Рішення № 94505652, 27.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року Справа № 280/1168/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2019 №Ф-0000641305; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2019 №Ф-0000691305; рішення від 14.01.2019 №0000651305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органо доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; рішення від 14.01.2019 №0000701305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органо доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Ухвалою суду від 25.03.2019 позовну заяву залишено без руху. 04.04.2019 до суду подано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 08.04.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 24.04.2019.

Ухвалою суду від 24.04.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №280/1537/19.

06.10.2020 провадження у справі поновлено. Крім того, 06.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.11.2020.

18.11.2020 судове засідання відкладено на 16.12.2020, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 16.01.2020 провадження у справі зупинено для надання сторонам часу для примирення до 27.01.2021. 27.01.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 27.01.2021 замінено відповідача Головне управління ДФС у Запорізькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про заниження позивачем оподаткованого доходу і відповідно нарахування єдиного внеску, у зв`язку з чим не правомірно прийняв оскаржувані вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій. Просить задовольнити позовні вимоги, а адміністративну справу розглядати в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що під час проведення перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування було встановлено, що платником податків занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 92124,84 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 59907,86 грн. та за 2017 рік у сумі 32216,98 грн. та не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 14037,35 грн. Відповідач зазначає, що з урахуванням того, що під час проведення перевірки було встановлено заниження позивачем оподатковуваного доходу з ПДФО, то відповідно контролюючим органом прийнято рішення про донарахування на суми заниження податку єдиного внеску. Відповідач вважає, що під час прийняття спірних рішень він діяв правомірно, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 24.10.2018 по 06.11.2018 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт перевірки №999/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 20.11.2018.

Відповідно до висновків Акту перевірки №999/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 20.11.2018 встановлено порушення позивачем:

п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 92124,84 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 59907,86 грн. та за 2017 рік у сумі 32216,98 грн.;

порушено пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1, ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, де зазначено, «податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід па користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку визначену в статті 167 Податкового Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, в зв`язку з чим не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 14037,35 грн.;

п.51.1 ст.51, п.49.2, п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України у зв`язку з поданням не в повному обсязі та з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ);

пп.1.2. п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму військового збору, яку необхідно сплатити до бюджету, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7677,06 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 4992,32 грн., за 2017 рік у сумі 2684,74 грн.;

порушено пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1, ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, де зазначено, «податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку визначену в статті 167 Податкового Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, в зв`язку з чим ненараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військового збору сумі 1169,78 грн.;

пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у загальній сумі 128596,00 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 66574,00 грн., за 2017 року у сумі 62022,00 грн.;

ст.17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами і доповненнями (далі - Закон № 481) у разі роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені роздрібні ціни на такі напої до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін але не менше 10 000 гривень.

На підставі висновків Акту перевірки №999/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 20.11.2018, контролюючим органом прийнято:

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2019 №Ф-0000641305, якою позивача зобов`язано погасити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 110504,31 грн.;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2019 №Ф-0000691305, якою позивача зобов`язано погасити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 17156,72 грн.;

рішення №000651305 від 14.01.2019 про застосування санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, який до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 18372,50 грн.;

рішення №000701305 від 14.01.2019 про застосування санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, який до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 8578,36 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (далі - Закон №2464).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Отже, для ФОП єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч.11 ст.25 Закону №2464, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Так, судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки та на підставі висновків Акту перевірки №999/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 20.11.2018 контролюючим органом було встановлено заниженням позивачем чистого оподатковуваного доходу який підлягає оподаткуванню.

Зазначене, в свою чергу, слугувало підставою для висновків контролюючого органу про заниження суми єдиного соціального внеску у періоді, що перевірявся.

Разом з тим, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не погодився з правомірністю прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень, на підставі висновків від №999/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 20.11.2018, а саме з:

податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 14 січня 2018 року №0000601305, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 160745,00 грн., в тому числі податкове зобов`язання - 128596,00 грн. та штрафні санкції - 32149,00 грн.;

податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 14 січня 2018 року №0000611305, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 138187,26 грн., в тому числі податкове зобов`язання - 92124,84 грн. та штрафні санкції - 46062,42 грн.;

податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» від 14 січня 2018 року №0000621305, яким до позивача застосовано штраф в сумі 510,00 грн.;

податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 14 січня 2018 року №0000631305, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з військового збору в сумі 9596,33 грн.. в тому числі податкове зобов`язання - 7677,06 грн. та штрафні санкції - 1919,27 грн.;

податковим повідомленням-рішенням форми «Д» від 14 січня 2018 року №0000671305, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 28897,81 грн., в тому числі податкове зобов`язання - 14037,35 грн. та штрафні санкції - 10192,19 грн., пеня - 4669,27 грн.;

податковим повідомленням-рішенням форми «Д» від 14 січня 2018 року №0000681305, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2407,79 грн., в тому числі податкове зобов`язання - 1169,77 грн. та штрафні санкції - 849,34 грн., пеня - 388,68 грн.;

податковим повідомленням-рішенням форми «С» від 14 січня 2018 року №0000661305, яким до позивача застосовано штраф в сумі 10000,00 грн., та оскаржив їх в адміністративному порядку до Запорізького окружного адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №280/1537/19 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.01.2018 №0000601305, №0000611305, №0000621305, №0000631305, №0000671305, №0000681305 та №0000661305.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №280/1537/19 набрало законної сили 13.08.2020.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, оскільки рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №280/1537/19, яке набрало законної сили, встановлено протиправність висновків контролюючого органу про заниження ФОП ОСОБА_1 доходу, то відповідно твердження контролюючого органу про заниження єдиного внеску є також протиправним, а спірні рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки питання донарахування єдиного внеску нерозривно пов`язано із встановленням заниження платником оподатковуваного доходу який підлягає оподаткуванню.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи позивачем не допускалось заниження оподатковуваного доходу, а відтак і не відбулось заниження єдиного внеску.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим такі рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2019 №Ф-0000641305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2019 №Ф-0000691305, рішення від 14.01.2019 №0000651305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органо доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, рішення від 14.01.2019 №0000701305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органо доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, які прийняті Головним управління ДФС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1546,12 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок шість гривень 12 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова