Ухвала суду № 94506338, 29.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1007/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

29 січня 2021 року

м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько О.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївської районної ради про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

-визнати бездіяльність депутата Миколаївської районної ради Львівської області Дзюбайла Євгена Григоровича протиправною;

-відшкодувати за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень.

Згідно ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно правовий спір згідно з п.2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Таким чином до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, вимогами позивача є визнання бездіяльності депутата Миколаївської районної ради Львівської області Дзюбайла Євгена Григоровича протиправною та відшкодування за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень.

Так, позивачем позовні вимоги звернуто до депутата Миколаївської районної ради Львівської області ОСОБА_2 , хоча відповідачем у справі зазначено Миколаївську районну раду.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Обсяг повноважень та правовий статус депутатів місцевих рад визначаються Конституцією України та Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» №93-IV від 11.02.2002 року та іншими законами України.

Системний аналіз зазначених законів свідчить про те, що депутати місцевих рад не наділені владними управлінськими функціями, а тому не можуть бути відповідачами як суб`єкт владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради. Обрання фізичних осіб депутатами сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, не може вважатися проходженням публічної служби, враховуючи те, що представництво територіальної громади у відповідній раді не є службою в органах місцевого самоврядування (п.17 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, депутати сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради не відносяться до органів державної влади або місцевого самоврядування, вони не є посадовими чи службовими особами. Законодавством України депутати сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради не уповноважені здійснювати владні функції у сфері управління, та вони не виконують делегованих повноважень. Отже, депутатами сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, за своїм статусом, є представниками виключно територіальної громади, виборців свого виборчого округу, які здійснюють діяльність як рівноправний член місцевої ради, а тому у розумінні ст. 4 КАС України в межах спірних правовідносин не є суб`єктами владних повноважень.

Враховуючи те, що відповідач в межах спірних правовідносин не є суб`єктом владних повноважень в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не наділений владними управлінськими функціями, у позивача, як суб`єкта владних повноважень відсутнє право звернення до суду , яке повинно бути передбачено Конституцією та законами України, як того вимагає ч. 4 ст. 5 КАС України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності депутата Миколаївської районної ради Львівської області Дзюбайла Євгена Григоровича протиправною та відшкодування за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а відтак у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.

Права позивача – ОСОБА_1 можуть бути захищені шляхом звернення до загального місцевого суду до фізичної особи, а не як до депутата відповідної ради, якщо позивач вважає, що порушені його права.

Керуючись статтями 170, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської районної ради про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування моральної шкоди.

Роз`яснити Позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною вимогою не допускається.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Крутько О.В.