Рішення № 94507814, 21.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 січня 2021 р. Справа № 520/12411/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Остропільці Є.Є.,

за участю:

представника позивача - Репетун К.В.,

представника відповідача - Левенцової К.Ю.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315-А, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (надалі за текстом - УПП в Харківській області ДПП, відповідач), в якому просить суд:

- скасувати наказ Начальника управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції від 12.08.2020 № 72 в частині застосування до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказ Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 12.08.2020 № 72 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, окремо зазначено, що встановлені обставини в ході службового розслідування не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 зазначена позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.(а.с.34-35).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено у підготовче засідання.(а.с.44-45).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 02.11.2019 від представника відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, надійшов відзив на позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (а.с.87-99).

Від представника позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 09.11.2020 надійшла відповідь на відзив.(а.с.135-138).

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити, посилаючись на зміст його обґрунтувань.

Представники відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з підстав, що викладені у відзиві на позов та з посиланням на наявні матеріали справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_4, складено 05.05.2020 рапорт згідно з яким повідомляється: що у ході перевірки несення служби особовим складом батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП встановлено, що о 02 годині 44 хвилині 05.05.2020 екіпажі КУПОЛ-4207 та КУПОЛ-4208 у складі поліцейського взводу № 2 роти №4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_6., поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5., поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Харківській області ДПП рядового ОСОБА_2. , інспектор взводу №1 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП рядового поліції ОСОБА_3 , перебували у власному автомобілі за адресою: АДРЕСА_2 та спали. (а.с.16).

Інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 доповідною запискою від 14.05.2020 повідомила начальника управління про можливі прояви порушення службової дисципліни з боку працівників УПП у Харківській області ДПП. (а.с.107-108).

Наказом від 14.05.2020 № 151 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», серед іншого передбачено призначення службового розслідування. (а.с.108).

Згідно зі змістом доповідної записки 10.06.2020 т.в.о. заступника начальника - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Диняк Я. повідомлено керівництво про необхідність продовження терміну службового розслідування стосовно позивача. (а.с.28).

Наказом від 10.06.2020 № 180 вирішено питання «Про продовження строку проведення службового розслідування», на один місяць. (а.с.110).

Окремо суд звертає увагу, що накази № 151 та № 180 не є предметом позовних вимог в рамках заявлених позовних вимог, крім того з боку позивача не проводилась претензійно позовна робота з цього приводу без вмотивування причин цьому.

Висновком службового розслідування від 12.07.2020 встановлено, що 06.05.2020 до керівництва Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт капітана поліції ОСОБА_4., щодо порушення службової дисципліни з боку екіпажів КУПОЛ-4207 та КУПОЛ-4208 у складі поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_6., поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Харківській області ДПП рядового ОСОБА_2 , інспектор взводу №1 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП рядового поліції ОСОБА_3 , перебували у власному автомобілі позивача за адресою: АДРЕСА_2 та спали. (а.с.17-27).

У нічну зміну з 20.00 04.05.2020 до 08.00 05.05.2020 у складі екіпажу «КУПОЛ-4207», несли службу інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_5, інспектор взводу № 1 роти №4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 . Також, у складі екіпажу «КУНОЛ-4208», несли службу поліцейський взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 , поліцейський взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_3 та поліцейський взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_2 .

За змістом книги нарядів роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП встановлено, що 04.05.2020 о 20.00 лейтенант поліції ОСОБА_1 , отримав вогнепальну зброю «ФОРТ- 17», 2 магазини та 28 набоїв, про що засвідчив підписом у зазначеному журналі. Окреслена обставина не заперечувалась з боку позивача та представника позивача в ході розгляду справи.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами в ході розгляду справи, що в період часу з 20.00 04.05.2020 до 08.00 05.05.2020 члени екіпажів «КУПОЛ-4207» та «КУПОЛ-4208» не здійснювали вхід до системи Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (надалі за текстом - ІПНП), встановленої на планшетному пристрої, тим самим самоусунулись від отримання та відпрацьовування викликів надісланих працівником підрозділу « 102», в порушення вимог п.1 розділу II Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України.

Під час службового розслідування та в ході розгляду справи ОСОБА_1 , пояснив, що знаходився в особистому автомобілі під час перерви для вживання їжі.

В ході розгляду справи з боку позивача та представника позивача не заперечувався факт знаходження ОСОБА_1 , 05.05.2020 в особистому транспортному засобі в ході пішого патрулювання.

За результатами проведеного службового розслідування наказом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції № 72 від 12.08.2019 застосовано до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. (а.с. 128, 129).

В ході розгляду адміністративної справи судом було допитано в якості свідка старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_4 , який підтвердив викладені факти в його рапорті від 05.05.2020 та не спростував викладених обставин в ході проведення службового розслідування.

Крім того, свідок додатково зазначив, що позивач тривалий час знаходився на одному місці з заплющеними очима та нічого не тримав в руках. Такими чином на думку свідка позивач перебував в стані спокою - в стані сну.

В ході розгляду адміністративної справи судом було допитано в якості свідка ОСОБА_8 , повідомила про загальну обізнаність з приводу подій, що стали з позивачем по справі, про які дізналась з матеріалів службового розслідування.

Під час розгляду адміністративної справи судом досліджено в якості доказу зроблений відеозапис зафіксованим на нагрудний відео-реєстратор ZM з боку старшим інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_4 (а.с.100).

В ході дослідження судом встановлено, що позивач перебуває з заплющеними очима в нерухливому стані на водійському сидінні, та не вживав їжу не реагуючи на світ ліхтаря капітаном поліції ОСОБА_4 .. В ході спілкування з старшим інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_4, коли вийшов з транспортного засобу, продемонстрував наявність в нього їжі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства та зазначає, що у даному випадку, поряд з нормами спеціального законодавства, повинні застосовуватись також загальні норми.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Згідно пункту 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Підпунктами 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу ІІІ "Обов`язки поліцейського патрульної поліції" Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.2016 №4/1 передбачено, що поліцейський патрульної поліції під час несення служби зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції; у разі отримання інформації про можливе вчинення корупційного чи дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосередньо керівника та (або) служби моніторингу патрульної поліції, і вжити заходів щодо його запобігання та припинення.

У відповідності до частини першої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статі 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 та 8 частини 3 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України та знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Також підпунктом 1 пункту 2.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1 передбачено, що поліцейський патрульної поліції під час несення відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Як визначено ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків призначається службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807.

Пунктом 1, 2 розділу 2 вказаного Порядку передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1-3 розділу 5 Порядку № 893 від 07.11.2018, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, догана. При цьому, до відповідальності можливо притягнути лише у випадку доведення вчинення дисциплінарного проступку, що повинно бути доведено належними та допустимими доказами.

Як вище вказувалось, в період часу з 20.00 04.05.2020 до 08.00 05.05.2020 члени екіпажів «КУПОЛ-4207» та «КУПОЛ-4208» не здійснювали вхід до системи Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (надалі за текстом - ІПНП), встановленої на планшетному пристрої, тим самим самоусунулись від отримання та відпрацьовування викликів надісланих працівником підрозділу « 102», в порушення вимог п.1 розділу II Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України.

Під час службового розслідування та в ході розгляду справи ОСОБА_1 , пояснив, що знаходився в особистому автомобілі під час перерви для вживання їжі.

В ході розгляду справи з боку позивача та представника позивача не заперечувався факт знаходження ОСОБА_1 , 05.05.2020 в особистому транспортному засобі в ході пішого патрулювання.

Отже, за результатами проведеного службового розслідування наказом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції № 72 від 12.08.2019 застосовано до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В ході розгляду справи позивач не надав суду жодних належних, достатніх та допустимих доказів, які б спростовували висновки, встановлені за результатами службового розслідування.

Стосовно посилань представника позивача на положення наказу № 260 від 06.04.2016 «Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС зі специфічними умовами навчання», а саме абз. 3-5 п. 11 зазначає, що з боку відповідача в ході розгляду справи судом не встановлено позбавлення позивача перерви для відпочинку та харчування, разом з цим з боку позивача надані пояснення з яких судом встановлено, що позивач свідомо не відображав прийом їжі у службовому планшеті сподіваючись на швидкість прийняття ним їжі та сподівань швидкого реагування на можливий виклик.

Проте позивачем знехтуване вимогами, щодо занесення перерви до планшету.

Стосовно посилань представника позивача на порушення з боку відповідача строків притягнення позивача до відповідальності суд зазначає, що приписами ст. 21 Дисциплінарного статуту встановлені часові строки притягнення до відповідальності, які дотримані з боку відповідача в ході проведення службового розслідування та притягнення позивача до відповідальності.

Що в свою чергу підтверджується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України зазначено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Таким чином суд не приймає окреслене посилання з боку представника позивача, як належне правове обґрунтування, у зв`язку з його протиріччям наведеним положенням Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд не приймає посилання представника позивача на правову позицію щодо відсутності достеменного встановлення факту сну у позивача в ході його виявлення у власному транспортному засобі, як на єдину можливу підставу для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Та зазначає, що позивач маючи при собі табельну вогнепальну зброю, перервав несення служби - піший патруль, сівши у власний транспортний засіб, втратив контроль за оточуючим середовищем, що виразилось серед іншого у не своєчасному реагуванні на присутність капітана поліції ОСОБА_4 та світ його ліхтаря, та є беззаперечним свідченням про самоусунення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього завдань та функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішення у справі «Горовенки та Бугара проти України» наголосив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям.

Щодо посилань представника позивача на порушення часових проміжків затвердження висновку службового розслідування та неможливості його затвердження саме 12.07.2020 суд зазначає, що окреслене питання не є предметом позовних вимог. Серед іншого посилання представника позивача на роздруківку повідомлень з мережі судом не може бути взяте до уваги, оскільки факт відсутності всіх повідомлень в окресленій роздруківці підтверджено з боку представника позивача, що позбавляє можливості суд у визнанні його належним та беззаперечним в рамках заявлених позовних вимог.

Жодних порушень зі сторони відповідача під час проведення службового розслідування, накладення дисциплінарного стягнення та його реалізації стосовно позивача судом не встановлено.

Службове розслідування проведення об`єктивно а накладене стягнення відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на те, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування наказу - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2021.

Суддя Супрун Ю.О.