29.01.2021.

Суддя Л.В. Трофімова