Ухвала суду № 94506413, 29.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12040/20

У Х В А Л А

з питань відводу судді

29 січня 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулика А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мартинюка Віталія Ярославовича у справі за позовом ОСОБА_1 , громадської організації "Народна дія Львів" до Державної архітекторно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування дозволу, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) місце проживання: АДРЕСА_1 , громадської організації "Народна дія Львів" (далі - ГО «Народна дія Львів») місце знаходження: м.Львів, вул.Остроградських, 8/18 до Державної архітекторно-будівельної інспекції України місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, в якому позивачі просять визнати протиправними дії та скасувати дозвіл №IY012200804478 від 04.08.2020 на нове будівництво багатоквартирного будинку за адресою: м.Винники, вул.Галицька, 3е .

25.01.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Мартинюка Віталія Ярославовича (далі - Мартинюк В.Я.).

Ухвалою від 27.01.2021 заяву про відвід судді Мартинюка В.Я. передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку заяву розподілено для розгляду судді Гулику А.Г.

Позивач ОСОБА_1 як на підставу для відводу судді Мартинюка В.Я. посилається на пункт 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вказана заява обґрунтована тим, що головуючий суддя Мартинюк В.Я. відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. ОСОБА_1 зазначає, що позивачі подали до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки спір не підпадає ні під один пункт частини 6 статті 12 КАС України. Позивач звертає увагу на те, що розгляд справи, не передбаченої частиною 6 статті 12 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може здійснюватися лише за клопотанням позивача. Проте, ні ОСОБА_1 , ні ГО «Народна дія Львів» такого клопотання до суду не подавали. Позивач також звертає увагу на те, що справа за її позовом до Державної архітекторно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування дозволу має значний суспільний інтерес та не є малозначною. Тому, на думку ОСОБА_1 , головуючий суддя Мартинюк В.Я. безпідставно призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відмовив в задоволенні клопотання позивачів про здійснення такого розгляду в порядку загального позовного провадження, чим порушив: засади гласності і відкритості судового процесу; рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач вважає, що суддя Мартинюк В.Я. обмежив її право на справедливий суд, гарантоване статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позбавивши її права на участь у розгляді своєї справи.

Також позивач звертає увагу на те, що суддя Мартинюк В.Я. при відкритті провадження у справі не зазначив Міністерство культури і інформаційної політики України, яке позивачі вказали в позовній заяві як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не направив вказаному Міністерству позовну заяву та не обґрунтував причину виключення його зі складу третіх осіб у справі.

Такі дії судді Мартинюка В.Я. викликають у позивача ОСОБА_1 сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, а відтак є підставою для його відводу.

Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суддя не вбачає підстав для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мартинюка В.Я. в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому така розглядається в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відводу судді Мартинюка В.Я., суд встановив наступне.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву ОСОБА_1 , ГО "Народна дія Львів" до Державної архітекторно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування дозволу передано для розгляду судді Мартинюку В.Я .

Ухвалою судді від 04.01.2021 відкрито спрощене провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 15.01.2021 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ГО "Народна дія Львів" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суддя зазначає, що завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статею 31 вказаного Кодексу.

Позивач заявила відвід судді Мартинюку В.Я. посилаючись на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. Так, на думку позивача, існують сумніви в об`єктивності судді, оскільки порушено право позивача на розгляд справи у визначеному законом порядку. Суддя викликав недовіру до суду, відмовивши в задоволенні клопотання позивачів про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не залучивши до участі у справі третю особу - Міністерство культури і інформаційної політики України.

Суддя звертає увагу позивача ОСОБА_1 на положення частини 4 статті 36 КАС України, де зазначається, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналізуючи підстави поданої заяви про відвід, суддя зазначає, що така зводиться фактично до незгоди позивача із процесуальними рішеннями та діями судді при розгляді справи, що, в свою чергу, може реалізовуватись в процесуальній формі шляхом їх апеляційного оскарження. Тому, сумнів у неупередженості та необ`єктивності судді у зв`язку із вчиненням ним процесуальних дій та прийняття судових рішень у справі, не може бути обставинами, що можуть свідчити про упередженість та необ`єктивність суду.

Крім того, при вирішенні питання про відвід судді, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" від 17.07.1997, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до пунктів 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 "для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності.

Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії".

Суд наголошує, що при вирішенні того, чи є у конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та пункт 58 рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 07.08.1996).

Як зазначалося, відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;.

Тому, для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи зазначене, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Мартинюка В.Я., не містить належного правового обґрунтування підстав відводу головуючому судді, а тому у її задоволенні необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 2, 31, 34, 36, 39, 40, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мартинюку Віталію Ярославовичу у справі №380/12040/20 відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатом розгляду справи.

Суддя А.Г. Гулик