Рішення № 94507092, 25.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5984/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій по відмові в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності буз установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 та зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності буз установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності ні має право на одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито провадження по справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19.11.2020 відповідачем до судку подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що оскільки первинний огляд позивача на МСЕК (з установленням 10% втрати працездатності) відбувся 09.10.2014, а повторний (з установленням 70% втрати працездатності та ІІ групи інвалідності) - 05,12.2018, що перевищує установлений Порядком та умовам призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.20152-річний термін, законних підстав для призначення йому грошової допомоги в більшому розмірі немає.

Розгляд справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, з урахуванням строків визначених статтею 258 КАС України.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

12.04.2019 ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області подано рапорт про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з становленням ІІ групи інвалідності від травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

За результатами розгляду вказаного рапорту та доданих до нього матеріалів Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області підготовлено та направлено на затвердження до МВС України пакет документів на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Начальником відділу МОПСВ ДФОП МСВ України та директором ДФОП МВС України відмовлено у погодженні та затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом.

Зі змісту листа Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 10.08.2020 №40 та відзиву на позовну заяву судом встановлено, що підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги слугувала відсутність документального підтвердження встановленої групи інвалідності та те, що між первинним оглядом позивача на МСЕК (з установленням 10% втрати працездатності) відбувся 09.10.2014, а повторним (з установленням 70% втрати працездатності та ІІ групи інвалідності) - 05,12.2018, пройшло більше двох років.

Надаючи оцінку позовним вимога суд виходить з наступного.

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України "Про міліцію" № 565-ХІІ та Порядком № 850.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства

На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Уряд ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок № 850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Верховний Суд розглядав справу з подібними правовідносинами (№ 711/1837/18). У постанові від 22.10.2020 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов такого висновку щодо застосування положень статті 23 Закону № 565-XII та пункту 4 Порядку № 850 у подібних правовідносинах (п. 41):

(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглося відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850

(2) Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон №580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;

(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;

(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;

(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.

Частинами п`ятою та шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Застосовуючи вказаний висновок Верховного Суду до обставин справи, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 17.11.2017 встановлена вперше третя група інвалідності, під час повторного огляду 13.11.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності. Оскільки між цими подіями минуло менше двох років, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Крім того, суд вказує на те, що у матеріалах справи наявні належним чином оформлені довідки до катів огляду МСЕК сері АВ №0029802 від 06.12.2018 та серія АВ №0080898 від 13.11.2019 згідно яких позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, а тому твердження відповідача щодо відсутності документального підтвердження встановлено ОСОБА_1 групи інвалідності є безпідставними.

Враховуючи викладене позовні вимога підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов`язання на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання цього судового рішення.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України по відмові в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності буз установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності буз установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.С. Бойко