Рішення № 94507061, 28.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6813/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Проджект» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

23 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Проджект» (далі - позивач, ТОВ «Смарт Лайт Проджект») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, митний орган ) про визнання протиправними та скасування рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № 110320/2020/000063/1 від 13.08.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби № UA110320/2020/00220.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявні у ТОВ «Смарт Лайт Проджект» документи, якими обґрунтовано заявлену митну вартість за першим методом визначення митної вартості товару - ціною договору, дозволяють у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни. Відносно претензій митного органу щодо не підтвердження митної вартості з огляду на те, що відповідно до довідки про транспортні витрати № 07/20 від 10.08.2020, наданої до митного оформлення, вартість перевезення у сумі 71890 грн включає також вартість навантажувальних робіт і оформлення експортних документів, що суперечить погодженим сторонами умовам поставки FCA та п. 5 Специфікації, відповідно до яких завантаження товару здійснюється Продавцем, позивач зауважував, що відповідно до п. 4 договору про надання транспортних послуг № 58/040820 від 04.08.2020, укладеного між позивачем та Перевізником, Перевізник прийняв на себе обов`язки забезпечити правильність завантаження вантажу (правильне розміщення та належне кріплення вантажу у транспортному засобі, що виключає псування чи пошкодження вантажу при його завантаженні, транспортуванні та розвантаженні), а також пересвідчитись у відсутності загального перенавантаження транспортного засобу, перевантаження на вісь /вісі транспортного засобу; надати Замовнику товарно-транспортні документи (CRM, ТТН), пов`язані з перевезенням. Позивач зазначав, що вказані послуги належать до навантажувальних робіт і оформлення експортних документів, вказаних у довідці, та не суперечать положенням п. 5 Специфікації та умовам поставки FCA і не виключають обов`язків Продавця із завантаження товару власними силами і за рахунок Продавця.

Щодо посилань митного органу на не подання декларантом до митного оформлення рахунку-фактури від 07.08.2020 № 20243160110886012330004/1-2-3, який зазначено у митній декларації країни відправлення (експортна декларація) від 07.08.2020 № 20061600ЕХ017809, та подання замість нього рахунку-фактури від 06.08.2020 № CS12020000000106 та е-фактури від 06.08.2020 № CS1202000000106, позивач вказував, що декларація країни відправлення не є документом, що підтверджує митну вартість товарів, у розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України. Також звертав увагу на те, що форма вказаної експортної декларації не передбачає графи, в якій необхідно вказувати інформацію про рахунок-фактуру на партію товару, що переміщується через кордон, а номер 20243160110886012330004/1-2-3 є номером цієї декларації, який під час формування декларації ЕХ-1 присвоюється автоматично, натомість митний орган помилково дійшов висновку, що вказаний номер є номером рахунку-фактури.

Отже, позивач вважає, що надані ним до оформлення документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну та зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а відтак у сукупності заявлені відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не давали митному органу підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

28.12.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 113 - 128/, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. Вказував, що 13.08.2020 до митного поста «Полтава» Дніпровської митниці Держмитслужби позивачем подано електронну митну декларацію № UA110320/2020/008180 для митного оформлення товару. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що числові значення складових митної вартості, що стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару, мають розбіжності та не містять даних щодо усіх складових митної вартості. Крім того, декларантом до митного оформлення подано митну декларацію країни відправлення від 07.08.2020 № 20061600ЕХ017809, в якій зазначено рахунок-фактуру від 07.08.2020 № 20243160110886012330004/1-2-3, який не подано до митного оформлення, натомість подано рахунок-фактуру від 06.08.2020 № CS12020000000106 та е-фактуру від 06.08.2020 № CS1202000000106. Зауважував, що подані додатково декларантом документи не усунули розбіжності, викладені у письмовій вимозі митного органу. За таких обставин основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не міг бути застосований відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ, п. 2 ст. 58 МКУ. У зв`язку із наявністю у митниці інформації щодо митного оформлення товару зі схожими характеристиками за МД від 12.06.2020 № UA500070/2020/221156 на рівні 2,10 долл. США/кг, митна вартість товару позивача скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МКУ.

Щодо посилань позивача на те, що згідно з пунктом 4 Договору про надання транспортних послуг № 58/040820 від 04.08.2020 Перевізник прийняв на себе обов`язок забезпечити правильність завантаження вантажу, відповідач зазначав, що зазначене формулювання не означає обов`язку Перевізника безпосередньо здійснити завантаження товару, тобто Перевізник узяв на себе зобов`язання, які не передбачені договором про надання транспортних послуг. Звертав увагу на те, що п. 5 Специфікації № 2 визначено, що навантаження товару здійснюється зі складу Продавця силами та за рахунок Продавця, однак комерційний інвойс та інші товаросупровідні або комерційні документи не містять інформацію, що у фактурну вартість товару входить вартість навантажувальних робіт. За наведених обставин митниця як контролюючий орган була позбавлена можливості належним чином перевірити таку складову митної вартості товару, як фактурна вартість.

Відповідач також наголошував, що згідно з частиною 3 статті 53 МКУ митна декларація країни відправлення є додатковим документом, який може бути використаний в якості такого, що підтверджує митну вартість. Вказував, що міжнародні стандарти передбачають, що в митних деклараціях наводиться інформація про рахунок - фактуру на партію товару. У митній декларації № 20061600ЕХ017809 іноземною мовою зазначено EfaturaVar від 07.08.2020 № 20243160110886012330004/1-2-3, що може означати, що задекларований товар відповідає фактурі з відповідним номером, натомість позивачем наданий інвойс (рахунок -фактура) з іншим номером і датою.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 108 - 109/.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Проджект» (ідентифікаційний код 40067081) зареєстроване як юридична особа 15.10.2015, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 141 - 146/.

21.05.2020 ТОВ «Смарт Лайт Проджект» (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу № UKR-105 /а.с. 14 - 24/ із компанією Cepas Galvaniz Demir Celik Madencelik Insaat Nakliyat Tic.Ve San. A.S (Продавець), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує вироблене згідно з промисловими кресленнями, наданими Покупцем, промислове електрообладнання (Товар). Найменування Товарів, їх характеристики, кількість, ціна, умови і точне місце поставки вказуються в Інвойсах і Специфікаціях, які стають невід`ємною частиною цього Контракту з моменту їх підписання і підлягають зміні тільки за взаємною згодою обох Сторін (п.п. 1.1., 1.2.).

Специфікацією № 2 від 15.06.2020 до контракту купівлі-продажу № UKR-105 від 21.05.2020 /а.с. 25/ визначено, що Продавець продає, а Покупець купує промислове електрообладнання, а саме: оцинкована опора освітлення 8м кількістю 60 шт. вартістю 126 дол. США за одиницю, на суму 7560 дол. США, оцинкована опора освітлення 9 м кількістю 40 шт. вартістю 140 дол. США за одиницю на суму 5600 дол. США, оцинкована опора 6 м кількістю 30 шт. вартістю 93 дол. США за одиницю на суму 2790 дол. США (п. 1). Загальна вартість товару складає 15950 дол. США (п. 2). Оплата товару здійснюється Покупцем на підставі рахунку Продавця в межах даного договору наступним чином: Покупець здійснює перший платіж у розмірі 50 % від суми Специфікації як підтвердження розміщеного Покупцем Замовлення; решта платежу у розмірі 50 % від суми Специфікації сплачується Покупцем протягом 7 днів с моменту повідомлення про готовність товару до відвантаження (п. 3).

Відповідно до пункту 5 Специфікації № 2 умовами поставки є відвантаження Товару зі складу Продавця силами і за рахунок Продавця.

За змістом пункту 6 Специфікації № 2 базис поставки Incoterms 2010/Інкотермс 2010 - на умовах FCA (Cepas Factory Area, Анкара, Туреччина).

12.08.2020 ТОВ «Смарт Лайт Проджект» подано електронну митну декларацію ІМ40 ДЕ № UA110320/2020/008180 з метою митного оформлення поставки товару від компанії Cepas Galvaniz Demir Celik Tic.Ve San. A.S., а саме: металоконструкції з чорних металів, з технічним люком: 6-метрова опора освітлювальна - 30 шт., 8-метрова опора освітлювальна - 60 шт., 9-метрова опора освітлювальна - 40 шт., використовуються як опори вуличного освітлення, ціна товару 15 950 доларів США /а.с. 72 - 73/.

До митної декларації додано такі документи: контракт купівлі-продажу № UKR-105 від 21.05.2020, Специфікацію № 2 від 15.06.2020, сертифікати відповідності № 023907-TES-01/03 від 04.02.2020, № 023907-TES-01/03 від 18.02.2020, № 2344-CPR-0032 від 12.05.2020, № UA.10276.129.01-20 від 08.05.2020 /а.с. 36 - 45/, пакувальний лист б/н від 06.08.2020 /а.с. 34/, рахунок-проформу РХ_20_0203 від 15.06.2020 /а.с. 32/, рахунок-фактуру (інвойс, комерційний інвойс) від 06.08.2020 № CS12020000000106 від 06.08.2020 /а.с. 31, 33/, автотранспортну накладну CMR № 070688 від 07.08.2020 /а.с. 62/, декларацію про походження товару CS12020000000106 від 06.08.2020 , сертифікат про походження товару форми А № D0166616 від 07.08.2020 /а.с. 35/, платіжний документ № 10 від 05.08.2020 /а.с. 50/, довідку, що підтверджує вартість перевезення, № 07/20 від 10.08.2020 /а.с. 61/, договір про надання послуг митного брокера № 74 від 19.02.2019 /а.с. 53 - 55/, договір про перевезення № 58/04082020 від 04.08.2020, б/н від 18.09.2018 /а.с. 56 - 60/, креслення від 23.06.2020, лист від 11.08.2020, судове рішення у справі № 440/2673/19 /а.с. 63 - 71/, копію митної декларації країни відправлення № 20061600ЕХ017809 від 07.08.2020 /а.с. 30/.

Листом від 13.08.2020 № 148 /а.с. 83 - 84/ ТОВ «Смарт Лайт Проджект» на вимогу митного органу надано додатково платіжне доручення № 8 від 23.06.2020 та квитанцію про оплату другої частини (50 %) вартості товару, поставленого по контракту № UKR-105 від 21.05.2020 та проформі № РХ _20_0203 від 15.06.2020 /а.с. 47 - 48/ та фото екрану ЕВМ митного брокера компанії Cepas, в якому зазначені митні декларації в зазначений період оформлення на інтернет -порталі E-FATURA /а.с. 29/. У листі зауважено, що надати інші документи на протязі 10 днів немає можливості.

У повідомленні № 2 від 13.08.2020 митного органу декларанту зазначено, що додатково подані документи не усувають розбіжності, викладені у письмовій вимозі митного органу, і, враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності у наданих до митного контролю документах, відсутність документального підтвердження складових ціни, що фактично сплачена, та наявності розбіжностей у документах, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ, п. 2 ст. 58 МКУ /а.с. 87 - 88/.

13.08.2020 Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000063/1, згідно з яким розрахована декларантом митна вартість товару у МД UA110320/2020/008180 у сумі 17580,54 дол. США (4585191,29 грн), в тому числі ціна товару 15950 дол. США, скоригована і визначена в сумі 31374 дол. США /а.с. 76-77/. У графі 33 рішення «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що відомості графи 33 будуть направлені додатковим повідомленням.

У повідомленні декларанту від 13.08.2020 /а.с. 78 - 80/ зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МКУ, встановлено, що поставка товару здійснюється згідно контракту № UKR-105 від 21.05.2020, укладеного між виробником товару Cepas Galvaniz Demir Celik Tic.Ve San. A.S. (Туреччина) та ТОВ «Смарт Лайт Проджект», на умовах поставки FCA Ankara (Туреччина). На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11, при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включається фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Обов`язки з перевезення товару згідно договору про надання транспортних послуг від 04.08.2020 № 58/04082020 покладено на ФОП ОСОБА_1 . Згідно наданих до митного оформлення перевізником рахунку-фактури та довідки про транспортні витрати № 07/20 від 10.08.2020 вартість транспортних витрат становить 71890 грн, вартість навантажувальних робіт і оформлення експортних документів включена у вартість перевезення, що суперечить умовам поставки FCA та пункту 5 Специфікації № 2 від 15.06.2020 до контракту № UKR-105 від 21.05.2020, згідно якого завантаження товару зі складу здійснюється силами продавця. Враховуючи вищезазначене, числові значення складових митної вартості, що стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару, мають розбіжності та не містять даних щодо усіх складових митної вартості. Згідно пункту 3 Специфікації № 2 від 15.06.2020 до контракту № UKR-105 від 21.05.2020, оплата товару здійснюється у розмірі 50 % від суми специфікації в якості підтвердження замовлення, та 50 % від суми специфікації здійснюється протягом семи днів з моменту повідомлення про відвантаження. Отже, станом на сьогодні оплата товару повинна бути здійснена у повному обсязі 100 %, проте до митного оформлення подано платіжне доручення № 10 від 05.08.2020 на суму 7975 дол. США, що складає 50 % від суми специфікації. Декларантом до митного оформлення подано митну декларацію країни відправлення від 07.08.2020 №20061600ЕХ017809, в якій зазначено рахунок-фактуру від 07.08.2020 № 20243160110886012330004/1-2-3, який не подано до митного оформлення. До митного оформлення подано рахунок-фактуру від 06.08.2020 № CS12020000000106 та е-фактуру від 06.08.2020 № CS12020000000106. В рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, прайс-листи, специфікації виробника товару; 3) документи, що підтверджують вартість транспортних, страхових витрат; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Листом № 148 від 13.08.2020 декларантом надано пояснення та повідомлено про надання додаткових документів для визначення митної вартості, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті № 8 від 23.06.2020 на оплату товару на суму 7975 дол. США; 2) знімок екрану з особистого кабінету митного брокера компанії Cepas. Поданий додатково до митного оформлення «знімок екрану з особистого кабінету митного брокера компанії Cepas» не може бути використаний митним органом для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, адже не може бути ідентифікований як документ, що підтверджує митну вартість товару згідно положень статті 53 МКУ. Подані додатково документи не усувають розбіжності, викладені у письмовій вимозі митного органу. Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності у наданих до митного контролю документах, відсутність документального підтвердження складових ціни, що фактично сплачена, та наявності розбіжностей у документах, основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати , відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ, п. 2 ст. 58 МКУ. У зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості товарів, митна вартість товару № 1 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ за МД від 12.06.2020 № UA500070/2020/221156 на рівні 2,10 дол. США/кг. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прийнято рішення про коригування митної вартості від 13.08.2020 UA110320/2020/000063/1.

Також Дніпровською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00220 /а.с. 81-82/, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA110320.2020.008180 від 12.08.2020 з причин порушення вимог статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару. Роз`яснено, що митне оформлення можливе за умови застосування рішення про коригування митної вартості товару UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020.

13.08.2020 ТОВ «Смарт Лайт Проджект» подано декларацію ІМ40ДЕ UA110320/2020/008244 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020 /а.с. 135 -136/. Коригування у декларації визначено у сумі 484049,27 грн, нарахування платежів за кодом 028 (ПДВ) - 96809,85 грн, 75914,06 грн (додатково).

Позивач, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00220, звернувся до суду із вказаним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно з частиною 3 статті 7 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі - МКУ) засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частинами 1, 2 статті 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МКУ визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини 2 статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 6 статті 53 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 57 МКУ визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.

Так, відповідно до частини 1 статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до положень частини 2 -8 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МКУ).

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МКУ)

Статтею 64 МКУ передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Суд акцентує увагу на тому, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Митний орган вправі застосувати резервний метод 2ґ, якщо за умови наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості декларант додаткових документів не надав, а надані документи не дають можливості для застосування першого методу, і відповідно до приписів Митного кодексу України була проведена процедура консультацій, під час якої встановлена неможливість застосування другорядних 2а, 2б, 2в, 2г методів визначення митної вартості з наведенням належного обґрунтування неможливості їх застосування.

Суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020 всупереч вимогам частини 2 статті 55 МКУ не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів

України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195 (далі - Правила № 598), рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою цим наказом формою (п. 1.3.). При поданні митної декларації на паперовому носії Рішення друкується у двох примірниках. Один примірник видається або надсилається поштою декларанту, другий - з відміткою декларанта про отримання або повідомлення про вручення залишається у справах митного органу. При електронному декларуванні посадова особа митного органу надсилає декларанту засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення, у складі якого прийняте Рішення (п. 1.4.).

У графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі (п. 2.2. Правил № 598).

Відповідно п. 2.3. Правил № 598 рішення на паперовому носії підписується посадовою особою підрозділу митного органу, яка його прийняла, із зазначенням посади, дати, ініціалів і прізвища та скріплюється відтиском особистої номерної печатки або відповідного штампа. У порядку, передбаченому Кодексом, для електронного декларування Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» вказано, що відомості графи 33 будуть направлені додатковим повідомленням.

Суд наголошує, що чинним законодавством не передбачена можливість викладення окремих частин рішення про коригування митної вартості у додаткових повідомленнях. Відтак, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020 в частині графи 33 викладено відповідачем не у спосіб, встановлений законодавством, а власне рішення № UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020 не містить обґрунтування підстав його прийняття.

Щодо повідомлення від 13.08.2020 /а.с. 78 - 80/, надісланого митним органом позивачеві, із викладенням мотивів коригування митної вартості, суд зазначає, що його зміст свідчить, що митний орган дійшов висновку, що надані декларантом містять розбіжності, а саме: 1) згідно наданих до митного оформлення перевізником рахунку-фактури та довідки про транспортні витрати № 07/20 від 10.08.2020 вартість транспортних витрат становить 71890 грн, вартість навантажувальних робіт і оформлення експортних документів включена у вартість перевезення, що суперечить умовам поставки FCA та пункту 5 Специфікації № 2 від 15.06.2020 до контракту № UKR-105 від 21.05.2020, згідно якого завантаження товару зі складу здійснюється силами продавця; 2) оплата товару повинна бути здійснена у повному обсязі 100 %, проте до митного оформлення подано платіжне доручення № 10 від 05.08.2020 на суму 7975 дол. США, що складає 50 % від суми специфікації; 3) декларантом до митного оформлення подано митну декларацію країни відправлення від 07.08.2020 №20061600ЕХ017809, в якій зазначено рахунок-фактуру від 07.08.2020 № 20243160110886012330004/1-2-3, який не подано до митного оформлення. До митного оформлення подано рахунок-фактуру від 06.08.2020 № CS12020000000106 та е-фактуру від 06.08.2020 № CS12020000000106.

В рамках проведення консультацій позивачем листом від 13.08.2020 № 148 /а.с. 83 - 84/ надано додатково платіжне доручення № 8 від 23.06.2020 про оплату другої частини (50 %) вартості товару, поставленого по контракту № UKR-105 від 21.05.2020 та проформі № РХ _20_0203 від 15.06.2020 /а.с. 47 - 48/, відтак з урахуванням платіжного доручення № 10 від 05.08.2020 на суму 7975 дол. США, позивачем подано документи, що засвідчують сплату вартості імпортованого товару у повному обсязі.

Відносно посилань митного органу на розбіжності щодо вартості перевезення, суд враховує таке.

Відповідно до пунктів 5, 6 Специфікації № 2 до контракту купівлі-продажу № UKR-105 від 21.05.2020 умовами поставки є відвантаження Товару зі складу Продавця силами і за рахунок Продавця, базис поставки Incoterms 2010/Інкотермс 2010 на умовах FCA (Cepas Factory Area, Анкара, Туреччина).

Згідно з Правилами використання внутрішніх та міжнародних торговельних термінів Інкотермс-2010, FCA (…named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (…назва місця) - означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження і розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

З огляду на те, що у Специфікації № 2 до контракту купівлі-продажу № UKR-105 від 21.05.2020, сторонами погоджено, що відвантаження Товару зі складу Продавця здійснюватиметься силами і за рахунок Продавця, що відповідає умовам поставки FCA (Cepas Factory Area, Анкара, Туреччина), відтак визначена у Специфікації ціна товару включала вартість відвантаження.

Щодо зазначення у довідці про транспортні витрати № 07/20 від 10.08.2020 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /а.с. 61/ про те, що вартість навантажувальних робіт і оформлення експортних документів включена у вартість перевезення, суд враховує, що згідно з договором № 58/040820 від 04.08.2020 на надання транспортних послуг, укладеним ТОВ «Смарт Лайт Проджект» (Замовник) із ФОП ОСОБА_1 (перевізник) до обов`язків Перевізника віднесено, зокрема, забезпечити правильність завантаження вантажу (правильне розміщення та належне кріплення вантажу в транспортному засобі, що виключає псування чи пошкодження вантажу при його завантаженні, транспортуванні та розвантаженні), а також пересвідчитись у відсутності загального перевантаження транспортного засобу, перевантаження на вісь/вісі транспортного засобу; перевіряти правильність записів, зроблених в супровідних документах, відносно кількості вантажу, його маркування, нумерації та цілісність упаковки; після виконання перевезення надати замовнику товарно-транспортні документи (ТТН, СМР, тощо) з позначкою вантажоодержувача про одержання вантажу (п. 4) /а.с. 56 - 57/.

Згідно із поясненнями позивача у позовній заяві, вказані послуги перевізника із забезпечення правильності завантаження вантажу у транспортний засіб та надання товарно-транспортних документів і належать до навантажувальних робіт і оформлення експортних документів, зазначених у довідці, що не суперечить положенням п. 5 Специфікації та умовам поставки FCA і не виключає обов`язків Продавця із завантаження товару власними силами і за рахунок Продавця.

Беручи до уваги наведене, а також те, що договір № 58/040820 від 04.08.2020 на надання транспортних послуг був поданий позивачем до митного органу разом із митною декларацією та іншими документами щодо поставки, суд дійшов висновку про необґрунтованість сумніву митного органу у вартості транспортних послуг.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві, про те, що перевізник узяв на себе зобов`язання щодо завантаження, які не передбачені договором про надання транспортних послуг. Суд наголошує, що обов`язки щодо забезпечення правильності завантаження транспортного засобу покладені на Перевізника ФОП ОСОБА_1 договором № 58/040820 від 04.08.2020, а недоліки формулювання факту виконання такого обов`язку у довідці № 07/20 від 10.08.2020 могли бути з`ясовані митним органом під час консультацій із декларантом.

Також суд критично оцінює посилання відповідача у відзиві на те, що п. 5 Специфікації № 2 визначено, що навантаження товару здійснюється зі складу Продавця силами та за рахунок Продавця, однак комерційний інвойс та інші товаросупровідні або комерційні документи не містять інформацію, що у фактурну вартість товару входить вартість навантажувальних робіт, внаслідок чого митниця була позбавлена можливості належним чином перевірити таку складову митної вартості товару, як фактурна вартість. Суд звертає увагу на те, що фактурна вартість товару - це вартість товару, що зазначається в рахунку-фактурі/інвойсі, при цьому затвердженої форми рахунку- фактури та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено, в тому числі вимог щодо зазначення складових ціни товару. Рахунок-фактура (інвойс) - вид комерційного рахунка, в якому зазначається сума, що повинна бути сплачена за товар.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості митний орган має впевнитись, що рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Суд зазначає, що поданий позивачем комерційний інвойс від 06.08.2020 № CS12020000000106 /а.с. 33/ для митного оформлення товару містив відомості щодо ціни товару, яка підлягає сплаті (сплачена) - 15 950 дол. США , а також міг бути ідентифікований з поставкою товару з огляду на наявність у ньому посилання на контракт № UKR-105 від 21.05.2020 та специфікацію № 2. При цьому факт включення до ціни товару навантажувальних робіт підтверджується змістом Специфікації № 2 до контракту № UKR-105 від 21.05.2020.

Стосовно зауважень митного органу про те, що декларантом до митного оформлення подано митну декларацію країни відправлення від 07.08.2020 №20061600ЕХ017809, в якій зазначено рахунок-фактуру від 07.08.2020 № 20243160110886012330004/1-2-3, який не подано до митного оформлення, натомість до митного оформлення подано рахунок-фактуру від 06.08.2020 № CS12020000000106 та е-фактуру від 06.08.2020 № CS12020000000106, суд дійшов висновку про їх безпідставність, виходячи з такого.

Так, подана декларантом до митного оформлення митна декларація країни відправлення від 07.08.2020 №20061600ЕХ017809 /а.с. 30/ в розумінні частини 2 статті 53 МКУ не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини 6 статті 53 МКУ може бути віднесений до додаткових документів, які декларант за власним бажанням може подати для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Водночас частиною 3 статті 53 МКУ передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи. Отже, розбіжності та неповнота у документах, визначених саме частиною 2 статті 53 МКУ, є підставою для письмової вимоги митного органу про надання додаткових документів від декларанта.

Також суд враховує, що висновок митного органу про те, що у митній декларації країни відправлення від 07.08.2020 №20061600ЕХ017809 зазначений номер від 07.08.2020 № 20243160110886012330004/1-2-3 є номером рахунку-фактури, ґрунтується на припущеннях, оскільки така митна декларація викладена іноземною мовою, переклад якої на українську мову не додано сторонами до суду. У відзиві відповідач вказує, що в митній декларації іноземною мовою зазначено Efatura Var, що може означати , що задекларований товар відповідає фактурі з відповідним номером. Наведене свідчить, що відповідачем точно не встановлено, чи є № 20243160110886012330004/1-2-3 номером рахунку-фактури.

Натомість позивач стверджує, що форма вказаної експортної декларації не передбачає графи, в якій необхідно вказувати інформацію про рахунок-фактуру на партію товару, що переміщується через кордон, а номер 20243160110886012330004/1-2-3 є номером цієї декларації, який під час формування декларації ЕХ-1 присвоюється автоматично.

Суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення рахунок-фактура від 06.08.2020 № CS12020000000106 та е-фактура від 06.08.2020 № CS12020000000106 відповідають іншим поданим документам, зокрема, пакувальному листу /а.с. 34/, сертифікату походження товару /а.с. 35/, які містять посилання саме на відповідні рахунки-фактури.

Оплату товару відповідно до платіжних доручень від 23.06.2020 та 05.08.2020 здійснено у повному обсязі згідно з рахунком-проформою РХ_20_0203 від 15.06.2020 /а.с. 32/, який також надано до митного оформлення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об`єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі МД від 12.06.2020 № UA500070/2020/221156 /а.с. 137 - 140/. Водночас за такою митною декларацією здійснено митне оформлення таких товарів: 1) вироби з чорних металів з різьбою, болти з шестигранною грибовидною головкою з нержавіючої сталі; вироби з різьбою, гайки фланцеві з корозійностійкої нержавіючої сталі; 3) провідники електричні для напруги більш як 1000 В, але не більше як 10000 В, мідні; 4) інші вироби з чорних металів - хомути металеві для кріплення труб; 5) металоконструкції для встановлення на них сонячних панелей, виготовлені з чорних металів, що складаються з: конструкції 200х50х2 мм HEAVY DUTY TYPE CABLE TRAY - 600 м, конструкція 200х1,2 мм COVER FOR CABLE TRAY - 600 м, конструкція 50х1,5 мм - JOINT PIECE FOR CABLE TRAY ; 6) труби із пластмаси, гнучкі, не армовані або не комбіновані з іншими матеріалами, без фітингів; 7) фітинги із пластмаси.

У повідомленні декларанту митним органом не зазначено вартість якого товару за МД від 12.06.2020 № UA500070/2020/221156 взято з метою коригування вартості товару позивача.

Також суд зауважує, що за описом товар за МД від 12.06.2020 № UA500070/2020/221156 не є схожим із заявленим позивачем до митного оформлення товаром (металоконструкції з чорних металів, з технічним люком), виробники товарів є різними.

В ході розгляду справи відповідачем у заявах по суті справи не обґрунтовано та не надано належних та достатніх доказів обґрунтованості коригування митної вартості товарів позивача за резервним методом на підставі МД від 12.06.2020 № UA500070/2020/221156.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Враховуючи те, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00220 /а.с. 81-82/, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA110320.2020.008180 від 12.08.2020, прийнято з причин порушення вимог статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару, тобто з тих же підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020, зважаючи на аналіз судом обставин, пов`язаних із визначенням митної вартості позивачем, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00220 є необґрунтованою, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 7812,12 грн, про що свідчить платіжне доручення № 4629 від 20.11.2020 /а.с. 106/.

Суд враховує, що предметом позову є визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA110320/2020/000063/1 від 13.08.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00220, тобто позивачем заявлено позовну вимогу майнового та немайнового характеру.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 (провадження № К/9901/30593/19), при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Беручи до уваги те, що різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої позивачем, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, складає 75914,06 грн, ставка судового збору за подання позову в частині оскарження рішення про коригування митної вартості товарів становить 1138,71 грн (75914,06 х 1,5 %).

Ставка судового збору за подання позовної вимоги немайнового характеру (оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення) складає 2102 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб)

Таким чином, судовий збір за подання позову ТОВ «Смарт Лайт Проджект» складає 3240,71 грн (1138,71 + 2102).

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3240,71 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Прохальна частина позовної заяви містить клопотання про стягнення витрат з оплати правової допомоги.

У відзиві відповідач заперечував щодо покладення на нього витрат на правову допомогу, вказуючи на те, що у документах на підтвердження витрат з оплати правової допомоги не вказано, за якою методикою/оцінкою здійснювався розрахунок вартості вказаних послуг, а матеріали справи не містять доказів обґрунтування часу, затраченого на направлення запиту, вивчення та правовий аналіз судової практики, підготовку процесуальних документів та додатків до позовної заяви , подання адміністративного позову до суду. Також звертав увагу на те, що правовідносини у цій справі та справі № 440/6043/20 за позовом ТОВ «Смарт Лайт Проджект» мають ідентичний характер, судова практика - подібною, відтак адвокатом завищено витрати на аналіз судової практики, а направленням запитів окремо по цим справам щодо отримання копій митних декларацій з метою оскарження рішень про коригування митної вартості адвокатом безпідставно збільшено витрати на правову допомогу.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд враховує наступне.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано копії договору № 12 про надання правової допомоги від 01.10.2020 /а.с. 91 - 92/, що укладений між адвокатом Александровою Д.С. (адвокат) та ТОВ «Смарт Лайт Проджект» (клієнт) , додаткової угоди № 2 до вказаного договору від 02.10.2020, згідно з якою визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокату за надання правової допомоги у суді першої інстанції за позовом ТОВ «Смарт Лайт Проджект» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № 110320/2020/000063/1 від 13.08.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби № UA110320/2020/00220 від 13.08.2020. Вартість послуг визначено таким чином: аналіз судової практики - 2 год. - 2000 грн, підготовка позовної заяви - 12 год. - 12000 грн. Відповідно до пункту 4 додаткової угоди передбачувані витрати Адвоката у зв`язку з наданням правової допомоги відповідно до умов цього Договору (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інші) сплачуються Клієнтом Адвокату понад узгоджену суму гонорару /а.с. 93 - 94/.

Витягом з Єдиного реєстру адвокатів України підтверджено, що Александрова Д.С. має статус адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5 від 26.03.2019) /а.с. 147 - 148/.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, на підставі договору від 01.10.2020, адвокатом Александровою Д.С. та ТОВ «Смарт Лайт Проджект» (клієнт) складено та підписано звіт про надання правової допомоги № 2 від 20.11.2020 /а.с. 95/, акт приймання-передачі наданих послуг від 20.11.2020 /а.с. 96/, згідно з якими адвокат надав клієнту послуги:1) підготовка та направлення адвокатського запиту на Дніпровську митницю Держмитслужби» - 500 грн, аналіз судової практики, 2 години - 2000 грн, підготовка позовної заяви, 12 год. - 12 000 грн, всього 14500 грн.

Оплата послуг адвоката в розмірі 14500 грн ТОВ «Смарт Лайт Проджект» підтверджується платіжним дорученням № 4628 від 20.11.2020 /а.с.97/.

Отже, позивачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 500 грн.

Водночас враховуючи предмет та характер спірних відносин, заявлений адвокатом час (12 годин), витрачений на складання позовної заяви, суд вважає завищеним, а відтак витрати в сумі 12000 грн - неспівмірними із складністю справи, у зв`язку з чим, враховуючи заперечення відповідача, вважає за необхідне зменшити витрати на складання позовної заяви до 6 000 грн. (6 годин), і відповідно загальний розмір витрат до 8500 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що правовідносини у цій справі та справі № 440/6043/20 за позовом ТОВ «Смарт Лайт Проджект» мають ідентичний характер, судова практика - подібною, відтак адвокатом завищено витрати на аналіз судової практики, а направленням запитів окремо по цим справам щодо отримання копій митних декларацій з метою оскарження рішень про коригування митної вартості адвокатом безпідставно збільшено витрати на правову допомогу. Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження відповідних посилань. Крім того суд зазначає, що кожне рішення про коригування митної вартості товарів є актом індивідуальної дії, яке приймається під час митного контролю, за наслідками розгляду документів, поданих для митного оформлення, відтак обставини прийняття такого рішення не можуть бути абсолютно ідентичними. Також, суд наголошує, що формування адвокатських запитів здійснюється адвокатом відповідно до умов договору із клієнтом з метою отримання інформації, необхідної для представництва інтересів клієнта, відтак є правом адвоката і такі витрати належать до витрат на професійну правничу допомогу.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на те, що у документах на підтвердження витрат з оплати правової допомоги не вказано, за якою методикою/оцінкою здійснювався розрахунок вартості вказаних послуг, а матеріали справи не містять доказів обґрунтування часу, затраченого на надання відповідних послуг. Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено викладення методики розрахунку вартості послуг та обґрунтування часу послуг у відповідних документах, натомість із змісту наданих документів можливо встановити вартість послуг, час, витрачений на їх надання, що є достатнім для підтвердження факту надання таких послуг.

Отже, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Проджект» (вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 40067081) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № 110320/2020/000063/1 від 13.08.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби № UA110320/2020/00220 від 13.08.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лайт Проджект» (вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 40067081) витрати на сплату судового збору у розмірі 3240 грн 71 коп. (три тисячі двісті сорок гривень сімдесят одна копійка) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол