Рішення № 94508305, 29.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року справа № 580/5608/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

10.12.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб на суму 8205414,18грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у добровільному порядку не сплачує податкове зобов`язання, що виникло на підставі податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 20.10.2016 №0000031301, податкової вимоги від 12.10.2016 №16363-17, несплаченої пені.

На поданий судом відповідно до ч.3 ст.171 КАС України запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача Управління з питань Державної реєстрації Черкаської міської ради листом від 21.12.2020 №26295-01-21 (вх. від 30.12.2020 №36622/20) підтвердило місце реєстрації відповідача, вказане в позовній заяві.

Ухвалою від 15.12.2020 суд відкрив спрощене провадження в адміністративній справі, надав відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву та всіх письмових і електронних доказів. Вказану ухвалу позивач отримав 21.12.2020, що підтверджується розпискою, а відповідач - 11.01.2021.

Правом подати відзив відповідач не скористався, про причини не повідомив, про продовження встановленого судом строку клопотань не заявив.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що згідно з даними ЄДРПОУ відповідач зареєстрована, як фізична особа-підприємець, 06.09.2011 (РНОКПП НОМЕР_1 ), основний вид діяльності "Будівництво житлових і нежитлових будівель". 23.09.2019 припинила підприємницьку діяльність.

12.10.2016 позивач сформував відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №16363-17 про сплату боргу в сумі 35008,02грн. Вказану вимогу відповідач отримала 20.10.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.

Згідно з даними зворотнього боку облікової картки відповідач має непогашену недоїмку з податку на доходи з фізичних осіб, що виникла на підставі таких документів:

ППР від 20.10.2016 №0000031301 у сумі 4801546,88грн., прийнятого на підставі акту від 07.09.2016 №39/23-00-13-0117/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки;

залишку несплаченої пені в сумі 3403867,30грн.

Оскільки вказана сума коштів не сплачена, позивач звернувся зі вказаним вище позовом.

Відповідно до даних позивача відповідач має 4 відкритих рахунки у банку в гривнях.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податок на доходи з фізичних осіб згідно з ст.9 ПК України належать до загальнодержавних податків. Отже, його зарахування здійснюється саме до державного бюджету.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Отже, самостійно задеклароване податкове зобов`язання вважається узгодженим і підлягає сплаті у строки, визначені ПК України.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пункт 56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Відповідач не погоджуючись із вказаним вище ППР оскаржила його у судовому порядку. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №823/1742/16 залишено без розгляду позовну заяву ФОП ОСОБА_2 до ГУ ДФС у Черкаській області про визнання нечинними та скасування: ППР від 20.10.2016 №0000031301 щодо позивача (ІПН НОМЕР_1 ) про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 3201031 грн 25 коп. та штрафних санкцій 1600515 грн 63 коп., рішення від 20.10.2016 №0000051301 про донарахування єдиного внеску в сумі 82860 грн 75 коп. та штрафних санкцій в сумі 8286 грн 08 коп., вимоги від 20.10.2016 №0000041301 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 82860 грн 75 коп.. Вказана ухвала набрала законної сили 12.03.2020. Додаткові позови зі вказаним предметом спору відповідач не подала. Отже, вказана сума податкового зобов`язання є узгодженою.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Відповідно до п.87.1.ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Факт несплати вказаного вище податкового зобов`язання підтверджений даними інтегрованої картки та не спростований. Отже, спірна сума коштів є податковим боргом відповідача.

Згідно з п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.95.1.ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 вказаної статті ПК України).

На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача в сумі 8205414,18грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також врахував, що податок на доходи з фізичних осіб згідно з ст.9 ПК України належать до загальнодержавних податків. Отже, його зарахування здійснюється саме до державного бюджету.

Оскільки позивач не зазначив, до якого саме бюджету просить стягнути податковий борг, що є предметом вказаного спору, дотримуючись ч.2 ст.9 КАС України, якою передбачено право суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку, що стягнення вказаного податку має відбуватися на користь державного бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132, 138-139, 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 8205414,18грн. (вісім мільйонів двісті п`ять тисяч чотириста чотирнадцять гривень вісімнадцять копійок).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 29.01.2021.