Рішення № 94507848, 29.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2021 року № 520/17133/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді - Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, про надання статусу учасника війни, чим відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій позивачу - гр. ОСОБА_1 від 13 вересня 2019 року № З/У/ХХІ/1.

-визнати протиправною бездіяльність комісії Міністерства внутрішніх справ України з питання розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, яка полягала у ненаданні ОСОБА_1 пропозиції щодо реалізації його права на вибір правового статусу "що саме вона бажає отримати статус учасника війни, чи учасника бойових дій".

-зобов`язати комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій позивачу - гр. ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 13 вересня 2019 року № З/V/ХХІ/1 громадянці ОСОБА_1 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій та надано статус учасника війни.

Підстави даної відмови їй роз`яснені не були. В тексті вказаного рішення зазначено, що підставами для надання останньому статусу учасника війни, а не статусу учасника бойових дій є довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 08.04.2019 №183/429 дов., наказ першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 01.12.2014 №86.

Про прийняте рішення гр. ОСОБА_1 , стало відомо лише 27.05.2020 року, звідки й дізналася про порушення своїх прав, свобод, прав, інтересів гарантованих Державою та можливості користуватися пільгами у разі набуття відповідного статусу.

В примітках до вказаного рішення комісії було вказано, що рішення видано відповідно до п.13 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №739 «Питання надання статусу учасника війни деяким особам».

15.07.2020 року було отримано відповідь Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 10.07.2020 року №22443/22-2020 на адвокатський запит від 24.06.2020 року про надання копій матеріалів комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни щодо неможливості надання відповідних, так як в них міститься інформація з обмеженим доступом.

Позивач вважає відповідь Департаменту персоналу такою, що порушує права ОСОБА_1 , а Рішення Комісії не законним, тому й звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд встановив , що Відповідно відповіді Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Харківській області від 10.07.2020 року №122аз/119-12/01-2020 на адвокатський запит від 24.06.2020 року, ОСОБА_1 в період з 2014 по 2015 роки перебувала на посаді помічника слідчого слідчого відділу Ізюмського міського відділу ГУМВС України в Харківській області.

Згідно з «Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затвердженим розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р, на території міста обласного значення Краматорськ здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до наказу Керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року № 33/6/а, визначено, що Харківська область є районом проведення Антитерористичної операції з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року, тобто в той час, коли позивач перебувала у відрядженні та брала безпосередню участь в проведенні АТО.

Згідно довідки заступника начальника Штабу АТО при СБУ Федорова Р. від 19.11.2018 року №33/7-К-1549/138, наказом керівника АТЦ. при СБУ, - Ізюмське МВ ГУМВС в Харківській області залучено до проведення АТО наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 26.05.2014 №33/201т у кількісному складі без зазначення персональних даних.

Витяг з наказу першого заступника керівника АТО при СБУ від 01.12.2014 №86 містить інформацію щодо перебування та безпосередньої участі в АТО ОСОБА_1 з 15.06.2014 по 15.08.2014 року. Але самостійно отримати Витяг з Наказу, де б було зазначено прізвище позивача не вбачається можливим через наявність у документі інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до отриманої від ГУ НП в Харківській області інформації, накази на відрядження та посвідчення відсутні. Це обумовлено тим, територія обслуговування Ізюмського міського відділу ГУМВС України в Харківській області визнана зоною АТО та знаходиться на кордоні з Донецькою областю.

Позивач була залучена до складу сил та засобів, які беруть безпосередньо участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, тобто, була підпорядкована керівнику антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та виконувала й інші функції та службові (бойові) завдання, покладені на учасників антитерористичної операції.

Встановлено, що строк знаходження у службовому відрядженні у складі сил та засобів, які залучаються та безпосередньо беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових завдань становив 2 місяці.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про боротьбу з тероризмом, антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності;

Згідно з ст. 4 Закону України Про боротьбу з тероризмом, суб`єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються, зокрема поліцейській, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники МВС України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Керуючись п. 2 «Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядку), статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення, національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Згідно абзаців другого та третього пункту 4 Порядку, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж ЗО календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.

Відповідно до ч. 1. Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого Наказом МВС України від 26.08.2016 № 868 (далі - Положення), основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, розгляд питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 6 і 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

Згідно положень, що містяться в розділі III Положення, комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про:безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції;перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Підтверджуючими документами для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення, (довідка надана ВКЗ УНП в Харківській області).

Розділом III Положення встановлений перелік обставин, що мають бути встановленими для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для надання особі статусу учасника бойових дій, серед яких безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), а також документів про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Таким чином, суд робить висновок, що для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій наявні всі обставини. Комісія МВС приймаючи рішення, діяла не на підставі та не у спосіб передбачений чинним законодавством України, що свідчить про незаконність та безпідставність оскаржуваного рішення.

Комісія МВС України, надавши ОСОБА_1 статус учасника війни, підтвердила наявність в неї всіх підстав, документів, які необхідні для отримання статусу учасника бойових дій відповідно до Розділу III Положення та абзаців другого та третього пункту 4 Порядку.

Рішення комісії МВС про застосування до правовідносин з надання позивачу статусу учасника бойових дій положення абзацу 3 пункту Порядку (Для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів)) є незаконним, завчасним, помилковим та таким, що навмисно було прийнято з метою надання будь-якими способами позивачу відмови в отриманні цього статусу, оскільки термін перебування позивача в зоні АТО, термін захисту позивачем незалежності, територіальної цілісності та суверенітету, виконання ним завдань АТО, забезпечення її проведення, становив 2 місяці, що позбавляє позивача обов`язку підтверджувати факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником чи проведення розвідувальних заходів.

На момент виникнення спірних правовідносин (участі позивача в АТО з 15.06.2014 р. по 15.08.2014 р.) чинним законодавством не було встановлено обов`язкових вимог щодо тривалості періоду перебування особи в зоні АТО або її залучення до АТО, необхідної для надання такій особі статусу учасника бойових дій.

Суд вважає за необхідним зазначити, що позивач в період з 15.06.2014 р. по 15.08.2014 р. знаходилась у відрядженні в зоні проведення АТО, приймала безпосередню участь в її забезпеченні, захисту територіальної цілісності, незалежності, суверенітету, виконувала бойові службові обов`язки, що прямо обумовлюють виконання нею завдань передбачених 1 Закону України Про боротьбу з тероризмом. В матеріалах справи, відповідно до яких було прийнято оскаржуване рішення є всі необхідні документи, які б підтверджували ці факти.

Безпосередня участь позивача в АТО з 15.06.2014 р. по 15.08.2014 підтверджена «Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затвердженим розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року №1275-р, на території міста обласного значення Краматорськ здійснювалася антитерористична операція», наказом Керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а, визначено, що Харківська область є районом проведення Антитерористичної операції з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року, Наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру СБУ (керівником Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 01.12.2014 №86.

Щодо вимоги зобов`язати комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій позивачу - гр. ОСОБА_1 .

З системного аналізу положень ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб`єкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права. При цьому, суд зауважує, що приписи перелічених норм права встановлюють, що суд не має прав перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов`язки, надані повноваження та віднесені до виключної компетенції такого суб`єкта.

Отже, суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій позивачу - гр. ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що судом визнано протиправним рішення відповідача, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог заявлених позивачем шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути матеріали про визнання учасником бойових дій ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (вул. Академіка Богомольця, буд. 10,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, про надання статусу учасника війни, чим відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій позивачу - гр. ОСОБА_1 від 13 вересня 2019 року № З/У/ХХІ/1.

Визнати протиправною бездіяльність комісії Міністерства внутрішніх справ України з питання розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, яка полягала у ненаданні ОСОБА_1 пропозиції щодо реалізації його права на вибір правового статусу "що саме вона бажає отримати статус учасника війни, чи учасника бойових дій".

Зобов`язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (вул. Академіка Богомольця, буд. 10,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 00032684) повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 щодо надання їй статусу учасника бойових дій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В.Зінченко