Рішення № 94507740, 29.01.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/18/21

29 січня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області) звернулося до суду з позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови №63372234 від 15.12.2020 про накладення штрафу.

Позов обґрунтовано тим, що 21.12.2020 ГУ ДПС у Тернопільській області отримало постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Відділ) від 15.12.2020 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №63372234. Позивач зазначає, що така постанова винесена державним виконавцем протиправно, без з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Так, ГУ ДПС після отримання 27.10.2020 постанови державного виконавця Відділу від 23.10.2020 року ВП №63372234 про відкриття виконавчого провадження, якою зобов`язано ГУ ДПС у Тернопільській області виключити з облікових даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) як фізичної особи-підприємця недоїмку по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 9828,72 грн за 2018 рік, 09.11.2020, у встановлений строк (10 робочих днів), виконало судове рішення шляхом виключення із облікових даних ОСОБА_1 боргу по єдиному внеску в сумі 9828,72 грн.

21.12.2020 позивачем отримано оскаржувану постанову Відділу про накладення на ГУ ДПС у Тернопільській області за невиконання рішення суду штрафу на користь держави в розмірі 5100 грн. З даної постанови стало відомо, що окрім постанови про відкриття провадження, державним виконавцем було винесено вимогу від 03.12.2020, якою зобов`язано ГУ ДПС у Тернопільській області виконати вимоги виконавчого листа №500/254/20 від 15.10.2020, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, та інформацію про результати виконання скерувати на адресу Відділу. Позивач зазначає, що така вимога станом на дану звернення до суду не надходила.

З посиланням на положення статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) позивач вважає, що постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем безпідставно та з порушенням вимог Закону, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено у справі судове засідання на 26.01.2021 о 15.30, зобов`язано відповідача у строк до 25.01.2021 подати відзив на позов.

Відповідач у строк, встановлений судом, подав відзив на позовну заяву, у якій позов не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

На виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП №63372234 з примусового виконання виконавчого листа №500/254/20, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 15.10.2020, про зобов`язання ГУ ДПС у Тернопільській області виключити з облікових даних ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) як фізичної особи-підприємця недоїмку по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 9828,72 грн за 2018 рік. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2020 скерована відповідачу та одержана боржником 27.10.2020. Станом на 03.12.2020 жодна інформація про виконання рішення суду на адресу Відділу не надходила. Вимогою державного виконавця №14097/04.1-32 від 03.12.2020 зобов`язано боржника виконати вимоги виконавчого листа №500/254//20 від 15.10.2020, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, інформацію про результати виконання вимог виконавчого листа направити на адресу Відділу протягом трьох днів. Вимогу боржником одержано 07.12.2020. Станом на 15.12.2020 жодна інформація про виконання рішення суду на адресу Відділу не надходила. З огляду на це, керуючись статтями 63, 75 Закону № 1404-VIII державним виконавцем 15.12.2020 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Лише 22.12.2020 на адресу Відділу надійшло повідомлення Головного управління ДПС у Тернопільській області №5498/10-5/19-00-04-14/27545 від 17.12.2020 про виконання рішення суду, у зв`язку з чим 23.12.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Посилаючись на частину першу статті 18, частину четверту статті 19, статтю 75 Закону №1404-VIII відповідач вважає, що правомірно застосував штрафні санкції до боржника за невиконання рішення немайнового характеру.

Також відповідачем надано матеріали виконавчого провадження.

Судове засідання 26.01.2021 відкладалося у зв`язку з неявкою представника позивача.

У судовому 27.01.2021 судом поставлено на обговорення питання дотримання позивачем строку звернення до суду, оскільки відповідно до матеріалів виконавчого провадження ВП №63372234 оскаржувану постанову вручено боржнику ГУ ДПС у Тернопільській області 17.12.2020 (а.с.44, 47). Заслухавши пояснення учасників справи, судом оголошено перерву до 29.01.2021, витребувано додаткові докази, а також запропоновано позивачу у разі пропуску строку звернення до суду з позовом подати заяву про його поновлення, вказавши причини такого пропущення строку звернення до суду з позовною заявою.

29.01.2021 представником позивача подано до суду заяву (а.с.64-65), у якій зазначено про те, що існують два законодавчі акти однакової юридичної сили, які встановлюють неоднаковий строк для оскарження дій державного виконавця щодо виконання судового рішення, а саме стаття 74 Закону №1404-VIII та стаття 287 КАС України, у який строк для оскарження рішень та дій державного виконавця в першому випадку визначено 10 робочих днів, а в другому - десятиденний строк. Оцінку таким положенням надавала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 по справі № 920/149/18.

Також позивач зауважує, що постанова про накладення штрафу від 15.12.2020, яка є предметом оскарження в даній адміністративній справі надійшла до ГУ ДПС у Тернопільській області 21.12.2020, що підтверджується штрих-кодом вхідної кореспонденції ГУ ДПС у Тернопільській області № 9431/10 від 21.12.2020 (така відмітка з номером та датою вхідної кореспонденції стоїть на примірнику копії постанови про накладення штрафу від 15.12.2020, яка долучена до позовної заяви). А відтак контролюючий орган відраховував строки для звернення до адміністративного суду саме від цієї дати 21.12.2020. Також зазначає, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу вказано, що її може бути оскаржено у порядку та у строки встановлені саме Законом №1404-VIII, тобто 10 робочих днів.

У разі, якщо суд вважатиме, що ГУ ДПС у Тернопільській області все ж таки пропустила процесуальний строк звернення з позовною заявою на рішення про застосування штрафу від 15.12.2020, то позивач просив його поновити, оскільки позивачу стало відомо про порушення його прав саме 21.12.2020, пропущений строк є незначним.

У судових засіданнях представник позивача підтримала заяву та вимоги позовної заяви, просила позов задовольнити. У поясненнях зазначила, що у спірному випадку рішення суду виконане, проте дійсно мало місце несвоєчасне повідомлення про це державного виконавця. Зауважила, що відповідальність у вигляді штрафу настає саме за невиконання судового рішення з поважних причин, а не за неповідомлення про виконання рішення суду.

Представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у відзиві, зазначила, що державний виконавець і письмово, і неодноразово усно шляхом телефонних дзвінків до боржника намагався з`ясувати інформацію щодо виконання виконавчого документа в межах спірного виконавчого провадження, проте такі дії не дали результату, відомості не були повідомлені. А тому державним виконавцем Відділу прийнято постанову про накладення штрафу на ГУ ДПС у Тернопільській області.

У судових засіданнях 27.01.2021 та 29.01.2021 заслухано пояснення представників сторін та 29.01.2021 постановлено ухвалу про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Тернопільським окружним адміністративним судом 15.10.2020 видано виконавчий лист у справі №500/254/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якого зобов`язано ГУ ДПС у Тернопільській області виключити з облікових даних ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) як фізичної особи-підприємця недоїмку по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 9828,72 грн за 2018 рік (а.с.52-53). Судове рішення у справі набрало законної сили 04.09.2020.

На підставі заяви стягувача (а.с.33), керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VIII, державним виконавцем Відділу Герелевич О.М. 23.10.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63372234 по виконанню виконавчого листа №500/254//20, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 15.10.2020. У цій постанові встановлено боржнику строк виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.35-36).

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження надіслано сторонам виконавчого провадження, зокрема ГУ ДПС у Тернопільській області 26.10.2020 (а.с.34), та отримано боржником 27.12.2020 (а.с.37).

03.12.2020 державним виконавцем Відділу направлено на ГУ ДПС у Тернопільській області вимогу виконавця №14097/04.1-32, якою зобов`язано боржника виконати вимоги виконавчого листа №500/254//20, виданого 15.10.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом, інформацію про результати виконання вимог виконавчого листа направити на адресу Відділу протягом трьох днів (а.с.39). У змісті вимоги зазначено, що станом на 02.12.2020 інформація про результати виконання виконавчого листа боржником відсутня.

Вимога від 03.12.2020 направлена на адресу ГУ ДПС у Тернопільській області 04.12.2020 рекомендованою кореспонденцією (штрих кодовий ідентифікатор №4602102876568) та отримана боржником 07.12.2020 (а.с.40).

У зв`язку з тим, що станом на 15.12.2020 жодна інформація про виконання рішення суду на адресу Відділу не надходила, 05.12.2020 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону №1404-VIII винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн (а.с.45-46).

Постанова про накладення штрафу від 15.12.2020 направлена боржнику ГУ ДПС у Тернопільській області рекомендованою кореспонденцією та вручена 17.12.2020 (а.с.44, 47).

22.12.2020 до Відділу надійшло повідомлення ГУ ДПС у Тернопільській області №5498/10-5/19-00-04-14/27545 від 17.12.2020 на вимогу державного виконавця, відповідно до якого боржником на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 по ФОП ОСОБА_1 відкореговано інтегровану картку платника податку та вилучено заборгованість по єдиному внеску в сумі 9828,72 грн. Доказів на виконання рішення суду до відповідача не надано.

Не погоджуючись із постановою ВП №63372234 від 15.12.2020 про накладення штрафу, позивач 31.12.2020 звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо дотримання позивачем строку звернення до суду суд зазначає таке.

Відповідно до номера штрих-кодового ідентифікатора 4602102873704, присвоєного поштовій кореспонденції, яка направлялася Відділом на ГУ ДПС у Тернопільській області (а саме направлялася оскаржувана постанова від 15.12.2020 з супровідним листом), та сервісу Укрпошти щодо відстеження поштових відправлень відповідна кореспонденція вручена адресату ГУ ДПС у Тернопільській області 17.12.2020 о 16.11.2020 (календарний день - четвер) (а.с.47).

Згідно з штрих-кодом вхідної кореспонденції ГУ ДПС у Тернопільській області, який проставлений на супровідному листі Відділу від 15.12.2020 про направлення копії постанови про накладення штрафу від 15.12.2020, така зареєстрована податковим органом 21.12.2020 за № 9431/10 (а.с.9).

У спірному випадку суд вважає, що строк звернення до суду становить 10 календарних днів, як це передбачено пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Про застосування строків, визначених саме Кодексом, а не Законом №1404-VIII, під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.

Оскаржувану постанову позивачу ГУ ДПС у Тернопільській області вручено 17.12.2020, що підтверджується належними і допустимими доказами. Разом з тим, з пояснень представника позивача вбачається, що оскільки така була зареєстрована службою діловодства 21.12.2020, то при підготовці позовної заяви податковий орган виходив саме з цієї дати та здав позовну заяву на пошту 31.12.2020, тобто з дотриманням строку звернення до суду. Про інші обставини, коли саме було вручено (отримано) конверт з оскаржуваною постановою службою діловодства, позивачу не було відомо, а так само не вдалося з`ясувати чи мала місце несвоєчасна реєстрації поштової кореспонденції.

Як вбачається з конверту, у якому надійшов цей позов ГУ ДПС у Тернопільській області до суду, його здано на пошту 31.12.2020 (а.с.12).

З огляду на те, що оскаржувану постанову вручено позивачу 17.12.2020 і з цього часу він повинен був дізнатися про порушення своїх прав та у разі незгоди з постановою про накладення штрафу оскаржити до суду у десятиденний строк, який закінчувався 28.12.2020 (оскільки останній день 27.12.2020 припав на вихідний день неділю), то суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Враховуючи, що такий строк є незначним (три дні), а також наведені вище обставини (щодо реєстрації оскаржуваної постанови 21.12.2020, і відлік строку звернення до суду саме від цієї дати при підготовці позовної заяви, оскільки позивач не мав інформації про можливу іншу дату надходження (вручення) кореспонденції), суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлює позивачу строк звернення до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Основного Закону судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закон №1404-VIII).

Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій частина восьма статті 19 цього ж Закону).

Предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури виконання судового рішення, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання у встановлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об`єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України застосовуються судом при вирішенні даної справи.

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності підстав для відповідальності позивача як боржника у виконавчому провадженні №63372234, суд встановив, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/254/20 ГУ ДПС у Тернопільській області 09.11.2020 до інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) по єдиному внеску внесено зміни шляхом виключення з обліку суми недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 9828,72 грн. Такі обставини підтверджуються інтегрованою карткою платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) по єдиному внеску за 2020 рік, у яких 09.11.2020 відображено зменшення щоквартальних нарахувань, коригування по рішенню суду від 15.10.2020 №500/254/20 (а.с. 67).

Таким чином рішення суду, по якому відкрито виконавче провадження ВП №63372234 виконано. Таке виконання проведено боржником у строк, встановлений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2020 (яку боржник отримав 27.10.2020) - 10 робочих днів (який закінчувався 10.11.2020 включно).

Суд звертає увагу, що мало місце несвоєчасне повідомлення державного виконавця про виконання рішення суду, разом з тим відповідальність відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII передбачена за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду.

Отже, оскільки на час прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу боржником виконано судове рішення у строк, встановлений державним виконавцем, то підстави для застосування відповідальності до такого боржника відсутні. Відтак постанова державного виконавця №63372234 від 15.12.2020 про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню. Позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення №2262 від 29.12.2020 сума судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 271, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №63372234 від 15 грудня 2020 року про накладення штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області судовий збір у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43142763).

Відповідач: Південно-Західне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вулиця Грюнвальдська, 11, місто Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43316386).

Повний текст рішення складено та підписано 29 січня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.