Рішення № 94507036, 29.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6961/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (надалі - відповідач, ТУ ДСАУ в Полтавській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (надалі - третя особа, ГУ ДКСУ у Полтавській області), у якій позивач просить визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, як судді Карлівського районного суду Полтавської області, та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу судді Карлівського районного суду Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 працює суддею Карлівського районного суду Полтавської області з 07.07.2020 по теперішній час. 30.09.2020 у зв`язку із наданням позивачу частини основної щорічної відпустки, видано наказ про надання позивачу допомоги на оздоровлення за 2020 рік. Позивач вказує, що ТУ ДСАУ в Полтавській області безпідставно не нарахувало та не виплатило судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік, встановлену статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6961/20, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.

24 грудня 2020 року до суду надійшов відзив Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області /а.с. 29-30/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючи на те, що під час перебування ОСОБА_1 на посаді заступника керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави наказом Октябрського районного суду м. Полтави №20.2/ос.а від 17.03.2020 позивачу була надана грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати у зв`язку з наданням частини основної щорічної відпустки. Вказує, що виплата допомоги на оздоровлення здійснюється один раз на рік під час надання щорічної основної відпустки, тому вважає, що у відповідача відсутній обов`язок виплатити судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2020 рік.

Третя особа не скористалась своїм правом на надання пояснень щодо позову.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що до призначення на посаду судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 займала посаду заступника керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави.

Так, наказом Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2020 року №21.3/в.а "Про надання відпустки ОСОБА_1 " надано ОСОБА_1 , заступнику керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави, частину основної щорічної оплачуваної відпустки за період роботи з 29.06.2019 по 28.06.2020 тривалістю 10 календарних днів з 13 по 22 березня 2020 року /а.с. 42, 54/.

Наказом Октябрського районного суду м. Полтави від 17 березня 2020 року №20.2/ос.а "Про виплату грошової допомоги ОСОБА_1 " наказано виплатити ОСОБА_1 , заступнику керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави, грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати /а.с. 41, 55/.

Грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати нарахована та виплачена заступнику керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 у березні 2020 року, що підтверджується розрахунковим листом позивача /а.с. 39/.

Указом Президента України "Про призначення суддів" № 265/2020 від 02 липня 2020 року ОСОБА_1 призначено у місцевий загальний суд на посаду судді Карлівського районного суду Полтавської області /а.с. 7-8/.

Наказом ТУ ДСАУ в Полтавській області від 06 липня 2020 року №57/к "Про звільнення ОСОБА_1 " звільнено ОСОБА_1 , заступника керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави, з посади 06 липня 2020 року, у зв`язку з призначенням на посаду судді Карлівського районного суду Полтавської області /а.с. 40/.

Наказом Карлівського районного суду Полтавської області "Про зарахування на посаду судді ОСОБА_1 " №1/ОС від 07 липня 2020 року зараховано ОСОБА_1 на посаду судді Карлівського районного суду Полтавської області з 07 липня 2020 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису /а.с. 9/.

Наказом Карлівського районного суду Полтавської області "Про надання відпустки ОСОБА_1 " №1/В від 30 вересня 2020 року надано ОСОБА_1 , судді Карлівського районного суду Полтавської області, частину основної щорічної відпустки тривалістю 4 (чотири) календарних дні (з них 4 робочих дні), починаючи з 12 жовтня по 16 жовтня 2020 року включно за період роботи з 07.07.2020 року по 06.07.2021 року /а.с. 11/.

Наказом Карлівського районного суду Полтавської області "Про надання допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 " №6/ОС від 30 вересня 2020 року надано ОСОБА_1 , судді Карлівського районного суду Полтавської області, допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу /а.с. 12/.

ТУ ДСА у Полтавській області повернуто наказ №6/ОС від 30 вересня 2020 року "Про надання допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 " без виконання листом від 09.10.2020 №05/2243/2020-вих /а.с. 13-14/.

Не нарахування та невиплату судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік у листі вмотивовано тим, що позивачу, яка працювала до призначення суддею на посаді заступника керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави, у 2020 році була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення, у зв`язку з чим відповідач вважає, що позивачем реалізовано право як працівника на отримання допомоги для оздоровлення, яка є гарантованою державою виплатою один раз на рік під час надання щорічної відпустки за відповідний робочий рік.

Позивач звернулася до ТУ ДСАУ в Полтавській області з листом від 30.10.2020 /а.с. 46-47/, у якому просила негайно провести нарахування та виплату їй допомоги на оздоровлення судді до щорічної основної відпустки за період роботи з 07 липня 2020 року по 06 липня 2021 року.

Листом ТУ ДСАУ в Полтавській області від 24.11.2020 №05/2868/2020-вих судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 відмовлено у виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік /а.с. 48/.

Листом Карлівського районного суду Полтавської області від 23.11.2020 №82/20-Вих/01-25/2020 повторно надіслано на адресу ТУ ДСАУ в Полтавській області наказ голови Карлівського районного суду Полтавської області №6/ОС від 30 вересня 2020 року "Про надання допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 " для виконання /а.с. 44/.

Листом ТУ ДСАУ в Полтавській області від 26.11.2020 №05/2900/2020-вих повторно повернуто Карлівському районному суду Полтавської області наказ №6/ОС від 30 вересня 2020 року "Про надання допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 " без виконання /а.с. 45/.

Вважаючи протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, як судді Карлівського районного суду Полтавської області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Таким чином, розмір винагороди судді встановлюється Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (надалі - Закон № 1402-VIII), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною четвертою статті 135 Закону 1402-VIII передбачено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Статтею 136 Закону 1402-VIII встановлено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів", на що безпосередньо вказує частина друга статті 130 Конституції України. Виплата матеріальної допомоги для оздоровлення під час щорічної відпустки є соціальною гарантією судді, закріпленою на законодавчому рівні спеціальним Законом України "Про судоустрій і статус суддів", який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.

У рішенні від 11 березня 2020 року №4-р/2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19), в якій розглянуто конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року №193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, Конституційний Суд висловив позицію, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Отже, виплати, передбачені статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є однією з гарантій незалежності судді. При цьому єдиною необхідною умовою для виплати судді допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу Закон України "Про судоустрій і статус суддів", який є спеціальним нормативно-правовим актом, визначає надання судді щорічної оплачуваної відпустки, Закон не містить будь-яких виключень з цього правила.

Натомість, грошова допомога, виплата якої передбачена статтею 57 Закону України "Про державну службу", є гарантованою виплатою державному службовцю, тобто особі з іншим статусом, аніж суддя, що виплачується в порядку та у розмірі, встановленому Законом України "Про державну службу", сфера дії якого не поширюється на суддів.

Зважаючи на вищевикладене, суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність обов`язку виплати судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2020 рік в розмірі посадового окладу судді з посиланням на отримання ОСОБА_1 до її призначення на посаду судді, грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, як державному службовцю відповідно до статті 57 Закону України "Про державну службу".

Згідно статті 149 Закону 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини 4 статті 148 Закону 1402-VII функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

За змістом частин 1, 4 статті 48 Бюджетного кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Згідно з частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Отже, при підготовці бюджетного запиту та подальшого затвердження кошторису враховується виплата однієї допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки судді на відповідний рік відповідно до статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону 1402-VIII голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

Наказом Карлівського районного суду Полтавської області "Про надання відпустки ОСОБА_1 " №1/В від 30 вересня 2020 року надано ОСОБА_1 , судді Карлівського районного суду Полтавської області, частину основної щорічної відпустки тривалістю 4 (чотири) календарних дні (з них 4 робочих дні), починаючи з 12 жовтня по 16 жовтня 2020 року включно за період роботи з 07.07.2020 року по 06.07.2021 року /а.с. 11/ та наказом Карлівського районного суду Полтавської області "Про надання допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 " №6/ОС від 30 вересня 2020 року надано ОСОБА_1 , судді Карлівського районного суду Полтавської області, допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу /а.с. 12/.

Зазначені накази не були скасовані та є чинними.

Суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 не отримувала допомогу на оздоровлення за 2020 рік на підставі статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 набула право на виплату допомоги на оздоровлення за 2020 рік в розмірі посадового окладу судді на підставі статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку з чим не нарахувавши та не виплативши судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2020 рік відповідач діяв не у спосіб, визначений Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів", та необґрунтовано.

Зазначена вище бездіяльність порушує право позивача, що потребує судового захисту.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Таким чином, обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, враховуючи, що не нарахування та не виплата матеріальної допомоги на оздоровлення за своєю правовою природою є бездіяльністю, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, що полягає у не нарахуванні та не виплаті судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2020 рік, та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі, встановленому статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3-10, 139, 229, 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (ідентифікаційний код 26304855, вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36020), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (ідентифікаційний код 37959255, вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, що полягає у не нарахуванні та не виплаті судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2020 рік.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити судді Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі, встановленому статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич