Рішення № 94507016, 28.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7856/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

28.12.2020 ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 06.11.2020, яке оформлено листом №6339-6219/3-02/8-1600/20;

- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 01.08.1980 по дату призначення пенсії за віком викладачем в Білицькій дитячій музичній школі по класу теоретичних дисциплін і загального фортепіано;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з наявністю у позивача педагогічного стажу більше 30 років та виходом на пенсію за віком.

В обгрунтування позову позивачем зазначено, що ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято протиправну відмову у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з наявністю у позивача педагогічного стажу більше 30 років та виходом на пенсію за віком. Позивачем зазначено, що згідно Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2000 № 963, викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками. На переконання позивача, оскільки ОСОБА_1 є педагогічним працівником, її право на пенсію за вислугу років передбачено Законом України "Про позашкільну освіту", який має вищу юридичну силу ніж постанови КМУ. Зазначено, що стаж роботи позивача викладачем музично-теоретичних дисциплін у Білицькій дитячій музичній школі (з 01.08.1980 по дату призначення пенсії за віком) повинен включатися відповідачем до стажу роботи, який зараховується для призначення пенсії за вислугою років.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7856/20; призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.01.2021 до суду надійшов відзив на позов в якому відповідачем зазначено, що позов не підлягає задоволенню. ГУ ПФУ в Полтавській області зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку на ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17.09.2020. За твердженням пенсійного органу відсутні підстави для виплати одноразової допомоги, оскільки в даному випадку періоди роботи позивача на посаді викладача не може бути зарахована до спеціального стажу роботи. За доводами відповідача враховуючи положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивачу призначено пенсію за віком, але для виплати грошової допомоги при виході на пенсію за віком як працівнику освіти відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відсутні правові підстави.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію за віком з 17.09.2020 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 26/. Загальний страховий стаж позивача складає 43 роки 2 місяці та 26 днів.

30.10.2020 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою в якій просила надати пояснення щодо невиплати одноразової грошової допомоги /а.с. 30/.

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 06.11.2020 №6339-6219/3-02/8-1600/20 повідомлено позивача про розгляд її заяви та зазначено, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призназначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Таким чином, визначальним фактором при врахуванні періоду роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, є саме факт роботи особи на визначених посадах. Переліком типів позашкільних навчальних закладів, який затверджено постановою КМУ від 06.05.2001 №433, дитячу музичну школу віднесено до позашкільних навчальних закладів. Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 №909 встановлено вичерпний перелік посад у відповідних закладах освіти, перебування на яких зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, надано в розділі "1. Освіта". Оскільки зазначеним Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років не передбачено зарахування часу роботи на посаді викладача у позашкільних навчальних закладах, то підстави для врахування позивачу часу роботи в Білицькій дитячій музичній школі до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, відсутні, з огляду на, що відсутні підстави для виплати грошової допомоги /а.с. 31/.

Позивач не погоджуючись із відмовою відповідача у зарахуванні до стажу роботи позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 01.08.1980 по дату призначення пенсії за віком викладачем в Білицькій дитячій музичній школі по класу теоретичних дисциплін і загального фортепіано та відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Положеннями пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про освіту" невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Положеннями статті 12 Закону України "Про позашкільну освіту" визначено, що заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти.

Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №876/5312/17.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 з 01.08.1980 прийнята на посаду викладача Білицької дитячої музичної шкоди на якій працювала станом на дату звернення до пенсійного органу.

З огляду на вище викладені висновки суду, відповідачем протиправно не зараховано спірний період роботи позивача до спеціального (педагогічного) стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлене листом про відмову у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій та зобов`язання відповідача виплатити таку грошову допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 №78 "Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України "Про освіту", частини 1 статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту", частини 2 статті 18 і частини 1 статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту".

Пунктом 4 зазначеного Порядку №78 працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.

Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 "Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати".

Відповідно до пункту 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно з пунктом 5 Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Як зазначено вище страховий стаж позивача складає 43 роки 2 місяці та 26 дні.

Відповідно до пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Згідно з п.7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №470/402/17.

Таким чином, рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 06.11.2020, яке оформлено листом №6339-6219/3-02/8-1600/20 щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 01.08.1980 по дату призначення пенсії за віком викладачем в Білицькій дитячій музичній школі по класу теоретичних дисциплін і загального фортепіано та нарахувати та зобов`язання відповідача виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з наявністю у позивача педагогічного стажу бульше 30 років та виходом на пенсію за віком, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Отже, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суд зазначає, що питання зарахування періодів роботи до стажу, роботи позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 01.08.1980 по дату призначення пенсії за віком викладачем в Білицькій дитячій музичній школі по класу теоретичних дисциплін і загального фортепіано та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" належить до виключної компетенції відповідача.

З огляду на, що суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 01.08.1980 по дату призначення пенсії за віком викладачем в Білицькій дитячій музичній школі по класу теоретичних дисциплін і загального фортепіано та нарахувати та зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас враховуючи те, що відповідачем приймаючи оспорюване рішення не надано належної оцінки наданим позивачем документам, суд у даному випадку обираючи належний спосіб захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути питання щодо зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 01.08.1980 по дату призначення пенсії за віком викладачем в Білицькій дитячій музичній школі по класу теоретичних дисциплін і загального фортепіано, з урахуванням висновків суду.

Крім того, як наслідок слід також зобов`язати відповідача потворно розглянути повторно розглянути звернення позивача щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з наявністю у позивача педагогічного стажу більше 30 років та виходом на пенсію за віком, з урахуванням висновків суду.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору стали протиправні дії відповідача щодо відмови у зарахуванні періодів роботи та виплати грошової допомоги, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоду роботи з 01.08.1980 по дату призначення пенсії за віком викладачем в Білицькій дитячій музичній школі по класу теоретичних дисциплін і загального фортепіано.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) розглянути зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 01.08.1980 по дату призначення пенсії за віком викладачем в Білицькій дитячій музичній школі по класу теоретичних дисциплін і загального фортепіано, з урахуванням висновків суду.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.11.2020, яке оформлено листом №6339-6219/3-02/8-1600/20 про відмову ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Л.М. Петрова