Рішення № 94506512, 29.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 р. № 400/3235/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.07.2020 року № 23/1/03.04-р; зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) з позовними вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області від 30.07.2020 року №23/1/03.04-р про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час військової служби у Збройних силах Радянського Союзу з 20.05.1977 року по 18.06.1979 року (2 роки 00 місяців 29 днів), час роботи на виборній посаді секретаря комітету комсомолу Миколаївського підприємства «ЕРА» та час роботи на відповідальних посадах інструктора і завідувача відділом комсомольських організацій в апараті Миколаївського міського комітету ЛКСМ України з 04.01.1982 року по 09.10.1984 року (2 роки 09 місяців 06 днів);

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII, починаючи з 28.07.2020 року (з дати подання заяви) з урахуванням Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.07.2020 року №64-02/1044 та Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 20.07.2020 року №64-02/1045.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 28.07.2020 року він звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про перехід на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу». Рішенням відповідача від 30.07.2020 року №23/1/03.04-р відмовлено в переведенні з пенсії за віком, згідно із Законом №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону «Про державну службу» №3723 в зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону№3723 або актами Кабінету Міністрів України. Позивач вважає таке рішення органу пенсійного фонду протиправним, тому й звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 14.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.08.2020 року на виконаня ухвали суду від 14.08.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано належним чином оформлену уточнену позовну заяву (з копією для відповідача) із зазначенням своєї адреси електронної пошти; із зазначенням офіційної електронної адреси відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області; із зазначенням номеру засобу зв`язку відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Ухвалою від 25.08.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3235/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.09.2020 року за вх. № 18211 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що чиним законодавством не передбачено зарахування до стажу державної служби періоду проходження строкової військової служби та час роботи на виборній посаді в комсомольській оранізації. На момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком, що передбачена Законом № 889 позивачу виповнилось 62 роки, але на час досягнення зазначеного віку він не працював на посаді державного службовця та не мав 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Крім того, вказав, що при прийнятті рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком, що передбачена Законом № 889 відповідачем не розглядалось питання щодо врахування чи не врахування наданих позивачем довідок. Таким чином, вимога позивача про переведення на пенсію за віком, передбачену Законом №889 з урахуванням довідок про складові заробітної плати є передчасною. Таким чином, відповідачем прийнято правомірне рішення про відмову у переведенні на інший вид пенсії, а вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними.

15.09.2020 року за вх. № 18461 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що він закінчив роботу на державній службі 01.11.2011 року. Станом на вказану дату він мав понад двадцять років стажу державної служби, що визначався діючим на той час законодавством, та право на призначення пенсії відповідно до законодавства про державну службу. При внесенні змін до законодавства про державну службу законодавець зберіг за позивачем це право. Крім того, у відповідності з пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.03.2016 року №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону. Також, зазначив, що Національне агентство з питань державної служби 26 липня 2016 року надало роз`яснення №14-р/з, де вказало, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889 обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1994 року №283. Тобто, стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності Законом №889 обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло до 01.05.2016 року та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.

15.09.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області від 30.07.2020 року №23/1/03.04-р про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час військової служби у Збройних силах Радянського Союзу з 20.05.1977 року по 18.06.1979 року (2 роки 00 місяців 29 днів), час роботи на виборній посаді секретаря комітету комсомолу Миколаївського підприємства «ЕРА» та час роботи на відповідальних посадах інструктора і завідувача відділом комсомольських організацій в апараті Миколаївського міського комітету ЛКСМ України з 04.01.1982 року по 09.10.1984 року (2 роки 09 місяців 06 днів);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, починаючи з 28.07.2020 року (з дати подання заяви) відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723, частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Представник позивача в судове засідання, призначене на 23.09.2019 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 23.09.2019 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд клопотання позивача задовольнив та на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

28 липня 2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію за віком, що передбачена Законом України "Про державну службу" № 889.

30.7.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення № 23/1/03.04-р про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889.

Рішення мотивоване тим, що до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, не зараховано період проходження строкової військової служби з 20.05.1977 року по 18.06.1979 року (2 роки 00 місяців 29 днів) та період роботі у Заводському райкомі ЛКСМУ з 04.01.1982 року по 09.10.1984 року (2 роки 09 місяців 06 днів), оскільки це не передбачено вищевказаними нормативними актами. Крім того, в рішенні зазначено, що за наданими документами до стажу державної служби ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком відповідно до п. 10, 12 Закону № 889 можливо зарахувати період з 18.07.1994 року по 01.11.2011 року, що складає 17 років 04 місяці 14 днів.

Не погодившись з прийнятим Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області рішенням № 23/1/03.04-р від 30 липня 2020 року, позивач оскаржив рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Суд вказує, що вищевказаним Законом збережено право на призначення пенсії державних службовців особам, які мають стаж не менше 20 років на посадах віднесених до категорій посад державних службовців.

Також, пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

В данному випадку при обчисленні стажу державного службовця, необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженним Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283.

Як визначено абзацами першим, другим, третім пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Крім цього, пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби включається також час роботи в організаціях , передбачених абз 4 п.3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою КМУ від 20.12.1993 року №1049, а саме час роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України, зокрема, у партійних, профспілкових та комсомольських організаціях на виборних посадах.

За правилами статті 118 Кодексу законів про працю України до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років зараховується, зокрема, стаж роботи в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних посадах.

Суд звертає увагу й на Роз`яснення №4-5-1156, де зазначено, що до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Законом УРСР від 24.10.1990 року №404-XII "Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР " статтю 6 Конституції Української РСР виключено та внесено зміни до статті 7. Цими статтями, до прийняття Закону Української РСР від 24.10.1990 року, за партійними, профспілковими, комсомольскими організаціями закріплювалося право на участь у здійсненні управлінських функцій.

Таким чином, зважаючи на зміст вищезазначених законодавчих положень, Верховний Суд дійшов висновку, що стаж роботи в партійних організаціях зараховується до стажу державного службовця, особам, які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 у період з 04.01.1982 року по 09.10.1984 року (2 роки 09 місяців 06 днів) перебував на виборній посаді секретаря комітету комсомолу Миколаївського підприємства «ЕРА» та на відповідальних посадах інструктора і завідувача відділом комсомольських організацій в апараті Миколаївського міського комітету ЛКСМ України.

Діяльність комсомолу регулювалась Статутом, прийнятим XIV з`їздом ВЛКСМ, із змінами, внесеними XV, XVII и XVIII з`їздами. Пунктом 11 цього Статуту було встановлено, що одним із керівних принципів організаційної будови комсомолу є демократичний централізм, що означає, зокрема, виборність усіх керівних органів комсомолу знизу доверху.

Пунктами 13, 14 цього Статуту визначено, що вищим керівним органом комсомольської організації є: загальні збори (для первинних організацій), конференція (для районних, міських, окружних, обласних, крайових організацій), з`їзд (для комсомольських організацій союзних республік, для ВЛКСМ). Загальні збори, конференція або з`їзд обирають бюро або комітет, які є їх виконавчим органом та здійснює керівництво усією поточною роботою комсомольської організації.

Отже, посада секретаря комітету комсомолу Миколаївського підприємства «ЕРА» була виборною відповідно до Статуту ВЛКСМ.

Факт обрання позивача на цю посаду доводить запис у трудовій книжці за номером 5 від 04.01.1982 року, де підставою для звільнення з попередньої роботи електромонтажника суднового зазначено: «Уволен в связи с избранием секретарем комитета комсомола НП «ЭРА» (мовою оригіналу).

Крім того, посади секретаря комітету комсомолу Миколаївського підприємства «ЕРА», інструктора та завідувача відділом комсомольських організацій в апараті Миколаївського міського комітету ЛКСМ України були також і відповідальними, адже для роботи на цих посадах позивач затверджувався рішеннями колегіальних органів, а саме - бюро Заводського райкому та Миколаївського міському ЛКСМ України, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці та архівними довідками від 23.07.2018 року №В-1121/03-05 та від 23.07.2018 року №В-1187/03-05.

За таких обставин до стажу державної служби має бути зараховано час роботи на виборній посаді секретаря комітету комсомолу Миколаївського підприємства «ЕРА» та час роботи на відповідальних посадах інструктора і завідувача відділом комсомольських організацій в апараті Миколаївського міського комітету ЛКСМ України з 04.01.1982 року по 09.10.1984 року (2 роки 09 місяців 06 днів).

Правова позиція у спірних правовідносинах узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 07.03.2018 у справі №240/381/17, від 07.02.2019 у справі №742/1718/17, від 13.05.2020 року №2240/2515/18.

Щодо періоду проходження військової служби з 20.05.1977 року по 18.06.1979 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби № 283 (був чинним до 01.05.2016 року), до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Як вбачається з записів трудової книжки позивача та військового квитка НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 20.05.1977 року по 18.06.1979 року проходив строкову службу у збройних силах СРСР.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідач протиправно не зарахував період військової служби позивача з 20.05.1977 року по 18.06.1979 року до державної служби.

Отже, загальний стаж державної служби ОСОБА_1 складає 21 рік 02 місяці 19 днів.

Вразовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача на посаді секретаря комітету комсомолу Миколаївського підприємства «ЕРА», час роботи на відповідальних посадах інструктора і завідувача відділом комсомольських організацій в апараті Миколаївського міського комітету ЛКСМ України та період військової служби підлягають зарахуванню до стажу державної служби, що свідчить про те, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Законом № 889 становить більше 20 років, що дає йому право на призначення пенсії згідно Закону № 889.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області № 23/1/03.04-р від 30.07.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, починаючи з 28.07.2020 року (з дати подання заяви) відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 рроку № 3723, частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена.

Крім того, у рішенні від 22 травня 2018 року №5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Як було встановлено судом в процесі розгляду справи, загальний стаж державної служби позивача складає 21 рік 02 місяці 19 днів, що безумовно дає підстави для переведення на пенсію за віком як державному службовцю.

Оскільки ОСОБА_1 , має стаж на посаді державної служби більше 21 року, суд дійшов висновку, що позивач має право на переведення з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію державного службовця відповідно до Закону «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення від 30.07.2020 року № 23/1/03.04-р; зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області від 30.07.2020 року №23/1/03.04-р про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час військової служби у Збройних силах Радянського Союзу з 20.05.1977 року по 18.06.1979 року (2 роки 00 місяців 29 днів), час роботи на виборній посаді секретаря комітету комсомолу Миколаївського підприємства «ЕРА» та час роботи на відповідальних посадах інструктора і завідувача відділом комсомольських організацій в апараті Миколаївського міського комітету ЛКСМ України з 04.01.1982 року по 09.10.1984 року (2 роки 09 місяців 06 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, починаючи з 28.07.2020 року (з дати подання заяви) відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 рроку № 3723, частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.01.2021 року.

Суддя Г. В. Лебедєва