Рішення № 94506586, 29.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 р. справа № 400/4319/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за праивлами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 про:визнання протиправною та скасування вимоги від 14.08.2020 № 115529-54 в частині,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача №115529-54 від 14.08.2020 р. в частині зобов`язання позивача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 45 552,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач виніс спірну вимогу в частині суми 45 552,47 грн., яка вважалась неузгодженою, у зв`язку із оскарженням позивачем до суду податкового повідомлення-рішення, на підставі якого виник борг. Більш того, в подальшому судом прийнято рішення про скасування даного податкового повідомлення-рішення і на час звернення до суду з цим позовом тривало апеляційне оскарження. Позивач вважає спірну вимогу протиправною та просить її скасувати.

Ухвалою від 09.10.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що спірна вимога відкликана та проведено корегування в ІКПП ОСОБА_1 щодо даної неузгодженої суми до моменту узгодження.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що Податковим кодексом України (далі-ПК України) не передбачено такої підстави для відкликання податкової вимоги як корегування в ІКПП, жодного рішення на його адресу щодо скасування спірної вимоги відповідачем не направлялось.

Від відповідача надійшли заперечення, в яких відтворено пояснення з відзиву на позовну заяву та в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

Позивачу на праві приватної власності належать об`єкти нерухомого майна.

Відповідачем 30.04.2020 р. прийнято податкові повідомлення - рішення №0064301-5405-1410, №0064300-5405-1410 та №0064302-5405-1410, якими визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2019 р. в загальній сумі 45 552,47 грн.

Позивачем були оскаржені вищезазначені податкові повідомлення-рішення до суду і 22.06.2020 р. ухвалою суду за його позовом відкрито провадження у справі №400/2283/20, яку було направлено сторонам, зокрема і Головному управлінню ДПС у Миколаївській області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 р. скасовано податкові повідомлення - рішення №0064301-5405-1410, №0064300-5405-1410 та №0064302-5405-1410. На час звернення позивача до суду з даним позовом рішення законної сили не набрало.

Відповідачем 14.08.2020 р. було винесено податкову вимогу №115529-54 на суму податкового боргу 45 735,10 грн., яку було отримано позивачем 24.09.2020 р., тобто вже після оскарження позивачем податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, відповідачем з інтегрованої картки були виключені неузгоджені суми податкових зобов`язань і відповідно до пояснень відповідача станом на 27.10.2020 р. спірна податкова вимога вважається відкликаною в автоматичному режимі відповідно до п.п. 60.1.1. п.60.1 ст. 60 ПК України.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

У п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується

Відповідно до п 2 Розділу 2 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 р. №610, податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Згідно з п. 56. 1, 56.2 ст. 56 ПК України, 56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

За положеннями п. 56.3 цієї статті скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З аналізу вищенаведених норм та встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем оскаржено податкове-повідомлення рішення у встановленому законодавством порядку та строки, то сума донарахованого спірним рішенням грошового зобов`язання є неузгодженою. Вказана обставина свідчить про те, що спірна податкова вимога винесена передчасно та з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

З огляду на вищезазначену норму вбачається, що відкликання означає втрату чинності податкової вимоги, тобто скасування акта є одним із способів припинення його дії.

Однак, ПК України застосовується лише термін «скасування» щодо актів індивідуальної дії податкового органу, а відкликання податкової вимоги нормами ПК України не передбачено.

Спірна податкова вимога відкликана відповідачем, тобто тим самим органом, який виніс дану податкову вимогу, чого не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до п.55.1 ст.55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Таким чином, податкова вимога, як правовий акт індивідуальної дії податкового органу, може бути скасована лише контролюючим органом вищого рівня, а відкликання податкової вимоги контролюючим органом, який її прийняв, нормами ПК України не передбачено.

Таким чином, суд не приймає до уваги обґрунтування відповідача що спірна податкова вимога відкликана в автоматичному режимі.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що приймаючи спірну вимогу відповідач перевищив межі повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, за якими орган державної влади діяв не на підставі і не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справі відповідачем не доведено правомірності своїх дій та спірної вимоги, в свою чергу матеріали справи містять докази протиправності спірної вимоги, яка прийнята відповідачем під час оскарження її позивачем в судовому порядку і на час її винесення відповідач був обізнаний про її оскарження.

Позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,60 гривень, що підтверджується квитанцією №5 від 30.09.2020 року, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївського окружного (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) №115529-54 від 14.08.2020 р. в частині зобов`язання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 45 552,47 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,60 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич